фото: ілюстративне
Серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин смертності в Україні. Своєчасна профілактика, регулярні обстеження та здоровий спосіб життя значно знижують ризик їх розвитку.
Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск.
Які основні причини серцево-судинних захворювань і як їх запобігти?
Найпоширеніші причини розвитку серцево-судинних захворювань — малорухомий спосіб життя, хронічний стрес, незбалансоване харчування, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет і генетична схильність.
Гіподинамія — одна з головних проблем. Щодня варто приділяти хоча б 20–30 хвилин помірної фізичної активності — ходьбі, легкому бігу чи їзді на велосипеді.
Раджу уникати хронічного стресу, дотримуватись середземноморської дієти, обмежити споживання солі — не більше 5 грамів на день — і трансжирів. Контролюйте рівень артеріального тиску та глюкози в крові.
За наявності серцево-судинних захворювань у близьких родичів обстеження варто починати вже у 20–30 років.
Основну роль у профілактиці відіграє здоровий спосіб життя. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний сон, відмова від шкідливих звичок і контроль маси тіла допомагають знизити ризик серцево-судинних хвороб.
Які симптоми люди найчастіше ігнорують, хоча вони можуть свідчити про проблеми з серцем?
Є кілька симптомів, які люди недооцінюють, списуючи їх на втому, вік чи стрес. Задишка не завжди пов’язана з поганою фізичною підготовкою. Якщо вона з’являється під час ходьби, підйому по сходах на 2–3 поверх або виникає вночі, це може бути ранньою ознакою серцевої недостатності чи ішемічної хвороби.
Симптоми коронарної недостатності можуть проявлятися нетипово. Пекучий біль у грудях іноді іррадіює у верхні кінцівки, щелепу, спину чи верхню частину живота. Запаморока, втрата свідомості, відчуття перебоїв у роботі серця можуть свідчити про порушення ритму або проблеми з клапанами серця.
Чи можна «омолодити» серце? Що справді працює: спорт, харчування, режим?
Спорт, харчування та режим працюють лише в комплексі. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний сон, відмова від шкідливих звичок, контроль маси тіла, рівня холестерину, глюкози в крові, тиску та пульсу знижують серцево-судинні ризики та покращують функцію серця.
Чи є різниця у перебігу серцевих хвороб у чоловіків і жінок?
Так, серцево-судинні захворювання у чоловіків та жінок протікають по-різному. Є відмінності в симптомах, механізмі розвитку хвороби та реакції організму на ліки. Це пов’язано передусім із гормональними особливостями.
У кардіології гендерний підхід важливий під час діагностики та лікування пацієнта.
У жінок до менопаузи ризик серцевих захворювань нижчий завдяки захисному ефекту естрогену. Після менопаузи ризик швидко зростає і наближається або перевищує чоловічий.
Наскільки безпечні енергетики та напої з високим вмістом кофеїну для серця?
Енергетичні напої містять високі дози кофеїну та комплекс стимуляторів, які можуть підвищувати тиск і частоту серцевих скорочень. Вони здатні спричиняти зміни на ЕКГ та, в окремих випадках, провокувати аритмії.
Енергетики можуть бути відносно безпечними для здорових людей у помірних кількостях. Для людей із гіпертонією, аритміями чи ішемічною хворобою серця вони становлять підвищений ризик, тому бажано їх уникати.
Які обстеження варто проходити регулярно і з якого віку?
Зміна способу життя — збалансоване харчування, здоровий сон і відмова від шкідливих звичок — суттєво знижує ризик інфаркту чи інсульту.
Пацієнтам без скарг, але з обтяженим сімейним анамнезом — випадки ранньої смерті від серцево-судинних хвороб (до 50–60 років), гіпертонії чи інфарктів у родині — рекомендовано здати аналіз крові на ліпопротеїн(а). Це допомагає оцінити ризик серцево-судинних захворювань.
Основні обстеження для профілактики серцевих хвороб:
-
Артеріальний тиск — вимірювати раз на 6–12 місяців (частіше при підвищених показниках), щоб вчасно виявити гіпертензію.
-
Загальний аналіз крові та рівень глюкози — раз на 5 років за відсутності скарг, для контролю анемії, діабету та запалень.
-
Ліпідограма (холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди) — раз на 1–3 роки, особливо після 40 років, для оцінки ризику атеросклерозу.
-
Електрокардіограма (ЕКГ) — щонайменше раз на рік, щоб виявити аритмії чи ішемічну хворобу серця.
-
Ехокардіографія — кожні 3–5 років або за призначенням лікаря, для оцінки стану клапанів і скоротливості серця.
-
Контроль ваги та окружності талії — регулярно, щоб не пропустити ризики ожиріння.
Які звички — харчові чи поведінкові — найшкідливіші для серця?
Серцево-судинній системі найбільше шкодять звички, які підвищують тиск, стимулюють запалення, перевантажують метаболізм або ушкоджують судини: надлишок солі, цукру, жирів, стрес, малорухливий спосіб життя, куріння, багато алкоголю й енергетиків.
