Чи не варто міській раді, замість того, щоб влазити в аферу з нібито відродженням футбольного клубу «Прикарпаття», просто на просто продати на аукціоні 12,25 га землі і на виручені гроші, а це від 80 млн. грн. (800 тис. доларів за га), добудувати західну трибуну міського стадіону?

Метою надрукованого є публічне обговорення логотипу та «легенди» туристичного Івано-Франківська.

Нещодавно серед кандидатів у мери Івано-Франківська значилося прізвище Юрій Соловей. З телеекрана лідер Громадського форуму Ю.Соловей вчив нас як потрібно жити: бути чесним, декларувати доходи і видатки і т.д. Йому можна, він - молодий розумний, успішний бізнесмен. Виявляється відомий бізнесмен, власник і президент «Парк готелю», що на вул. Г.Мазепи 146, оформляє землю за адресою Г.Мазепи, 144 на родичів. Крім того, виявляється не такий він вже і успішний, якщо значиться серед боржників міської ради.

В 2008 році за ініціативою Фонду комунальної власності м.Івано-Франківська відбувається конкурс на право укладення договору оренди об’єкта комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська на 262,1 м.кв. приміщень по вул. Мельничука, 14. Бажаючих орендувати дану будівлю було багато та у конкурсі перемогла Івано-Франківська обласна організація «Батьківщини»...

В останні місяці Івано-Франківська облдержадміністрація опинилась в ситуації жорсткого протистояння з багатоешелонною опозицією, організованою як у класичні структури інституціонального та неінституціонального типів (партії, громадські організації, родинно-політичні корупційні клани, бізнес-спільноти), так і у мережеві структури сучасного типу (опозиційна інтернет-спільнота політизованих блогерів, гуртки інтелектуалів, спільноти соціальних мереж тощо).

"Хто там опівночі по лісу блукає? То опришко Довбуш легінів збирає"... Сьогодні гуцульська народна пісня звучить як знущання. Минув час, коли карпатські ліси належали борцям за народну свободу. Нині не опівночі, а вдень по лісу відкрито роз'їжджають люди з бензопилами й валять дерева. Нелегальний промисел розквітнув у буремні 90-ті та не припиняється дотепер.

Мета даних роздумів - спонукати небайдужих людей до формування Івано-Франківська як туристичного міста.

Письменник Юрій Андрухович запропонував усім небайдужим українцям зібрати для автора історичного роману «Чорний Ворон» Василя Шкляра суму Шевченківської премії, яку той відмовився отримати від влади. Є, як на мене, у цій пропозиції щось принизливе для самого Шкляра.

Революції на піску свідчать за те, що будь-яка авторитарна влада збудована на піску. Коли українці боролися з Ющенком, вони боролися з актуальними загрозами та загрозами завтрашнього дня: з бюрократичним інтернаціоналом, безособовою диктатурою демократії, з глобалізмом, політкоректністю тощо. Поборюючи Януковича, ми вирішуємо завдання, які...

Тепер, коли світові процеси набувають нових і незвичних форм, навіть досвідчені аналітики намагаються мислити через призму подібності. Політичні заворушення у Тунісі та Єгипті порівнюють з подіями в Україні шестирічної давності.

55 років тому Хрущов розвінчав культ Сталіна. Почалася так звана «хрущовська відлига». Про ті події згадує багатолітній політв’язень і дисидент з Івано-Франківська Богдан Ребрик. Він відсидів 16 років в радянських таборах, був депутатом Верховної ради України першого демократичного скликання 1990-1994 років, зараз працює викладачем київської філії Університету Соломона по темі ГУЛАГ.

Каддафі - тиран, повстанці - за свободу.  Звичайно, душею я з повстанцями. Але побачила виступ Каддафі по ТБ - прониклася до нього щирим захопленням. Ні слова про політику. Тільки про Бога, Велику Лівію, життя і смерть. Тобто - сугубо по справі. Наші так не те що не вміють - просто фізично, здається, не зможуть так сказати. Президент України - чиновник. Президент Лівії - герой. З того ж ряду, що Че Гевара, Фідель Кастро, та іже з ними... "Я - простий бедуїнський воїн, який зробив Лівію великою".

