Про епідеміологічну ситуацію на Прикарпатті, найпоширеніші інфекції, їх профілактику та небезпеку самолікування антибіотиками, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.
Яка нині епідеміологічна ситуація на Прикарпатті щодо інфекційних захворювань?
Інфекційні захворювання мають сезонний характер, тому оцінювати епідеміологічну ситуацію загалом доволі складно. За словами фахівця, у різні пори року активізуються різні групи інфекцій.
Так, кишкові інфекції найчастіше поширюються у весняно-літній та літньо-осінній період. Це пов’язано з тим, що люди більше часу проводять на природі, споживають більше сирих овочів і фруктів, а продукти в теплу пору швидше псуються.
Натомість повітряно-крапельні інфекції, зокрема ГРВІ, традиційно активізуються восени та взимку. Водночас, попри наближення літа, випадки таких захворювань і далі фіксують через нестійку погоду та перепади температур.
Окремо медик звертає увагу на інфекції, що передаються через укуси комах і кліщів. Для Прикарпаття найбільш характерними є саме захворювання, пов’язані з укусами кліщів.
Хоча активний сезон лише починається, уже є пацієнти, які звертаються зі скаргами на укуси. Такі захворювання можуть мати тривалий інкубаційний період — від моменту укусу до появи перших симптомів може минути певний час.
Наразі масового характеру такі випадки ще не мають.
Водночас частина інфекцій не залежить від сезону. Йдеться, зокрема, про вірусні гепатити, які передаються через медичні інструменти або контакт із біологічними рідинами людини. Такі захворювання реєструють приблизно з однаковою частотою протягом року.
А які інфекції найчастіше фіксують серед мешканців області цієї весни?
Щоб відповісти точно, потрібна детальна статистика. Однак уже зараз є перші випадки кишкових інфекцій. Цього року вони дещо змінили свою сезонність.
Зокрема, у гірських районах взимку спостерігали спалахи вірусної інфекції. Спочатку припускали, що це ротавірус, однак лабораторно підтвердили норовірус.
Втім, для населення принципової різниці немає, адже методи профілактики залишаються однаковими. Насамперед необхідно вживати безпечну воду — бутильовану або термічно оброблену. Продукти харчування мають бути добре проварені чи просмажені, а купувати їх слід у перевірених місцях, де дотримуються санітарних норм.
Травень є перехідним періодом, коли одночасно фіксують і кишкові, і повітряно-крапельні інфекції. Тому зараз спостерігається період найбільшого різноманіття інфекційних захворювань.
Нерідко інфекційні хвороби маскуються під звичайне нездужання, через що люди відкладають звернення до лікаря. Які симптоми інфекційних захворювань найчастіше ігнорують?
Інфекційні хвороби мають дуже широкий спектр проявів. Якщо говорити про кишкові інфекції, то найчастіше це ураження шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея або, навпаки, здуття та закрепи. Часто такі захворювання супроводжуються підвищенням температури тіла.
Загалом підвищена температура є одним із найпоширеніших симптомів гострих інфекційних хвороб. Іноді вона супроводжується іншими проявами, а інколи може бути майже єдиним симптомом. Саме тому про інфекційні захворювання не варто забувати навіть при незначному погіршенні самопочуття.
Якщо говорити про ГРВІ, то вони насамперед уражають дихальні шляхи: нежить, біль або дискомфорт у горлі, поверхневий кашель. Згодом кашель може ставати глибшим, а також можливі ускладнення, зокрема пневмонія.
Щодо вірусних гепатитів, то одним із головних симптомів є жовтяниця. Але перед цим є тривалий переджовтяничний період, коли симптоми неспецифічні, і хвороба може маскуватися під інші стани. Коли ж з’являється жовтяниця, важливо обов’язково виключити інфекційну природу захворювання.
Саме лікар-інфекціоніст допомагає визначити тактику лікування і вирішити, чи потребує пацієнт інфекційного стаціонару, чи його слід скерувати до гастроентеролога або хірурга.
Власне, не всі інфекційні захворювання можна «перечекати» вдома — інколи потрібна термінова медична допомога. Коли варто негайно звертатися до лікаря-інфекціоніста, а не чекати вдома?
Медична система в Україні працює так, що якщо ситуація не є ургентною, людина насамперед повинна звернутися до свого сімейного лікаря, з яким укладена декларація.
Однак бувають термінові випадки, коли чекати не можна. Наприклад, якщо проблема виникла у позаробочий час і людина розуміє, що до наступного дня її стан може суттєво погіршитися.
У таких ситуаціях можна звернутися до чергової ургентної лікарні, проконсультуватися з лікарем телефоном, якщо він на зв’язку, або викликати екстрену медичну допомогу, якщо стан загрожує життю.
Водночас в Україні ще залишається певний стереотип із радянських часів, що швидку допомогу потрібно викликати при будь-якому погіршенні самопочуття. Насправді це не зовсім правильно. Екстрену допомогу слід викликати лише тоді, коли ситуація є невідкладною і людина не може впоратися самостійно.
