Мер Калуша Ігор Насалик завдяки адмінреформі ловитиме двох зайців

 

До кінця цього року міський голова Ігор Насалик планує здійснити масштабні реформаторські кроки і приєднати до міста кілька сіл. Натомість, районна влада до таких новацій ставиться обережно. У районі стверджують: варто спочатку обрахувати, кому це вигідно і чи вигідно взагалі.

 

У вівторок відбулася зустріч міського голови Ігоря Насалика із головами сільських рад Калуського району. На зустріч було запрошено очільників Копанок, Негівець, Верхні, Новиці, Вістови, Тужилова, Голиня, Кадобни, Кропивника, Сівки-Калуської — тобто тих сіл, які межують із містом і можуть увійти у його межі. На зустрічі Ігор Насалик із новою силою реанімував ідею про проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Нагадаємо, що мер Калуша вже неодноразово повертався до цієї теми, всіляко демонструючи серйозність своїх намірів. Зокрема — і методом пряника, коли з міського бюджету для 12 сільських рад було виділено по 50 тис. гривень.

 

У вівторок сільським головам детально описали всі економічні перспективи від наміченої реформи. Так, після приєднання сіл, місто Калуш перейде у категорію міст із кількістю населення понад 70 тис. мешканців. Звідси — зовсім інший підхід Кабінету Міністрів до формульних розрахунків міжбюджетних та бюджетних трансферів. Так, за підрахунками заступника міського голови з питань економіки Руслани Вайди, Калуш із кількістю населення приміром, 80 тис. мешканців, щороку додатково отримуватиме: 930 тис. гривень на органи місцевого самоврядування, 1,2 млн. гривень — на галузь культури, 150 тис. гривень — на галузь фізичної культури і спорту, 25 тис. гривень — на сферу соціального захисту. Але найбільше зросте фінансування освіти, адже кошти розраховуються залежно від кількості школярів. Крім того, зміниться підхід до розщеплення податку із доходів фізичних осіб: якщо раніше у сільському бюджеті залишалася тільки четвертина від загальної суми надходжень, то буде — половина. Також сільським радам було обіцяно, що всі землі за межами населеного пункту будуть включені у межі сіл, а, отже, — будуть у віданні територіальних громад. Ігор Насалик також пообіцяв лобіювати включення сіл для фінансування за рахунок різноманітних державних програм. Однак, відразу обережно попередив: міський бюджет не братиме на себе фінансування проблемних питань сіл. Хіба раптом будуть зайві кошти і — воля депутатів міської ради.
— Для того, щоб відбувся референдум про приєднання сіл до міста, потрібне, насамперед, відповідне рішення двох третіх від усього складу сільської ради, — розтлумачив для сільських голів процедуру Ігор Насалик. — Після публікації відповідного рішення у ЗМІ оголошується та проводиться референдум.

 

При цьому не тільки мешканці району, але і калушани повинні на референдумі проголосувати за таку реформу. Хоча для міста є й альтернативний шлях — згода 10% усіх виборців і затвердження такого рішення на сесії міської ради. Після того, як результати референдумів будуть затверджені відповідними радами, слово — за Верховною Радою. Саме народні депутати прийматимуть остаточне рішення про визначення території Калуської міської ради.

 

Нюанс: після завершення реформи, місто чекають перевибори міського голови та міської ради, які можуть співпасти із черговими виборами до ВР у жовтні наступного року. Участь у цих виборах братимуть уже і мешканці сіл, котрі приєднаються до міста. На думку міського голови — у цьому і полягає найбільший і єдиний мінус від цієї реформи. Проте — для міста. А села — тільки у виграші.

 

Села — думають, район — аналізує
До “плюсів” реформи міський голова відніс і збереження автономності територіальних одиниць. Тобто, села перебуватимуть у складі міста, але — зі збереженням сільських рад. Водночас, вони матимуть своїх представників у міській раді і теоретично зможуть впливати на рішення міської влади. На практиці, якщо представники сіл становитимуть навіть 10% від загальної кількості міської ради, — це занадто мало, щоб реально впливати на щось.

