Галицька земля: хто купець – хто продавець?

 

 

Наступний рік може стати першим роком вільного продажу землі, про що щораз частіше говорять спеціалісти. Колись це має статися – скажуть прихильники вільного земельного ринку. Зараз Україна до цього не готова – кажуть противники. А коли буде готова – запитаймо себе самі. А запитати варто, навіть не з прагматичних, а з концептуально-етичних міркувань.


Справу землі треба розглядати у трьох, сказати б, філософсько-часових аспектах – минулого, дійсності і майбутнього. І всі три виглядають проблемними: минуле – це проблема справедливості; сьогодення – це питання раціональності; а майбуття – це сфера візіонерства.



Спочатку спробуймо з'ясувати - чию землю буде продавати українська держава в Галичині? Чи до 1939 року в Галичині була вільна земля? Чи радянська влада зробила «спільним надбанням» тільки землі польських землевласників, яких потім прогнала, і євреїв, яких винищили нацисти? Значна частина земель, яка зараз перебуває у державній власності має своїх колишніх власників. Це українські родини, «розкуркулені» під час примусового вступу в колгоспи; це родини, вислані на каторгу за «бандерівщину»; зрештою, це обидві Церкви – греко-католицька та римо-католицька. Як можна продавати ці землі, не повернувши законним власникам – жертвам антинародного злочинного комуністичного режиму? Так ми, здається, його оцінюємо в вільній Україні?


Це ж не історія столітньої давнини – ще де-не-де живі власники, тих земель, що їх по-грабіжницьки конфіскувала комуністична держава, а тепер по-злодійськи утримує у «спадковій» власності незалежна українська держава. А прямі спадкоємці цих колишніх власників – цілі нинішні два покоління галичан. Наприклад, автор цих рядків. Комуністи відібрали в моєї бабці 50 морґів поля під Моршином. Потім їх перейняла новоутворена Україна, тепер вона продасть якомусь латифундисту. Виходить, що я, бажаючи повернути свою дідизну, буду змушений відкуповувати землю своїх предків за ринковими цінами? Це питання справедливості – питання емоцій.


Наступне запитання зі сфери раціо – для чого знімати обмеження на продаж землі, даючи тим самим старт ринковим земельним відносинам? Потреба є – щоб впровадити капіталізм на терени нашого феодального села. Те, що земля формально не продається, не означає, що вона вже не перебуває у чиїйсь власності неформально. Ми майже всі знаємо низку людей, які вже є реальними власниками землі, офіційно перебуваючи в тіні. Ринок землі – це теж спосіб вивести їх з тіні. Не виключено, що при цій нагоді тисячі галичан дізнаються, що у них немає вже ніяких міфічних «паїв».


З іншого боку, коли дивишся на сотні гектарів запущеного поля, лугів, гаїв і лісів, то розумієш, що землі потрібен господар. Питання тільки – хто буде цим господарем. Не факт, що ним зможе стати група власників земельних «паїв». Є підстави остерігатись, що з «паями» буде така ж історія, як з вікопомними приватизаційними «ваучерами» на підприємства промисловості. Оскільки спільний індустріальний набуток всіх радянських людей став власністю олігархів, то можна припустити, що «спільна земля» стане незабаром власністю кількох десятків чи сотень латифундистів. І як вони тоді поведуть себе з цією землею? Так, як колишній «БЮТівський» латифундист Лозинський? Як нові донецькі власники земель навколо Писаного каменя? Адже приватизація спільного майна у нас відбувається за формулою – жадність помножена на брак культури і совісті. Тож, питання не в тому, чи продавати, а яким чином і кому? Але чи готова наша корумпована і некомпетентна державна еліта забезпечити нам прозорість і чесність у цьому процесі вже з 1 січня 2012 року? А якщо - ні, то коли буде готова?


От так плавно можемо перейти до майбутнього. Тут варто пофантазувати на тему - для чого кому буде потрібна земля згодом? Вже сьогодні в Галичині землею цікавляться в основному люди, які не збираються займатись сільським господарством – швидше розвивати туризм, створювати приватні мисливські угіддя тощо. Сам селянин теж не горить бажанням гарувати як діди-прадіди на полі і найбільше в своєму житті перейматися коровами-козами-свиньми. Розпайований, але все ж безземельний сільський пролетаріат спить і бачить, щоб стати пролетаріатом міським. Важко їм дивуватись, адже в цих краях селянин – завжди упосліджений невільник. Зрештою, з розвитком нових харчових технологій, з успішним впровадженням різних там «гмо» до нашого раціону - для забезпечення продуктами нашого невибагливого співгромадянина вже й не потрібно буде стільки землі і стільки селян. Тож, кому буде потрібна ця земля? Вона ніби й «їсти» не просить, але все ж потребує догляду. І ось це те місце, де треба включити фантазію – не ту фантазію про «Ікс баксів за сотку», а ту, яка підкаже нам всім – яке значення для людини матиме земля «завтра».


