Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.
Фіртка надіслала запити до Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Управління екології Івано-Франківської обласної державної адміністрації, аби з’ясувати масштаби порушень і стан охорони природи у 2024–2025 роках.
Що відповіла Державна екологічна інспекція Карпатського округу
Начальник ДЕІ КО Сергій Гаєвський пояснив, що через воєнний стан і постанову Кабміну №303 від 2022 року планові й позапланові перевірки фактично заборонені. За його словами, такий мораторій серйозно обмежує роботу інспекції.
Попри це інспектори зафіксували окремі порушення:
-
один великий випадок незаконної рубки дерев на території Карпатського національного природного парку зі збитками 3,9 млн грн, матеріали передані до правоохоронних органів і Міндовкілля;
-
п’ять випадків проїзду автомобілів і мотоциклів по заповідній території, на порушників накладено штрафи, 9 тис. грн шкоди відшкодовано добровільно.
Інших зафіксованих випадків браконьєрства чи незаконних рубок інспекція не виявила або не мала права перевіряти.
Відповідь Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА
Управління надіслало відповідь з підписом начальника Андрія Пліхтяка. У листі сказано, що воно не є розпорядником потрібної інформації. Тому запит офіційно переслали до п’яти національних парків області:
- Карпатський НПП;
- НПП «Верховинський»;
- НПП «Гуцульщина»;
- Галицький НПП;
- НПП «Синьогора».
.jpg)
Згідно із законодавством, посадовці повинні відповідати на журналістські запити, які стосуються суспільно важливої публічної інформації. Установлений строк: п'ять робочих днів. Але керівництво більшості парків вирішило журналістів проігнорувати попри те, що до них надійшов офіційний лист від Андрія Пліхтяка з проханням сприяти розслідуванню. Невже є що приховувати від суспільства?
Як відреагували самі національні парки
Станом на початок грудня 2025 року чотири з п’яти національних парків (Карпатський, «Верховинський», «Гуцульщина» та Галицький) проігнорували журналістський запит і не надали відповіді.
Єдиний парк, який виконав вимоги законодавства про публічну інформацію, — це Національний природний парк «Синьогора».
У парку за 2024 і 2025 роки (станом на 21 листопада) не зафіксовано жодного випадку браконьєрства чи незаконної рубки.
Моніторинг біорізноманіття ведеться системно: три постійні маршрути, сім наукових полігонів, фотопастки, програма SMART.
Основні цифри станом на початок 2025 року:
- 460 видів вищих і 116 видів мохоподібних рослин, 20 видів з Червоної книги України;
- виявлено 543 нових види тварин (переважно комах) тільки за 2024 рік;
- загалом фауна парку налічує 1387 видів, з них 57 — у Червоній книзі України.
Серйозних загроз для рідкісних видів чи оселищ не виявили.
За два роки служба охорони провела понад 180 рейдів (у тому числі спільно з поліцією), підтримує годівниці та солонці для тварин, реалізує плани дій зі збереження рисі та бурого ведмедя, проводить акції з охорони первоцвітів.
Діють дитячі та дорослі освітні програми («Лісова педагогіка», «В гості до підсніжника», «Як мандрувати без шкоди природі» тощо). Парк співпрацює з Інститутом екології Карпат НАН України, Інститутом зоології ім. Шмальгаузена, кількома університетами та музеями.
Лист підписав тимчасово виконуючий обов’язки директора НПП «Синьогора» Сергій Мільчевич.
Отже, на кінець 2025 року лише один національний парк із п’яти і екологічна інспекція відповіли на запитання про стан заповідної природи Прикарпаття. Інші національні природні парки проігнорували.
Чому мовчать національні парки?
Національний природний парк «Гуцульщина» (322,71 км²) останніми роками став епіцентром кількох великих кримінальних проваджень Державного бюро розслідувань.
Перше провадження охоплює період із 2018 року. За версією слідства, група на чолі з директором лісгоспу систематично видавала документи на рубки ділянок, які понад 20 років належать до природно-заповідного фонду і не перебувають в управлінні підприємства.
Загальні збитки оцінюють майже у 250 мільйона гривень. Так, у 2022 році незаконно вирубано понад 1 300 дерев, завдано шкоди на 3,4 мільйона гривень. Підозри отримали четверо осіб: директор, в.о. головного лісничого, лісничий та інженер з охорони лісу.
Суд відсторонив їх від посад, обрав тримання під вартою та наклав арешт на майно. ДБР зазначає, що розслідування триває щодо ще двох організованих груп на території парку.
Друге провадження стосується періоду березня 2022 — березня 2023 року, під час повномасштабної війни. Директор лісгоспу разом із начальником відділу, інженером та головою ліквідаційної комісії незаконно вирубали понад 1 700 дерев різних порід.
Екологічна шкода, за висновками експертизи, перевищує 257 мільйона гривень. Чотирьом фігурантам інкримінують перевищення службових повноважень та незаконну порубку в складі організованої групи. Накладено арешт на майно на 8,35 мільйона гривень, заявлено позов про відшкодування повної суми збитків.
Загалом за цими двома справами йдеться про вирубку тисяч дерев і майже пів мільярда гривень збитків державі та довкіллю.
Карпатський національний природний парк: від корупції до судових тяганин
Карпатський національний природний парк (КНПП), один із найбільших в Україні з площею 50 495 гектарів, створений для захисту унікальних екосистем Центральних Карпат, включаючи праліси та ендемічні види. Проте з 2022 року парк опинився в центрі кількох скандалів, пов'язаних із корупцією та незаконними рубками.
У грудні 2022 року розпочалося кримінальне провадження №62022000000001041 за фактами розтрати майна: посадовці парку, за даними слідства, продавали деревину (зокрема, ялину) за заниженими цінами — 296 гривень за кубометр проти ринкових 1 300 гривень, — а різницю привласнювали в змові з представниками Міністерства захисту довкілля. Збитки державі склали близько семи мільйонів гривень.
У 2023-2024 роках акцент змістився на безпосередні рубки: 12 квітня 2023 року під час огляду кварталу 12 Ямнянського відділення виявили пні 30 дерев (3 буки, 1 явір, 21 сухостійна смерека, 4 сироростучі смереки, 1 ялиця), завдані шкоди на 5,1 мільйона гривень. Хоча виконавців не встановили, прокуратура подала позов до КНПП за неналежну охорону.
Загальна сума шкоди, розрахованої інспектором, склала 5 112 835,95 гривні.
Так що ж із національними природними парками Івано-Франківської області?
Журналістське розслідування стану заповідної природи Івано-Франківщини виявило двоїсту ситуацію в національних парках регіону. Унікальні екосистеми Центральних Карпат із пралісами та рідкісними видами показують потенціал для збереження — про це свідчить відповідь НПП «Синьогора».
Парк надав дані про моніторинг біорізноманіття, рейди, заходи з охорони видів і освітні програми, включно зі співпрацею з науковими установами. Це демонструє, що базова охорона можлива навіть у воєнних умовах і без фіксації серйозних загроз.
Водночас проблеми переважають. Чотири парки — «Карпатський», «Верховинський», «Гуцульщина» та Галицький — проігнорували запити, порушивши закон про доступ до публічної інформації та 5-денний строк відповіді.
Це ускладнює контроль, викликає підозри щодо приховування незаконних рубок та критичного стану територій. Корупційні схеми, зафіксовані в провадженнях ДБР, а також воєнний мораторій на перевірки лише поглиблюють кризу, створюючи ризик екологічної катастрофи та зникнення унікальних видів рослин і тварин.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Куди йдуть гроші платників податків на Івано-Франківщині: перевірки та корупція