Вже сьогодні можна з впевненістю сказати, що четвертому за ліком президенту за один рік в багатьох аспектах вдалося досягти того, чого його попередник не зумів за цілих п’ять.

Більшість експертів вважає, що політичний розрив між Сходом і Заходом України за останні місяці поглибився, в першу чергу завдяки радикалізації протестних настроїв в Галичині (згадаймо хоча б сепаратистські заяви Юрія Андруховича). Вони переконані, що тенденція посилення цих сепаратистських тенденцій на Заході України триватиме,  і що вона вже у найближчому майбутньому може загрожувати стабільному розвиткові України.

На 46-річного івано-франківця Олександра Сича партія "Свобода" поклала нелегку місію. Саме він, перебуваючи на посаді голови облради, повинен довести скептикам, що "Свобода" – це не збіговисько радикалів, які вміють хіба що голосно і в такт скандувати "Слава Україні!" на мітингах, а серйозна політсила, здатна брати на себе відповідальність за ситуацію в цілій країні.

Не встигло опасти інтернет-шумовиння, як у Бенгазі гарячі діти пустелі проголосили ісламський емірат. На телеекрані негайно виникло стурбоване обличчя євробюрократа, який печально прорефлексував з цього приводу. Бай-бай, старий добрий світ! Ти був зручним і придатним для споживання. Ми називали тебе «епохою після модерну», хоча знали, що насправді ти «епоха перед Великим Обломом».

Політичні настрої в Західній Україні та в Галичині зокрема за час президентства Януковича максимально радикалізувалися. Політика Януковича щодо перегляду газових угод та продовження терміну перебування російського флоту в Криму, відміна указу про присвоєння звання героя України Степанові Бандері спричинили до зростання націоналізму та екстремізму.

Мабуть, словосполучення «віктимна поведінка» потерпілого зрозуміле далеко не всім читачам. Тому спробуємо пояснити просто — це коли особа поводиться так нахабно, що мимоволі хочеться зацідити їй по пиці.

Основне питання фізики – як? Метафізики – навіщо?

Політичні процеси розгортаються у часі циклічно. Тому кожний політичний аналіз, вільно чи не вільно, є аналізом певного циклу тенденцій, рухів та подій. Теперішній політичний цикл на Прикарпатті почався після осінніх виборів минулого року. Приблизно відомо, чим мав би закінчитись цей цикл. У 2015 році Олег Тягнибок має вийти разом з Віктором Януковичем у другий тур президентських виборів, набрати 26-28% голосів по Україні, 85-87% в Галичині і....

Головним плюсом в управлінні державою мені здається наявність цього управління після декількох років практично повної відсутності. Стандартні гілки влади функціонують, а не перебувають у стані перманентної війни одна з одною. Для України це - безперечне досягнення. Мінус - працюють мало і погано. Треба більше і краще.

Цього тижня Блаженнійший Любомир склав повноваження глави церкви. Інтерв’ю, пропоноване читачам, — останнє, яке він дав "Дзеркалу тижня" у сані Верховного Архієпископа. Але ми не розлучаємося з владикою Любомиром. Це було б для нас надто важко.

Дико було читати в нашій пресі про те, що Президент країни викинув гроші на вітер, коли злітав, наприклад, в Афон на молитви і зустрічі з православними ієрархами. По-перше, коли президенти літають на молитву, це завжди краще, ніж, коли вони літають на фуршет. А, по-друге, і це головне, «афонські святі старці» - одні з тих, хто безпосередньо впливає на хід духовної, моральної та й політичної історії світу. До Афонського Братства, зокрема в Німеччині, входять найвпливовіші експерти, журналісти, священики, у яких візит нашого Президента в Афон викликав приплив симпатій - і не лише до нього персонально, але й до нашої країни в цілому. Це що, погано?

