Про виставкову залу в Коломиї говорили багато і давно. Останні спроби робили представники мистецької організації «Коло-ми-я», прагнучи отримати приміщення на вул. В. Чорновола, 51. Щоб відкрити у місті виставкову залу, необхідне відповідне рішення сесії Коломийської міської ради. Проте, ще попередньої каденції ні депутати, ні міський голова Ю. Овчаренко не проявили великої ініціативи, щоб створити мистецький заклад. Хоча ще перед початком своєї каденції Ю. Овчаренко обіцяв створити у Коломиї галерею для митців у приміщенні нинішньої поліклініки.
Обіцяв відкрити виставкову залу і нинішній міський голова І. Слюзар. Але попри всі обіцянки будівлю на вул. В. Чорновола, 51 виставили на аукціон і продали за 783 тис. грн. Потрапивши в руки приватника, пам’ятка архітектури, якою є цей будинок, тепер зазнає суттєвої руйнації. Але влада, як завжди, не помічає цього та й не бажає втручатися. «Повну особисту відповідальність щодо використання приміщення на вул. В. Чорновола, 51, у Коломиї несе власник Марія Зеновіївна Максимів», – зазначено у відповіді на інформаційний запит заступника міського голови І. Граділя, який в силу своїх посадових повноважень курує збереження пам’яток архітектури. Але попри все спостерігаємо повну його бездіяльність у цьому напрямку.
Представники громади міста не переставали тішити себе надіями, що виставкова зала в Коломиї таки буде, тим паче що ці сподівання подекуди підкріплювалися обіцянками як міського голови І. Слюзара, так і секретаря міської ради Я. Гошія, які неодноразово запевняли, що місто матиме галерею, та й ще таку, що сусіди заздритимуть. Цього разу влада таки дотрималася свого слова і від середини серпня в сквері, що на вул. Театральній, між музеями «Писанка» та Гуцульщини і Покуття, почали будівництво. «Я знаю, що проектант Степан Гайдищук дуже гарно вміє вписувати будівлі в історичну частину міста», – з коментарів міського голови І. Слюзара.
Поки громада кумекала, що це будують у середмісті, забудовники «бамівськими» темпами зводили споруду, не даючи оговтатися пересічним громадянам. Влада, як звично, вибрала тактику інформаційної мовчанки, бо поки що немає чим хвалитися, адже будова лише на стадії зведення і вже після завершення можна зробити «подарунок» громаді «свого» міста.
Але чи бажає громада такого подарунка – ніхто не питав.
Коли настає інформаційна тиша з боку міської влади, це завжди насторожує. Земельну ділянку площею 442,8 м2 на вул. Театральній, 38, де тепер ведеться будівництво, ще 2002 року передали в оренду на 50 років агрофірмі «Прут» ще за каденції тодішнього міського голови В. Корчинського.
Віддали її в оренду за доволі смішні гроші – 45794, 37 грн., приблизно 10 тис. дол. (це за 50 років), відповідно до курсу 2002 року. Орендна плата на рік становить 457,94 коп., що теж доволі смішно, виходячи з нинішніх цін.
Віктор Олександрович Корчинський – депутат Івано-Франківської обласної ради першого демократичного скликання (Турківський в. о. №84), міський голова (1998-2002 рр.), член виконкому міської ради (2006-2010 рр.), нині – член ради з питань соціально-економічного розвитку міста і району, боротьби з корупцією та злочинністю. Саме за його каденції 2000 року проводили ремонтні роботи фасадів будинків середмістя, переважно пам’ятків архітектури.
