Дивився вчора телевізійне інтерв’ю прем’єр-міністра Миколи Азарова Олександрові Ткаченку з «tkachenko.ua», і спіймав себе на думці, що якесь де-жавю переслідує мене вже років 15-20.
В селі Коноплянівка, не в розпал передвиборчої кампанії, а напередодні – на крісло сільського голови претендентів з повнолітнім, а тому повноправним, населенням у дев’ятсот дев’яносто дев’ять живих душ (з мертвими, імовірно, буде більше), було досхочу-і-донесхочу...
