Галицька жіноча “зона” чекає Юлю?

 

 

Жіноча виправна колонія в селі Маріямпіль Галицького району призначена для осіб, які вперше скоїли злочин, і вважається більш-менш комфортною "зоною". Це єдина в Україні виправна установа із спеціальним сектором, в якому відбувають покарання колишні працівниці силових структур. Як дізнався репортер "ГК", тутешні "зечки" впевнені, що колишня прем'єрка Юлія Тимошенко, яку нещодавно засудили до семи років позбавлення волі, відбуватиме покарання разом з ними, "на секторі".

 

 

"Багатьом з них тут краще, ніж було на свободі: думати ні про що не треба, триразове харчування з гарячими стравами, чиста постіль, гаряча вода безперебійно", - працівник охорони Галицької виправної колонії №128 для жінок, які вперше скоїли злочин, нахвалює умови утримання ув'язнених, поки ми в адміністративному приміщенні чекаємо працівниць установи, яких викликали супроводжувати репортера "ГК" на території "зони".

 

 

За словами охоронця, конституційні права громадян ніде так не дотримуються, як в місцях позбавлення волі. І температурний режим у приміщеннях колонії, і калорійність харчування ув'язнених, і санітарні норми житлової площі (4 квадратних метри на особу) - все це перебуває під постійним контролем і мусить відповідати вимогам чинного законодавства. Навіть безкоштовна медицина, про яку на свободі вже майже забули, для в'язнів все ще існує. "Головне працювати і не порушувати режим", - коротко формулює він умови тюремного щастя.

 

 

А Юля - на роботу

 

Роботи на «зоні» для всіх, щоправда, поки що не вистачає. В робочий час частина ув'язнених жінок гуртуються в дворі біля побутової дільниці, де повільно сохне під осіннім сонцем випрана білизна та одяг. У банно-пральному комплексі встановлені автоматичні імпортні пральні машинки, тож ручним пранням тут ніхто собі життя не ускладнює.

 

 

"Перш за все ми повинні працевлаштовувати тих, на кого в установу прийшли виконавчі листи, хто відшкодовує збитки за цивільними позовами, платить аліменти, - пояснює виконувачка обов'язків начальника відділення Галицької виправної колонії Світлана Іванишак. - Є серед засуджених такі, яким закон не дозволяє працювати, вони мають звільнення, але відсотків 70 працюють».

 

 

Щоб максимально забезпечити ув'язнених роботою, в колонії приймають різні замовлення - тут і конверти клеять, і похоронні вінки плетуть, і новорічні іграшки оздоблюють. В столярному цеху саме закінчили різати планки для столів. "Ось дорізали недавно, ждемо новий заказ, - жваво рапортує одна з ув'язнених, змітаючи стружку. - Я люблю фізичну працю, працюю, буду працювати і мрію піти на "удо" (умовно-дострокове звільнення за сумлінну працю і добру поведінку - авт.)".

 

 

Найжвавіше кипить робота у швейному цеху. Швачки в акуратних білих хустинах, як і всі тутешні ув'язнені, не відриваються від свого заняття і реагують на прихід журналіста настороженою мовчанкою. "Хтось уже вмів шити, когось тут навчили, - продовжує екскурсію Світлана Іванишак. - Зараз вони виготовляють таку полотняну оббивку для крісел".

 

 

Працюють ув'язнені на електричних швейних машинках "Оtex", принцип роботи якої зображено на таблиці, почепленій на стіні. Поруч з робочим місцем однієї з швачок зауважую гумористичну наклейку "Всі на пляж, а Юля - на роботу" із червоним сердечком - логотипом відомої політичної сили. Цікавлюся в ув'язнених, чи чули вони про вирок Юлії Тимошенко і що про це думають. "Чули, звичайно, - озвалася найсміливіша, - думаємо, що буде у нас сидіти, на секторі". Її сусідки відгукуються на це припущення стриманим, але радісним сміхом.

 

 

За короткий час приїзд журналіста в колонію обростає чутками: засуджені перешіптуються, що на "зону" приїхала перевірка, щоб оглянути "апартаменти", в яких відбуватиме покарання Юлія Тимошенко.

 

 

Житіє тюремне

 

"У нас тут піонерський табір "Сонечко", - відрізала одна з засуджених на надокучливі розпитування репортера "ГК" про побутові умови в колонії. Навіть поза вухами адміністрації, коли вдавалося залишитися на одинці із "зечками", ніхто з них не поскаржився на якийсь дискомфорт в умовах утримання. "Чистота, порядок - нема чого нарікати, на вихідні приїжджають віруючі, співають, молитви читають, - навперебій говорили вони. - Працівники добрі, школа є, тут нас ніхто не ображає".

 

 

Деякі трохи нарікали на те, що бракує роботи і спати вночі стало холоднувато. Однак вугілля для тутешньої котельні уже завезли, і тепер ув'язнені займаються його складуванням, задовольняючи обидві свої потреби - в роботі та теплі.

