Націоналізм без націоналістів

 

 

Головною інтригою запланованих на наступний рік парламентських виборів в Україні скоріш за все стане те, чи ВО «Свобода» потрапить до Верховної Ради і чи зуміє в ній утворити свою окрему фракцію. Ця партія нині відіграє роль головного «націоналістичного пугала». Але навіть якщо за її посередництвом націоналістична риторика вихлюпнеться на трибуну парламенту, то це аж ніяк не вплине на збільшення рівня націоналізму в українському суспільстві. Бо насправді в лавах «Свободи», що використовує радикальну націоналістичну риторику, практично немає націоналістів. Справжніх націоналістів.


Під «справжніми» націоналістами маються на увазі такі апологети націоналістичної ідеї, які б її не лише розуміли і поділяли, але й плекали в теорії та втілювали на практиці. І готові були б понести за це покарання. Серед її лідерів, та й простої «піхоти», якось не спостерігається прагнення посидіти у в'язниці за ідею, але вони, здається, радо посиділи б у Верховній раді за гроші.


Так, і у чільних, і у рядових «націоналістів» є великі проблеми з ідейністю і принциповістю. Їх можна зрозуміти, адже доводиться поширювати ідеї націоналізму в країні, де немає нації як такої. Якщо відкинути взірцевих ворогів українського націоналіста - «москалів, жидів, ляхів», а до них додати ще й «зрадників» - манкуртів і хрунів, русифікованих і совєтизованих, ліберастів і толерастів, а також закарпатських сепаратистів та власників документів інших держав (будь-то паспорти чи так звані «карти» - поляка, угорця, румуна тощо), то виходить, що справжньої «української нації» не так вже й багато. Біда ще й в тому, що ті, хто мав би бути популяризатором та реалізатором ідей націоналізму, в плані економічно-соціального розвитку становлять здебільшого «соціальне дно».


В такій ситуації лідерам націоналістичних сил мало не зі сльозами на очах доводиться поступатися характерним для націоналізму принципом «зверхності національних інтересів над соціальними» на користь «боротьби за виживання». Як показує останнє протистояння «Свободи» з місцевою владою у Львові, колотнеча за низькі комунальні тарифи чи вищі соціальні оплати для населення (серед якого є не тільки прихильники націоналізму) з практичної точки зору є перед наступними виборами важливішою, ніж деклароване перед виборами минулими завдання «усунення від влади неукраїнського елементу».


Зрештою, прихильникам націоналізму бракує послідовності і у інших сферах, наприклад, у важливій для справжнього націоналіста справі «захисту національної гідності». Коли преса розтиражувала висловлювання імпортованої з Києва чиновниці районного міста Калуш на Прикарпатті про те, що «галичани - цигани немиті», націоналістичні організації Галичини теж це «проковтнули».


Несправжність українських націоналістів можна підтвердити й відсутністю у них ще одного базового правила націоналіста - солідарності з представниками своєї нації. Про те, як «свободівці» в галицьких органах місцевого самоврядування розбудовують власний бізнес, говориться чимало. А от, щоб вони пробували реалізувати старе націоналістичне гасло: «Свій до свого по своє!», не доводилось чути. Чи українські націоналісти купують тільки українське, чи купують передусім в українців, чи роблять скидки клієнтам за національною ознакою? Не видно.

Зате неозброєним оком видно брак національної солідарності в Галичині на прикладі стосунків поміж водіями громадського транспорту та пасажирами з загадковими посвідченнями «учасник». Не відомо, учасниками яких саме подій були ці 60-70-річні громадяни, але відомо, що значна частина з них отримала пільги як учасники націоналістичного підпілля. Потрібно бачити, з якою ненавистю до них ставляться водії «маршруток», більшість з яких у свою чергу прикрашені червоно-чорними та «свободівськими» прапорцями.


Зрештою, водіїі маршруток – це окрема тема. Пристрасть цих водіїв - судячи по символіці, прихильників націоналістичних ідей - до російської попси, взагалі переходить всі межі безідейності.


Але це підштовхує нас до чергового прикладу до тези про несправжність українських «націоналістів», а саме – їхня кричуща неповага до культури як такої і української мови, зокрема. Авторові цих рядків доводилось бачити націоналістів польських і російських. Більшість з них при спілкуванні з «інородцями» роблять все, щоби підкреслити свою приналежність до цивілізаційно вищої нації: чи то вишуканими манерами, чи досконалою мовою, чи доглянутим зовнішнім виглядом тощо.


Головною ж «мовою» пересічного українського націоналіста є махровий суржик з неодмінними вставками російського мату.


Дивлячись же на його поведінку, манери і одяг закрадається сумнів – мабуть Господь не всіх людей створив за своїми образом і подобою. Щодо декого певне рацію мав і Дарвін. А може навіть і Йозеф Рот, котрий ще сто років тому писав, що націоналістів на драбині еволюції варто було б ставити перед мавпами.


Всі ці спостереження підводять нас до логічного висновку. Політичну дійсність незалежної України можна окреслити як час домінації технологій при відсутності ідей. За останніх двадцять років ми вже в цьому переконалися, спостерігаючи за комуністичними і соціалістичними партіями, різного роду демократичними та ліберальними. Націоналістичні партії в цьому сенсі не були і у найближчій перспективі не стануть винятком. Принаймні, поки в їхніх рядах не з'являться справжні націоналісти.

 

 


29.12.2011 Володими Павлів 1678 8
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

680
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1946 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1137 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

560
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6906 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11401 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

340

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1087

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1118

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1113
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

76
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

288
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1086
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

756
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2953
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4447
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18445
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

80
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

327
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

357
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

667