Житель балкону

Голова всвердлюється в сон як у плиту пінопласту. Музику вловлюю що раз то менше. Таке враження, ніби колонку невидимим конвеєром відсуває все далі і далі чи просто хтось несе її геть. Повітря важке. Думання далеко вже не таке, як на звичайну тверезу голову, не пряме і не логічне. Тепер воно гостріше, але пливуче, ніби пасма їдучого диму носяться десь всередині. За жодну із думок не можу вчепитися, хоча й дуже того хочу. Подушка, ковдра, одяг перетворилися на тепле і ніжне болото. Топлюся в ньому свинею.

Маю велику й приємну надію подивитися сновидіння. В них добре, бо світ не такий скупий на самого себе, та й я значно простіший. Хотів би дуже поєднати звичну свою урбаністику з місцями, як, наприклад, на картинах Марчука.

 Часто мені сняться дивні майже невагомі поверхні. Поля, сади, пустелі. Головна в них принада – незайманість і незнаність мною. Можна відчути себе дитиною – ходити ніби вперше, торкатися кожної гілочки чи стебла з цікавістю, не перейматися нічим, окрім гри в пізнання, вірити, що можна сподіватися всього, а значить і сподіватися всього. Хочеться, аби кожне із моїх міст мало ходи-закавулки з дитячими такими властивостями, тому певне й не сидиться на місці. Коли виходиш із потяга на новому вокзалі, то притягує кожна лавчина, стіна, дорога і особливо балкон. До останніх в мене навіть розвинулася певна патологічна пристрасть. Бачу у них красу і простір. Сидячи на балконі відчуваю затишок маленької кімнатини, а разом з тим і відкритість на кілька кілометрів вперед. Якби я мав таку можливість – перебудував би усі міста по-своєму. Гаразд, міг би вдовольнитися і одним, аби тільки воно було ізольованим від інших, аби здавалось окремою планетою. Не балкони були б придатками до осель, а високі оселі  лише переходами, коридорами чи просто драбиноподібними стержнями, на яких тримаються балкони.   Там не було б занадто холодно. Якраз так, щоб можна жити на свіжому повітрі. Джерелом холоду я би зробив землю. Повітря так-сяк і як де, а от земля б обпікала диким морозом. Взуття за таких умов треба шити з товстими підошвами. Ніяких снігових заметів. З висоти придорожній мороз помітно хіба за скоцюрбленими або швидко йдучими силуетами людей, за їх товстими в’язаними шапками, плащами, рукавицями, за змінами шкіри, яка неприродно рум’яна або бліда. Замість снігопадів окремими ранками видно як стіни й асфальти вкриваються дрібною блискучою памороззю і вулиці стають розпорошено-діамантовими. Просто райське тепле містечко швидко би надокучило як полуничний йогурт - ніякої ж бо гіркоти. Добре, коли є біди, з якими треба жити. Без них – жодної тобі рівноваги. Гірке є таким самим смаком, як і солодке. Ми ж любимо часник і перець.

Іноді з неба тут сиплеться пісок. Після опадів доводиться довго тріпати килимки і верітки, обтрушувати волосся, одяг. Місто стає затонованим в жовтий колір. Хода втрачає твердість, аж поки пісок не зникне.

Тут важко довго затриматися на одному місці. З часом посилюється вітер. Через місяць, а коли й через тиждень чи кілька днів стіни і підлога балконів робляться крихкими наче вугілля. Невдовзі вони стають зовсім як печиво і важливо вчасно спуститися вниз аби йти далі. Варто добре вдягнутись. Люди сунуться вперед спочатку поодинці, а потім густими натовпами, наче паломники чи вигнанці.  Доводиться довго йти рівною і порожньою площиною. Це також  місто і, часом,  я думаю, що воно безрозмірне. Так і йдемо, аж поки на горизонті не з’явиться перший високий порожній балкон.


22.05.2020
Олена Британська

Ця історія з тих, які тягнуться роками. Про з’єднання Південного та Північного бульварів в Івано-Франківську заговорили ще у 2015-му.

2135 2
22.05.2020
Марія Лутчин

Уявити собі сучасні міста, містечка та села без асфальтного покриття просто неможливо – десь воно ідеальне, десь бажає бути кращим, а десь ями та вибоїни роками не бачили асфальтобетонного катка. Тому сьогодні асфальт впевнено можна назвати одним з

2314
21.05.2020
Роса Мартинюк

Вона справляє враження жінки, що все встигає — працює на роботі, двічі на рік організовує етнофестиваль та виховує трьох діток. Про те, як їй все вдається, з чого починалася “Крайка”, про навчання у Парижі та курйозні ситуації під час організації: говоримо із Наталією Бартків.

472
19.05.2020

Вищі навчальні заклади закінчуватимуть навчальний рік у дистанційному режимі. 

893
18.05.2020
Олена Британська

Наприкінці квітня уряд представив план поетапного зняття карантинних обмежень. Відповідно до нього, вихід з карантину складатиметься з п'яти етапів, перший з яких розпочався 11 травня. 

879
13.05.2020
Саїк Олег

Сервус, любі читачі. Вам точно неодноразово з телевізора чи Фейсбука казали, що аби ми файно жили, то треба, щоб в Україну “прийшли” іноземні інвестиції. Правда?

970

Сервус, товариство! Так склались обставини, що зараз ми, як і весь світ, занурились у боротьбу з вірусом і за тим не зауважили кардинальних змін, що відбуваються у  суспільстві.  Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що багато жителів Галичини м

1753

Під прикриттям карантину відбувається наглий дерибан коштів і майна міста.

4149

Середньосвітова смертність від коронавірусу складає 5,8%. Проте це тільки середня температура по палаті, яка в кожній окремій палаті (країні) різна.

3790 2

ВЕСНу/2020 весь світ запам’ятає…

2922
17.04.2020

Пам’ятаймо, що маємо поділитися цією радісною звісткою з усіма, хто у скорботі та потребує нашої розради.

1524
10.04.2020

Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – найбільш давнє, урочисте й радісне свято з усіх великих християнських свят церковного року. До цього світлого дня християни готуються заздалегідь. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харч

4463 1
09.04.2020

Наразі церква вивчає різні механізми освячення паски.

1566
09.04.2020

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у спеціальному зверненні дав детальні поради щодо поведінки у храмі на Страсний тиждень та Великдень, зокрема щодо сповіді і причастя, та оголосив диспензи (звільнення) Церкви усім в

1590
19.05.2020

Наш дзвінок застав композитора Ігоря Іванціва в Бурштині, де він живе, працює і творить. Простий, приємний співбесідник, з прекрасним почуттям гумору, повен життєвих сил та настрою.

699