4500 фіктивних договорів купівлі-продажу машин протягом року.
У серці системи обліку транспортних засобів України – Єдиний державний реєстр (ЄДР ТЗ) – таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.
З 2023 по 2024 рік організована група з Івано-Франківська здійснила, за даними слідства, 4 994 незаконних втручань в базу авто, уклавши близько 4 500 фіктивних договорів купівлі-продажу. Прибуток – понад 5 мільйонів гривень.
Досудове розслідування за цими фактами було розпочато в 2023 році під номером 12023091180000476. Обвинувальний акт скерували до суду лише восени 2025-го.
Клоновані ключі, підроблені документи, мережа фірм-«прокладок» і масові операції на СТО та авторинку Івано-Франківська – усе це відбувалося на тлі воєнного стану, коли захист державних систем набув критичного значення. Розслідування розкриває не лише технічні лазівки, а й ризики витоку конфіденційних даних, що порушують статті 361 та 361-2 КК України. Справа триває в Івано-Франківському міському суді, де обвинувачені намагаються грати на юрисдикції.
Ця стаття написана на основі відкритих судових документів, і хоча вироки ще не винесли, отримана велика кількість подробиць цієї масштабної авантюри.
Як саме працювала схема: крок за кроком
Схема була ретельно продуманою і спиралася на технічний доступ до державних систем. Офіційно до ЄДР ТЗ через комплекс «Торгівля КТЗ» мають доступ лише акредитовані суб’єкти торгівлі – компанії, які пройшли перевірку МВС і отримали електронні ключі. Але, за версією слідства, учасники групи обходили цю систему.
Спочатку клієнт звертався до посередника – на автомобільний ринок Івано-Франківська, на СТО чи через знайомих. Йому пропонували «швидку реєстрацію», «оформлення без черг».
Тут реалізували схему
.jpg)
.jpg)
Далі починався технічний процес. Один з учасників перевіряв авто в базі: чи не в розшуку, чи немає арештів. Для цього використовували клоновані ключі – копії офіційних носіїв, виданих легальним фірмам. Потім готували пакет документів. Це були не просто папірці – акти технічного стану, акти огляду реалізованого транспортного засобу, інформаційні картки, договори купівлі-продажу. Підписи були фіктивні.
Готові документи сканували, завантажували в систему «Торгівля КТЗ» і надсилали до ЄДР ТЗ. Система автоматично обробляла дані, і сервісний центр МВС отримував команду на перереєстрацію. Усе виглядало законно: є договір, є акт, є підпис. Але насправді – це була підробка.
Операції проводилися масово. Печатки, бланки, шаблони договорів – усе було заготовлене заздалегідь. Деякі угоди укладали прямо на СТО: клієнт приїжджав на техогляд, а заодно «оформлював» авто. Інші – на авторинку, у приміщення з назвою «Троянський кінь».
З матеріалів судової справи 344/5970/24
.jpg)
З позиції слідства, це призводило до кількох проблем. По-перше, витік конфіденційної інформації: дані власників, VIN-коди, історія авто. По-друге, підробка офіційних документів. По-третє, незаконний збут доступу до захищеної системи. Усе це порушувало не лише Кримінальний кодекс (ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 361-2), але й постанови Кабміну про торгівлю та реєстрацію транспортом, а також закон про захист інформації.
Хто входив до групи: вісім ключових фігур
.jpg)
Слідство встановило причетність щонайменше шести осіб. Кожна мала свою роль.
- Координатор – умовно Андрій. Він складав план, розподіляв завдання, стежив за ключами, контролював гроші. Без його схвалення жодна операція не починалася.
- Основна виконавиця – Марія. Вона сиділа за комп’ютером і вносила дані в реєстр. Готувала бланки, ставила електронні підписи, завантажувала файли.
- Коли Марія була відсутня, її замінювала Олена. У жовтні 2023 року Олена кілька разів приїжджала на авторинок в Івано-Франківську.
- На станціях техобслуговування працював Сергій. Дві СТО розташовані на земельних ділянках його матері. Там же діяла ТОВ «АВТО ВІК». Сергій, можна припустити, зустрічав клієнтів, укладав договори, пропонував «послуги».
- Технічну частину забезпечував Олег – він клонував ключі доступу до ЄДР ТЗ МВС України, які були видані ТОВ «ВЕСТ СЕРВІС» та іншим підконтрольним фірмам.
- Документацію, можна припустити, вів умовний Ігор (або зберігав у себе).
У будь-якому випадку, з доступних судових документів важко чітко визначити кількість учасників групи і їхню роль, треба чекати офіційних вироків.
Компанії: «прокладки», прикриття, вивід коштів
У схемі фігурувало понад п’ятнадцять компаній. Кожна, за версією слідства, могла мати свою функцію:
- ТОВ «ВЕСТ СЕРВІС» і ПП «АВТОТРЕЙДИНГ-ВОЛИНЬ» – основні. Через першу отримували офіційний доступ до реєстру. Ключі видавалися саме їй, а потім клонувалися. Можна припустити, що таку ж роль виконувало й ПП.