 

 

Школою "зечки" називають навчально-консультаційний центр, який діє при колонії. Зараз тут за програмою вечірньої школи здобувають середню освіту до десяти ув'язнених різного віку. Видається, що вони відвідують ці заняття радше для того, щоб трохи урізноманітнити своє перебування в ізоляції від суспільства. "Нам дуже тут цікаво, і предмети цікаві, і вчителі", - запевняла старшого віку жіночка.

 

 

Для задоволення духовних потреб ув'язнених в одному з приміщень колонії облаштували молитовну кімнату, куди щонеділі приходять правити богослужіння парафіяльні священики. Розписи на стінах цієї каплички зробили колись засуджені, які давніше відбували тут покарання.

 

 

Цікаво, що і ця молитовна кімната, і більшість приміщень житлово-побутового призначення Галицької виправної колонії розташовані в будівлях давнього монастиря капуцинів, який був заснований в Маріямполі понад два з половиною століття тому. У монастирському комплексі дотепер збереглося приміщення старого костелу, переобладнаного під клуб, в якому відбуваються розважальні заходи для засуджених.

 

 

"Ось це в нас від конкурсу "Поле чудес" залишилося", - киває Світлана Іванишак на великий різноколірний, поділений на сектори барабан, що стоїть перед сценою.

Попри ветхість більшості будівель, у житлових кімнатах засуджених доволі затишно та охайно. Вікна без ґрат, лише прикриті легкими шторками, на стінах - килимки, вазони і полички з іконками та фотографіями рідних.

 

 

"Засуджені жінки і самі намагаються охайно виглядати, - розповідала начальник локального сектору Галицької виправної колонії №128 Людмила Данилюк. - Вранці їм вистачає часу і губи намалювати, і очі підфарбувати. Косметика у нас не заборонена, крім тієї, яка містить алкоголь".

На харчування "зечки" не нарікають, зрештою, їжу вони готують собі самі під наглядом персоналу колонії. Деякі продукти закуповують, а щось мають своє - скажімо, на фермі розводять свиней, а ще на території колонії росте прекрасний яблуневий сад. "Цього року засуджені і сушили яблука, і закрутки робили - компоти", - зізналася Людмила Данилюк.

Хліб тут також печуть свій. Працює в пекарні колишня наркоманка, засуджена за зберігання наркотиків. Каже, що позбулася своєї згубної пристрасті, покаялася в гріхах і готується до нового життя на свободі, хоча до того їй ще далеко. "Ще чотири роки "зона" без пекаря не залишиться", - жартує вона.

 

 

Блатні тут не ходять

 

Серед ув'язнених Галицької виправної колонії, як переконують в адміністрації установи, немає блатної ієрархії. "Це "першоходки", які вперше відбувають покарання, - пояснює Світлана Іванишак. - Тому тут немає блатних звичаїв, неформального лідера. Декого, правда, в СІЗО навчили різних дурниць, але ми всіх однаково змушуємо виконувати встановлені правила, назначаємо днювальних і загалом контролюємо ситуацію".

Єдині ув'язнені, яких виокремлюють серед інших, перебувають на території колонії у так званому локальному секторі. Це відділення призначене для колишніх працівниць силових структур, які скоїли злочин. Зараз тут утримуються двоє засуджених - одна жінка працювала в паспортному столі, інша була державним виконавцем. Спілкуватися з журналістом бажання не виявляють, кидаючи завчену фразу про те, що все в них добре.

"Цих двох засуджених постійно утримують окремо від решти, їжу їм приносять сюди, вони мають власний, відокремлений дворик для прогулянок, - розповіла Людмила Данилюк. - Це зроблено для того, щоб не виникало конфліктів, якщо хтось із засуджених затаїв образу на діяльність правоохоронних органів".

Кажуть, серед засуджених жінок небагато тих, хто скоїв злочин з корисливих мотивів, частіше причиною стає раптовий спалах емоцій. На запитання, чому потрапили на "зону", вони найчастіше відповідають: "По дурості". Разом з тим, як зауважили працівниці виправної установи, жінки більш злопам'ятні і мстиві, тому конфлікти на жіночих "зонах" небезпечні тим, що можуть тягнутися роками. Таких конфліктів у Галицькій колонії, на щастя, досі не виникало.

"У нас між собою добрі стосунки, тут немає блатних, ми звичайні жінки, одна одну підтримуємо, - розповідала жінка, яку засудили до 9 років позбавлення волі за спробу продати псевдоіноземцеві свого 10-річного сина. - На інших лагерях мене з такою статтею могли б убити, а тут знають, що я не винна, що нас, жебраків, обдурили, підставили...".

Злочин проти дітей справді вважається на жіночих "зонах" найганебнішим вчинком. Бувають випадки, коли дітовбивцю інші засуджені силоміць стрижуть наголо, після чого голова ще довго гоїться від порізів. Але жіночку, яка продавала свою дитину, в Галицькій колонії якщо й ігнорують, то тільки через звичку палити смердючі самокрутки.

 

Богдан СКАВРОН,

Галицький кореспондент


13.11.2011 Богдан СКАВРОН 2010 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

582
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1776 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1099 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

529
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6875 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11330 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

307

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1038

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1090

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1084
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

249
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1051
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

820
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

694
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

646
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2917
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4415
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18411
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

274
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

329
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

639
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

741