В Криму етнічні росіяни - більшість (58,3%) населення. Через це регіону надано особливий статус, тут російська мова домінує. Логічно, що мова більшості повинна домінувати. Адже як відомо всі рішення, у тому числі і закони у Верховній Раді України, приймаються більшістю. За правилами, які встановлює більшість, живуть усі. Але якийсь дивний, цей «принцип домінування більшості», діє він якось вибірково, і тільки на користь російськомовних.
Візьмемо для розгляду Донецьку і Луганську області, відповідно етнічні українці складають – 56,9% і - 58,0% від усього населення. Логічно, що тут мала б переважати українська мова, бо українці становлять більшість, причому приблизно таку ж як етнічні росіяни в Криму. Та реальне життя нам демонструє зовсім іншу картину, - українська в цих областях майже не вживається. Україномовні кажуть: «Так, нас багато, але «нас нібито немає», немає умов для проживання, навчання, роботи україномовної людини, немає україномовного середовища, ми вимушені пристосовуватися під російськомовних…»
Цікаво, що в Росії російська мова вживається всюди, навіть якщо етнічні росіяни в тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці становлять 5-10%. Правда тамтешня влада, таких диспропорцій у співвідношенні етнічні росіяни – корінне населення старається не допускати, для цього проводиться відповідна міграційна політика. Наприклад, нині в Кремлі стурбовані зменшенням відсотку етнічних росіян у республіках Північного Кавказу і у Республіці Тива, де відсоток етнічних росіян впав за період з 1959 по 2002 рік з 40% до 20% від усього населення, а в Чеченській республіці і того більше.
Нам скажуть, що корінне населення, - 2,74 млн. етнічних українців Донецької та 1,47 млн. етнічних українців Луганської областей зрусифікували ще століття тому, і це до певної міри так. Але так само відомо, що серед етнічних українців Донбасу велику частку становлять переселенці, котрі за останні 60 років, з тих чи інших причин, прибули на шахти і підприємства цього краю. Частина з них, (сотні тисяч людей),- це україномовні переселенці з західних областей та вихідці з сільських (україномовних) районів центру і півночі України.
Чому не чути виступів політиків на захист мовно-культурних прав цих людей, хтось цікавився у них чому вони вживають українську у кращому випадку тільки в сім’ї? - Вони потрапили у маховик русифікаторської машини, їм не залишили шансів жити повнокровним українським життям, вони були «успішно» зрусифіковані системою. Але цього на владному олімпі «ніхто не помічає». І ми свідки того як ця «українська діаспора» незважаючи на те, що налічує у регіоні сотні тисяч осіб, є безпорадною перед цією русифікаторською машиною, кожен живе сам по собі, і мріє що хтось за нього подбає, хтось створить йому хоч невелике україномовне середовище…
А по-іншому і не буває при зіткненні чітко організованої, десятиліттями відпрацьованої системи з одного боку, і хаотичними, розрізненими спробами відстояти свої права і інтереси окремими індивідуумами з іншого боку … Отож, системі може протистояти тільки система.
Нині Донецька і Луганська область - суцільно зросійщені області, етнічні українці тут у культурно-мовній сфері мають трохи більше прав, ніж курди у Туреччині. А нам Донбас наводять, як приклад двомовності, гармонійного співжиття людей різної національності. Їх досвід хочуть поширити на всю Україну.
Взагалі-то, у порівнянні з іншими областями, у Донецькій і Луганській області етнічні українці становлять найнижчий відсоток, відповідно – 56,9% і - 58,0% від усього населення. Ці області найбільш урбанізовані, - це переважно промислові райони, робітничі поселення, великі конгломерації міст з змішаним етнічним складом. Для довідки, міське населення Донецької області становить - 91%, Луганської області - 87%.
Та гадаю мало кому відомо, що на півночі цих областей компактно розташовуються райони в яких етнічні українці становлять абсолютну більшість, а саме в Луганській області в Новопсковському, Марківському, Білокуранському, Сватовському, Біловідському, Старобільському, Кременецькому районах українці становлять більше 80% відсотків. У Донецькій області більше 80% населення етнічні українці становлять в Олександрівському, Красноармійському, Словянському, Добропільському, Краснолиманському районах. Якщо б процеси у мовно-культурній сфері відбувалися природно, то ці райони мали б бути оазисами українського життя у цьому, як ми уже зазначали, в цілому російськомовному регіоні. У цих районах мали б функціонувати україномовні школи, видаватися україномовні газети, звучати україномовне радіо, українською мали б писатися цінники на товари в магазинах та вулична реклама і т.д. Але чому цього всього немає? Чому ці райони в абсолютній більшості населені етнічними українцями стали російськомовними, чому не чути їх україномовний голос? – Україномовні люди там є, але вони «в підпіллі», вони немовби опинилися і живуть за кордоном, вони пристосовуються до тих умов, які десятками років створює влада.
Хто дбає про забезпечення їхніх мовно-культурних прав? Чому влада турбується тільки про права російськомовного населення? Взагалі, як на мене, забезпечення мовно-культурних прав етнічних українців в так званих російськомовних регіонах, - велика державна проблема, але вона нікого не цікавить і ніде не піднімається.