Роботи, які більше нашкодили автентичному вигляду будинків міста, бо частково були збиті фрески, ліпнини, карнизи та інші елементи декору, ніж покращили їх. За рік можна було знову спостерігати облуплені фасади, що і до ремонтних робіт. Сотні людей не отримали зарплатні, а деякі будівельні фірми збанкрутували, не отримавши кошти за виконані роботи. Саме за його каденції землі в центральній та інших частинах міста щиро роздавалися небідним верствам населення. Орендована земля агрофірми «Прут» доволі тривалий час простоювала, немовби очікуючи сприятливого моменту. Сприятливого для кого? Скоріш за все, сприятливого для влади, адже нинішня влада сприяє незаконній руйнації пам’яток архітектури, а це: казарма на вул. А. Чайковського, 7, будинок на вул. Р. Шухевича, 78, пошкодження екскаваторами дерев у парку ім. К. Трильовського під час прокладання кабелів до будинків, які саме і будують нинішні можновладці, руйнація будинку на вул. В. Чорновола, 51, капітальний ремонт фасадів міської ратуші і Музею історії міста Коломиї фірмою, яка не має на це жодних дозволів і проведення цих робіт некваліфікованими спеціалістами будівельної фірми «СЕМ», неконтрольованість розміщення реклами на фасадах історичних будинків, недбале ставлення і відсутність будь-якого контролю щодо інших пам’яток архітектури, продаж земель в охоронній зоні міста під забудови багатоповерхівками. Що ж до будівництва на вул. Театральній, то проект будівлі розроблений ще 2009 року і чекав свого часу на втілення, а ось декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована в інспекції ДАБК в Івано-Франківській області 5.08.2011 р.
Тож що там будують?
«Мистецький центр, ви що – проти такого?», – запевнив нас представник забудовника агрофірми «Прут». «Ми викликали проектанта і з’ясувалося, що дозвіл надано на житловий будинок, але сам забудовник, а це агрофірма «Прут», повідомила, що житлового будинку там не буде. В будівлі розташується торговий центр, а перший поверх хочуть подарувати місту для того, щоб зробити там картинні галереї. Їх буде дві, а посередині стоятиме арка», – зі слів коломийського міського голови І. Слюзара. Але виходячи з документів, які надала нам міська рада за підписом І. Слюзара, це не зовсім відповідає дійсності. Не вперше Ігор Богданович каже одне, відповіді на інформаційні запити дає інші, а загалом виходить третє. Складається враження, що міський голова та його заступники не володіють інформацією, а скоріш за все – приховують її від громади. Щодо некомпетентності І. Слюзара з приводу цього питання і не тільки свідчать наступні його слова: «Дехто наразі перекручує дійсність, що на місці будови був дев’ятнадцятий скверик у місті. Його там не було і крім перенесення каменю – скульптури, яку подарували містові 2004 року скульптори, і невеликої кількості кущів там нічого не було. Цю ділянку віддали, якщо не помиляюся, ще 1999 року в оренду через аукціон.» Людина тривалий час була в бізнесовій сфері і займатися культурним розвитком, тепер вже рідного міста Коломиї, не мала часу, тому і переплутала рік встановлення скульптурної композиції, а не каменю-скульптури, з 2000-им роком. Напевне, 2004 рік у Ігоря Богдановича асоціюється з закладенням «наріжних каменів» його багатоповерхових будинків. Та й помилився голова міста і з датою підписання договору оренди, а він підписаний 2002 року.
Щодо самої будови, і що ж все-таки там будують – видно з документів. Житлово-комерційний триповерховий будинок загальною площею 381,2 м2: однокімнатних квартир – 5, двокімнатних квартир – 4, магазин – 168,7 м2, підвал – 209,7 м2. Тож де буде мистецький центр, виставкова зала?
Чітко вказано: квартири, підвал, магазин. Чи то можливо підвал віддадуть під виставкову залу чи картинну галерею?
Про жодні картинні галереї й арку в офіційному документі не йдеться. Як пояснив представник забудовника та ознайомившись з проектом, в будинку не буде аркового проходу, це буде підземний прохід, саме між підвальним приміщенням і магазином.
Згадана земельна ділянка призначена для будівництва й обслуговування житлового будинку, а будують житлово-комерційний. Порушення Земельного кодексу України, а саме – використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Влада міста мала б відреагувати і припинити будівельні роботи лише за цією ознакою.
