БУДИЛЬНИК (із книжки «Мотлох»)

У двокімнатній квартирі на другому поверсі совкового монстра з облупленими балконами по вулиці Чорновола мешкає двійко похилих, зв’язаних шлюбними путами, суспільним становищем і взаємною ненавистю.

 

Оленка і Антось — двірники з максимальною  продуктивністю  праці  і  мінімальною  зарплатою. Їхні почуття знаходяться на побутовому рівні, бо відчувають спрагу, холод і голод. Однак це не вадить їм лишатися людьми і час до часу дуетом перечитувати Стуса  або споглядати на побляклому екрані чорнобілого телевізора «Вавилон ХХ». Єдине, чого  бракує, — будильник. Справа в тому, що кожного досвітку їм треба виходити на роботу, та  опісля вечірніх ігор звестися не так уже й легко, і тому вони постійно спізнюються, а будильник якраз би й залагодив цю неузгодженість. Однак жодне з подружжя не годне насмілитись придбати такий необхідний апарат,  і тому вони продовжують баритися, викликаючи невдоволення у керівництва, позаяк відмовлятись від ігор теж не в кайф.

 

Але попри забави, дітей у них так і не завелося. Живуть собі тихо-мирно та колобків  регулярно випікають, сподіваючись, що хоч  один  зробить  спробу втечі, одначе  і колобки тепер ліниві повелися, бо тікати й на гадці не мають. А от цього вечора Оленці приболіло в животі, і вони з чоловіком вперше за сорок два роки спільного існування відмовились  від традиційних ігрищ і лягли спати голодними. Вдосвіта пробудились від охкання. Стогнала сама Оленка. Вона народжувала. Антось  приніс теплої води і чистих рушників, а відтак  витріщився розгубленим поглядом у розставлені ноги, дожидаючи, коли вже там щось покажеться.

 

 

Сподіванка не виявилась марною, бо за трохи недовгого часу на світ з’явилося нове чудо природи і техніки — новесенький будильник  з усіма теперішніми наворотами (вмонтованим  туалетом, кавовим апаратом, автоматом для  поповнення рахунків і маленьким-маленьким  макдональдзом). Циферблат виготовлено з нержавіючого пластику, а фон застелено багряним китайським оксамитом, який створює атмосферу  світанку,  що  якраз  починається,  і  тому щасливим батькам знову ж таки треба  йти на роботу. Та оскільки вони на восьмому  небі від того ж таки щастя, то їм здається, що все одно не встигнуть, і цього дня їхній район  буде занапащений пилом, недопалками, листом, слиною та іншим мотлохом, який ми намагаємось не помічати на вулицях наших міст.

 

Нарекли свого первістка Міськом, за іменем Оленчиного вітця. Він будив їх щоранку, і тому на роботу завше приходили вчасно. І зажили в добрі-радості.

 

 

Однак не все так гладко, як у раковині, бо  часом трапляються тріщини. Так вийшло, що  з вулицями вже справувались, а власне житло  зробилось  трохи занедбаним.  Саме  зробилось. Саме собою. Так часом трапляється.  Й от ґаздиня не вдержалася і давай прибирати. Аж курява здійнялася. Відчинила вікно,  щоб до кімнати зайшло трохи диму з вихлопних труб, який прийнято йменувати свіжим  повітрям, і поставила  Міська  на підвіконня  поряд з вазонками. Думає, най подихає дитина, бо захлинеться цим безприкметниковим  пилом. А ось уже і вазонки поливає, граціозно вихиляється, — навіть би не сказати, що їй  стільки, як є, — і випадково зіштовхує Міська.

 

Випадок став летальним, а не літальним,  оскільки політ не вдався, а поверх другий все-таки. Є кілька метрів, і, до того ж, внизу тротуар, а Місько був ніжним і від зіткнення з твердою шершавою поверхнею розсипався в друзки. Батьки, звичайно, не могли пережити такої  біди, та оскільки серця не спинялись, то вони  позапалювали  свічки,  помолились за упокій синової душі, поставили на підлогу вазонки,  вилізли на підвіконня і, дуетом декламуючи  «Отак живу: як мавпа серед мавп…», стрибнули в безодню асфальтів і сірих людей.

 

Ха! Як той казав: на жаль, люди не будильники, а поверх, як відомо, тільки другий, і  відплатою за їхню неуважність у поводженні  з чадом стали кілька переломів, цикл подряпин і низка синців, які скоро вигоїлись, кістки зарослися, і з огляду на обставини довелося жити далі. А поряд із життям іде робота. Вони знову підмітають вулиці і не турбуються, що можуть спізнитися, бо кожного досвітку прокидаються від жахливих снів про Міськову гибель. А вечірні ігри уже в історії.


18.03.2011 Василь Карп'юк 2693 4
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1123
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

681
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1163
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2399 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3487
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2920 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

125

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

780

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

958
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4928
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10305 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8786
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

554
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

771
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1074
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

865
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2998 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1083
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1479
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1422
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1646