Спогад про Кам’яну Могилу

...Де вони ловили Велику Рибу, нам невідомо. Можливо її витягали з хвиль Евксинського Понту і неквапом везли степами на північ. Везли у бронзовому казані з морською водою. А можливо все було не так. Може Рибу витягали з річкового занорку і перевозили у великому плетеному кошику, обмащеному глиною. Не виключено також, що її присилали, як дарунок, в обшитому шкірами нарвалів та драконів крижаному саркофазі. Присилали з далеких кресів Аратти тамтешні арії і вона, ця Велика Риба, мала меча на носі. «Нащо їй меча?» - питали молодші жерці. «Щоби різати й рубати кригу в тому морі, де крига ніколи не тане», - відповідали старші. І молодші уявляли собі далеке сіре море, де ніколи не тане крига. Море, від берегів якого їхні предки прийшли у південні степи...

Священна валка з Рибою досягала Кам’яної Могили. Там, де тепер туристи повертають з траси Мелітопіль-Запоріжжя на Мирне, жрецький почет Риби зустрічав Яру – несамовите сонце воїнів. Там жерці знімали кошик (казан, ванну чи саркофаг з почорнілої від мандрів драконячої шкіри) з колес і несли її на плечах до самої Могили, на берег ріки Молочної. Вони співали гімни і йшли босоніж. А жриці несли блакитні шматки священної солі аріїв. Повільно і урочисто вони сходили на кам’яні плити найдавнішої споруди планети з північно-східного боку. Так робилося від найдавніших часів, тому що Брама відкрита з півночі і тільки з півночі. Вони клали Рибу на вівтар, обкладали шматками солі і сідали навколо. Їм непотрібно було вбивати її ножем чи довбнею – Яру вбивав її своїми променями, випивав її життя і силу її бога. А вони пили священну сому аріїв, щасливо сміялися, раділи своїй силі й зрілості. І молилися до небесних сил, щоби й цього року улюблений пес Індри Сарама відшукав прабатьківських корів у горах Вар. А коли Риба нарешті вмирала, вони йшли до чуринґи – рибоподібного ідола в печері. В тій печері, яку теперішні дослідники Кам’яної числять номером 56. Її засипано піском, позаяк далекі нащадки воїнів Аратти пишуть на стінах «Тут был Вася».

В печері вони вибачалися перед Рибою ведичними віршами і приносили її богам жертву – кульгаву дівчину. Адже їм було відомо від предків, що водяні боги ласі на кульгавих дівчат. І подвійна офіра замикала коло – всесвіт набував рівноваги і втішені боги мирилися і прощали одне одному мільйонолітні провини...

Сучасність. Я кладу колосок на «риб’ячий» вівтар Кам’яної і шкодую, що не здогадався купити в Мелітополі живої риби. Поклав би її під промені Яру і пішов би шукати чуринґи. Щоправда, водяному – на відміну від Яру - прийшлося б спіймати облизня. Офірні кульгаві дівчата в магазинах не продаються. Ну і риби теж не буде. Отак. Вибачайте, боги, з жертовною живністю напряжонка. Але вівтар приймає рослинку, рука відчуває бриніння енергії, рубін на перстні спалахує кривавими відблисками сарматських пожеж. А потім бриніння уривається, набігає хмара і тінь.

...Як насправді називалася ця споруда? Татари називали її Юн-Таш – «камінь зібрання». Тут зустрічалися орди для спільних походів на північ і захід. Давніші й правдивіші назви втрачені. Можливо саме тут була степова Tula – центр гіперборейської традиції часів панування «сонячних династій» шостого тисячоліття до нашої ери. Ми не знаємо. Мовчать написи на південних плитах споруди, яким двадцять дві тисячи років. Мовчать написи часів бронзи. Мовчать чуринги і дракони арійської доби. Мовчить Печера Чаклуна. А ріка Молочна тече повз підніжжя Кам’яної, як і двісті століть тому, коли її джерелом був близький льодовик (північніше сучасного Дніпропетровська), а мамути мирно паслися в Причорноморській тундрі. І боялися зовсім не волохатих приматів з кам’яними сокирами, радше - гисполинських гієн-рейзодонтів.

Сучасність. Ані мамутів, ані рейзодонтів. Льодовик десь там, на Шпіцбергені – білий і пухнастий. Примати вже не такі волохаті і сокири в них металеві. Пісковикові плити розповзлися степом і форма споруди втрачена. Мастаба? Піраміда? Гіганська стометрова чуринга? На плані-карті Кам’яна нагадує розтягнуту ведмежу шкіру. Південний схил зруйновано невідомою катастрофою. Всі враження фрагментарні. І навколишня метафізика фрагментарна. Неоязичники використовують ці руїни для ритуалів. Відьми живляться тут енергією. Самодіяльні окультисти влаштовують прощі. Чи знайде Сарама корів цього літа?


18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

393
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

430
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1694
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1414
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1371 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1250

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

453

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

532

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

770

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1821
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

205
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1258
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

744
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

195
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1427
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1008
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1565 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

380
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

529
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1212
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1516
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1021