У суботу в «Мармуляді» відбувся черговий поетичний бій... Було прикольно і сигара курилася з доброю тягою. Як член журі, намагався зберегти пристойну дистанцію. Й не зміг. Дістав мене не юний поет, а старий знайомий Денис Овчар. Прийшлося йому нахамити. Хоча, напевне, дарма нахамив.
Що ж далі? Так і терпіти це «високохудожнє» творіння, по аналогії церетелівському Петру-І у Москві, чи оперативно виправляти допущені помилки і недалекоглядність?
