Доки ми будемо жувати те, що дадуть? Дещо про концепцію двомовності

Стоячи на захисті прав російськомовних, влада декларує намагання задовольняти мовні потреби своїх громадян. Хто живе на заході України? - На 95% - це україномовні українці, російськомовних - максимум 5%. Скільки відсотків становить російськомовний продукт у нас на заході України? - Майже 90%...

 Чому в Україні таке засилля російськомовного продукту? 

Всі в Україні відчувають засилля російськомовного продукту, його не пропорційну присутність на нашому внутрішньому ринку. «Чому так мало україномовних журналів, майже немає комп’ютерних програм і т.д., не робляться їх україномовні версії і варіанти?», - задає питання простий обиватель. 

Як це пояснює влада? Нею запущена така думка, що все україномовне - кіно, телебачення, радіо, журнали, книжки, - взагалі все, - не окупається, бо не користується попитом, бо мала кількість населення, бо обмежений ринок збуту україномовного продукту. І це на 46 млн. населення України. Звісно, що російськомовне окупається краще, бо 145 млн. населення Росії, та ще мільйони «на підхваті» (Україна, Білорусь, Казахстан і т.д.), яких присадили на «російськомовну голку».

Але не потрібно себе рівняти до Росії, США чи Китаю. Порівняємо нас з іншими європейськими країнами: Угорщина - 10 млн. населення в країні, - дублювання фільмів на угорську окупається; Болгарія – 10 млн. населення, переклад на болгарську окупається; Румунія 25 млн. – переклад на румунську окупається; а Україна – 46 млн., - переклад на українську не окупається.

Як бачимо нас безсовісно дурять – твердження про не окупність не відповідає дійсності. Так, звісно, якщо фільми дублювати українською, то прибутки скоротяться на вартість дубляжу, так, треба буде закуповувати фільми у безпосереднього виробника, а не через посередника у Москві. 

Зрештою, у відвертій розмові нам відповідають: «А навіщо перекладати з російської мови, якщо всі українці розуміють російську?» Звичайно, що легше один раз у Москві чи Пітері продублювати російською і кинути на «необьятную советскую Родіну». Зрештою, якщо ще відвертіше, навіщо перекладати українською, якщо поставлене завдання, незважаючи на здобуття українською нацією своєї незалежної держави, і надалі продовжувати русифікацію.

Але тут ці «бадендерівці» піднімають голову, - хочуть на МОВІ. «Бандерівці» задають зворотнє питання: «А навіщо в Україні продукувати фільми, теле і радіо передачі російською, якщо всі етнічні росіяни, громадяни України, прекрасно розуміють українську?»

І тоді питаються україноненависники на рідноманітних телевізійних ток-шоу: «А звідки ти такий мудрий взявся? Звідки ці свідомі українці беруться? І хто їх фінасує?» Били, палили їх, депортовували у Сибір, голодом морили, а вони однаково є, і подавай їм все на МОВІ. Саме існування українців, які сміють захищати свої права, - проблема, бо вони «лишают русскоязычных комфорта». 

Ще раз про права «язычних». 

Давайте дивитися в корінь. Давайте говорити не про права «мовних», а про права національних меншин. І порівнювати між собою не регіони України, - Донецьк і Львів, а Україну і Росію, порівнювати відповідно права етнічних українців і етнічних росіян.

Чому ми постійно ділимо Україну навпіл, говоримо тільки про мовні проблеми України? Коли Росію обговорюватимемо?

Давайте поговоримо про Росію і її мовні проблеми, про те які права Російська Федерація декларує національним меншинам на папері, а які забезпечує на практиці? Про паритетність у дотриманні прав національних меншин української в Росії, і російської в Україні. А, може такий підхід для когось не прийнятний? Звичайно, найлегше «качати права» і муркотіти «прав мало, мало».

 

«Російською мовою розмовляє половина населення України», - кажуть захисники прав «мовних». Розшифруємо, - найбільша частина, а саме 2/3 з цієї половини, - це  ДЕНАЦІОНАЛІЗОВАНІ етнічні українці, а далі вже по кількості йдуть етнічні росіяни. Ще частина, - це україномовні українці, що проти своєї волі, через штучний дефіцит україномовного продукту вимушено використовують російську, вимушені слухати російську мову по радіо і по телебаченню. То чому в Україні російськомовних тільки половина? Та виходить в Україні всі вже російськомовні! Тоді української взагалі не потрібно, - зайва. 

