Прикарпаття дедалі частіше фігурує у кримінальних провадженнях щодо шахрайських кол-центрів. Ідеться вже не лише про окремі дзвінки псевдобанкірів, а про організовані мережі з операторами, керівниками змін, ІТ-фахівцями, рекрутерами, перекладачами та фінансистами.
Такі структури можуть одночасно працювати в кількох українських містах, а їхніми жертвами стають як українці, так і громадяни Європейського Союзу.
На тлі масштабних викриттів 2 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два взаємопов’язані законопроєкти:
- №16014 — про відповідальність за створення та діяльність шахрайських кол-центрів,
- №16013 — про незаконне використання платіжних інструментів і банківських рахунків.
"Треба цю тему закривати", — сказав Зеленський у своєму зверненні. — Є відповідні кроки правоохоронців. Потрібні кроки законодавчі. Всі організатори кол-центрів повинні відповідати".
Фіртка розповідає, як працюють шахрайські кол-центри, чому Івано-Франківщина опинилася серед регіонів діяльності транснаціональних мереж та які відомі епізоди правоохоронці зафіксували в області протягом останніх років.
Окремо проаналізуємо, чому чинних положень Кримінального кодексу виявилося недостатньо, яку відповідальність пропонують запровадити законопроєкти №16014 і №16013, а також пояснимо, як розпізнати основні шахрайські схеми й захистити свої гроші.
"Офіси" дісталися Прикарпаття
У серпні Фіртка вже повідомляла, що Івано-Франківщина увійшла до переліку регіонів, де правоохоронці проводили обшуки в межах масштабної операції проти шахрайських "офісів". Загалом по Україні провели 411 обшуків, припинили діяльність 94 кол-центрів і ліквідували 1794 робочі місця операторів.
За попередніми підрахунками правоохоронців, потерпілим з України, Ізраїлю, Казахстану, Литви, Латвії, інших держав ЄС та Центральної Азії завдали збитків на понад 100 мільйонів гривень. Підозри отримали 26 осіб. Під час обшуків вилучили понад два мільйони доларів, 64 тисячі євро, гривневу готівку, комп’ютерну техніку, SIM-картки, банківське золото, коштовності та дорогі автомобілі.
Гроші потерпілих переводили у криптовалюту, розподіляли між електронними гаманцями та виводили через рахунки підставних осіб. Частину прибутків, за даними слідства, вкладали в нерухомість, землю, транспорт і предмети розкоші.
Для Івано-Франківщини це не перша поява на карті транснаціонального телефонного шахрайства.
У грудні 2025 року Національна поліція повідомила про ліквідацію мережі, осередки якої працювали у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську. Оператори телефонували громадянам Чехії, Латвії та Литви, називалися працівниками банків або правоохоронцями й повідомляли про нібито злам рахунку, спробу оформлення кредиту чи втручання у фінансові операції.
Потерпілих переконували терміново переказати заощадження на "безпечний рахунок", придбати криптовалюту, передати готівку кур’єрові або встановити програму віддаленого доступу. Після цього шахраї отримували контроль над онлайн-банкінгом жертви.
За версією слідства, мережа ошукала щонайменше 47 громадян ЄС більш ніж на 50 млн грн. Під час міжнародної операції "Connect" провели понад 70 обшуків, 11 людям повідомили про підозру, а шістьох іноземців, яких розшукували Латвія, Литва та Чехія, затримали для екстрадиції. Для переконливості зловмисники використовували технології deepfake, які змінювали зовнішність і голос співрозмовника під час відеозв’язку.
Ще один епізод із прикарпатським слідом правоохоронці оприлюднили у березні 2026 року. За даними слідства, двоє мешканців Івано-Франківська контролювали рахунки підставних осіб, через які виводили кошти громадян Латвії. Оператори представлялися латвійськими поліцейськими або банківськими працівниками й отримували від потерпілих дані для входу в онлайн-банкінг.
Щонайменше 20 латвійців втратили близько 300 тисяч євро — приблизно 15 мільйонів гривень. Слідство стверджує, що франківці шукали у Латвії так званих дропів: за винагороду ті відкривали рахунки й передавали злочинцям контроль над банківськими картками.
Ці провадження показують, що Івано-Франківськ використовується не лише як місце проживання окремих фігурантів. У місті працювали повноцінні осередки міжнародних мереж, оснащені технікою та програмним забезпеченням і включені до спільної системи з іншими регіонами.
Що таке шахрайський кол-центр
Зовні такий "офіс" може нагадувати звичайний відділ телефонних продажів: орендоване приміщення, комп’ютери, гарнітури, графіки змін і керівники груп. Працівників нерідко набирають через оголошення про високооплачувану роботу у сфері продажів, фінансового консалтингу або підтримки клієнтів.
Насправді оператори працюють за підготовленими сценаріями й переконують людей добровільно віддати гроші або дані, необхідні для доступу до рахунків. Одні працівники здійснюють перший дзвінок, інші підключаються як "служба безпеки банку", "слідчий", "фінансовий консультант" чи "керівник відділу". Такий розподіл ролей створює в потерпілого враження, що він спілкується зі справжньою установою.
