Самовільне залишення частини на Івано-Франківщині: чому покарання не вирішує проблему та як її подолати

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини (СЗЧ) стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

Під СЗЧ трактують дії, коли військовослужбовець без поважних причин та дозволу командира не з’являється на службу або залишає місце дислокації понад три доби. Така поведінка підриває дисципліну та створює ризики для бойової готовності підрозділів. 

Як пише Фіртка, Офіс Генерального прокурора припинив публікувати детальну статистику щодо справ про самовільне залишення частини та дезертирство, класифікувавши ці дані як інформацію з обмеженим доступом. Раніше оприлюднені дані свідчать про масштаби проблеми: із початку повномасштабного вторгнення у 2022 році по вересень 2025-го в Україні зареєстрували майже 300 тисяч кримінальних проваджень за СЗЧ та дезертирство.

Проблема актуальна й на Прикарпатті. У місцевих судах розглядають справи про самовільне залишення частини, а винні отримують вироки — позбавлення волі. Водночас експерти наголошують, що репресії самі по собі не вирішують проблему, і вже зараз потрібно шукати шляхи для виправлення ситуації у 2026 році.


Що таке СЗЧ та дезертирство: правова кваліфікація та відповідальність

СЗЧ стало однією з головних проблем для Збройних сил України. Цей злочин регулюється ст. 407 Кримінального кодексу: військовослужбовець тимчасово залишає частину понад три доби без дозволу командира, проте з наміром повернутися.

Дезертирство (ст. 408 ККУ) — тяжчий злочин: повне ухилення від служби без наміру повертатися. Часто кваліфікація залежить від доказів наміру — наприклад, наявність особистих речей у військовослужбовця може трактуватися як ознака дезертирства. 

У воєнний час покарання за обидва злочини посилюється: за ч. 5 ст. 407 передбачено позбавлення волі від 5 до 10 років, за ч. 4 ст. 408 (дезертирство групою або зі зброєю) — від 5 до 12 років. За даними Офісу Генпрокурора, із початку війни до вересня 2025 року відкрито 235 646 проваджень за СЗЧ та 53 954 — за дезертирство. У 2025 році щомісяця реєструють 15–21 тисячу нових справ.

Раніше, до 1 вересня 2025-го, діяла своєрідна "амністія" після першого СЗЧ: закон 3902-IX дозволяв добровільне повернення після першого СЗЧ без кримінальної відповідальності. З листопада 2024-го по серпень 2025-го таким шляхом повернулися понад 29 тисяч військових. Нині всі випадки тягнуть кримінальну відповідальність, що призводить до перевантаження судів і тривалого розгляду справ.


Причини СЗЧ та шляхи подолання

Існує низка причин СЗЧ: психологічний тиск (тривала служба без ротацій, посттравматичний стрес, страх за родини), сімейні обставини (хвороби близьких), організаційні проблеми (затримки виплат, складні умови у частинах, конфлікти з командуванням), залежності, а також спроби змінити місце служби без дозволу.

У суспільстві триває дискусія щодо способів боротьби з проблемою: одні виступають за посилення відповідальності, інші — за поблажливе ставлення. Так, 5 вересня в Івано-Франківську відбулася акція протесту проти законопроєкту, що посилює покарання для військовослужбовців за самовільне залишення частини.

Юристи та правозахисники наголошують: потрібні зміни до законодавства та створення військових судів. Але і тут не без дискусії — як заявив голова Верховного Суду України Станіслав Кравченко, існують різні, а подекуди й абсолютно полярні погляди на те, чи взагалі потрібно так реформувати судову систему.

Цивільні суди України суттєво перевантажені розглядом таких справ. Судді часто стикаються зі складнощами: недостатнє знання військових статутів, специфіка оцінки медичних та психіатричних висновків, труднощі з перевіркою доказів у бойових умовах, відсутність належного документування та суб’єктивність свідчень командирів. Через це провадження затягуються, судова практика стає нерівномірною, а кількість апеляцій зростає.

Експерти наголошують: репресії самі по собі не вирішують проблему, тому вже зараз необхідно шукати комплексні шляхи її подолання у 2026 році.