- ТОВ «АВТО ВІК» – прикриття на СТО. Діяла відкрито, укладала договори з клієнтами, виглядала як звичайний автосервіс.
Решта компаній могла бути мережею «прокладок» або якось інакше пов'язана з фігурантами, принаймні на їхню документацію наклали арешт в межах кримінального провадження. Згадуються: «ІНТЕРНЕШНЛ ІНВЕСТ ГРУП», «Автолігагруп», «ЕНГРІ МОТОРЗ», «АВТОЛІГАТРАНС», «АВТО ЕРІДАН ПЛЮС», «СТЕЛЬВІО», «ДАЛМАТ ГРУП», «ХЕППІБРОКСЕРВІС», «АРТ АВТОБОК», «ВЕСТ КОМЕРД ЛІМІТЕД ГРУП», «КОНТИНЕНТ СА», «ІМЕКС ЗАХІД ПЛЮС».
.jpg)
Усі ці фірми, за даними слідства, могли бути підконтрольні групі. Проте їхню роль все одно важко визначити – у судових документах мало конкретики, а матеріали слідства закриті.
Обшуки: що знайшли в квартирах
Наприкінці березня 2024 року поліція провела два великі обшуки в Івано-Франківську.
У квартирі Ігоря обшук тривав з 8:23 до 13:27. Вилучили сім захищених носіїв електронного підпису – це ключі до реєстру. Знайшли печатки дев’яти компаній, включаючи «ВЕСТ СЕРВІС» і «АВТОТРЕЙДІНГ ВОЛИНЬ». Папок з документацією було стільки, що їх рахували аркушами – понад сімсот. Усе стосувалося п’ятнадцяти фірм. Вилучили телефон Samsung Galaxy A31, ноутбук Lenovo, принтер HP LaserJet, роутер Tp-Link, вісім банківських карток і два диски CD-R. На дисках – програмне забезпечення з паролями і назвами компаній, наприклад, «ВЕСТ СЕРВІС, ANNA».
В іншій квартирі, де жила одна з підозрюваних, обшук ішов з 7:27 до 14:00. Знайшли десятки готових документів: 33 акти технічного стану, 91 акт огляду, 149 договорів купівлі-продажу, 179 довіреностей. Печатки різних компаній. Три ноутбуки – Lenovo, Asus, eMachines. Три телефони, включно з iPhone 12 Pro Max. Принтер, роутер. І гроші – 46 010 гривень і 50 доларів. Усе це, за версією слідства, могло використовуватися в щоденній роботі.
2 і 3 квітня 2024 року Івано-Франківський міський суд наклав арешт на все вилучене. Заборонили користуватися, продавати чи знищувати.
Судовий процес і гра на юрисдикцію
Обвинувальний акт надійшов до Івано-Франківського міського суду 29 вересня 2025 року. Підсудність визначили за місцем закінчення розслідування – Івано-Франківськ. Це передбачено КПК, особливо під час воєнного стану.
Але один з обвинувачених подав клопотання до Верховного Суду. Просив перенести справу до Франківського районного суду Львова. Аргумент: останній злочин нібито стався у Львові, а його власні дії – в селі Угринів Івано-Франківської області, яке не підпадає під юрисдикцію міського суду.
14 жовтня 2025 року Касаційний кримінальний суд відмовив. Судді пояснили: точне місце злочину встановити неможливо – операції були віддаленими, через інтернет. А підсудність за місцем розслідування – законна альтернатива. Питання про перенесення в межах одного апеляційного суду мала б вирішувати апеляція, а не касація.
Така спроба зміни юрисдикції могла мати дві мети. Перша – затягнути процес. Чим довше триває розгляд, тим ближче спливання строків давності. Друга – перенести справу до суду, де може бути лояльніший суддя чи менш прискіпливе ставлення до доказів.
Справа залишається в Івано-Франківську.
В останні місяці учасникам групи обрано запобіжні заходи, наприклад, одна з підозрюваних повинна прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора чи суду, не виїжджати з населеного пункту без дозволу, уникати спілкування з іншими підозрюваними та здати закордонний паспорт.
Судовий розгляд триває.
Нагадуємо, що згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою доти, доки її вину не буде доведено та встановлено обвинувальним вироком суду.
Схема несанкціонованого доступу до ЄДР ТЗ, розкрита в Івано-Франківську, виявила критичну прогалину в системі захисту державних реєстрів: навіть акредитовані ключі можна клонувати, а підроблені документи – масово «легалізувати» через автоматизовану обробку.
Але головний урок – не в цифрах чи іменах. Поки доступ до ЄДР ТЗ залежить від фізичних носіїв і формальної акредитації, подібні схеми повторюватимуться. До вироку суду всі фігуранти залишаються невинуватими за презумпцією. Та суспільство вже отримало рахунок: втрачену довіру до реєстру, яку відновити набагато складніше, ніж зламати.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Куди йдуть гроші платників податків на Івано-Франківщині: перевірки та корупція
