Всі ми - діти Майдану. І всім нам хочеться покращення. І без донецького акценту. Власне для цього в області владу люструють з усіх боків. Не встигли її до кінця перетрусити, а вже знову будемо міняти, бо новий Президент. А восени перевибори…
А те, що зараз вибрали, нам не сподобається, переконаний, завтра. А ще я впевнений, що часто ми навіть не відаємо, кого привели до влади. І не знаємо, як реагувати на те, що у нормальному суспільстві не вклалося б у мислячу голову.
Нещодавно побачив виступ нової голови Івано-Франківського адмінсуду Оксани Лучко на сесії Івано-Франківської облради.
Судячи з її слів, сказаних на сесії, колишній голова її установи П.Черепій разом із заступником та зграєю інших інтриганів-суддів шантажують частину колективу, тиснуть на нього з метою висловлення недовіри до молодої голови. Сам п.Черепій вимагає гроші у п. Оксани за ремонт головного кабінету суду у сумі 67 тис. гривень.
Після таких слів можна уявити лише такий собі міні-Слов'янськ, де Черепій із однодумцями із "калашем" і "мухою" наперевіс примушує молодих високоосвічених з європейським мисленням (зі слів п.Лучко) суддів висловити недовіру щирій і порядній представниці "молодої гвардії", а, у свою чергу, теперішня голова суду мала нагадувати похилену життям сиву жінку з перемотаною закривавленим бинтом головою, у старій, ще маминій кофті. Позаяк всі сили і гроші ідуть на боротьбу із "старою гвардією".
Якщо ж ви не полінуєтеся знайти в неті відео цього виступу, то перед вами постане гарна доглянута жінка, без жодних ознак травм, переслідування і втоми від життя.
Власне так і має виглядати донька директора "Житлобуду", яку, ніби за високий професіоналізм і чесність, колектив обрав своїм очільником.
Хоча її виступ, на жаль, говорить за інше. Видно неозброєним оком, що шановна пані з усіх сил бореться за свою нову смачну посаду. Несе з трибуни антиюридичну ахінею, тобто не гребує нічим, ані етикою судді і честі свого суду, адже озвучені нею дії т. зв. "старої гвардії" при доведеності, у що не вірю, є відвертим криміналом. А недоведеності, що, власне, й так зрозуміло, - образою честі і гідності.
Тому я, особисто, не бачу різниці між старою і молодою гвардією. Бо ні та, ні друга довіри не викликає – всі діти (і старе, і мале) одного болота. Та й слово "гвардія" стосовно цих розборок я би просто не вживав.
Та найсумніше у цій ситуації інше. Переглянувши пресу, я не зауважив жодної критичної оцінки виступу теперішньої голови адмінсуду. Зрештою, як і практично не бачу критики інших ставлеників майданної влади.
Таке враження, що рожеві окуляри революційної доцільності заважають мислити і критично дивитися на світ нашим обранцям і просто активістам.
Тому на покращення за цих обставин я не сподіваюся.
