ДОНБАС. Відсоток етнічних українців, що вважають російську рідною зростає

В Криму етнічні росіяни - більшість (58,3%) населення. Через це регіону надано особливий статус, тут російська мова домінує. Логічно, що мова більшості повинна домінувати. Адже як відомо всі рішення, у тому числі і закони у Верховній Раді України, приймаються більшістю. За правилами, які встановлює більшість, живуть усі. Але якийсь дивний, цей «принцип домінування більшості», діє він якось вибірково, і тільки на користь російськомовних.


Візьмемо для розгляду Донецьку і Луганську області, відповідно етнічні українці складають – 56,9% і - 58,0% від усього населення. Логічно, що тут мала б переважати українська мова, бо українці становлять більшість, причому приблизно таку ж як етнічні росіяни в Криму. Та реальне життя нам демонструє зовсім іншу картину, - українська в цих областях майже не вживається. Україномовні кажуть: «Так, нас багато, але «нас нібито немає», немає умов для проживання, навчання, роботи україномовної людини, немає україномовного середовища, ми вимушені пристосовуватися під російськомовних…»


Цікаво, що в Росії російська мова вживається всюди, навіть якщо етнічні росіяни в тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці становлять 5-10%. Правда тамтешня влада, таких диспропорцій у співвідношенні етнічні росіяни – корінне населення старається не допускати, для цього проводиться відповідна міграційна політика. Наприклад, нині в Кремлі стурбовані зменшенням відсотку етнічних росіян у республіках Північного Кавказу і у Республіці Тива, де відсоток етнічних росіян впав за період з 1959 по 2002 рік з 40% до 20% від усього населення, а в Чеченській республіці і того більше.


Нам скажуть, що корінне населення, - 2,74 млн. етнічних українців Донецької та 1,47 млн. етнічних українців Луганської областей зрусифікували ще століття тому, і це до певної міри так. Але так само відомо, що серед етнічних українців Донбасу велику частку становлять переселенці, котрі за останні 60 років, з тих чи інших причин, прибули на шахти і підприємства цього краю. Частина з них, (сотні тисяч людей),- це україномовні переселенці з західних областей та вихідці з сільських (україномовних) районів центру і півночі України.


Чому не чути виступів політиків на захист мовно-культурних прав цих людей, хтось цікавився у них чому вони вживають українську у кращому випадку тільки в сім’ї? - Вони потрапили у маховик русифікаторської машини, їм не залишили шансів жити повнокровним українським життям, вони були «успішно» зрусифіковані системою. Але цього на владному олімпі «ніхто не помічає». І ми свідки того як ця «українська діаспора» незважаючи на те, що налічує у регіоні сотні тисяч осіб, є безпорадною перед цією русифікаторською машиною, кожен живе сам по собі, і мріє що хтось за нього подбає, хтось створить йому хоч невелике україномовне середовище…

А по-іншому і не буває при зіткненні чітко організованої, десятиліттями відпрацьованої системи з одного боку, і хаотичними, розрізненими спробами відстояти свої права і інтереси окремими індивідуумами з іншого боку … Отож, системі може протистояти тільки система.


Нині Донецька і Луганська область - суцільно зросійщені області, етнічні українці тут у культурно-мовній сфері мають трохи більше прав, ніж курди у Туреччині. А нам Донбас наводять, як приклад двомовності, гармонійного співжиття людей різної національності. Їх досвід хочуть поширити на всю Україну.


Взагалі-то, у порівнянні з іншими областями, у Донецькій і Луганській області етнічні українці становлять найнижчий відсоток, відповідно – 56,9% і - 58,0% від усього населення. Ці області найбільш урбанізовані, - це  переважно промислові райони, робітничі поселення, великі конгломерації міст з змішаним етнічним складом. Для довідки, міське населення Донецької області становить - 91%, Луганської області - 87%.


Та гадаю мало кому відомо, що на півночі цих областей компактно розташовуються райони в яких етнічні українці становлять абсолютну більшість, а саме в Луганській області в Новопсковському, Марківському, Білокуранському, Сватовському, Біловідському, Старобільському, Кременецькому районах українці становлять більше 80% відсотків. У Донецькій області більше 80% населення етнічні українці становлять в Олександрівському, Красноармійському, Словянському, Добропільському, Краснолиманському районах. Якщо б процеси у мовно-культурній сфері відбувалися природно, то ці райони мали б бути оазисами українського життя у цьому, як ми уже зазначали, в цілому російськомовному регіоні. У цих районах мали б функціонувати україномовні школи, видаватися україномовні газети, звучати україномовне радіо, українською мали б писатися цінники на товари в магазинах та вулична реклама і т.д. Але чому цього всього немає? Чому ці райони в абсолютній більшості населені етнічними українцями стали російськомовними, чому не чути їх україномовний голос? – Україномовні люди там є, але вони «в підпіллі», вони немовби опинилися і живуть за кордоном, вони пристосовуються до тих умов, які десятками років створює влада.

Хто дбає про забезпечення їхніх мовно-культурних прав? Чому влада турбується тільки про права російськомовного населення? Взагалі, як на мене, забезпечення мовно-культурних прав етнічних українців в так званих російськомовних регіонах, - велика державна проблема, але вона нікого не цікавить і ніде не піднімається.


