Як в Мюнхені формувалася коаліція в міськраді, або Про німецьку політичну культуру як приклад для України

Головні представники міських відділень партій та їх фракцій в міській раді, на фоні нової ратуші Мюнхена на площі Марієнплатц


11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у будівлі міської ради міста Мюнхена відбулося урочисте підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України. 

Вперше в історії посаду мера Мюнхена займає не представник однієї з двох так званих «народних партій» — лівоцентристськи налаштованих соціал-демократів (СДПН) чи правоцентристських християнських соціалів (ХСС – партнери національної владної коаліції ХДС-ХСС).

35-річний Домінік Краузе від «Зелених», нагадаємо, 22 березня переміг на той час іще чинного мера від СДПН Дітера Райтера у другому турі виборів.

Після скандалів стосовно не вказаних у власній декларації доходів від входження до наглядової ради футбольного клубу та прямісінько перед виборами необережних висловлювань з трибуни міської ради, рівень довіри до колишнього вже мера, – ветерана комунальної політики, Дітера Райтера стрімко покотився вниз, що і привело до першої з 1978 року поразки кандидата в мери від соціал-демократів та найнижчого результату в першому турі за всю історію (35,6% голосів).

Помилкою Райтера, окрім основних скандалів довкола власної персони, стала й загальна виборча кампанія.

В той час, як Краузе активно й ефективно консолідував довкола себе навіть консервативних виборців (що йому, вочевидь, вдалося, адже без підтримки з боку левової частки виборців ХСС йому не вдалося б зібрати більшість в другому турі), енергійно вів власні соцмережі, розглядав дуже знайомі сучасному виборцю теми «застою» та противаги до нього у вигляді «сміливості до змін» та «нового початку», Райтер вів скоріше закоренілу й неживу кампанію з куди меншою кількістю відкритих дебатів, радше через власні фотографії на паперових плакатах з видавленою усмішкою.

Навіть колишній мер, попередник та однопартієць Райтера Крістіан Уде, що є в місті шанованим «політичним ветераном» та активним учасником публічного дискурсу, непрямо підтримав Краузе, активно проводячи із ним дискусійні вечори та подіумні зустрічі під час кампанії.

Багато говорилося в ході виборів про насущні проблеми для мюнхенців в епоху глобальних невпевненостей:

  • продовження ліній метрополітену,
  • будівництво додаткових велодоріжок,
  • будівництво нових трамвайних ліній на півночі міста,
  • боротьбу з неефективним управлінням у «паперовій формі»,
  • зручність та інклюзивність,
  • озеленення і будівництво (останнє було, певно, предметом найбільших сутичок та агітації, адже Мюнхен досі залишається одним з найдорожчих міст Європи для оренди житла, при тому, що багато партійних програм пропонували значне скорочення чи й заборону нового будівництва).

Краузе зміг, на відміну від інших кандидатів, відкрито говорити про нові можливості, як через власну платформу, так і через призму своєї партії, яку також привів до перемоги і на виборах до міської ради та великої частини окружних рад міста.

Також небаченим жестом є і дії Краузе після успіху на виборах. Спершу планувалася коаліція серед лівоцентристських проєвропейських партій — «Зеленими», СДПН та «молодіжною» всеєвропейською партією «Вольт».

Та останні не зголосилися на коаліцію через незадоволення результатами попередніх перемовин. Взагалі, культура переговорів, прозорих договорів за їх результатами, діалогу не лише суто політичного, а й програмного — досить далека для України, навіть, і тим паче, на комунальному рівні. Як і культура багатьох чітких у своїй ідеологічній спрямованості і точкових, багатогранних змістом політичних програм.

Переговори в Україні відбуваються скоріше про розподілення місць у департаментах та інших установах, а конкретні питання розвитку міста вирішуються кулуарно, по ходу діла й «на швидку руку».

Тому з перспективи наших політичних реалій подібне викликає лише питання — як може партія відмовитися від гарантованої частки у владі і контролю хоч за чимось, після багатьох років опозиції?

Лише за умови чесності перед власними виборцями, що й зробили представники «Вольт», заявивши в середині квітня, що не було досягнуто консенсусу в розподілі департаментів та формулюванні ключового для політики наступних шести років коаліційного договору (що описує «керуючу лінію» для партій-підписантів на час виконання обовʼязків).

Практично одразу після невдачі в межах лівого блоку, почалися спекуляції щодо нових можливостей до коаліції — від «кенійської коаліції» між трьома найбільшими партіями — Зеленими, ХДС та СДПН до іще більш «червоної» коаліції з ліворадикальною партією «Ліві».

Та вже за чотири дні після невдачі з «Вольт» зʼявилися перші новини про «зондувальні» переговори про можливість створення коаліції між Зеленими, СДПН та праволіберальними Вільними демократами.

Сам Домінік Краузе заявив, що ці перші переговори пройшли оптимістично й конструктивно.

