Ми, українці – дивний народ. Народ, який всім і все пробачає, а ще – мовчить і очікує. Як правило, очікує погіршення ситуації, про що і постійно говорить. Маю на увазі стандартну відповідь на запитання: «Як справи?» - «Аби не гірше».
Згадаймо нещодавнє, ще актуальне.
Наприклад, Сталін так намагався з наших предків зробити справжніх комуністів, що виморив Голодом та розстріляв більше 10 мільйонів українців. Або ж Гітлер, який намагався Сталіна перемогти, захопити комуністичний Радянський Союз і встановити на його території націонал-соціалізм. У війні між Сталіним і Гітлером за їхньої безпосередньої чи опосередкованої участі загинуло ще біля 20 мільйонів українців.
Втім, ні комунізм, ні нацизм у нашій державі не є забороненими. А комуністи навіть в Верховній Раді сидять і керують... Вдають, що вони за народ вболівають і якісь 3-5 відсотків громадян у це ще й понині вірять. Богу дякувати, що хоч нацистів там (у Раді) немає, вроді…
Донині ми не можемо провести люстрацію і тому, як на мене, маємо безперервну посткомуністичну владу, яка передається з покоління в покоління: від їх дідів-большевиків, до батьків-совєтікусів, синів-комсомольців, онуків-піонерів… Владу, яка здатна тільки на те, щоб прагнути відтворити в країні якийсь новий комунізм із капіталістичним обличчям.
Вже ж, чому підірвали погруддя Сталіна у Запоріжжі? Передбачити, що з цим так званим пам’ятником мало статися щось негарне – розуму багато не треба і до гадалки не треба йти. Спочатку голову на тому погрудді відпиляли, чим усіх тих, хто не полюбляє сталіно-радянщини, потішили наприкінці складного 2010 року – напередодні не менш складного 2011 року. А таких абсолютна більшість (за соціологічними опитуваннями – 70%). Коли ж голову повернули на місце – то й взагалі підірвали. Тут уже декому стало не до сміху, а особливо після того, як слуги народу, тобто правоохоонці, за вказівкою інших слуг народу, тобто можновладців, почали хапати по всій Україні – від Івана-Франківська до Дніпропетровська – усіх, хто належить до ВО «Тризуб». Мені цікаво, скільки членів товариства «Тризуб» було потрібно, щоб підірвати один пам’ятник Сталіну?
Товариство «Тризуб» взяло на себе відповідальність за відбиту голову пам’ятника, але не за вибух. Від вибуху відмовляється і донині. І все, взагалі, починає виглядати, ну, скажімо, як мінімум – по-ідіотськи.
Де Запоріжжя, а де Івано-Франківськ? Ще не розумію, навіщо налаштовувати молодь у нас, на Заході саме таким чином, що існуюча влада захищає Сталіна? Не краще б було домовитися із комуністами, щоб вони свого улюбленого ідола десь у закритому приміщенні поставили і там на нього молилися?
І чи не нагадує це звичайну провокацію? Чи влада в таких провокаціях зацікавлена?
А якщо хтось у себе на подвір’ї пам’ятник Гітлеру встановить? І молодь з лівими поглядами його підірве?
P.S. Минув лише один день, і влада повідомляє, що у членів івано-франківського «Тризуба» на при обшуку знайшли цілий склад зброї! Отак! Вдома! Начебто немає покинутих хат у селах і схронів в лісах.
І тут вже постає питання: а чи не забагато членів «Тризубу» замахнулися на одне погруддя Сталіна? І кому ці іграшки вигідні? І як не крути, а виходить – тільки владі. Бо як ще відвернути увагу громадян України від непопулярних законів, подорожчання всього і всюди?
А так – от бігають бандерівці-терористи – ховайтеся!
P.S.S. Тут тішить лиш одне. Організація «Тризуб» ім. Степана Бандери ще такої популярності за роки свого існування не мала. А окрім популярності, мене ще й тішить масове зростання членства. Приклад Братів Капранових спонукає людей вступати до «Тризубу».
Насамкінець, поліційним органам нинішнього режиму офіційно заявляю, що поки що не належу до тризубівців, інформації про них – не маю, нікого з них – не знаю, ні з ким з них – не контактую, тому нічого сказати додатково – не можу, а, відповідно, брати у мене покази чи допитувати немає сенсу, бо безглуздо.