Наприклад, у Донецькій області 1,13 млн. жителів визнали українську рідною, у Луганській 0,74 млн., але ви цього не відчуєте (не почуєте такої кількості україномовних) перебуваючи на Донбасі. Отож, українська мова в цих областях повністю витіснена російською на навіть не на другий, а на п’ятий план. Бути україномовним на Донбасі означає повстати проти системи, стати майже героєм. (На прохання говорити українською донецький губернатор послав хлопця до Івано-Франківська http://tsn.ua/ukrayina/na-prohannya-govoriti-ukrayinskoyu-doneckiy-gubernator-poslav-hlopcya-do-ivano-frankivska.html)

Чистої української немає, - переважає суржик. Хоча навіть ті етнічні українці, які вказали під час перепису українську як рідну мову, здебільшого вимушені послуговуватися російською мовою, бо їхні мовно-культурні потреби влада не враховує, наявність у цьому регіоні україномовних громадян просто не передбачається і таких за замовчуванням тут немає, і не повинно бути. (Мер Донецька не розмовляє українською, щоб його не вважали божевільним http://tsn.ua/ukrayina/mer-donecka-ne-rozmovlyaye-ukrayinskoyu-schob-yogo-ne-vvazhali-bozhevilnim.html)

І такий стан називається двомовністю. Експерти дивуються стійкості місцевих етнічних українців, але загально помітною є тенденція під час переписів населення, перше, - етнічні українці, що раніше себе називали етнічними українцями з рідною російською мовою, називають себе уже етнічними росіянами. І друге, - етнічні українці, що називали раніше рідною українську, але в силу обставин, русифікаторської політики, більшість часу використовують російську, вже визнають за рідну російську. Справді, якщо мовно-культурні права цих людей і надалі будуть ігноруватися, логічно, що все більша їх кількість буде визнавати російську мову рідною, а в майбутньому вони себе під час перепису назвуть етнічними росіянами, і тоді, з часом, у графі українець у Донецькій і Луганській області буде стояти «О» (нуль).


Дуже показова «двомовність» на офіційних сайтах ОДА, обласних рад і міських рад обласних центів даних областей.


Рекомендую зайти на офіційні сайти Донецької обласної державної адміністрації, обласної ради і Донецької міської ради.

http://www.donoda.gov.ua/  Сайт діє в укр., рос., англ. варіантах.

http://sovet.donbass.com/ Сайт працює винятково  російською, є значок укр., але не діє

На сайті міської ради http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/ української немає.

Рекомендую зайти на офіційні сайти Луганської обласної державної адміністрації, обласної ради і Луганської міської ради.

http://www.loga.gov.ua/ сайт оформлений українською мовою, є значок укр., але він не діє.

http://oblrada.lg.ua/ http://www.gorod.lugansk.ua/ Сайт працює винятково російською.

На сайті міської ради http://www.gorod.lugansk.ua/ української немає.


Пригадується, що у постголодоморні, післявоєнні 50-80 роки ХХ століття етнічних українців, для їх швидшої русифікації, відправляли на будови століття, - освоєння цілини Казахстану, на нафтові і газові свердловини Сибіру і Середньої Азії, на освоєння Далекого Сходу. Навіть випускників ВУЗів, як і призовників, було прийнято розсилати по всьому СРСР, а в Україну на роботу і постійне проживання присилали етнічних росіян. Жив етнічний українець в Україні, у її західній «націоналістичній» частині, і вважався «західняком», «бандерівцем», а переселяли його у Сибір чи Казахстан і ставав він таким собі «русскоязычным населением»...


Радянський Союз розпався, а русифікація продовжується. За 20 років незалежності в Україні нічого не змінилось, - зросійщення йде повним ходом. Але нині національна меншина денаціоналізує титульну націю прямо в неї вдома, в Україні, навіть не потрібно нікого в Російську Федерацію відсилати. От сервіс! Ось деякі цифри взяті з даних Комітету Держстатистики України за 2001 рік, коли в Україні відбувався Всеукраїнський перепис населення.

 

Донецька область. Етнічні українці становлять – 56,9%, етнічні росіяни - 38,2% населення. Тільки 41,2% етнічних українців українську мову вважали рідною, або в цілому - це 24,1% населення Донецької області, що на 6,5% менше, ніж за даними перепису населення 1989 року. Навпаки, аж 98,6% етнічних росіян визначили російську мову як рідну, або від усього населення - 74,9%. У порівнянні з минулим переписом (між 1989 і 2001 рр.) населення кількість тих, що визначили російську мову як рідну збільшилася на 7,2%.

 

Луганська область. Етнічні українці становлять – 58,0%, етнічні росіяни - 39,0% населення. Тільки 50,4%, етнічних українців вважали українську мову рідною, або 30,0% населення Луганської області, що на 4,9% менше, ніж за даними перепису 1989 року. Навпаки, аж 98,2%, етнічних росіян назвали російську мову як рідну або це 68,8% населення. У порівнянні з минулим переписом (між 1989 і 2001 рр.) населення кількість тих, що визначили російську мову як рідну збільшилася на 4,9%.


Все було б добре, нехай би хоч навіть 100% етнічних росіян визнали рідною мовою російську, але хіба це нормально такий низький відсоток визнання рідною мовою української в етнічних українців Донбасу  - 41,2% і 50,4%? Чому відсоток етнічних українців, що визнають рідною українську мову невпинно падає? Вражає… Яка мова замінила і продовжує заміняти українцям рідну? Не важко здогадатись, - російська. У Донецькій області – 58,7%, у Луганській - 49,4% етнічних українців вважають російську рідною, з кожним десятиліттям, з кожним переписом населення цей відсоток росте. Як бачимо станом на 2001 рік, у порівнянні з 1989 роком, незалежна Україна у проведенні русифікації зберігає «хорошу динаміку». А нас лякають повальною повзучою українізацією…

Стефанко С.Л.



18.10.2011 Сергій Стефанко 3542 6
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1088
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

660
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1142
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2383 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3473
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2905 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

761

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

938

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1403
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4912
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10289 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8766
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

525
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

752
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1051
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

845
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2978 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1058
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1460
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1405
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1625