За 2025 рік на Івано-Франківщині облікували 39 кримінальних правопорушень за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. За перші вісім місяців 2026 року таких правопорушень було вже 40.
Установлена вартість легалізованого майна за ці два періоди, за даними прокуратури, перевищує 46 мільйонів гривень.
Цю статистику Фіртка отримала у відповідь на інформаційний запит до Івано-Франківської обласної прокуратури.
Водночас за цифрами статистики стоять різні кримінальні провадження. У справах, які стали публічними протягом 2025-2026 років, фігурують бюджетні кошти, шахрайство, незаконно виготовлене пальне, операції з банківськими рахунками, криптовалюта та природний газ.
В одному з випадків для надання грошам вигляду законно отриманих використали договір позики. В іншому — кошти переказували між рахунками та знімали готівкою.
Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.
39 правопорушень за рік, ще 40 — за вісім місяців
Фіртка звернулася до Івано-Франківської обласної прокуратури із запитом щодо кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України.
Ми просили надати дані окремо за 2025 рік та період із 1 січня 2026 року до дати відповіді: скільки таких правопорушень облікували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, скільки проваджень направили до суду з обвинувальними актами, скільки закрили та яка загальна сума коштів і вартість майна, що, за даними досудового розслідування, були легалізовані або могли бути легалізовані.
За даними обласної прокуратури, у 2025 році на території Івано-Франківської області облікували 39 кримінальних правопорушень за статтею 209 КК України.
Установлена вартість легалізованого майна становила 32 мільйони 40,55 тисячі гривень.
Протягом року до суду скерували 29 обвинувальних актів за цією статтею. Два кримінальні провадження закрили з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 6, 9-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
За вісім місяців 2026 року кількість облікованих правопорушень уже перевищила показник за весь попередній рік.
Із січня до серпня 2026 року на Івано-Франківщині облікували 40 кримінальних правопорушень за статтею 209 КК України. Установлена вартість легалізованого майна становила 14 мільйонів 384,57 тисячі гривень.
За цей період до суду скерували 10 обвинувальних актів. Проваджень, закритих із перелічених прокуратурою підстав, не було.
Таким чином, за весь 2025 рік та перші вісім місяців 2026-го на Прикарпатті облікували 79 кримінальних правопорушень за статтею про легалізацію майна. Установлена прокуратурою вартість легалізованого майна за ці два періоди становить близько 46,43 мільйона гривень. До суду скерували 39 обвинувальних актів.
Що відповіли БЕБ та Держфінмоніторинг
Фіртка також звернулася до Бюро економічної безпеки та Державної служби фінансового моніторингу щодо легалізації незаконних доходів на Прикарпатті.
У Територіальному управлінні БЕБ у Львівській області, діяльність якого поширюється також на Івано-Франківщину, повідомили, що протягом 2025 року та з початку 2026-го до дати відповіді детективи не вносили до ЄРДР жодного провадження за статтею 209 КК України щодо Івано-Франківської області.
Це не суперечить статистиці прокуратури, оскільки вона охоплює всі кримінальні правопорушення, обліковані в області, а не лише провадження, розслідувані БЕБ.
Держфінмоніторинг у межах своїх повноважень веде облік інформації, пов’язаної з протидією легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, йдеться про фінансові операції, що стали об’єктом фінансового моніторингу, та матеріали, передані правоохоронним органам.
Водночас у службі пояснили, що окремого обліку в розрізі областей не ведуть. Тому надати дані про такі операції та матеріали конкретно щодо Івано-Франківщини Держфінмоніторинг не зміг.
Що таке відмивання грошей
У повсякденному вжитку під «відмиванням грошей» часто розуміють складні фінансові операції через банки, фіктивні компанії або офшори. Однак законодавче визначення цього поняття значно ширше.
