Минулої неділі в німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт зі столицею в східнонімецькому місті Магдебург пройшли вибори до земельного парламенту — ландтагу.
Загалом результати виборів до земельного парламенту Саксонії-Ангальт є такими:
- «Альтернатива для Німеччини» (ультраправа проросійська партія) – 43,8%,
- ХДС (правоцентристи, партія канцлера Німеччини Мерца) – 17,2% (найнижчий результат в історії Саксонії-Ангальт, на минулих виборах ХДС мала 37,1%),
- Соціал-Демократична Партія Німеччини (лівоцентристи) – 9,3%,
- «Зелені» (ліволіберальна та кліматична повістка) - 8,9%,
- «Ліві» («комуністи», нащадки СЄПН часів НДР) - 8,6%,
- «Союз Сари Вагенкнехт» (економічно ліві, соціально – консервативні) – 5,3%.
Оскільки за своїм державним устроєм Німеччина є федерацією, то й землі там мають неабиякі повноваження.
Окрім внутрішньополітичних важелів впливу уряди земель також мають необмежений доступ до розвідувальної та стратегічної інформації, а також мають від трьох до шести представників в другій палаті федерального парламенту, що складається саме з представників урядів федеральних земель, — Бундесраті.
Друга палата федерального парламенту (Бундесрат) має компетенцію відкликати деякі типи законів, прийнятих Бундестагом, а будь-яка зміна Конституції Німеччини зобовʼязана бути прийнята і ним.
Відповідно, важливість кожних подібних земельних виборів виходить в багатьох планах далеко за межі самої федеральної землі.
Саксонія-Ангальт давно знана в Німеччині як «земля протесту». Щоправда, справа тут не в демонстраціях чи мітингах, а в масовому голосуванні за радикальні партії, і в політичній ненависті до традиційних, демократичних центристських партій.
Цікавий факт. У 2021 році на федеральному рівні проросійська ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» пережила перший за свою історію спад підтримки (з 12,6% на виборах до Бундестагу 2017 року до 10,4% на виборах 2021, опустившись з третьої за чисельністю фракції у німецькому парламенті до пʼятої). Проте в Саксонії-Ангальт «АдН» на тодішніх виборах стала другою партією після традиційно правлячої в цій федеральній землі правоцентристської партії ХДС (партії чинного федерального канцлера Фрідріха Мерца).
Популярними в Саксонії-Ангальт були й крайні ліві погляди виборців, правонаступниця Соціалістичної Єдиної Партії в Східній Німеччині — партія «Ліві», завжди мала тут двозначний результат.
Цікаво, що за рівнем річного ВВП на душу населення Саксонія-Ангальт є найбіднішою федеральною землею Німеччини. Тут ВВП на мешканця землі складає 38,452 євро, що майже втричі менше, аніж в лідера рейтингу — «міста-землі Гамбург» (90,208 євро), або майже вдвічі менше, аніж в Баварії (62,200 євро).
Отже, з перемогою АдН вперше з кінця Другої Світової війни став вірогідним прихід до влади в федеральній землі ультраправої партії.
На земельних виборах минулої неділі «Альтернатива для Німеччини» отримала історично найвищий для себе результат – 43,8% голосів виборців, що дає їй 39 із 83 депутатських мандатів в земельному парламенті.
Так званою «партією-коронувачем» (так називають в Німеччині партію, яка має «золоту акцію» в коаліції) для АдН може наразі стати лише партія, що в ніч виборів активно переймалася питанням проходження в парламент – «Союз Сари Вагенкнехт» (далі «ССВ»).
Усі демократичні партії Німеччини, які проходять до земельного парламенту, а також комуністично налаштовані «Ліві», ще раніше у своїй риториці та партійних кодексах оголосили проти АдН політику «вогняної стіни».
Така політика означає, що зокрема ці партії зобовʼязуються ніколи не вступати в коаліцію з АдН.
