КРАХ ІМПЕРІЇ

Червоні касарні. Коломия, вул.ДовбушаПодалі від людського ока на вулиці Довбуша в Коломиї, за двометровим парканом, розташувалося мілітарне містечко. Ще в 1880-их роках, тоді, на околиці міста, а тепер в приватному масиві, побудували казарми. Не штукатурені, з червоної цегли, вкриті червоною дахівкою коломийського виробництва. Про це свідчить напис «FABRYKA DACH?WEK w.KOLOMYI».

 

 

Їх називали «Червоними касарнями». В цих казармах квартирував австрійський підрозділ крайової оборони. Згодом, після розпаду Австро-Угорської імперії, в казармах стояв польський гарматний полк. За часи перебування поляків мілітарне містечко розширилося, збудували нові одноповерхові приміщення. Вже в совєтський період казарми перепрофілювали на сержантську школу. Відтак тут навчалися льотчики коломийського військового авіаполку. У 2004 році полк розформували і перевели до м. Староконстянтинова Хмельницької області.

 


Для «демократів» 2004 рік видався «благодатним» для поліпшення свого матеріального стану. Поки українці відстоювали громадську позицію на Майдані, дехто скуповував основні засоби Міноборони. Не оминуло це й Коломию: спортивний комплекс на вул.Січових Стрільців («манеж») нині супермаркет «555», казарми на вул. Чайковського, біля парку Трильовського, та казарми на вул. Довбуша. Попередня влада не дуже опиралася і попри громадське обурення передала, як будівлі, так і землі, в приватну власність.

 


Першим на черзі був «манеж». За копійчані обіцянки влада дала дозвіл на будівництво супермаркету з виділенням земельної ділянки. Австро-Угорська імперія почала зазнавати краху. За декілька місяців на місці історичної споруди виросла залізобетонна скляна «потвора». Наступним об єктом стала казарма на вул. Чайковського. Тривалий час цей об єкт був поза увагою, і навіть планували перенести сюди служби та відділи міськвиконкому.

 

 

Але думати і діяти це зовсім інші речі, і тому 2010 року казарму почали тихцем розбирати. Якщо подивитися на початковий варіант цієї земельної ділянки, де стоїть казарма, то видно, що її не планувалося розбирати. Але власників об єкту з 2004 року змінилося приблизно п ять, і в останнього плани на забудову ділянки вже інші. Тому казарма «гармонійно» не вписувалася в житлово-торговельний комплекс, оскільки порушувала будівельно-проектні норми.

 

 

Натепер казарму припинили розбирати. Міський голова та відповідні служби шукають вихід з доволі таки складної ситуації як зберегти історичну споруду і виконати умови власника казарми та орендатора цієї земельної ділянки, який, до речі, винен понад 1 млн. гривень бюджетові міста за цю земельну ділянку, але вимагає в обмін рівноцінну. А також як не втратити «своїх» коштів, адже на сесії міської ради прийнято рішення про заборону «роздавання» міських земель, а тільки продаж через аукціон.

 

 


Доки вся увага громадських діячів, місцевих політичних лідерів, журналістів, українських телеканалів була прикута до історичної споруди, доки інтелігенція України вимагає не допустити знесення історичної пам ятки Коломиї, інші «владники» кинули свої «трудові резерви» на розбирання казарм, які розташовані на вул. Довбуша.

 

 

Міська влада настільки «стурбована» збереженням історичної будівлі в парку Трильовського, що геть забула про інші, не менш вартісні історичні споруди «Червоні касарні». Влада міста прийняла правильне стратегічне рішення і, висловивши свою стурбованість руйнуванням казарм в парку Трильовського, відволікла увагу громадськості від казарм на вул. Довбуша, повважавши, що одного історичного об єкта для «порятунку» досить, бо дотепер не знає, звідки взяти гроші на реконструкцію.

