Скільки потрібно людей, щоб підірвати одне погруддя Сталіна?

Ми, українці – дивний народ. Народ, який всім і все пробачає, а ще – мовчить і очікує. Як правило, очікує погіршення ситуації, про що і постійно говорить. Маю на увазі стандартну відповідь на запитання: «Як справи?» - «Аби не гірше».

 

Згадаймо нещодавнє, ще актуальне.

Наприклад, Сталін так намагався з наших предків зробити справжніх комуністів, що виморив Голодом та розстріляв більше 10 мільйонів українців. Або ж Гітлер, який намагався Сталіна перемогти, захопити комуністичний Радянський Союз і встановити на його території націонал-соціалізм. У війні між Сталіним і Гітлером за їхньої безпосередньої чи опосередкованої участі загинуло ще біля 20 мільйонів українців.

 

Втім, ні комунізм, ні нацизм у нашій державі не є забороненими. А комуністи навіть в Верховній Раді сидять і керують... Вдають, що вони за народ вболівають і якісь 3-5 відсотків громадян у це ще й понині вірять. Богу дякувати, що хоч нацистів там (у Раді) немає, вроді…

 

Донині ми не можемо провести люстрацію і тому, як на мене, маємо безперервну посткомуністичну владу, яка передається з покоління в покоління: від їх дідів-большевиків, до батьків-совєтікусів, синів-комсомольців, онуків-піонерів… Владу, яка здатна тільки на те, щоб прагнути відтворити в країні якийсь новий комунізм із капіталістичним обличчям.

 

Вже ж, чому підірвали погруддя Сталіна у Запоріжжі? Передбачити, що з цим так званим пам’ятником мало статися щось негарне – розуму багато не треба і до гадалки не треба йти. Спочатку голову на тому погрудді відпиляли, чим усіх тих, хто не полюбляє сталіно-радянщини, потішили наприкінці складного 2010 року – напередодні не менш складного 2011 року. А таких абсолютна більшість (за соціологічними опитуваннями – 70%). Коли ж голову повернули на місце – то й взагалі підірвали. Тут уже декому стало не до сміху, а особливо після того, як слуги народу, тобто правоохоонці, за вказівкою інших слуг народу, тобто можновладців, почали хапати по всій Україні – від Івана-Франківська до Дніпропетровська – усіх, хто належить до ВО «Тризуб». Мені цікаво, скільки членів товариства «Тризуб» було потрібно, щоб підірвати один пам’ятник Сталіну?

 

Товариство «Тризуб» взяло на себе відповідальність за відбиту голову пам’ятника, але не за вибух. Від вибуху відмовляється і донині. І все, взагалі, починає виглядати, ну, скажімо, як мінімум – по-ідіотськи.

 

Де Запоріжжя, а де Івано-Франківськ? Ще не розумію, навіщо налаштовувати молодь у нас, на Заході саме таким чином, що існуюча влада захищає Сталіна? Не краще б було домовитися із комуністами, щоб вони свого улюбленого ідола десь у закритому приміщенні поставили і там на нього молилися?

 

І чи не нагадує це звичайну провокацію? Чи влада в таких провокаціях зацікавлена?

 

А якщо хтось у себе на подвір’ї пам’ятник Гітлеру встановить? І молодь з лівими поглядами його підірве?

 

 

P.S. Минув лише один день, і влада повідомляє, що у членів івано-франківського «Тризуба» на при обшуку знайшли цілий склад зброї! Отак! Вдома! Начебто немає покинутих хат у селах і схронів в лісах.

 

І тут вже постає питання: а чи не забагато членів «Тризубу» замахнулися на одне погруддя Сталіна? І кому ці іграшки вигідні? І як не крути, а виходить – тільки владі. Бо як ще відвернути увагу громадян України від непопулярних законів, подорожчання всього і всюди?

 

А так – от бігають бандерівці-терористи – ховайтеся!

 

P.S.S. Тут тішить лиш одне. Організація «Тризуб» ім. Степана Бандери ще такої популярності за роки свого існування не мала. А окрім популярності, мене ще й тішить масове зростання членства. Приклад Братів Капранових спонукає людей вступати до «Тризубу».

 

Насамкінець, поліційним органам нинішнього режиму офіційно заявляю, що поки що не належу до тризубівців, інформації про них – не маю, нікого з них – не  знаю, ні з ким з них – не контактую, тому нічого сказати додатково – не можу, а, відповідно, брати у мене покази чи допитувати немає сенсу, бо безглуздо.


16.02.2011 Віталій Вандич 2804 6
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1895
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

932
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1177
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1611
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2813 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3903

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1098

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

613

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

428

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1144
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5750
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5304
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10703 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1390
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7620
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1078
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1187
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15937
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

502
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1506
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1957
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1839