Також ці партії заявили, що не підтримуватимуть жодних законодавчих чи будь-яких інших ініціатив цієї партії й не розраховуватимуть при прийнятті власних законодавчих ініціатив на голоси цієї партії.
«Союз Сари Вагенкнехт» як партія був створений лише два роки тому, і раніше оголошував, що не підтримуватиме ініціативу блокування АдН, та що готовий до переговорів з АдН.
На думку політологів, нині ця партія, яка хоч і є в соціальних, економічних та освітніх питаннях повною протилежністю АдН, знаходиться в неймовірно виграшній позиції, адже єдиною декларує можливість співпраці з переможницею виборів.
Щоправда, як ця співпраця може виглядати, поки не є достеменно зрозумілим.
Розглядається два основних сценарії:
- Перший сценарій, класичний – коаліція, розподіл міністерств, попри всі протилежності розробка спільної політичної лінії. Щоправда, співпрацю з «Союзом Сари Вагенкнехт» («ССВ») аж до масштабних, а тим паче пов’язаних з базовими партійними позиціями програмних поступок лідери АдН відкидають.
- Другий сценарій складніший — «ССВ» не вступає до коаліції, але мовчки дає фактичну підтримку кандидату у премʼєр-міністри федеральної землі від АдН Ульріху Зігмунду (лідеру «Альтернативи для Німеччини» в Саксонії-Ангальт).
Як може відбутися другий сценарій: для перемоги в голосуванні на пост премʼєр-міністра потрібно набрати більшість, тобто 50%+1 голос депутатів земельного парламенту.
Та якщо у перших двох спробах голосування кандидат не набирає більшості, то починаючи з третього голосування перевага має бути лише номінальною — більше голосів «за», ніж «проти». В такому випадку в третьому голосуванні від фракції «ССВ» необхідно буде лише «утриматися».
Винагородою за другий сценарій можуть бути поступки різного роду в законодавчому плані, але неприйняття при цьому прямих міністерських повноважень кандидатами від «ССВ». Таким чином «ССВ» може отримати вплив ніби-то не порушивши передвиборчих обіцянок.
«ССВ», через політичні конфронтації та розкол в суспільстві, пропонував обрати безпартійного премʼєра й кабінет міністрів, що керуватиметься принципом «ситуативних більшостей» в земельному парламенті. Тобто, більшостями не за коаліцією, а за згодою більшості депутатів щодо конкретного закону.
Такий другий формат співпраці непрямо відкинули в АдН, виразивши сподівання на можливість сформувати у земельному парламенті «тверду більшість». Наскільки твердою вона може бути при часто діаметрально протилежних за ідеологією партій — питання відкрите.
Чи не єдине, що обʼєднує АдН та «ССВ» програмно, це їх проросійський курс та антиукраїнська риторика.
АдН виступає проти курсу України в ЄС та НАТО, а «ССВ» хоч і на папері засуджує російське вторгнення, але вважає війну проксі-конфліктом США і Росії.
Обидві партії підтримують:
- повне повернення на російські енергоносії,
- зняття санкцій проти Росії,
- відновлення постачання російського газу через Nord Stream,
- припинення постачання зброї та гуманітарної допомоги для України.
Саме на основі цих позицій нині й формується їх спільне бачення коаліції — адже, за опитуваннями, головна турбота, що переймала жителів Саксонії-Ангальт при виборі партії, була «можливість в майбутньому бути платоспроможними за базові речі та зберегти власне благополуччя» — напряму повʼязана тема з цінами на енергоносії, паливо, їжу та інші блага. Понад 70% респондентів виразили стурбованість щодо цього пункту.