Окремі учасники відповідають за технічне забезпечення, підміну номерів, придбання баз персональних даних, пошук працівників і виведення грошей. Для приховування фінансового сліду використовують десятки або сотні карток, електронні гаманці, криптовалюту та рахунки номінальних власників.
Точної кількості шахрайських кол-центрів в Україні немає, проте в офіційних джерелах говорять про майже дві тисячі таких осередків.
Про масштаби тіньових доходів і боротьбу за вплив навколо шахрайських "офісів" свідчать також резонансні кримінальні історії з українським слідом. З діяльністю кол-центрів у медіа пов’язували викрадення на острові Балі українців Ігоря Комарова та Єрмака Петровського, після якого Комарова вбили, а також замах у Монако на українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва, внаслідок якого постраждали він, його партнерка та 13-річний син.
Додатковим контекстом стала справа дорослого сина бізнесмена Артура Єрмолаєва, якого естонський суд визнав винним у керівництві злочинною організацією, пов’язаною із шахрайством проти громадян ЄС.
Єрмолаєв після замаху, фото УП
Поширене виправдання, ніби українські "офіси" телефонують винятково росіянам, не відповідає реальній географії злочинів. Потерпілих від їхньої діяльності виявили у 29 державах, більшість із яких — європейські. Епізоди в Івано-Франківську з жертвами із Чехії, Латвії та Литви це підтверджують. Водночас жертвами залишаються й українці.
Поліція Прикарпаття регулярно повідомляє про місцевих мешканців, які втрачають гроші після дзвінків псевдобанкірів, переходу за фішинговими посиланнями або спілкування з аферистами в месенджерах. Лише в кількох епізодах, оприлюднених у травні та липні 2026 року, прикарпатці втратили понад 200 тисяч гривень та ще понад 114 тисячі гривень.
Навіщо потрібні президентські законопроєкти №16013 і №16014
Це пояснюється тим, що стаття 190 КК України про шахрайство дозволяє переслідувати окремі випадки обману, але для цього слід визначити конкретного потерпілого, підтвердити факт заволодіння його майном і розмір збитків, а також довести причетність кожного фігуранта.
У масштабних транснаціональних схемах збирання доказів передбачає пошук десятків потерпілих, аналіз численних рахунків і застосування механізмів міжнародної правової допомоги.
Крім операторів, діяльність "офісу" забезпечують організатори, адміністратори, рекрутери, постачальники інформації та особи, які контролюють підставні рахунки. Вони можуть не спілкуватися з потерпілими та не отримувати гроші особисто, тому для відповідальності за співучасть необхідно доводити їхній умисний внесок у конкретні злочини. Стаття 255 КК про злочинну організацію також потребує встановлення всієї сукупності передбачених законом ознак.
При цьому Кримінальний кодекс не містить окремого визначення електронно-комунікаційної шахрайської організації та спеціального складу правопорушення за її створення й забезпечення роботи.
Законодавство також не повністю охоплює свідоме передавання, придбання та перепродаж карток і доступів до рахунків для злочинних схем. Саме ці прогалини й мають усунути два президентські проєкти.
Законопроєкт №16014: кол-центр — окремий вид шахрайства та злочину
Він пропонує доповнити Кримінальний кодекс статтею 255⁴. Відтепер офіційно закріплюється поняття — електронно-комунікаційною шахрайською організацією визнаватиметься стійке об’єднання щонайменше трьох осіб, попередньо організованих для систематичного заволодіння чужим майном або правом на нього шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронних комунікацій.
Законопроєкт установлює такі покарання:
- створення шахрайської організації або керівництво нею чи її підрозділом — від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- свідома участь в такій організації — від 5 до 10 років із можливою конфіскацією;
- надання засобів, послуг, інформації або інше сприяння (якщо людина усвідомлювала протиправний характер діяльності) — від 5 до 10 років із можливою конфіскацією;
- вербування працівників або поширення інформації для їх залучення — від 3 до 5 років, а за повторні дії — від 5 до 10 років із конфіскацією;
- сприяння з боку службової особи або допомога учасникам уникнути відповідальності — від 8 до 12 років, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади до трьох років.
Учасник організації або особа, яка сприяла її діяльності, зможе бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо до повідомлення про підозру добровільно звернеться до правоохоронців і активно допоможе викрити організаторів, керівників чи інших учасників або припинити роботу структури.
На засновників і керівників цей механізм не поширюватиметься.
Законопроєкт №16013: боротьба з дропами
Другий проєкт спрямований проти платіжної інфраструктури шахрайства — карток, рахунків, електронних гаманців та індивідуальних даних для доступу до них.