Які «тихі» серцеві захворювання можуть роками не давати симптомів і як їх виявити вчасно?
Гіпертонічна хвороба. Людина може не знати, що у неї підвищений тиск, оскільки організм адаптується до нової норми — судини та рецептори звикають до вищого рівня артеріального тиску.
Дисліпідемія не викликає больових симптомів, поки не з’являться ускладнення. Цукровий діабет часто прогресує непомітно. Люди списують симптоми на щось інше: сухість у роті — «мало випив води», поганий сон — «стрес», швидка втома — «перенавантаження».
Ішемічна хвороба серця може довго не проявлятися. Якщо людина мало рухається, симптоми не помітні. З часом формуються колатералі, які частково забезпечують кровопостачання міокарда, навіть при значному стенозі коронарної артерії. Тому регулярні профілактичні огляди допомагають попередити початок захворювання.
Які перші дії при підозрі на інфаркт?
Насамперед потрібно викликати швидку. Людина має сидіти або лягти у напівсидячому положенні, щоб зменшити потребу міокарда в кисні. Можна дати нітрогліцерин під контролем артеріального тиску, а також розжувати аспірин 150–300 мг.
Що люди роблять неправильно: чекають, що «само пройде», ігнорують атипові симптоми — задишку, біль, який іррадіює у спину чи плече, біль, що тисне у грудях.
Чому підвищений тиск — не дрібниця? Які наслідки, якщо його не лікувати?
При підвищеному артеріальному тиску (АТ >140/90 мм рт. ст.) судини постійно зазнають підвищеного навантаження. Це провокує хронічний запальний процес у стінці судин.
Організм намагається «залатати» мікропошкодження, відкладаючи холестерин. При хронічному запаленні холестерин накопичується у надлишку, утворюючи атеросклеротичні бляшки, які звужують судини та погіршують кровопостачання.
Неконтрольований тиск робить судини менш еластичними, що підвищує ризик їх розриву.
Як тривалий стрес і переживання війни впливають на серце?
Нові рекомендації Європейського товариства кардіологів (ESC, 2025) підтверджують: психосоціальні фактори — тривога, депресія, соціальна ізоляція та професійне перенавантаження — є незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань.
Коли людина постійно перебуває в напрузі, організм виділяє гормони стресу — адреналін і кортизол. Вони прискорюють серцебиття, підвищують тиск і навантажують судини.
Якщо це триває місяцями, зростає ризик гіпертонії, інфаркту, аритмій та серцевої недостатності.
Регулярна фізична активність, повноцінний сон, соціальна та професійна підтримка допомагають знизити психоемоційну напругу.
Постійний стрес поступово виснажує серце і судини. Щоб зберегти їх здоровими, важливо дбати не лише про тиск і харчування, а й про емоційний стан. Спокій, сон і фізична активність — дієвий спосіб підтримати серце.
А що щодо популярних гаджетів для вимірювання серцевого ритму? Наскільки вони точні та чи допомагають у ранній діагностиці?
Гаджети для вимірювання частоти серцевих скорочень і тиску справді перспективні, але мають обмежені можливості та похибки. Вони радше допоміжний інструмент, ніж повноцінний метод діагностики.
Переваги — доступність і можливість щоденного моніторингу. Багато сучасних пристроїв фіксують ЧСС, варіабельність ритму, рівень кисню в крові. Деякі моделі записують одноканальну ЕКГ, де можна помітити порушення ритму, які важко «зловити» під час звичайної ЕКГ у клініці.
Точність гаджетів не завжди відповідає медичним стандартам. Оптичні сенсори можуть давати помилки при русі, холодних кінцівках або неправильному положенні пристрою. Вони не замінюють повноцінну медичну діагностику.
Міфи про кардіологію: які поради з соцмереж чи «народної медицини» найчастіше спростовують?
Найперше — «народні методи очищають судини». Насправді немає жодної настоянки чи суміші, яка «розчиняє бляшки». Атеросклероз лікується ліками та зміною способу життя.
Часто чують і: «Вітамінні крапельниці зміцнюють серце». Але вітаміни у крапельниці не мають доказової ефективності при серцево-судинних хворобах. Якщо немає доведеного дефіциту — це марна і небезпечна процедура з ризиком алергії, інфекції чи неправильного введення.
Ще один популярний міф: «раз на пів року або рік потрібно прокапатись, щоб підживити серце». Це не профілактика, а непотрібна процедура з ризиками. Серцю потрібен контроль тиску й пульсу, збалансоване харчування та повноцінний сон.
Такі твердження лікарка чує найчастіше. Саме на них вона радить робити головний акцент.
Які три найважливіші кроки профілактики серцево-судинних захворювань, які може зробити кожен?
Найважливіші кроки профілактики серцево-судинних захворювань — це модифікація способу життя. Вона включає регулярну фізичну активність, збалансоване харчування та повноцінний сон.
Важливо також регулярно контролювати показники тиску і пульсу та проходити своєчасні медичні обстеження.
Не менш важливим є контроль стресу та психоемоційного навантаження, адже постійна напруга і тривога підвищують ризик серцевих хвороб і погіршують роботу судин.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
