народний депутат України
Епопея з цинічним перешкоджанням (виключно з політичних мотивів) міським головою та більшістю в Івано-Франківькій міській раді ремонту стратегічно важливих для міста вулиць Кармелюка та Ленкавського добігла кінця. Вулиці таки будуть відремонтовані.
Колоніальне минуле України відходить в небуття разом з пам’ятниками кривавим вождям, з декомунізацією. В нас ще багато системних проблем, але ми маємо й дорожню карту системних рішень. Треба лише не піддаватися на дзвінкі фрази політичних спекулянтів та популістів, на новітні націонал-комуністичні гасла.
Високі ставки та сумнівні "досягнення" влади змусили її до нечесної гри. Були застосовані технології, що базуються на брехні, застосуванні адмінресурсу та розпалюванні ненависті поміж людьми.
Вкотре цинічно порушені не лише норми моралі і здорового глузду, але й природоохоронного законодавства. Ігноруються елементарні вимоги екологічної безпеки, порушується Водний кодекс. Знову «конституція міста», - його Генплан, стає об’єктом цинічних маніпуляцій та аморальних «нововведень».
Рік тому агонізуючий маріонетковий режим Януковича, керований ляльководами Кремля вчинив на Майдані кривавий злочин. Сотня з найкращих синів віддали свої життя за Україну, за нас, за наше майбутнє… Кожна річниця є приводом згадати про події та підвести підсумки…
Не зрозуміло лише, чому не можна було пройти нормальну процедуру і, не порушуючи Регламент, розглянути і відкрито та прозоро прийняти бюджет, скажімо, 3-го чи 4-го січня?
У 1959 році в тому ж Мюнхені найманцем сталіністів було вбито Провідника Степана Бандеру. Нині руками інших найманців зруйновано його поховання. Час йде, а форми примітивної злоби і державного тероризму ті ж самі, що й 55 років тому. Нехай Європа згадує і думає! Ворог на її порозі!
В політиці, як і в житті є паразити. Вони, дрібні, паразитують на великих справах, на великих подіях. Останнім часом в українській політиці з'явився цілий виводок паразитів, які спекулюють на боротьбі нашого народу з агресором. Найпомітніший з них - Олег Ляшко, герой сексуальних скандалів і відомий "вітальщик" з восьмим березня.
Ніяких змін. Ніякі це не відкриті списки, а знову гарантований прихід до парламенту старих облич... Краще те що є, а не те що хочуть нав'язати...
Чому я зареєстрував у ВР Проект Закону про тимчасовий дозвіл органам місцевого самоврядування замість обслуговування у Державній казначейській службі України на обслуговування в комерційних банки України.
Хотілося б, щоби консолідація нації відбувалась за мирних обставин. Хотілося б, щоби за консолідацію нації ми не платили людськими життями. Але історія має свої правила, символізм та сенси. В минулому кожного народу, що усвідомлює себе нацією, був час суворих випробувань.
Чим далі, тим все більше стає зрозумілішим, що без люстрації неможлива ситуація довіри в суспільстві. Мова не йде про масові звільнення чиновників. Мова йде про поінформованість суспільства про те, кого воно бере собі на службу.
Українська молодь чула від політиків багато компліментів, обіцянок та обнадійливих слів. Її називали надією нації, їй обіцяли світле майбутнє, але, насправді, мало що робили для неї. Державні програми для молоді, ініційовані в останні десятиліття, були дуже локальними, та й призначались, здебільшого, для підтримки дітей чиновників.
Влада, яка дбає за власну кишеню більше, аніж за інтереси суспільства, громади, завжди дуже любить монополії. Водоканал, газ, сервіс паркування автомобілів, теплокомуненерго… - всюди, де є великі фінансові потоки, - є можливість для влади красти. Саме тому ці структури є такими ласими для контролю чиновників.
Стадіон і далі розвалюється, професійний футбол відсутній, а мер і далі шукає «інвесторів». Але який інвестор погодиться працювати з владою, яка не виконує своїх зобов’язань?
Влада має діяти, як вправний хірург, вирізаючи метастази ракової пухлини сепаратизму, але не шкодячи здоровим органам. А ось там, де сепаратисти застосували зброю (Донеччина), - жодних перемовин, бо вони стали терористами.
Великдень – це завжди етап, певна риска під минулим та намагання відродження в новій, світлішій якості для майбутнього. З духовної Великодньої вершини відкриваються неозорі обрії майбутнього. Я вдивляюсь у горизонти ХХІ століття з тривогою і надією. Я молюсь і дослухаюсь до відзвуків у власному серці.