Про це й поговоримо на черговому засіданні клубу «Митуса» 8 жовтня.



Володимир Павлів, модератор ГДК «Митуса»


03.10.2011 Володими Павлів 1069 1
24.09.2020
Олена Британська

Однією з найуспішніших територіальних громад на Прикарпатті є Брошнів-Осадська. Розповідаємо про її перші кроки та отримані здобутки за три роки. 

1223
17.09.2020

В Україні 5 вересня офіційно стартував виборчий процес з проведення місцевих виборів, що заплановані на 25 жовтня. Сьогодні політичні сили проводять конференції, на яких відкривають імена людей, які представлятимуть їх на місцях. Фіртка дізналася ім'я людини, яка в Івано-Франківську буде номером один у списку політичної сили "Голос".

2636 1
02.09.2020
Люся Грибик

Високо у горах, на полонинах Карпат, впродовж століть народжується легендарна гуцульська коров’яча бриндза.

3023
01.09.2020
Люся Грибик

Своїми спогадами про свято Першого дзвоника та смішними шкільними історіями з Фірткою поділилися відомі прикарпатці.

2404
01.09.2020

У Конституції України прописаний обов’язок батьків піклуватися про своїх неповнолітніх дітей та обов’язок дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Усі ми маємо прикладати максимум зусиль, щоб кожна дитина почувала себе у безпеці.

3089 1
27.08.2020
Марія Лутчин

Чи безпечним є навчання в умовах COVID-19 та як мінімізувати можливість зараження розповідає дитячий алерголог та імунолог Віра Сем’янчук. 

19884

Кілька слів про сьогоднішню соціологію від "Рейтингу". Іноді достатньо співставити два-три факти, щоб картковий будинок розвалився.

3040

Через масштаби стихії на Західній Україні парламентський екологічний комітет за моєї ініціативи створив робочу групу, яка напрацює стратегію протипаводкових заходів.

2263 1

Під час волонтерства, медики міста неодноразово скаржились мені, зосібна, на несправедливість розподілу надбавок міської влади для медиків лікувальних установ, які знаходяться на передовій боротьби з коронавірусом. Щоб хоч якось підстрахувати медиків ви

6468

Нещодавно на Фіртці започаткував свій блог Олег Саїк, де описав, що місцеві сайти державних установ, які потенційно мали б приваблювати інвесторів, у ганебному стані.

5867
23.09.2020

Якщо ви захочете приготувати на десерт щось швидке і смачне, то цей сливовий пиріг саме те, що ви шукали. А бонусом - ще й історія про нього. Кажуть, що газета The New York Times декілька років поспіль на численні прохання американських домогоспода

333
02.09.2020

На Івано-Франківщині створять громадську спілку «Дорога смаку Прикарпаття». Вона об’єднає виробників традиційних локальних продуктів, заклади харчування, розміщення та інших операторів туристичного ринку області у мережу гастрономічних

1482
26.08.2020

Що відчуває людина, коли востаннє замовляє їжу перед стратою за злочин, який вона скоїла, а, можливо, й ні?

2885 1
08.09.2020

Статую Матері Божої з Меджугор’я освятили в першу неділю вересня у с. Вільхівка Перегінського деканату.

953
18.08.2020

Студія "Арт Відео" продовжує створювати серію мультфільмів, що допомагають в цікавій і доступній формі розповісти дітям про головні свята в церковному календарі.

1757
12.08.2020

Учасники зустрічі ділилися думками, як Церква має жити й діяти в сучасних умовах посткоронавірусного світу.

1885
05.08.2020

Вперше, починаючи з 1897 року, Свідки Єгови відмовилися від проведення своїх масових богослужінь на стадіонах та в  орендованих приміщеннях.

2439 1
21.09.2020

Нещодавно відбулася прем’єра серіалу «І будуть люди»― екранізації однойменної книги Анатолія Дімарова. Події серіалу відбуваються на Полтавщині та охоплюють період з 1901 по 1932 роки, пише Фіртка з посиланням на сайт серіалу.

862
03.09.2020

3 вересня, біля Івано-Франківської ОДА відбулась пресконференція, ініційована представниками індустрії надання послуг закладів громадського харчування.

2780
02.09.2020

Як повідомляла Фіртка 1 вересня правоохоронці затримали 34-річного мешканця Тисмениці, який займався систематичним збутом вогнепальної зброї.  

3296
01.09.2020

За наступні півтора року дорожники планують  відремонтувати та впорядкувати всі дороги державного значення в області.

1815
31.08.2020

Під час пленарного засідання депутати планують розглянути ряд питань.

1205