Стаття 209 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
Зокрема, йдеться про набуття, володіння, використання чи розпорядження таким майном, проведення фінансових операцій або укладення правочинів із ним, його переміщення чи перетворення. Також кримінально караними можуть бути дії, спрямовані на приховування або маскування походження майна, прав на нього, джерела його походження чи місця знаходження.
При цьому особа має знати або повинна була знати про злочинне походження такого майна.
Схоже визначення містить і закон про запобігання та протидію легалізації доходів. До відмивання належать, зокрема, фінансові операції чи правочини з доходами, одержаними злочинним шляхом, приховування або маскування їхнього походження, а також набуття, володіння чи використання таких доходів.
Тобто саме викрадення, шахрайське отримання або привласнення грошей ще не означає їх легалізацію. Статтю 209 можуть застосовувати, коли з майном злочинного походження надалі здійснюють відповідні операції: переводять кошти між рахунками, маскують їхнє походження, оформлюють як законно отримані або використовують у господарській діяльності.
Саме тому у кримінальних провадженнях стаття 209 часто поєднується з іншими статтями КК України — зокрема про шахрайство, привласнення чи розтрату майна, незаконне виробництво підакцизних товарів та інші кримінальні правопорушення.
Як можуть легалізувати незаконно отримане майно
Єдиної схеми відмивання грошей не існує. Конкретний механізм залежить від того, яке майно отримали та внаслідок якого злочину.
Один зі способів — проведення коштів через банківські рахунки. Гроші можуть переказувати між різними рахунками, використовувати рахунки інших осіб, переводити далі або знімати готівкою.
Інший варіант — використання незаконно отриманих коштів у господарській діяльності. Зовні такі операції можуть виглядати як звичайні розрахунки між підприємствами.
Для пояснення походження грошей можуть використовуватися договори та інші цивільно-правові операції — наприклад, позики та нібито повернення боргів.
Окремим інструментом можуть бути електронні платіжні системи та криптовалюти. Водночас ані банківський переказ, ані операція з криптовалютою, ані договір позики самі по собі не є відмиванням грошей. Значення мають злочинне походження майна, обставини операції та те, чи усвідомлювала особа його походження.
Як це може виглядати на практиці, демонструють кримінальні провадження з Івано-Франківщини, які стали публічними у 2025-2026 роках.
Відмивання грошей: реальні кейси
Бюджетні кошти на благоустрій
За версією слідства, вони організовували тендери на благоустрій Івано-Франківська таким чином, щоб перемагали підконтрольні підприємці, а потім завищували в документах обсяги робіт і використання техніки.
У такий спосіб, за даними слідства, привласнили понад 1,5 мільйона гривень. Кошти надходили на рахунок підприємця, після чого їх переказували на інші рахунки або знімали готівкою. Саме ці операції слідство розцінює як легалізацію.
Каналізаційні мережі
У червні 2025 року директору підприємства, яке будувало каналізаційні мережі в Калуському районі, повідомили про підозру.
За версією слідства, у 2018-2019 роках він вносив до актів виконаних робіт та довідок про їхню вартість завищені обсяги. Унаслідок цього державі завдали 3,6 мільйона гривень збитків.
Отримані таким способом кошти, як стверджувала прокуратура, надалі вводили в господарський оборот через фінансові операції з іншими підприємствами.
Кошти закладів освіти
Депутат Загвіздянської сільради, за даними слідства, мав доступ до бухгалтерії трьох навчальних закладів.
За версією слідства, він вносив неправдиві дані про виплати та нараховував зарплати й премії собі та родичам, яких працевлаштовував у цих закладах.
Загальні збитки перевищили 2,6 мільйона гривень, а операції з частиною незаконно отриманих коштів становили понад 702 тисячі гривень.
У червні 2026 року суд визнав депутата винним зокрема в легалізації майна та призначив йому дев’ять років позбавлення волі.
Кібершахрайство
У червні 2026 року прокуратура скерувала до суду справу п’ятьох учасників організованої групи.
