Пост стосуватиметься російської мови, російської культури і одного "українського діяча". І може комусь дивно, але почну його анекдотом.

Уже десять років ми товчемо словесну воду в ступі про похід в Європу, пошук ефективного власника і т.д. і т.п.

Скільки я не слухав у парламенті українофобів Бандарєнка і Чечетова чи "смакував" заяви шовініста Єфремова, у мене рука завжди тяглася до пістолета. Уявного. 

Велику, історичного, я б сказав, рівня, роботу для нас зараз зробила Москва. Вона тимчасово забрала у нас Крим і серйозно тут працює над депопуляцією тих, хто знав, пам’ятав і любив…

Всім відомий активіст автомайдану, якого викрали під час Майдану зловмисники – тов. Булатов. Його "катували". Ми бачили надгризене вухо, його синці на сраці і ногах, ніби він побився з однокласниками на перерві. Пригадуємо майбутнього Президента біля його ліжка. Ми вірили цьому герою, і на хвилі цієї довіри він став міністром спорту. Пізніше виявилося, що цей герой є звичайнісіньким фейком.

Є такий російський журналіст Аркадій Бабченко. Він пояснив, чому для України "східна війна" страшніша, ніж для росіян.

Відсутність у ефірі порєчєнкова і охлобистіна чи скандал навколо інтерівських кобзонів реально нічого не міняють. Позаяк морди інші, а суть одна і та ж – наш ефір окупований північно-східними ворогами.

Клаузевіц казав просто: " Ворог не правий! Ми праві! Смерть ворогам!".

Фатальний крок Януковича врятував українську державність

Є дві думки з приводу Донбасу. Ця територія є Україною. Там залишилися лояльні нам українці, яких треба підтримувати. Тому її треба поїти, годувати і постачати енергоносії.

Напевне, однією з причин невизнання подій на Донбасі війною, є банальне небажання конфісковувати майно ворога. Хоча російські активи в Україні працюють на Росію – це ж ясно як Божий день.

Впав у вічі свіжий бігборд "Свободи" з багатьма руками, які тягнуться вверх. Ніби як до сонця. А насправді їх там, наверху, чекав лише черговий слоган "Свободи".

Всі ми - діти Майдану. І всім нам хочеться покращення. І без донецького акценту. Власне для цього в області владу люструють з усіх боків. Не встигли її до кінця перетрусити, а вже знову будемо міняти, бо новий Президент. А восени перевибори…

Ті, на кого ми покладали свої надії від виборів до виборів. І не Тягнибок у критичний момент врятував країну, а Коломойський.

Коли оцінюєш ситуацію, яка склалася в Україні і на Донбасі зокрема, на думку спадає історична аналогія з Брестським миром. Це той непростий мир, який у 18 році минулого століття заключив В.Ленін із німцями.

Однією із найважливіших державних структур в Україні є суд. У нас достатньо претензій до служителів Феміди. Однак судити суддю найскладніше. 

Ідіотизм московської пропаганди компенсується недалекоглядністю тих, на кого вона спрямована. На жаль.

Зараз цей сивий клоун Кравчук розповідає нам, як у 81 рік із дубельтівкою піде відвойовувати Крим. Краще б нам розказав, як у його кабінет Президента України, а до того секретаря по ідеології КПУ, подзвонили з Москви і наполегливо попросили не приймати Касатонова… 

Пізніше, це питання кількох років, українські війська будуть рятувати своїх співвітчизників у Криму, Краснодарському краї, Воронезькій, Білгородській, Курській областях від хаосу, у який перетвориться Росія

До мене на електронку прийшов цікавий матеріал. Я був не проти його опублікувати, однак люди, автори цього опусу не наважилися підписати власним прізвищем свої правдиві рядки. Підкреслюю, правдиві, позаяк, я перевірив дані.

На жаль, є антигерої. Це і зрадник Березовський, і свої тітушки, беркут та їм подібні. Але я спочатку не про них. 

Остання надія.

У мене склалося враження, що поки ми славили і оплакували героїв, сталося те, що мало статися. Продуктом революції, тобто роботою романтиків, як завжди скористалися негідники.

Читав звернення вождя про те, що силового розгону Майдану не буде. Не второпаю, якщо бетеери і  розстріл із вогнепальної зброї це м"яка сила  - що ж тоді силовий розгін майдану. Атомна бомба?

Травлять наші патріоти зі "Свободи" нардепа від Тисменицького округу В.Купчака. Я не захищаю і не звинувачую Купчака. Не можу зрозуміти іншого, чому не каються ті, які гарантували його виборцям як кришталево чесну людину.

Регіонали й далі традиційно розводять котят, тобто нас, дурних парафіян.

А ще я б хотів, щоб, правда, вже не на Бі-Бі-Сі, а при кабміні, приміром, ввели нову премію – робоча назва "Раби ХХІ століття". Чомусь упевнений, її б заробив наш івано-франківський міськвиконком...

Років п’ятнадцять тому майже юним політиком я закликав: "Нехай Росія нам заплатить за голодомор 32-33 років".

Про цивілізації факт відключення Київстару і МТС в місті Яремче, то про те, що підсудний Гаркот, виявляється, не був членом "Свободи".

Після корупційного скандалу тої осені зі свободівцями О.Гаркотом, Р.Онуфрієвим і А.Колковським мене не покидає думка, що міськрада тоді втратила владу. У Європі, куди нас закликає "Свобода", після такого скандалу політик подає у відставку. А партія позбувається замішаного у ньому члена...