Як в Мюнхені формувалася коаліція в міськраді, або Про німецьку політичну культуру як приклад для України

Головні представники міських відділень партій та їх фракцій в міській раді, на фоні нової ратуші Мюнхена на площі Марієнплатц


11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у будівлі міської ради міста Мюнхена відбулося урочисте підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України. 

Вперше в історії посаду мера Мюнхена займає не представник однієї з двох так званих «народних партій» — лівоцентристськи налаштованих соціал-демократів (СДПН) чи правоцентристських християнських соціалів (ХСС – партнери національної владної коаліції ХДС-ХСС).

35-річний Домінік Краузе від «Зелених», нагадаємо, 22 березня переміг на той час іще чинного мера від СДПН Дітера Райтера у другому турі виборів.

Після скандалів стосовно не вказаних у власній декларації доходів від входження до наглядової ради футбольного клубу та прямісінько перед виборами необережних висловлювань з трибуни міської ради, рівень довіри до колишнього вже мера, – ветерана комунальної політики, Дітера Райтера стрімко покотився вниз, що і привело до першої з 1978 року поразки кандидата в мери від соціал-демократів та найнижчого результату в першому турі за всю історію (35,6% голосів).

Помилкою Райтера, окрім основних скандалів довкола власної персони, стала й загальна виборча кампанія.

В той час, як Краузе активно й ефективно консолідував довкола себе навіть консервативних виборців (що йому, вочевидь, вдалося, адже без підтримки з боку левової частки виборців ХСС йому не вдалося б зібрати більшість в другому турі), енергійно вів власні соцмережі, розглядав дуже знайомі сучасному виборцю теми «застою» та противаги до нього у вигляді «сміливості до змін» та «нового початку», Райтер вів скоріше закоренілу й неживу кампанію з куди меншою кількістю відкритих дебатів, радше через власні фотографії на паперових плакатах з видавленою усмішкою.

Навіть колишній мер, попередник та однопартієць Райтера Крістіан Уде, що є в місті шанованим «політичним ветераном» та активним учасником публічного дискурсу, непрямо підтримав Краузе, активно проводячи із ним дискусійні вечори та подіумні зустрічі під час кампанії.

Багато говорилося в ході виборів про насущні проблеми для мюнхенців в епоху глобальних невпевненостей:

  • продовження ліній метрополітену,
  • будівництво додаткових велодоріжок,
  • будівництво нових трамвайних ліній на півночі міста,
  • боротьбу з неефективним управлінням у «паперовій формі»,
  • зручність та інклюзивність,
  • озеленення і будівництво (останнє було, певно, предметом найбільших сутичок та агітації, адже Мюнхен досі залишається одним з найдорожчих міст Європи для оренди житла, при тому, що багато партійних програм пропонували значне скорочення чи й заборону нового будівництва).

Краузе зміг, на відміну від інших кандидатів, відкрито говорити про нові можливості, як через власну платформу, так і через призму своєї партії, яку також привів до перемоги і на виборах до міської ради та великої частини окружних рад міста.

Також небаченим жестом є і дії Краузе після успіху на виборах. Спершу планувалася коаліція серед лівоцентристських проєвропейських партій — «Зеленими», СДПН та «молодіжною» всеєвропейською партією «Вольт».

Та останні не зголосилися на коаліцію через незадоволення результатами попередніх перемовин. Взагалі, культура переговорів, прозорих договорів за їх результатами, діалогу не лише суто політичного, а й програмного — досить далека для України, навіть, і тим паче, на комунальному рівні. Як і культура багатьох чітких у своїй ідеологічній спрямованості і точкових, багатогранних змістом політичних програм.

Переговори в Україні відбуваються скоріше про розподілення місць у департаментах та інших установах, а конкретні питання розвитку міста вирішуються кулуарно, по ходу діла й «на швидку руку».

Тому з перспективи наших політичних реалій подібне викликає лише питання — як може партія відмовитися від гарантованої частки у владі і контролю хоч за чимось, після багатьох років опозиції?

Лише за умови чесності перед власними виборцями, що й зробили представники «Вольт», заявивши в середині квітня, що не було досягнуто консенсусу в розподілі департаментів та формулюванні ключового для політики наступних шести років коаліційного договору (що описує «керуючу лінію» для партій-підписантів на час виконання обовʼязків).

Практично одразу після невдачі в межах лівого блоку, почалися спекуляції щодо нових можливостей до коаліції — від «кенійської коаліції» між трьома найбільшими партіями — Зеленими, ХДС та СДПН до іще більш «червоної» коаліції з ліворадикальною партією «Ліві».

Та вже за чотири дні після невдачі з «Вольт» зʼявилися перші новини про «зондувальні» переговори про можливість створення коаліції між Зеленими, СДПН та праволіберальними Вільними демократами.

Сам Домінік Краузе заявив, що ці перші переговори пройшли оптимістично й конструктивно.