«Агрофірма «Прут» має законне право на користування ділянкою на вулиці Театральній, отримано всі необхідні дозволи, щоб там будувати», – знову ж зі слів міського голови. Дивним чином у «Декларації про початок виконання будівельних робіт» у п. 13 «Інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» вказано документ, який видав відділ архітектури та містобудування м. Коломиї за реєстраційним №34 від 6.12.2009 р., але який відсутній в цьому ж відділі. Річ у тім, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки почали видавати лише від 1 липня 2011 р. з вступом в силу Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На підставі чого інспекція ДАБК в Івано-Франківській області внесла цей неіснуючий документ в декларацію – невідомо. Але стає зрозумілим, що без наявності цього документу, будівельні роботи є незаконними. Отже, міська влада, знаючи це, не припинила будівництво.
Дивним є і «Дозвіл на тимчасове користування міською територією», виданий начальником ВУКМ М. Михалушком, який не має вихідного номера і дати. Загальна площа розкопки – 442,8 м2, що відповідає розміру земельної ділянки, вказаному в договорі про оренду. Але зафіксовано, що вантажні авто вивозили глину з будівельного майданчика та завозили будматеріали з вул. Й. Кобринського переїжджаючи тротуар і сквер, при цьому завдаючи шкоди тротуарному і трав’яному покриттю. Оплата за тимчасове користування територією – відсутня, хоча це не менш ніж 1500 грн. до кінця року та ще необхідно закласти кошти на відновлення пошкодженого покриття. Зрозуміло, що кошти підуть з міського бюджету, яких і так бракує. Хоча скоріш за все ніхто нічого відновлювати не буде, а батьки з дітьми будуть місити багнюку, а не ніжитись на травичці.
Безвідповідальність і бездіяльність коломийської міської влади справді шокує. 8 вересня 2011 року Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області за позовом голови Конґресу українських націоналістів та члена громадської ради при міському голові В. Янкевича встановив:
«...Агрофірми «Прут» про визнання протиправним та скасування рішення Коломийської міської ради і визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, мотивуючи тим, що в даний час на спірній земельній ділянці, що в м. Коломия по вул. Театральна, 38, ведеться будівництво…, а тому необхідно заборонити проводити будівництво» та ухвалив: «Заборонити агрофірмі «Прут» проводити будівництво по вул.Театральній, 38 в м. Коломия…
Ухвалу суду для негайного виконання направити в Коломийську міську раду…».
А як же вислів міського голови: «Агрофірма «Прут» має законне право на користування ділянкою на вулиці Театральній, отримано всі необхідні дозволи, щоб там будувати»? Знову щось міський голова не туди хилить… Але говорити – не мішки носити. Та ще й хіба це вперше? Ще й року не минуло, як І. Слюзар – на посаді мера у нашому місті, а цей чолов’яга вже такого різного намолотив-наговорив, що чупер дибки стає і сміх розбирає, коли починаєш порівнювати сказане ним і дійсність. Згадати тільки один з його перших ляпсусів про скейт-парк, коли голова сказав депутатам неправду, що має у своєму кабінеті проект, а згодом з’ясувалося, що проект ніколи й не розробляли… Чи «лялечку» з Леонтовича до кінця цього року… Або останні заяви щодо кооперативу «Родоніт», якому планується безкоштовно передати майже 4 тис. м2 землі неподалік озера, що поблизу ткацької фабрики, він стосунку не має. Але ж має його дружина, яка спільно з дружиною Тараса Яворського (першого заступника І. Слюзара) є одними із засновниць цього кооперативу. Тож не є дивною відповідь щодо вул. Театральної, бо хіба вперше для мера працювати язиком, як помелом? Хоча, є ще й думка, що то роки беруть своє, і п. Ігор просто забуває те, що казав раніше…
Жодних дій щодо виконання рішення суду Коломийська міська рада не вчинила. Будівництво триває. Час до часу, коли в полі зору забудовників з’являються камери журналістів, роботи припиняються. Але потім тими самими «бамівськими» темпами тривають… Бо ж час та міська влада сприяють цьому!
Тож суд вирішив: «Заборонити, не можна будувати», але рішення влади: «Заборонити не можна, будувати».
Євген Гапич