Неначе все зрозуміло... У проекті Бога є місце для всіх жлобів. Але в проектах жлобів не буває місця для Бога. Тому що громадянам хочеться не просто безсмертя, а нескінченного жлобського життя. Де завжди буде щось занадто жирне на чомусь страшенно золотому...

Пропри всі чутки й кулуарні кадрові сценарії, твердо прогнозувати відставку Вишиванюка передчасно. У чинного губернатора є сильний козир: у регіоні він залишається втіленням і гарантом "стабільності", яка для регіоналів є політичним фетишем. Та й управління Михайла Вишиванюка неефективним не назвеш. Відтак звільнення губернатора, який демонструє один з найкращих результатів в країні, у зв'язку з незадовільними господарськими показниками було б не лише безпідставним, але й нелогічним.

Сучасна капіталістична (або пост-капіталістична) система є нічим іншим, як "соціальним гріхом", і має дзеркально-протилежну "звільненню" ієрархію відповідностей. "Християни надають перевагу мові миру. Але тим не менше, коли диктатура нищить права особистості, коли іншим шляхом неможливо досягти блага для нації, коли зачиняються канали діалогу розуму та взаєморозуміння, церква говорить про законне право на повстанську боротьбу".

Отже – 9 січня, сонячний день, площа біля автовокзалу міста Рогатин Івано-Франківської області. Я лежу обличчям у брудному снігу, два здорові драби викручують мені руки, а третій репетує на весь Рогатин не своїм голосом: "Обережно! Він небезпечний! У нього в сумці зброя! В машину його!" Мене пакують в машину, везуть в Рогатинський РВВС.

Нам необхідно відкривати кордон, дозволити вільне ходіння євро і долара без обмінних пунктів, скасовувати всі податки, залишаючи тільки один податок з продажу (наприклад, 5%), прибрати всі мита, акцизи, які бмежують вільне ведення бізнесу, розігнати чиновників, звести державну частку в економіці до нуля, забезпечити кредитування населення під бізнес з мінімальними ставками.

Того дня, коли прес-служба Віктора Януковича урочисто повідомила про остаточне позбавлення Степана Бандери звання Героя України, випадково зіштовхнувся з одним біло-синім діячем. Поставив йому риторичне запитання: „Навіщо вам це?“ Почув цинічно-легковажну відповідь: „А щоб нацики не нудьгували“.

Івано-Франківська міська рада перервала свою сесію, оскільки натикнулася на проблему, яка не вирішувалася в Івано-Франківську впродовж п’яти років. Каменем спотикання став Палац Потоцьких в Івано-Франківську.

Друге пленарне засідання V сесій Івано-Франківської міськради ввійде в історію як переломний момент у можливому "реформуванні" комунальної сфери міста. Міська влада знову підняла питання доцільності існування ЖЕО та висловила побажання збанкрутувати підприємства ЖКГ.

Поняття «менталітет» не було в українських радянських енциклопедичних виданнях. І це не дивно, бо у сучасному контексті синонімом цього слова є національна ідентичність.

Друкована преса в Україні, за виключенням кількох видань, не впливова і не фахова. Телебачення втрачатиме позиції інформаційного мовника, перетворюючись на суцільну розважалівку. За інформацією люди йтимуть до мережі. І до ТБ вже не повертатимуться. Кількість ТБ користувачів постійно знижуватиметься. Вже сьогодні політичні настрої суспільства визначає не телебачення, а Інтернет. Про що свідчить досвід хоча б Єгипту. Саме соціальні мережі стали основою для формування груп, що виступили проти президента Мубарака. Українська влада поки не вивчила досвід останніх революцій. Янукович переконаний, що це відбулося через "малу кількість їжі".