За версією слідства, вони отримували банківські дані громадян через закриті інтернет-ресурси, отримували доступ до мобільного банкінгу та переказували гроші потерпілих на підконтрольні рахунки.
У понад 30 людей таким чином викрали майже 900 тисяч гривень. Надалі гроші знімали готівкою або використовували для фінансових операцій в інтернеті з метою приховування їхнього походження.
Газ на понад 203 мільйони гривень
У травні 2026 року поліція повідомила про підозри директору газовидобувного підприємства та трьом його працівникам.
За даними слідства, вони втручалися у вузол обліку, через що система фіксувала передачу газу, який фактично не надходив. Загалом йшлося про понад вісім мільйонів кубометрів газу вартістю понад 203 мільйони гривень.
Для надання майну вигляду законного, за версією слідства, директор оформлював акти приймання-передачі. Підприємство сплачувало рентні платежі, після чого газ продавали іншим компаніям.
173,5 тисячі доларів через договір позики
У серпні 2026 року Фіртка писала про вирок керівнику ТОВ «Грей Плюс» Ігорю Семківу.
За матеріалами справи, для надання законного вигляду 173,5 тисячі доларів, або близько 6,55 мільйона гривень, використали нотаріально посвідчений договір безпроцентної позики. Згодом оформили заяву про нібито повне повернення грошей.
Обвинувачений визнав вину та уклав із прокурором угоду про визнання винуватості.
Незаконно виготовлене пальне
У вироку Івано-Франківського міського суду за 2026 рік описана схема незаконного виготовлення та продажу пального.
Один з обвинувачених отримав від його реалізації 2,7 мільйона гривень, після чого здійснював операції з частиною цих коштів. Суд встановив легалізацію 424,4 тисячі гривень.
Чоловік визнав вину та уклав угоду з прокурором. За частиною 1 статті 209 КК України йому призначили 255 тисяч гривень штрафу.
Понад 116 мільйонів гривень інвесторів у житло
В офіційному звіті Івано-Франківської обласної прокуратури за 2025 рік згадується провадження щодо засновника та керівників кількох будівельних компаній.
За версією слідства, троє підозрюваних шахрайським шляхом заволодівали готівковими та безготівковими коштами людей, які інвестували у будівництво багатоквартирних житлових комплексів, а потім легалізували понад 116 мільйонів гривень.
На момент підготовки звіту досудове розслідування було зупинене.
Що стоїть за статистикою
Отримані Фірткою дані показують: за 2025 рік та перші вісім місяців 2026-го на Івано-Франківщині облікували 79 кримінальних правопорушень за статтею 209 КК України. Установлена вартість легалізованого майна, за даними прокуратури, за ці періоди становить понад 46,4 мільйона гривень.
Водночас ці цифри не варто механічно порівнювати із сумами, які фігурують в окремих публічних кримінальних провадженнях.
Наприклад, в одному провадженні правоохоронці заявляють про природний газ вартістю понад 203 мільйони гривень, а у справі щодо будівельних компаній — про легалізацію понад 116 мільйонів гривень. Це можуть бути різні показники: вартість майна, яке є предметом провадження, заявлені збитки, сума ймовірно легалізованого майна або сума, яку врахували у відповідній статистичній звітності.
Публічні кримінальні провадження водночас показують, наскільки різними можуть бути механізми легалізації: перекази між рахунками та зняття готівки, використання коштів у господарській діяльності, договори позики, оформлення господарських документів, електронні платіжні системи та криптовалюта.
Відрізняється і походження такого майна. У справах 2025-2026 років стаття 209 фігурувала у провадженнях щодо бюджетних коштів, шахрайства, кібершахрайства, незаконного виробництва пального, операцій із природним газом та інших кримінальних правопорушень.
Тож сама кількість зареєстрованих правопорушень показує лише один бік ситуації. Інше питання — скільки таких справ зрештою завершуються обвинувальними вироками, які суми суди визнають легалізованими та яке покарання отримують винні.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