Україна поступово переходить до європейських стандартів, де швидка допомога не є службою доставлення пацієнтів до лікарні, а виїжджає лише у випадках, коли необхідна невідкладна допомога або транспортування у критичному стані. Якщо ситуація не є критичною, пацієнт повинен самостійно звернутися до медзакладу.
Щодо інфекційних захворювань, то вони бувають як гострі, так і хронічні, хоча більшість із них — гострі. Якщо людина почувається погано та мала контакт із хворим на інфекційне захворювання, особливо якщо діагноз підтверджений лікарем, варто звернутися до інфекціоніста. Наприклад, якщо був контакт із хворим на грип або COVID-19, ризик зараження є досить високим.
Особливість кишкових інфекцій у тому, що вони часто мають груповий характер. Якщо кілька людей споживали одну й ту саму їжу і в кількох із них з’явилися схожі симптоми, це може свідчити про інфекційне захворювання, а не про випадковий збіг.
Також звертатися до інфекціоніста потрібно після укусів комах або кліщів, якщо є підозра на інфекцію. Сьогодні люди мають доступ до великої кількості інформації, тому часто можуть самі запідозрити певні симптоми.
Окрему увагу слід звертати на ситуації, пов’язані з контактом із біологічними рідинами — наприклад, після медичних чи косметологічних процедур, якщо є сумніви щодо дотримання правил стерильності та антисептики.
Якщо людина не може чітко зрозуміти причину свого стану, у плановому порядку варто звернутися спершу до сімейного лікаря. У більшості простих випадків саме сімейний лікар може надати допомогу. Якщо ж ситуація складніша або незрозуміла, тоді пацієнта скеровують до інфекціоніста.
Наприклад, жовтяниця може бути симптомом різних захворювань. Це можуть бути вірусні гепатити, жовчнокам’яна хвороба, яка іноді потребує оперативного втручання, або інші захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, якими займаються гастроентерологи.
Навіть серед лікарів інколи буває складно одразу визначити точний діагноз, адже симптоми різних хвороб можуть бути схожими. Саме тому важливо не забувати про інфекційні захворювання та вчасно звертатися за медичною допомогою.
Чи актуальна зараз вакцинація дорослих і від яких хвороб варто щепитися?
Так, вакцинація завжди залишається актуальною для всіх.
Особливість вакцинації дорослих полягає в тому, що діти до 18 років можуть надолужити щеплення за державним календарем, а після 18 років людина переходить під нагляд дорослої медицини й має дотримуватися графіка для дорослих.
В Україні для дорослих обов’язковою є вакцинація проти дифтерії та правця — кожні 10 років.
Якщо людина пропустила щеплення, вакцинуватися потрібно якомога швидше. Дані зберігаються у медичних картках і в електронній системі охорони здоров’я, тому історію щеплень можна відновити навіть у разі втрати документів.
Також актуальною залишається вакцинація проти COVID-19, особливо для людей із груп ризику та медичних працівників.
Окрім обов’язкових, є рекомендовані щеплення — за них держава не платить, але лікарі радять їх робити для додаткового захисту.
Зокрема, на Прикарпатті фіксують випадки кору, тому невакцинованим варто щепитися якнайшвидше.
Також рекомендовані вакцини проти менінгококової, пневмококової інфекцій та вірусу папіломи людини (ВПЛ). Сучасні вакцини проти ВПЛ захищають одразу від дев’яти штамів, і вакцинація рекомендована як жінкам, так і чоловікам.
Організувати щеплення можна через сімейного лікаря або приватні клініки..jpg)
Попри застереження лікарів, при лікуванні сезонних хвороб пацієнти нерідко вдаються до самолікування, зокрема антибіотиками. Наскільки самолікування антибіотиками є поширеною проблемою на Прикарпатті?
Це дуже велика проблема не лише в Україні, а й у всьому світі.
Визначити, чи потрібен антибіотик, може тільки лікар, і то не завжди одразу. Іноді для цього потрібні додаткові обстеження. Більшість респіраторних захворювань починаються як ГРВІ, а літера «В» означає, що це вірусна інфекція. У такому випадку антибіотики не допомагають.
Ба більше, вони можуть зашкодити.
Люди часто приймають антибіотики коротким курсом або без призначення лікаря. Якщо після цього стан покращується, пацієнти помилково вважають, що допоміг саме антибіотик. Насправді ж вірусна інфекція могла минути самостійно.
Через неправильне або неповне застосування антибіотиків бактерії можуть ставати стійкими до лікування. Це явище називають антибіотикорезистентністю, і сьогодні воно є однією з найбільших проблем у медицині.
Трапляються випадки, коли за протоколами лікування певний антибіотик мав би діяти, але на практиці бактерія виявляється нечутливою до нього. Тоді лікарям доводиться використовувати сильніші препарати. У результаті може виникнути ситуація, коли доступних антибіотиків для лікування вже майже не залишається.
Ще одна проблема в Україні пов’язана з воєнним станом. Через складнощі з доступом до медичної допомоги контроль за продажем антибіотиків став менш суворим, і люди нерідко купують їх без рецепта — за порадою знайомих або працівників аптек. Це лише посилює проблему безконтрольного використання препаратів.