Ще кілька років тому політичні аналітики зауважили новий рівень використання церковного (і ширше – релігійного) ресурсу в українській політиці.

"Я не приймаю громадян, я займаюся стратегічним розвитком штату, перспективою розвитку", - казав мені губернатор штату Кентуккі. А в нас сусідська курка розгребла грядку – вже йдуть на прийом до влади вирішувати «проблему».

Головний урок Тунісу такий: соціальний вибух, який накопичується роками від відчутної людьми несправедливості, передбачити неможливо. Якщо в країні є проблеми (а вони є в будь-якій країні) - він може спалахнути в будь-яку хвилину, спровокований будь-якими діями. І ліки від такого соціального вибуху лише одні - не демонстрація авторитарними режимами своєї сили та брутальності, а діалог із суспільством.

Колись, майже тисячу років тому, в центрі Києва, збиралися вільні громадяни. Вони були найнезалежніші в Європі за своїми правами, найбільш культурні та грамотні - на тисячу киян припадало в десять разів більше грамотних людей, ніж на тисячу парижан. І саме вони тоді правили своїм майбутнім.

Найбільший резонанс в політичному середовищі викликало скасування указу Віктора Ющенка щодо присвоєння Степанові Бандері почесного звання Герой України посмертно. Повідомлення про це чи то від радощів, чи того ж таки "технічного браку" з’явилося на сайті глави держави двічі.

Європа в чергове відвертається від Галичини. Так вже було в 1923 році, коли Рада амбасадорів у Парижі, беручи до уваги радикальні дії українських радикальних націоналістів, прийняла рішення про передачу Східної Галичани під протекторат і у склад Польщі.

Деградація мови дозволяє прогнозувати доволі сумні сценарії розвитку української цивілізації. Інтелектуали й далі віддалятимуться від «людей які не розуміють» і замикатимуться у вузьких і тільки їм цікавих темах, політики продовжать грати на найпримітивніших інстинктах і забобонах, які неосовкова мова дозволяє для широкої трансляції.

Якщо сьогодні за міфічний «напалм» переслідують журналістів, то завтра будуть розстрілювати школярів за схему атомної бомби в підручнику по фізиці. Я вже не кажу про книги з історії. Де, наприклад, у розділах про радянсько-фінську війну досить докладно описані виготовлення й тактика застосування запалювальних сумішей «Коктейль Молотова». За це теж тепер будемо обшуки проводити? Чи як?

Як повідомляється, у дослідженні Index of Economic Freedom, що за індексом економічної свободи України відноситься до категорії репресованих країн і займає останнє місце серед усіх держав європейського простору.

Прикро те, що в ім'я вигаданої Росії була замовчана, проігнорована, або осміяна справжня Русь (все те, що західніше за Смоленськ), з її живими соковитими діалектами, з її справжньою бурхливою історією, з її дивовижними піснями. ЇЇ героїв не доводилося вигадувати: Федір Острозький був реальним історичним персонажем, на відміну від Ослябі з Пересвітом. Вітовту не потрібно було приписувати перемог, у нього були справжні, на відміну від Дмітрія Донського.

Талантами багата земля Українська. Україна має не лише таланти, але й, як засвідчили листопадові зйомки чергового випуску програми "Честь маю запросити", ніяк не менші таланти "мають" Україну…

За словами «тризубівця» заступника командира Івано-Франківського обласного загону організації «Тризуб» Орестом Чопом, всі затримані члени його організації приїхали на Прикарпаття для святкування Різдва Христового. Перші керівники організації приїхали із жінками і дітьми. За інформацією ж правоохоронців ними виявилено цілий арсенал зброї, частину якої виявили, як твердять міліціонери, саме в керівників націоналістичної організації.

Український письменник Юрій Андрухович у розмові з Frankfurter Rundschau критикує наміри президента України Віктора Януковича вихолостити демократію та знову утвердити російсько-царистську історіографію.