 

Зрештою, сільські голови реагували на пропозицію міського голови досить стримано. Гострих питань — не ставили, передвиборні обіцянки — не згадували. Хоча і з висновками також не поспішали. Характерно, що під час зустрічі не прозвучало жодної альтернативної думки. Можливо, тому, що перші керівники району на зустрічі були відсутні. Голова райради — через погане самопочуття, а очільника РДА — просто не запросили. Зустріч закінчилася “особливою” розмовою у кабінеті міського голови.
Між тим, уже наступного дня вранці Ігор Насалик наніс візит голові РДА Василю Петріву. До розмови приєднався також і голова райради Василь Дзундза. Розмова відбулася за зачиненими дверима і “вилилася” у 20-хвилинне запізнення міського голови на засідання виконкому Калуської міської ради.

 

Попри те, що міський голова форсує події, районна влада їх, цілком логічно, — пригальмовує. На думку голови РДА Василя Петріва, перед тим, як приймати якісь рішення, потрібно все детально проаналізувати. Так, попри те, що адміністративно-територіальна реформа на загальнодержавному рівні — ще тільки проект, Калущина може стати піонером у її впровадженні. Але тільки, якщо на це буде воля двох рад: міської та районної. За їхнім спільним рішенням і зверненням Кабмін може видати постанову про проведення пілотного проекту на Калущині. Аж після цього сільські ради зможуть провести відповідні референдуми.

 

— Питання такого змісту немає у порядку денному найближчої сесії районної ради, — стверджує голова райради Василь Дзундза. — По-перше, порядок денний уже сформовано й оприлюднено, а по-друге, ми ще не готові обговорювати дане питання по суті. Для цього потрібно володіти конкретними розрахунками, проаналізувати переваги і “мінуси” реформи для сіл.

 

Між тим, Василь Дзундза — представник Української партії, очільником якої є Ігор Насалик. Також приблизно четвертина депутатського корпусу райради представляють саме цю політичну силу. Не виключено, що Ігор Насалик завдяки своїм партійцям пришвидшить події і доможеться прийняття відповідного рішення. Але, навіть, якщо районна рада проголосує “за”, останнє слово все одно залишиться за сільськими громадами.

 

Чи насправді адміністративно-територіальна реформа принесе селам обіцяні економічні дивіденди? По-перше, фінансування Кабміну справді зросте. По-друге, за умови збереження сільських рад збережуться і певні пільги притаманні для працівників та дітей у сільській місцевості. По-третє, за умови твердої позиції сільської влади та громади, селам не загрожуватимуть непопулярні кроки міської влади та втілення сумнівних проектів. По-четверте, це — вирішення проблеми утилізації сміття за допомогою міських комунальних служб. І, нарешті, хоча введення земель у межі населених пунктів суттєво нічого не змінить (бо ці землі практично повністю на сьогодні розпайовані і мають власників. — Авт.), та все ж дасть додаткову гарантію, що із уведенням ринку землі спекулювати у цій сфері зможе хіба що сільська рада. Місто матиме до цих земель тільки опосередковане відношення.

 

Але при цьому є багато великих “але”:
— кому, у першу чергу, вигідне таке об’єднання? Так, нова адміністративна одиниця залучить із державного бюджету на кілька мільйонів гривень більше. Проте чи такі великі ці кошти, якщо протиставити два окремі повноцінні бюджети: міста — у розмірі 300 млн. гривень і району — у розмірі 160 млн. гривень?— при об’єднанні йтиметься, очевидно, про оптимізацію та укрупнення навчальних та культурних закладів. Так, Івано-Франківськ із кількістю населення близько 220 тис. мешканців утримує 23 школи. У Калуському районі на сьогодні утримується 39 шкіл, у місті — 11. Звичайно, що держава не фінансуватиме таку кількість навчальних закладів у межах одного міста. Тому відбуватиметься укрупнення шкіл, і стосуватиметься це, насамперед, сільських шкіл. Якщо зважати на досвід європейських сусідів, — це не так погано. Якщо ж брати українські реалії — досить сумно, особливо зважаючи на стан доріг, віддаленість деяких невеликих сіл району, відсутність належної кількості шкільних автобусів. Така ж ситуація із закладами культури, яких у районі більше ста, дошкільними навчальними закладами тощо. Про перспективи невеликих сіл взагалі не йдеться — вони просто занепадатимуть;
— об’єднання відділів освіти, культури “потягне” за собою скорочення штатів;
— сільські ради, які досі отримували по кілька десятків тисяч гривень з районного бюджету на вирішення своїх соціально-економічних проблем, можуть позбутися цього джерела фінансування. І, водночас, наскільки місто допомагатиме селам, міський голова попередив сільських очільників завчасно.