Проте, не зрозумілим залишається – як саме повинна буде діяти коаліція АдН та «ССВ», якщо:
- в економічній політиціперші виступають за зниження податків, дерегуляцію, стимулювання приватного капіталу, а другі за більший перерозподіл ресурсів через бюджет (тобто введення нових податків та по факту збільшення існуючих, аж до націоналізації важливих галузей, наприклад, електромереж),
- в соціальній політиці, АдН виступає за зменшення соціальних виплат, а «ССВ» - за їх збільшення,
- АдН виступає за вихід є валютної зони «євро», а в «ССВ» такого програмного пункту немає,
- Кліматична політика, - АдН категорично проти кліматичних обмежень, «ССВ» - частково за,
- Абрти – АдН виступає за збереження кримінальної відповідальності за аборти, а «ССВ» - за повну декриміналізацію до 12-го тижня,
- Атомна енергетика – АдН виступає за повне відновлення і розвиток експлуатації АЕС, «ССВ» - за відмову від АЕС (але за інвестиції в розробку й розвиток холодного термоядерного синтезу),
- Бундесвер і військові витрати, АдН – за їх збільшення та за загальний військовий призов, «ССВ» - за пацифізм і обмеження фінансування армії,
- НАТО, АдН за членство Німеччини в НАТО, «ССВ» називає його «агресивним військовим пактом» та «інструментом просування геополітичних інтересів США» та виступає в майбутньому за військовий союз з Росією,
- Ідеологічно, АдН зневажає колишню соціалістичну Німецьку Демократичну Республіку як систему, а «ССВ» її зразковим прикладом державного устрою. Це партія «остальгії» - є в Східній Німеччині такий феномен «туги за НДР». (Цікаво, що в Східній Німеччині навіть є «ностальгічні» клуби, де в більшості старші люди збираються, згадують часи соціалізму та «штазі», співають комуністичних пісень в атмосфері комуністичної символіки, згадують свого кумира – Еріха Хонекера).
Враховуючи таку «різницю в поглядах» коаліції чи союзу між АдН та «ССВ» може і не відбутися.
Тоді не виключена обʼєднана коаліція демократичних партій — ХДС, СДПН та Зелених, з договорами поступок в спільній програмі з Лівими та «ССВ». «Ліві» уже заявили, що готові підтримати кандидата від ХДС і без коаліції (хоча ХДС за партійним кодексом має заборону на пряму співпрацю, себто коаліцію, з «Лівими»).
А от із «ССВ», як бачимо з загальної картини вище, усе складніше, але також не виключена співпраця як просто в законодавчих ініціативах, так і повноцінній коаліції — ХДС та СДПН вже мають досвід коаліції із «союзом» в земельному парламенті Тюрингії.
Для «Альтернативи для Німеччини», що продемонструвала феноменальний результат в Саксонії-Ангальт, будь-який варіант є безпрограшним:
- У випадку, якщо партія стає владою, вона завжди може у всіх своїх проблемах кивати в бік федерального уряду, який «не любить АдН»,
- У випадку, якщо земельний уряд сформують інші партії, АдН залишиться у звичній для себе опозиційній ніші. А позиція «переможця» виборів, якому не дали реалізувати власну програму, лише підсилить позицію ультраправої партії в майбутньому, в тому числі на федеральному рівні.
Реакція демократичної німецької публіки на вибори в Саксонії-Ангальт була збентеженою — в перші години говорили навіть про можливу відставку Фрідріха Мерца з поста прем’єр-міністра Німеччини через вину в рекордному падінні для власної партії (результат на цих земельних виборах був більш ніж вдвічі нижчим за результат партії у 2021-му році).
Особливо голосно про провину Мерца в програші заявив премʼєр-міністр Саксонії-Ангальт і головний кандидат від ХДС Свен Шульце, сказавши, що «з Берліну ми як земельний уряд отримували багато не-попутного вітру». На його думку, населення федеральної землі при виборі керувалося не так власними переконаннями в комунальному плані, в якому всі нібито всім задоволені, а загальнонімецьким політичним становищем та настроями.
Проте сам канцлер Мерц заявив, що йти з влади не збирається і є обраним настільки, на скільки обраний федеральний парламент — щонайменше до весни 2029 року.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