В суспільстві зростає градус політичного протистояння. Є підозра (яка близька до впевненості), що ця ситуація є технічною. Що ненависть культивують заради того, щоби зробити суспільство більш керованим.

- Українці здебільшого так вірять собі, що не можуть повірити у себе. У дуже багатьох ситуаціях українство пов’язане із неспокоєм, тривогою. А тому невпевненістю. Здається, що навіть вияви героїзму є результатом пересилення цієї не до кінця впевненості.

Якими мотиваціями у своїй діяльності керуються в своїй більшості наші депутати та чиновники, починаючи від центрального рівня і завершуючи районним чи містечковим? Правильно – баблом і страхом втратити мандат чи бізнес (якщо він є), або і те і інше водночас. Типові – люмпен-інструментальники.

Якщо у нас навіть за тиждень до свят частіше за все ще немає передчуття вселенських веселощів, то у них «пред-свято» б'є ключем. Базарчики, виряджені в маскарадні костюми, глінтвейн річкою, шопінг без упину і все таке... А у нас «пробки», суворі обличчя, і звична істерія на політичних телешоу...

Підведення політичного року стало традицією. Зазвичай аналітики обирають номінації «політик року», «політичне фіаско року» і т.п. Аналітична група «Фіртка-Магус» вирішила урізноманітнити номінації. 2010 рік був настільки багатим політичними подіями, що люб’язно надав нам таку можливість. Отже, "Хамелеон року", "Коматозник року", "Фуфло року" та інші...

З тим процесом (лікувальної справи) нещодавно стикнувся сам губернатор Прикарпаття Михайло Вишиванюк. Він мав необережність не тільки захворіти, але й звернутися до наших лікарів. З трибуни колегії Івано-Франківської ОДА він розповів про свій досвід спілкування з новітніми галицькими ескулапами. Виявляється, в Івано-Франківській обласній лікарні йому не змогли навіть поставити діагноз.

Те, що характер відносин між владою й опозицією можна впевнено назвати репресіями, очевидно. Ретельна вибірковість «відстрілу», розторопність государевих служак, специфічність обвинувачень — усе свідчить про політичну зачистку, а не про наведення правової чистоти. Але є ще одна деталь, яка дозволяє припускати, що оголошене полювання має ознаки банальної помсти.

На книжкових полицях країни вже тиждень користується неабиякою увагою читачів давно очікуваний роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» Це дебют видатного поета в царині великої прози. Вже перші читачі твору Ліни Костенко відзначили: текст вражає, він — як вибух…

Переможці політичної сцени-2010 Івано-Франківщини в номінаціях: Повернення-2010, Розчарування-2010, Сюрприз-2010, Поразка-2010, Дежавю-2010, Шоумен-2010, Партія-2010 та Кар'єра-2010.

Деякі ознаки дозволяють  припустити, що певні елементи конфігурації майбутнього політичного поля України нині відпрацьовуються на Івано-Франківщині. Зокрема, це стосується таких тонких і специфічних комунікативних практик, як перебування в одному владному просторі таких на прозір нез’єднаних і безкомпромісно ворожих політсил, як Партія регіонів і ВО «Свобода».

"Демократія". Демагогія. Деукраїнізація.

Немає ані найменших підстав сумніватися в тому, що сьогодні високопосадовців попередньої влади притягують до кримінальної відповідальності обгрунтовано. Водночас, хоч як би парадоксально це звучало, нинішня влада дала підстави стверджувати: в Україні набирають обертів репресії. Ні, не інакодумців, бо думають і ті, й інші приблизно однаково, і крадуть однаково — масштабно-нестримно.

Кореспондент «ФІртки» задав традиційні ШІСТЬ запитань новообраному голові Івано-Франківської обласної ради, заступникові голови ВО «Свобода» Олександру Сичу.

Перший глечик Сича та більшості в цілому виявились доволі успішними. Як буде далі покаже час і наступні голосування в сесійній залі...