З настанням тепла активізуються й кліщі, які становлять окрему сезонну небезпеку. Наскільки небезпечним є сезон кліщів та які хвороби вони можуть переносити?
Сезон кліщів є доволі небезпечним.
За статистикою, випадків захворювань, які передаються через укуси кліщів, стає більше. Ймовірно, це пов’язано з кращою обізнаністю людей і лікарів первинної ланки, зокрема сімейних лікарів. Через це пацієнтів частіше скеровують до інфекціоністів, частіше проводять діагностику і, відповідно, виявляють більше випадків захворювань.
Ще одним фактором зростання кількості таких хвороб є глобальне потепління. Чим теплішим стає клімат, тим сприятливіші умови для кліщів та інших комах. Якщо раніше умовним періодом активності кліщів вважали квітень–жовтень, то тепер через теплу погоду небезпека може зберігатися й в інші місяці року.
Кліщі є переносниками багатьох захворювань. У нашому регіоні найчастіше фіксують хворобу Лайма, або системний кліщовий бореліоз. Рідше трапляється кліщовий енцефаліт, який не є дуже характерним для нашої місцевості.
Також існують інші захворювання, про які більше знають власники домашніх тварин, — анаплазмоз, ерліхіоз, а також геморагічна гарячка Конго-Крим. Є й таке захворювання, як туляремія, що має багато шляхів передачі, зокрема і через укуси кліщів. В Україні вже фіксували випадки цієї хвороби.
Тож захворювань, які можуть переносити кліщі, насправді багато. Водночас хвороба Лайма залишається найпоширенішою у нашому регіоні, тому саме щодо неї настороженість має бути найбільшою.
А яка зараз ситуація з кишковими інфекціями на Прикарпатті й чи впливає на неї потепління?
Кількість кишкових інфекцій справді зросла. Водночас це частково пов’язано і з тим, що після зимового спалаху захворюваність хоч і зменшується, але все одно залишається на певному рівні.
Люди харчуються в закладах громадського харчування протягом усього року, і навіть незначні порушення гігієни можуть призводити до зараження.
Іноді у закладах харчування може й не бути серйозних порушень. Однак якщо працівники не проходять обстеження, хтось із них може бути безсимптомним носієм інфекції та випадково інфікувати інших.
Адже процес приготування їжі пов’язаний із контактом рук із продуктами, і навіть недостатнє миття рук чи інший побутовий контакт можуть стати причиною зараження.
Тому цього року чіткої сезонності кишкових інфекцій поки не спостерігають. Однак із підвищенням температури повітря ризик зростає, адже продукти харчування швидше псуються.
Також варто пам’ятати досвід минулого літа, коли через відключення електроенергії не працювали холодильники й не було належних умов для зберігання продуктів.
Через це їжа псувалася швидше, навіть якщо люди вважали, що холодильник ще підтримує потрібну температуру. Відповідно, термін безпечного зберігання продуктів значно скорочувався.
На завершення — про ще одну інфекцію, яка періодично потрапляє в поле уваги епідеміологів. Чи є зараз ризик поширення хантавірусної інфекції у світі та на Прикарпатті, і наскільки це захворювання небезпечне?
Хантавірусна інфекція — це група вірусних захворювань, які передаються переважно від гризунів. Вона відома з кінця 1970-х років і поширена по всьому світу.
Умовно виділяють європейські та азійські хантавіруси, а також ті, що циркулюють в Америці — переважно в Центральній і Південній Америці.
Зараження найчастіше відбувається через контакт із гризунами або їхніми виділеннями, а також через забруднену їжу чи пил, у якому можуть міститися частинки вірусу.
У Європі хантавірусна інфекція найчастіше проявляється як геморагічна гарячка з нирковим синдромом. За клінічними ознаками вона може нагадувати лептоспіроз, тому для встановлення діагнозу потрібне лабораторне підтвердження.
Щодо ситуації у світі, останні повідомлення про спалахи викликають занепокоєння, однак наразі немає підтверджених даних про початок нової пандемії. Важливо, що більшість випадків пов’язані з контактами з гризунами та не передаються легко від людини до людини.
Винятком є окремі штами в Південній Америці, зокрема вірус Andes, який може передаватися між людьми, але лише за умов тривалого та тісного контакту.
В Україні хантавірусні інфекції також реєструються, хоча й нечасто. Вони належать до місцевих європейських штамів, і наразі не підтверджено завезення американських варіантів. Рівень виявлення може відрізнятися залежно від якості діагностики в регіонах.
На Прикарпатті випадки поодинокі. За даними епідеміологічних служб, ситуація контрольована. У разі підозри зразки можуть бути направлені до спеціалізованих лабораторій для підтвердження діагнозу.
Наразі підстав говорити про загрозу пандемії немає. Водночас необхідно уникати контактів із гризунами, дотримуватися гігієни та обережності в місцях, де вони можуть бути присутні.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Як зберегти серце здоровим: інтерв'ю з лікаркою-кардіологинею Віталією Гутак