СЗЧ в судах Франківщини: реальні випадки

Пішов, бо треба було доглядати за хворою матір'ю

Городенківський районний суд Івано-Франківської області 2 грудня 2025 року виніс вирок у справі №342/1001/25 щодо солдата, якого обвинувачували в СЗЧ. Обвинувачений скоїв два епізоди дезертирства: перший – з 17 вересня до 22 листопада 2024 року (після направлення на лікування до Івано-Франківськ, куди він так і не з’явився), другий — з 25 серпня до 16 вересня 2025 року (не повернувся з відпустки, пояснюючи це хворобою матері).

У суді військовослужбовець пояснив, що в 2024 році просто "зробив неправильно і поїхав додому", а в 2025-му залишився доглядати за хворою матір’ю, хоча рапорт на звільнення йому відхилили, і він планував повернутися "через кілька днів". Захисник просив мінімальне покарання з огляду на стан здоров’я обвинуваченого та його матері.

Незважаючи на пом’якшувальні обставини (щире каяття, визнання вини), суд врахував обтяжуючу обставину — повторність злочину, середній ризик рецидиву за висновком пробації та посередню характеристику за місцем служби.

Унаслідок солдата засуджено до мінімального передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України реального позбавлення волі — 5 років з відбуванням у колонії.

Тричі в СЗЧ через проблеми з алкоголем

Ще одна справа (№344/10877/24) набула суспільного резонансу. Івано-Франківський міський суд 20 травня 2025 року виніс вирок щодо солдата Національної гвардії України, якого обвинувачували за ч. 5 ст. 407 КК.

Суд установив три епізоди самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану: перший – після виписки з лікарні в серпні 2023 року (до 23.08.2023), другий — з лютого до 23 квітня 2024 року, третій — з 12 серпня 2024 року до моменту затримання 29 січня 2025 року.

Обвинувачений повністю визнав вину. Він пояснив, що перші два рази залишав частину через проблеми з алкоголем та після лікування, а третій раз просто "планував повернутися пізніше". Просив суворо не карати і висловив бажання продовжити службу.

Вирок: 5 років позбавлення волі.  


Раніше за СЗЧ не заганяли в тюрму — просто повертали назад у частину

До 1 вересня 2025 року, коли діяли норми "спрощеного повернення" з СЗЧ, солдат міг уникнути кримінальної відповідальності. І в судах таке ухвалювали — якщо там він висловлював щире бажання служити далі.

Так, 28 жовтня 2024 року Івано-Франківський міський суд звільнив військовослужбовця. Підставою стало те, що обвинувачений вчинив СЗЧ вперше, добровільно звернувся до прокурора з бажанням повернутися та отримав письмову згоду командира.

Суд закрив кримінальне провадження, зобов’язав військового невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до місця служби.


СЗЧ: невже все очевидно?

Повідомлень про СЗЧ в області достатньо, що свідчить про системність проблеми. Наприклад, за повідомленням Фіртки, патрульна поліція помітила військового в формі з підозрілою поведінкою. На вимогу пред’явити документи він відмовився — з’ясувалося, що солдат самовільно залишив частину (СЗЧ). Поліція передала його до військової служби правопорядку.

Проте випадки СЗЧ далеко не завжди однозначні. Просте відсутність на службі не завжди свідчить про умисне ухилення: за цим часто стоять серйозні життєві обставини, такі як хвороби, хаос на фронті чи неможливість повернутися через об’єктивні перешкоди.

Приклад — молодша сержантка-лаборантка Чернігівського військового госпіталю. У березні 2022 року вона після зміни законно покинула частину з усного дозволу командира, щоб доглянути доньку та хворого батька. Через підірвані мости та постійні обстріли повернутися вона не могла, весь час залишалася на зв’язку. Незважаючи на це, її спочатку звинуватили у СЗЧ. Командир навіть тиснув на свідків, змушуючи давати неправдиві показання. Після його звільнення правда спливла, і в липні 2025 року Деснянський районний суд Чернігова повністю виправдав обвинувачену.

Кожен випадок СЗЧ індивідуальний і потребує ретельного розгляду. Часто за формальним порушенням ховаються поважні причини, а не свідоме ухилення чи дезертирство. Експерти зазначають: у багатьох ситуаціях доцільніше дозволити людині повернутися до служби, ніж автоматично призначати тюремний термін, який руйнує життя та демотивує інших.

Однак після скасування спрощеного порядку повернення в серпні 2025 року в Україні відсутній ефективний механізм швидкого та гнучкого вирішення таких випадків без кримінального переслідування. Через це більшість справ закінчуються суворими покараннями, навіть коли можливе було б умовне чи альтернативне рішення.