Моє буде мені, а твоє поділимо порівну, по-братськи.

Стосовно етнічних росіян. Насправді, живуть вони, крім України, і у Франції, і у США і в Польщі і посилено вивчають державні мови, і дивляться там кіно в кінотеатрах, і по телевізору на державних мовах цих країн, і вчаться у школах мовами тих держав, і все їх влаштовує, і нічого з ними не трапилося, – живуть собі нормально далі. Ось тільки до України, як до колишньої КОЛОНІЇ, вимоги особливі, тут у росіян особливі права, в Україні їм подавай все в російськомовному варіанті. Мудрий підхід: моє (в Росії), буде мені, а твоє в Україні поділимо порівну, «по-братськи», 50 на 50. Українцям в україномовному варіанті фільмів не треба, вони і по-російськи зрозуміють, а навпаки, - зась. Росіяни по-українськи не можуть, - це ущемляє їх права.

В ефір викидаються різні нісенітниці: «Мільйони російськомовних етнічних українців хочуть тільки російську мову». Або «так склалося історично, що вони (українці) - російськомовні. Мовне питання дуже чутливе. Давайте залишимо все так як є.  Російськомовний українець, - це об’єктивна реальність, - це добровільний процес переходу людини з однієї мови на іншу…»

Стає смішно і гірко, бо виходить, що україномовним українцям, колись за часів Голодоморів і репресій, так набридла українська мова, що вони «добровільно» (не по п'ять-десять чоловік, а мільйонами) перейшли на російську… Чому така турбота про російськомовних українців і жодного слова про права етнічних росіян? Відповідь проста, - україноненависники усіма силами намагаються перешкодити, не дати провести українізацію денаціоналізованих етнічних українців. 

Про концепцію двомовності. 

Для чого Україні нав’язується концепція двомовності? Двомовність - це ширма, вона прикриватиме повне знищення української мови, витіснення української  з усіх сфер життя. І це все буде відбуватися на законній основі. Будуть розказувати про не конкурентоздатність української, про право громадянина вибирати мову спілкування, навчання і т.д. Право вибору буде зведено в абсолют, все буде демократично, - українську просто «не вибиратимуть». Має залишитися тільки російська мова. Отож, за умов так званої двомовності, української не залишиться навіть на нібито благополучному для української мови заході України. 

Стоячи на захисті прав російськомовних, влада декларує намагання задовольняти мовні потреби своїх громадян. Хто живе на заході України? - На 95% - це україномовні українці, російськомовних - максимум 5%. Скільки відсотків становить російськомовний продукт у нас на заході України? - Майже 90%.

Всі ми свідки того, яке засилля російськомовного продукту нині існує на заході України (центральне телебачення і радіо, книжки, газети, журнали, аудіо і відеопродукція, комп’ютерні програми тощо). Якщо влада так  дбає про людей, про задоволення їх культурно-мовних запитів, то навіщо україномовним українцям замість того щоб давати все українською, нав’язують російською мовою?

І це така мовна політика в україномовному регіоні… Можна собі уявити, що відбувається  в центрі і на південному-сході України і як там себе почуває україномовний українець?... 

Який регіон більш націоналістичний?

Тепер, дещо про наш український націоналістичний західний регіон. Те, що частка російськомовного продукту у нас не пропорційна, завищена, - це зрозуміло. Але де ж той націоналістичний дух, де принципи, де ті прості україномовні українці, (яких як ми уже казали, тут 95%), які принципово вибирають українську?

Чому виробники, постачальники російськомовного продукту не банкрутують через відсутність попиту на російськомовне, чому цим товаром у нас на заході України завалені всі полиці, а магазини і кіоски не банкрутують? Тому що обиватель терпить і пристосовується, спрацьовує комплекс меншовартості, відсутності розуміння своєї ролі у суспільстві. «А що я можу зробити, а хто мене послухає, а що від мене одного залежить, мушу задовольнятися тим що є, от якби був україномовний продукт, то було б звісно краще і т.і.», - думає собі пересічний українець. А виходить, що їм дають, те вони і жують. Може комусь образливо чи неприємно це чути, але це нажаль правда. 