 


Руйнація «Червоних касарень» на вул. Довбуша відбувається вже упродовж двох місяців. Тепер розбирають одноповерхову будівлю польських часів та одну австро-угорського періоду. Власник об'єкту стверджує, що демонтаж споруд економічно не вигідний, адже несе великі грошові затрати. Дивно, але будівлю не зносять екскаватором та бульдозерами, а акуратно розбирають. Черепицю, цеглу, дерев яні балки складають для подальшого продажу. Одна черепиця коштує приблизно 5 американських доларів.

 


Враховуючи «пошесть» (моду) на екологічно чистий товар, а саме цей будматеріал таким є, то довго він не затримається, а прибуток з демонтажу очевидний, як з продажу черепиці, так і цегли.

 


Найцікавіша з казарм, що на вул. Довбуша, є головна. Вона на три з половиною поверхи. Ця будівля палацового стилю, австрійського характеру: добротні тесані сходи, плитка, дубові поруччя, готичний стиль. Від часу побудови і до 1939 року ця споруда була адміністративним будинком, тут відбувалися урочистості, прийоми, бали, паради. За совєтів тут містився лазарет, тобто військовий шпиталь.

 


З 2004 року, оминувши всі договори з міською владою, казарми продали і вони перейшли в приватну власність.

 


Звичайно, що з 2004 року ніхто не ремонтував будівель і навіть не збирався це робити. Практика показує, що легше довести споруду до аварійного стану і, отримавши необхідні експертні висновки, демонструючи їх обуреній громаді, завалити будівлю. Час зробив своє, і натепер казарми на вул. Довбуша перебувають в аварійному стані, потребують капітального ремонту. Але попри все австрійці будувати вміли і казарми таки міцні: камінь, фундамент, цегла, метрові стіні, сходи з каменю скелястої породи.

 

 

Будівлі можливо зберегти, відремонтувавши їх, але власникові це вкрай не вигідно, тому що на цій земельній ділянці економічно доцільніше побудувати багатоповерхівки. Не будуватимуть і спортивно-розважальний центр з тієї ж причини. Щодо міської влади, то їй байдуже. На цьому бали не заробиш, адже легше з «Леонтовича зробити «лялечку», «втопити» кошти в очищенні міського озера, відмити «лице» центральній частині нашого міста. Байдуже ставлення і до інших історичних архітектурних споруд, які занесені до реєстру пам яток місцевого значення і охороняються законом.

 


Ці об єкти пережили Австро-Угорську імперію, польську, навіть совєтську владу. Казарми не просто пережили, за ними завжди дбайливо доглядали, бо знали, що зруйнувати легше, ніж збудувати, тому і берегли. Не переживуть казарми лише нашу «демократичну українську імперію». Залишилося завалити два музеї, Народний дім, музичну школу і ратушу, а потім можна полегшено сказати: «Та тут Австрія нічого не зробила, її тут узагалі не було!»

 



19.03.2011 Євген Гапич 1640 3
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

1221
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

1041
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

2148
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

3588
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2745
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2733

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

488

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

924

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

863

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1852
07.05.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

914
03.05.2024

В Івано-Франківську триває передсвятковий ярмарок "Великодній кошик".  

661
01.05.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

568
04.05.2024

Великдень - свято, що є одним з найважливіших для віруючих християн.  

1356
30.04.2024

Великий або Страсний четвер — це день, коли Христос понад 2000 років тому на Тайній Вечері з апостолами, своїми священниками, установив Таїнство Святого Причастя, відслуживши першу Божественну Літургію.  

739 1
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

559
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

27260
05.05.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

19869
05.05.2024

Президент Китаю Сі Цзіньпін у неділю вирушив до Парижа з рідкісним візитом, а його французький колега Еммануель Макрон має намір тиснути спробувати переконати його використати свій вплив на Росію щодо війни в Україні.    

276
30.04.2024

Івано-Франківська міська рада прийняла звернення до Президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, щодо спрямування видатків державного бюджету з фінансування політичних партій на ЗСУ.  

614
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

568
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

903