Військові суди — панацея від СЗЧ?

Масштаби справ про самовільне залишення частини в Україні знову ставлять питання про повернення військових судів, ліквідованих у 2010 році в рамках «європеїзації» судочинства. Тоді реформатори пояснювали це тим, що війни немає, армія скорочується, а стандарти ЄС не узгоджуються з радянськими принципами. Справи ліквідованих судів передали цивільним, але війна показала проблеми: судді та прокуратура не завжди розуміють статути ЗСУ, а розгляд справ затягується. 

У Верховній Раді України на розгляді перебувають кілька законопроєктів із реформування військової юстиції. Законопроєкт №10301 пропонує запровадити спеціалізацію суддів у місцевих та апеляційних судах для розгляду військових кримінальних справ, включно з СЗЧ та дезертирством, без створення окремих військових судів.

Інші проєкти — №13048 та альтернативний №13048-1 — передбачають відновлення системи військових судів: створення місцевих гарнізонних чи окружних судів, одного апеляційного військового суду та окремої військової палати у Верховному Суді. Компетенція поширюється на всі кримінальні та адміністративні справи щодо військовослужбовців, резервістів і військовозобов’язаних, включаючи виїзні засідання.

Станом на кінець 2025 року законопроєкти залишаються на стадії розгляду, і чи будуть ухвалені — невідомо.

Експерти застерігають: створення суддів-воєнних службовців може порушити принцип незалежності судової влади, закріплений у Конституції та європейських стандартах.

Система ризикує перетворитися на інструмент дисциплінарного тиску, нагадуючи радянські військові трибунали. Колишня представниця України у Венеційській комісії Марина Ставнійчук зазначає, що судді не можуть одночасно бути військовослужбовцями без втрати безсторонності, а фрагментарне відновлення судів без комплексної реформи лише поглибить проблеми та формалізм у справах про СЗЧ.


Тож, як боротися з СЗЧ та порушеннями в армії?

Щоб ефективно протидіяти самовільному залишенню частини (СЗЧ), експерти наголошують на комплексному підході, який поєднує превенцію, мотивацію та справедливе правосуддя, а не лише репресії.

Перш за все важливо покращити умови служби: забезпечити ротацію, належне постачання, психологічну підтримку та соціальні гарантії для військовослужбовців і їхніх родин. Часто СЗЧ виникає через виснаження, сімейні проблеми чи нелюдські умови на фронті.

Ще один крок — відновлення механізмів добровільного повернення без автоматичного кримінального переслідування. Подібний спрощений порядок, що діяв до серпня 2025 року, дозволив повернутися понад 29 тисячам військових, мотивуючи їх продовжувати службу.

Експерти також пропонують посилити дисципліну через кращий командирський контроль, навчання командирів та впровадження військової поліції для оперативного розслідування порушень.

Важливою складовою могла би стати посада військового омбудсмена — незалежного представника Міністерства оборони, який контролює дотримання прав військових та членів їхніх сімей, розглядає скарги на погані умови служби та незаконні накази. Спільно з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини та відповідними органами омбудсмен міг би допомагати вирішувати конфлікти на ранніх етапах, запобігаючи СЗЧ.

Нарешті, критичною є реформа військової юстиції: створення спеціалізованих судів або палат для військових справ, військової прокуратури та поліції дозволило б цивільним судам швидше та професійніше розглядати справи, застосовуючи умовні покарання чи повернення до служби замість реального ув’язнення.

На кінець 2025 року питання протидії СЗЧ залишається актуальним. Законопроєкти про військові суди та поліцію лежать без руху, спрощений порядок повернення скасовано, а дискусії про реформи затягуються через політичні та ресурсні обмеження.

Проблема СЗЧ — не лише у карі, а у кризі довіри. Без комплексного підходу — від омбудсмена до судів — армія ризикує втратити не лише бійців, а й дух опору.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

В Україні у 2025 році різко зросла кількість справ про самовільне залишення військової частини

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну 


22.12.2025 2590
Коментарі ()

24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

1325
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1021
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3529
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3535 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2230
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3370 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2496

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1403

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1206

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

2072
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9418
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8637 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8183
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5627
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6046
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1697
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1930
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

2860
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

475
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1401
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1615
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1526