А ви спробуйте в Донецьку чи Луганську область, де етнічні росіяни становлять не 95%, а близько 40% від усього населення, завезти  україномовних книжок, журналів, відеопродукції і т.д. у пропорції 90% українською і 10% російською. Тоді побачите, який регіон у нас націоналістичний, і для кого мова, - це питання принципове.

 P.S.  Навіть існуюча примітивна двомовність у нас нагадує дорогу з одностороннім рухом, бо україномовні знають дві мови, а російськомовні одну, – російську. Так, за результатами соціологічних досліджень, абсолютна більшість етнічних українців (85 %) вільно володіє як рідною, так і російською мовою, а серед етнічних росіян тільки 30,8 % вільно володіє українською. Відтак, існує нерівноправність умов для мовного спілкування контактуючих етносів. Наприклад, коли чиновники з Києва приїздять у Крим чи Донбас, то переходять на російську мову, а коли мешканці цих регіонів, ба навіть їх керівники, державні службовці, виїздять за межі своїх областей, то вони українською не те що не послуговуються, а демонстративно ігнорують, - ще й огризаються чи вигадують різноманітні небилиці на своє виправдання. А тут було б якраз доречним показати на практиці свою російсько-українську двомовність… Отож, можна стверджувати одне, багатьом політикам дуже хочеться щоб в Україні в мовному питанні і далі панував безлад. 

В будь-якій цивілізованій країні питання мови не вважають складним. На ваше запитання якою мовою говорити чи писати щоб усім було зрозуміло, - за кордоном порадили б: ви в офіційному спілкуванні, у робочий час, у веденні діловодства використовуйте державну мову, не прогадаєте, - вас зрозуміють, адже ви ж не можете знати всі мови чи під кожного пристосовуватися. Саме державна мова будь-якої країни для того і існує щоб зводити різномовних громадян до «спільного знаменника», до спільної мови задля їх порозуміння. Недарма навіть існує такий вислів «знайти спільну мову». А якщо громадяни держави не знають державної мови, то це вже не нормальна держава, або не нормальні громадяни, - одне з двох.

Стефанко С.Л.

 


03.10.2011 Сергій Стефанко 1208 8
07.12.2021
Тетяна Дармограй

Враховуючи нові виклики, зумовлені пандемією COVID-19, актуальним запитанням наразі є стан та перспективи туристичної індустрії. Щоб отримати відповідь, Фіртка вирішила підбити підсумки туристичної галузі на Івано-Франківщині та проаналізувати напрямки, які матимуть попит у 2022 році.

498
06.12.2021
Уляна Мокринчук

Магія залаштунків сцени, актор - професія чи захоплення, а може діагноз? Хто вони молоді "служителі театру", які вони в повсякденному житті. Фіртка зазирнула у світ мистецтва та спробувала знайти відповіді на ці питання.

1919
01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

1194
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

2009
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

2688
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

4702

Для народжених в СРСР дитсадок зазвичай асоціюється з ненависною манною кашею з грудочками, киселем, компотом з потрощених міллю сухофруктів, злою вихователькою і навіть, жахливо подумати, фізичними покараннями. Жах? Найгірше в тому, що мало кому пощастил

240

Є страви просто смачні. Їх можна їсти щодня, але вони залишаться просто смачними. А є страви, які у своїй смачності несуть затишок. На світі є три основних види страв - буденні, святкові та родинні.

647

Для тих, хто з якихось причин не може наважитись на спорт, боїться почати чи лише почав, хочу сказати, що ніколи не пізно бути на старті!  

920

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у цей момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Ясність наставала у процесі падіння. Але, як би низько ці люди не падали, вони рефлексивно підводилися і знову дряпалися на гору.

2044
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

2145
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

7820
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

16740
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

905
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

6394
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7898 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

8196
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

3712
03.12.2021

У Берліні, на подвір'ї Міноборони ФРН, пройшла традиційна військова церемонія Großen Zapfenstreich – з посади канцлерки Німеччини після 16 років роботи йде Ангела Меркель. 

812
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

950
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2974
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

3575