Пропонується:
- розширити статтю 200 КК України, включивши до неї підроблення платіжних інструкцій та інструментів, незаконне використання електронних грошей, викрадення карток і платіжних даних, а також незаконний доступ до банківського рахунку чи електронного гаманця;
- запровадити статтю 200¹ про передавання, отримання, придбання, зберігання та інше набуття платіжних інструментів для вчинення злочинів;
- карати власника, який свідомо передав свою картку або доступ до рахунку для шахрайства, штрафом від 5 100 до 17 тисячі грн;
- карати осіб, які отримують, купують, зберігають, перевозять або продають чужі картки й доступи, штрафом від 51 до 170 тисяч грн, обмеженням волі від двох до п’яти років або позбавленням волі від двох до шести років;
- за повторні дії або діяльність організованої групи встановити покарання від п’яти до восьми років позбавлення волі;
- поширити заходи кримінально-правового характеру на юридичних осіб, в інтересах яких уповноважені особи вчинили відповідні злочини.
Звичайне передавання картки родичу для покупки саме собою не утворюватиме складу такого правопорушення. Слідству потрібно буде довести, що картку, реквізити або доступ передали саме для шахрайства чи іншого злочину.
Як не стати жертвою шахрайського кол-центру
Законодавчі зміни важливі, однак кожній людині також варто знати, як самостійно захиститися та не стати жертвою шахраїв. Кол-центри змінюють сценарії, однак їхні методи мають спільну рису: людину лякають, кваплять або обіцяють їй швидкий прибуток, щоб вона не встигла перевірити інформацію.
Дзвінок від "служби безпеки банку"
Шахрай повідомляє про злам рахунку, підозрілу операцію, блокування картки чи спробу оформити кредит. Потім просить назвати номер картки, строк її дії, CVV-код, пароль або код із SMS.
Секретні реквізити й одноразові коди не можна повідомляти нікому. Справжньому банківському працівникові вони не потрібні. Варто завершити дзвінок і самостійно зателефонувати до банку за номером на картці або в офіційному застосунку.
Пропозиція переказати гроші на "безпечний рахунок"
Шахраї переконують, що заощадження необхідно негайно переказати на спеціальний рахунок, інакше їх нібито викрадуть. Банки та поліція не захищають кошти клієнтів шляхом переказування на картки, продиктовані телефоном.
Не здійснюйте таку операцію, навіть якщо співрозмовник знає ваше ім’я, адресу або інші дані. Цю інформацію могли отримати з придбаної чи викраденої бази.
Установка програми віддаленого доступу
Під виглядом технічної допомоги людину просять установити AnyDesk, TeamViewer або інший застосунок і повідомити код підключення. Після цього шахраї можуть бачити екран пристрою, перехоплювати паролі та керувати банківськими операціями.
Не встановлюйте таких програм за вказівкою незнайомця. Якщо це вже сталося, від’єднайте пристрій від інтернету, видаліть застосунок, змініть паролі з іншого пристрою та повідомте банк.
Фейкові інвестиції
Псевдоброкери пропонують швидкий заробіток на криптовалюті, акціях або біржовій торгівлі. У фальшивому кабінеті демонструють зростання балансу, але для отримання грошей вимагають новий внесок, "податок", страховку чи комісію.
Перед переказом потрібно перевірити юридичну особу, ліцензії, адресу, умови договору та попередження фінансових регуляторів. Обіцянка гарантованого високого доходу за короткий час – характерна ознака шахрайства.
Фішингові посилання і несправжні виплати
Повідомлення про державну або міжнародну допомогу (від ЄС, ООН тощо), компенсацію, подарунок, доставку або необхідність підтвердити банківські дані може вести на сайт, який копіює сторінку банку чи державного органу.
Не вводьте платіжні дані на сайті, відкритому з випадкового повідомлення. Офіційну адресу краще набрати вручну. Звертайте увагу на зайві символи в домені, мовні помилки та вимогу діяти негайно.
"Ваш родич потрапив у біду"
Шахрай телефонує від імені родича, лікаря, адвоката або поліцейського й повідомляє про аварію, затримання чи термінову операцію. Після цього вимагає переказати гроші або передати їх кур’єру.
Необхідно припинити розмову та самостійно зв’язатися з родичем або іншими членами сім’ї. Поліція не вимагає телефоном грошей за звільнення людини від відповідальності.
Deepfake та підміна номера
Сучасні кол-центри можуть підмінювати номер телефону, демонструвати фальшиві посвідчення або використовувати deepfake під час відеозв’язку (ці технології доступні через розповсюдження нейромереж). Тому номер, форма, обличчя чи голос співрозмовника вже не є достатнім підтвердженням його особи.
Будь-яку інформацію потрібно перевіряти через офіційні контакти установи. Працівники банку або правоохоронці не просять називати коди, встановлювати сторонні програми чи проводити "перевірочні" перекази.
Якщо дані або гроші вже передані
Потрібно негайно заблокувати картку й онлайн-банкінг, повідомити банк про підозрілу операцію, змінити паролі та звернутися до поліції. Варто зберегти номер телефону, листування, посилання, чеки, скриншоти та інші відомості, які можуть допомогти слідству.
Невже в Україні насправді вирішили боротися з шахрайськими кол-центрами?
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Квартира мрії чи пастка: які махінації з нерухомістю фіксують на Прикарпатті