Наприклад, у Донецькій області 1,13 млн. жителів визнали українську рідною, у Луганській 0,74 млн., але ви цього не відчуєте (не почуєте такої кількості україномовних) перебуваючи на Донбасі. Отож, українська мова в цих областях повністю витіснена російською на навіть не на другий, а на п’ятий план. Бути україномовним на Донбасі означає повстати проти системи, стати майже героєм. (На прохання говорити українською донецький губернатор послав хлопця до Івано-Франківська http://tsn.ua/ukrayina/na-prohannya-govoriti-ukrayinskoyu-doneckiy-gubernator-poslav-hlopcya-do-ivano-frankivska.html)
Чистої української немає, - переважає суржик. Хоча навіть ті етнічні українці, які вказали під час перепису українську як рідну мову, здебільшого вимушені послуговуватися російською мовою, бо їхні мовно-культурні потреби влада не враховує, наявність у цьому регіоні україномовних громадян просто не передбачається і таких за замовчуванням тут немає, і не повинно бути. (Мер Донецька не розмовляє українською, щоб його не вважали божевільним http://tsn.ua/ukrayina/mer-donecka-ne-rozmovlyaye-ukrayinskoyu-schob-yogo-ne-vvazhali-bozhevilnim.html)
І такий стан називається двомовністю. Експерти дивуються стійкості місцевих етнічних українців, але загально помітною є тенденція під час переписів населення, перше, - етнічні українці, що раніше себе називали етнічними українцями з рідною російською мовою, називають себе уже етнічними росіянами. І друге, - етнічні українці, що називали раніше рідною українську, але в силу обставин, русифікаторської політики, більшість часу використовують російську, вже визнають за рідну російську. Справді, якщо мовно-культурні права цих людей і надалі будуть ігноруватися, логічно, що все більша їх кількість буде визнавати російську мову рідною, а в майбутньому вони себе під час перепису назвуть етнічними росіянами, і тоді, з часом, у графі українець у Донецькій і Луганській області буде стояти «О» (нуль).
Дуже показова «двомовність» на офіційних сайтах ОДА, обласних рад і міських рад обласних центів даних областей.
Рекомендую зайти на офіційні сайти Донецької обласної державної адміністрації, обласної ради і Донецької міської ради.
http://www.donoda.gov.ua/ Сайт діє в укр., рос., англ. варіантах.
http://sovet.donbass.com/ Сайт працює винятково російською, є значок укр., але не діє
На сайті міської ради http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/ української немає.
Рекомендую зайти на офіційні сайти Луганської обласної державної адміністрації, обласної ради і Луганської міської ради.
http://www.loga.gov.ua/ сайт оформлений українською мовою, є значок укр., але він не діє.
http://oblrada.lg.ua/ http://www.gorod.lugansk.ua/ Сайт працює винятково російською.
На сайті міської ради http://www.gorod.lugansk.ua/ української немає.
Пригадується, що у постголодоморні, післявоєнні 50-80 роки ХХ століття етнічних українців, для їх швидшої русифікації, відправляли на будови століття, - освоєння цілини Казахстану, на нафтові і газові свердловини Сибіру і Середньої Азії, на освоєння Далекого Сходу. Навіть випускників ВУЗів, як і призовників, було прийнято розсилати по всьому СРСР, а в Україну на роботу і постійне проживання присилали етнічних росіян. Жив етнічний українець в Україні, у її західній «націоналістичній» частині, і вважався «західняком», «бандерівцем», а переселяли його у Сибір чи Казахстан і ставав він таким собі «русскоязычным населением»...
Радянський Союз розпався, а русифікація продовжується. За 20 років незалежності в Україні нічого не змінилось, - зросійщення йде повним ходом. Але нині національна меншина денаціоналізує титульну націю прямо в неї вдома, в Україні, навіть не потрібно нікого в Російську Федерацію відсилати. От сервіс! Ось деякі цифри взяті з даних Комітету Держстатистики України за 2001 рік, коли в Україні відбувався Всеукраїнський перепис населення.
Донецька область. Етнічні українці становлять – 56,9%, етнічні росіяни - 38,2% населення. Тільки 41,2% етнічних українців українську мову вважали рідною, або в цілому - це 24,1% населення Донецької області, що на 6,5% менше, ніж за даними перепису населення 1989 року. Навпаки, аж 98,6% етнічних росіян визначили російську мову як рідну, або від усього населення - 74,9%. У порівнянні з минулим переписом (між 1989 і 2001 рр.) населення кількість тих, що визначили російську мову як рідну збільшилася на 7,2%.
Луганська область. Етнічні українці становлять – 58,0%, етнічні росіяни - 39,0% населення. Тільки 50,4%, етнічних українців вважали українську мову рідною, або 30,0% населення Луганської області, що на 4,9% менше, ніж за даними перепису 1989 року. Навпаки, аж 98,2%, етнічних росіян назвали російську мову як рідну або це 68,8% населення. У порівнянні з минулим переписом (між 1989 і 2001 рр.) населення кількість тих, що визначили російську мову як рідну збільшилася на 4,9%.
Все було б добре, нехай би хоч навіть 100% етнічних росіян визнали рідною мовою російську, але хіба це нормально такий низький відсоток визнання рідною мовою української в етнічних українців Донбасу - 41,2% і 50,4%? Чому відсоток етнічних українців, що визнають рідною українську мову невпинно падає? Вражає… Яка мова замінила і продовжує заміняти українцям рідну? Не важко здогадатись, - російська. У Донецькій області – 58,7%, у Луганській - 49,4% етнічних українців вважають російську рідною, з кожним десятиліттям, з кожним переписом населення цей відсоток росте. Як бачимо станом на 2001 рік, у порівнянні з 1989 роком, незалежна Україна у проведенні русифікації зберігає «хорошу динаміку». А нас лякають повальною повзучою українізацією…
Стефанко С.Л.
