УКРАЇНСЬКА МОВА ТІЛЬКИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ!

Тепер я чую багато розмов про необхідність захистити українську мову. Захистити її треба від спотворення, від засмічення, від бездуховних експериментаторів. Проте ті, хто нібито стурбований занепадом української мови, одночасно не проти того (і навіть «за»), щоби мовою користувалось якомога більше неукраїнців.

 

З одного боку все нібито логічно. Чим більше є носіїв мови, тим вона міцніша. Проте не треба забувати, що неукраїнець, оволодіваючи нашою мовою, потім починає нею користуватись як він вважає за потрібне. А це означає, що в його виконанні українська розмова стає гібридом, у якому одночасно присутня і тисячолітня велич української мовної традиції і чужинське неукраїнське думання, через яке, немов через фільтр, ця традиція «пропущена». Задаймо про «суржик», який використовують зросійщені люди на східній Україні. Зараз в Івано-Франківську з’явилося багато іноземних студентів, негрів. Ми не можемо допустити ще однієї наруги над українською мовою – створення «африкансько-українського суржику»!

 

Українська мова є, окрім всього, священною мовою (давнішою за санскрит), яку наші предки пронесли крізь століття. Так твердять деякі дослідники, і я також не маю в цьому сумніву.

 

Не випадково, в списку класиків української літератури практично немає україномовних чужинців (окрім Фітільова). Мова ніби сама не допускала до свого літературного вівтаря чужинців, які б засмітили її своїм неукраїнським мисленням. А ми тепер «укріплюємо» її, дозволяючи тисячам «інтелектуалів» з інших племен і народів користуватись нею у журналістській, вчительській та іншій діяльності. Та ще й сміємося, коли хтось з них потворно викривлює слова і каже, до прикладу, «кровосісі». Не сміятися, а плакати треба!

 

Адже кожен чужинець, в якому не тече правдива українська кров, навіть нехотячи (винити за це неможна, окрім тих, хто робить навмисно) спотворює ритміку, лексику священної мови українців, перетворює її на ужиткового виродка.

 

В такій спотвореній мові не може і не хоче жити душа нашого народу. Мову перетворюють на безправну зґвалтовану рабиню чужого строю і чину думок.

 

Для захисту нашої священної мови треба:

 

1)   Заборонити етнічним неукраїнцям (якщо лише вони не довели практично своє вміння мислити українським способом)  вживати українську мову у розмовах і писати нею тексти, призначені для публічного прочитання;

 

2)   Заборонити писати українською мовою еротичні твори, детективи, жіночі романи та іншу примітивно-розважальну літературу, взірці якої запозичені у занепадницьких культур, а також агресивну журналістику. І це потрібно зробити негайно. Українська мова не повинна нести в собі цього примітивістського навантаження;

 

3)   Встановити адміністративну відповідальність за спотворення української лексики, за не освячені такими авторитетами як Ліна Костенко експерименти з мовою та за вживання під час українського мовлення матюків і принижуючих українську людину виразів.

 

Ми ніколи не захистимо нашої мови, якщо не будемо відноситись до неї, як афганський  Талібан відноситься до священного слова Корану. Ми повинні усвідомити, що природна українська мова, на відміну від синтетичних мов, такої, для прикладу, як англійська, не була створена для спілкування на ринках або для журналістських компроматно-гумористичних вправ.

 

Наші пращури-трипільці крок за кроком, з молитвами до Неба, створювали українську мову як мову натхненних релігійних гімнів та високого, чистого мисленного і гордого спілкування українців-прааріїв. Треба повернути нашій мові цей гідний її статус. А для побутового спілкування і для чужинців можна створити скорочену ужиткову говірку, засмічену чужинськими словами. Нехай вона собі звучить-живе на базарах і в тому приладі, який українській народ влучно назвав «зомбоящиком». Краще за народ не назвеш. Скаже як зав’яже.

 

Постскриптум: У коментарях до моїх роздумів (не хочу вживати чужинське куце слово «блог»)  багато людей мають сумніви в тому, що я поетеса та в якості моїх віршів. До цих людей, а також до тих, хто намагався мене образити і виставити якоюсь божевільною і неграмотною жінкою, я  адресую цю свою поезію зі збірки «Зорекрай», написану у минулому році:

 

ПРОРОЦТВО ПРО ДІТЕЙ РАНКУ

Один ще в колисці, а другий зашіптує вітри,

Питає в мольфарів де стежка до Нечур-гори.

Розірвана нитка, розтріскалась древня макітра

І стишились громи до сходу Святої Пори.

 

Залізні  дракони не бачать запону печери,

На котрім три зірки і Сварга зашептаний хрест.

Закликані Діти, освячені жала і гвери,

Гніздо вже прийняло запалу титановий перст.

 

Незрима кіннота Дніпро перестрибне і станом

Обложить столицю павучих вампірів-почвар.

І вийде Дитина і ранок вкраїнський настане,

І Київ помре як отруйний хазарський базар.

 

І ще я хочу, щоб мої агресивні опоненти, які дозволюять собі ображати мене, знали, що я не прагну слави і тому не хочу ніякої публічності. Мене запрошували деякі журналісти на інтерв'ю, кажучи, що так я ще більше прославлюся. Але в мене немає такої мети. Дуже багато моїх віршів ще не опубліковані. Всьому свій час...


16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1449
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

823
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1301
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2515 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3615
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3044 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

474

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

283

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

286

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

899
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5045
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10430 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8891
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7483
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

714
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

912
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1199
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15675
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1233
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1628
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1545
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1772