В Німеччині люблять називати коаліції на честь предметів, що мають у своєму складі такі ж самі кольори, що і кольори партій-учасниць. Так, в Мюнхені вперше в історії Німеччини сталася нова комбінація, названа «манговою» коаліцією — з «Зеленими» (традиційний партійний колір — зелений), Рожевим списком (рожевий), СДПН (червоний), ВДП (жовтий) та Вільними виборцями (оранжевий) 

Манго також став її символом. Цей вислів фактично й практично підтвердився вже за тиждень, коли розпочалися конкретні коаліційні переговори.

На відміну від так званих «зондувальних» переговорів, що скеровуються скоріше на тематичну єдність у головних пунктах та саму можливість побудови коаліції, саме коаліційні переговори зазнають невдачу рідко, адже мають за ціль конкретний договір і фактично наявність переговорів вже є підтвердженням того, що коаліція все таки буде.

За два тижні, 8 травня, був готовий договір між сторонами переговорів.

Домовленості, окрім іншого, неочікувано навіть для місцевих політичних залаштунків, стосувалися передачі переможцями виборів – «зеленими», комунального департаменту під керівництво Християнсько-Соціального Союзу, попри те, що ця партія не ввійшла в коаліцію, тобто перебуватиме в опозиції.

Подібний крок, ініційований особисто новообраним мером Краузе, вочевидь для консолідації максимально можливої кількості фракцій в міськраді, а також, цілком можливо, і як подяка консервативним виборцям за підтримку в другому турі попри ідеологічні протиріччя.

Того ж дня ввечері, вперше серед усіх партій-учасників, делегатами Вільної демократичної партії (серед яких був і автор цієї статті) вісімдесятьма голосами «за», проти девʼяти «проти», була з боку цієї праволіберальної партії затверджена коаліційна угода.  

Голосувати, як заведено в інших партіях, мали право усі присутні члени партії. В разі неприйняття партійними зборами коаліційного договору також не було б прийнято, хоча й керівництво партії зголосилося на нього.

Головні партійні збори мюнхенських Вільних демократів 8 травня, за годину до прийняття коаліційного договору

Це теж є частиною демократичного та орієнтованого на партію та жителів, а не на можновладців, процесу, і важливого уроку для повоєнної України.

Кожному учаснику голосування видали одне «безкоштовне» манго, а також набір стікерпаків з тематикою коаліції, тоді іще потенційної, очевидно схиляючи учасників міських партійних зборів вільних демократів до вибору «за» 

Вільні демократи з 1990 року не мали можливості входження до міського керівництва і «хронічно» перебували в опозиції.

На партійних зборах головним аргументом за союз із «Зеленими» та СДПН був простим — перший мандат на владу з часу обʼєднання Східної та Західної Німеччини як можливість побороти загальнонімецьку партійну тенденцію до втрати електорату та представників у земельних парламентах та у 2025 році й в Бундестазі.

Також, як заявили мюнхенські партійні керівники, була змога отримати небачено великі як для настільки «маленького» партнера по коаліції поступки.

Віднині вільні демократи, до прикладу, матимуть повний контроль над Цифровим департаментом, що керує усіма потоками інформації столиці Баварії.

Також вдалося досягти багатьох програматичних поступок. До прикладу, попри бюджетну кризу, завдяки Парії Вільних Демократів (ВДП) на півночі Мюнхена зʼявляться нові трамвайні лінії, яких місцеві жителі довгий час очікують.

Саму ж бюджетну кризу планується побороти через зменшення видатків — лібералам вдалося домогтися скорочень на 250 мільйонів євро вже у проекті бюджету на наступний, 2027 рік, а на роки починаючи з 2028 — на 550 мільйонів євро щорічно.

Наступного дня, у суботу, 9 травня, договір було ратифіковано й «великими» коаліційними партнерами — «Зеленими» та СДПН.

11 ж травня, паралельно з першим засіданням новообраної міської ради, було урочисто підписано у будівлі Нової ратуші на площі Марієнплатц і сам 35-сторінковий договір — партії офіційно поклали на себе зобовʼязання «нового початку» для Мюнхена та стали повноправними представниками влади на місцях.

Підписання коаліційного договору представниками партій-учасниць. В першому ряду посередині — новообраний мер Домінік Краузе

 

Також самі коаліціонери, як повідомляється, матимуть право на власний розсуд і за умови попереднього повідомлення партнерам, не підтримувати ті чи інші ініціативи, не втрачаючи при цьому політичних чи програмних преференцій.

Себто вирішує більшість — а не коаліція, що теж є новим та дуже демократичним підходом.

Таким чином, з прикладу німецької не лише комунальної, а й загалом політичної культури, що тут сформована десятиліттями прозорого, публічного та конструктивного програмного підходу та орієнтованого на конкретику плану дій кожної з багатьох різноманітних партій, відкривається і для України важливе розуміння — політика в дійсно репрезентативній демократії має в першу чергу знаходити впровадження не довкола крісел, а довкола повноцінних планів і перспектив.

Для повоєнної України і її інтеграції в європейську родину подібний підхід буде особливо ключовим.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

 


Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3632
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2002
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2255
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5354
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21114
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3064

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

759

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

876

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1654

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1629
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15516
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8937
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4057
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

741
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

685
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4976
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4206
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4547 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

163
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

518
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1523
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1463