В Німеччині люблять називати коаліції на честь предметів, що мають у своєму складі такі ж самі кольори, що і кольори партій-учасниць. Так, в Мюнхені вперше в історії Німеччини сталася нова комбінація, названа «манговою» коаліцією — з «Зеленими» (традиційний партійний колір — зелений), Рожевим списком (рожевий), СДПН (червоний), ВДП (жовтий) та Вільними виборцями (оранжевий) 

Манго також став її символом. Цей вислів фактично й практично підтвердився вже за тиждень, коли розпочалися конкретні коаліційні переговори.

На відміну від так званих «зондувальних» переговорів, що скеровуються скоріше на тематичну єдність у головних пунктах та саму можливість побудови коаліції, саме коаліційні переговори зазнають невдачу рідко, адже мають за ціль конкретний договір і фактично наявність переговорів вже є підтвердженням того, що коаліція все таки буде.

За два тижні, 8 травня, був готовий договір між сторонами переговорів.

Домовленості, окрім іншого, неочікувано навіть для місцевих політичних залаштунків, стосувалися передачі переможцями виборів – «зеленими», комунального департаменту під керівництво Християнсько-Соціального Союзу, попри те, що ця партія не ввійшла в коаліцію, тобто перебуватиме в опозиції.

Подібний крок, ініційований особисто новообраним мером Краузе, вочевидь для консолідації максимально можливої кількості фракцій в міськраді, а також, цілком можливо, і як подяка консервативним виборцям за підтримку в другому турі попри ідеологічні протиріччя.

Того ж дня ввечері, вперше серед усіх партій-учасників, делегатами Вільної демократичної партії (серед яких був і автор цієї статті) вісімдесятьма голосами «за», проти девʼяти «проти», була з боку цієї праволіберальної партії затверджена коаліційна угода.  

Голосувати, як заведено в інших партіях, мали право усі присутні члени партії. В разі неприйняття партійними зборами коаліційного договору також не було б прийнято, хоча й керівництво партії зголосилося на нього.

Головні партійні збори мюнхенських Вільних демократів 8 травня, за годину до прийняття коаліційного договору

Це теж є частиною демократичного та орієнтованого на партію та жителів, а не на можновладців, процесу, і важливого уроку для повоєнної України.

Кожному учаснику голосування видали одне «безкоштовне» манго, а також набір стікерпаків з тематикою коаліції, тоді іще потенційної, очевидно схиляючи учасників міських партійних зборів вільних демократів до вибору «за» 

Вільні демократи з 1990 року не мали можливості входження до міського керівництва і «хронічно» перебували в опозиції.

На партійних зборах головним аргументом за союз із «Зеленими» та СДПН був простим — перший мандат на владу з часу обʼєднання Східної та Західної Німеччини як можливість побороти загальнонімецьку партійну тенденцію до втрати електорату та представників у земельних парламентах та у 2025 році й в Бундестазі.

Також, як заявили мюнхенські партійні керівники, була змога отримати небачено великі як для настільки «маленького» партнера по коаліції поступки.

Віднині вільні демократи, до прикладу, матимуть повний контроль над Цифровим департаментом, що керує усіма потоками інформації столиці Баварії.

Також вдалося досягти багатьох програматичних поступок. До прикладу, попри бюджетну кризу, завдяки Парії Вільних Демократів (ВДП) на півночі Мюнхена зʼявляться нові трамвайні лінії, яких місцеві жителі довгий час очікують.

Саму ж бюджетну кризу планується побороти через зменшення видатків — лібералам вдалося домогтися скорочень на 250 мільйонів євро вже у проекті бюджету на наступний, 2027 рік, а на роки починаючи з 2028 — на 550 мільйонів євро щорічно.

Наступного дня, у суботу, 9 травня, договір було ратифіковано й «великими» коаліційними партнерами — «Зеленими» та СДПН.

11 ж травня, паралельно з першим засіданням новообраної міської ради, було урочисто підписано у будівлі Нової ратуші на площі Марієнплатц і сам 35-сторінковий договір — партії офіційно поклали на себе зобовʼязання «нового початку» для Мюнхена та стали повноправними представниками влади на місцях.

Підписання коаліційного договору представниками партій-учасниць. В першому ряду посередині — новообраний мер Домінік Краузе

 

Також самі коаліціонери, як повідомляється, матимуть право на власний розсуд і за умови попереднього повідомлення партнерам, не підтримувати ті чи інші ініціативи, не втрачаючи при цьому політичних чи програмних преференцій.

Себто вирішує більшість — а не коаліція, що теж є новим та дуже демократичним підходом.

Таким чином, з прикладу німецької не лише комунальної, а й загалом політичної культури, що тут сформована десятиліттями прозорого, публічного та конструктивного програмного підходу та орієнтованого на конкретику плану дій кожної з багатьох різноманітних партій, відкривається і для України важливе розуміння — політика в дійсно репрезентативній демократії має в першу чергу знаходити впровадження не довкола крісел, а довкола повноцінних планів і перспектив.

Для повоєнної України і її інтеграції в європейську родину подібний підхід буде особливо ключовим.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

 


Коментарі ()

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

286
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1848 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2934
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2420 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5142
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2959

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

264

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

439

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

923
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10752
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5144
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16287
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

362
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22444
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

773
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

955
02.07.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

776
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

838
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

910
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1190
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1455