 

Де “політика” зарита?
Можна припустити, що саме політика створила великого реформатора в особі Ігоря Насалика.

 

Варіант 1. На жовтень наступного року заплановані вибори до Верховної Ради. Очікувано, що й Українська Партія, і Ігор Насалик як кандидат-мажоритарник (по виборчому округу, куди, зокрема, ввійдуть і Калуш та Калуський район. — Авт.) братимуть участь у виборах. Реально, виборча кампанія вже розпочалася. Тож, налагодження контакту із виборцями району — її елемент, а орієнтир на певного кандидата — не що інше, як продумана передвиборна технологія.

 

Варіант 2. Якщо амбіції Ігоря Насалика будуть задоволені і він, після кількох невдалих спроб, все ж стане депутатом ВР, Калуш обиратиме собі нового міського голову. Такий же розвиток подій — і після втілення реформи. Імовірно, Ігор Насалик захоче залишити у місті свого наступника. Зрештою, у розмові із “Вікнами” міський голова побіжно підтвердив, що Українська партія висуватиме свого кандидата на посаду міського голови. І це, очевидно, буде хтось із близького оточення Ігоря Насалика. У даному випадку, можливо, та особа, яка найбільше знайома районному виборцю.

 

Якщо підсумувати два варіанти розвитку подій, то у кінцевому результаті Ігор Насалик може спіймати відразу двох зайців: того, що біжить у напрямку Верховної Ради, та — до крісла міського голови. Звісно, що у цьому випадку варто прикласти максимум зусиль, щоб втілити реформаторські ідеї у життя.

 

Вікна


20.11.2011 1470 0
Коментарі (0)

15.07.2024
Тетяна Дармограй

Громадяни мають оновити три основні категорії своїх даних — місце проживання, номер телефону і, за наявності, електронну адресу.

5058 1
29.06.2024
Вікторія Матіїв

Як змінилась робота ЦНАПу в умовах війни, з якими викликами стикнулись, які послуги є найпопулярнішими та як у ЦНАПі оновлюють дані військовозобов'язані, журналістка Фіртки розпитала у директора Департаменту адміністративних послуг Богдана Пителя.

1765 4
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

3957 3
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

3109 2
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

7867 2
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

20165 29

Багато християн протягом свого життя намагається потрапити в місця пов’язані із життям Ісуса Христа або Його учнями. Серед найважливіших місць займає Єрусалим — місто, в якому помер і Воскрес засновник християнства.  

198

Поняття святості, як певної інакшості, духовної досконалості присутнє у різних релігіях.   

740

Поширений вислів «Пийте, але не впивайтеся» часто приписують Ісусу Христу. Втім, чи дійсно в Священному Писанні християн є цей вираз і яке ставлення до алкоголю і його вживанню ми бачимо у Біблії?

1826

Для того, щоб відправляти Зеленського «з речами на вихід», треба запропонувати – а що далі? В умовах війни ми не можемо припустити, щоб країна жила без Президента, яке б прізвище він не мав. 

2309
24.07.2024

Гречаний чай - це корисний і смачний напій, який поєднує у собі багатство вітамінів і мінералів з приємним ароматом. Корисні властивості роблять його незамінним джерелом здоров'я людини

40
20.07.2024

Влітку під час тривалих вимкнень електроенергії деякі продукти в холодильнику можуть зіпсуватися за чотири години, без нього — за дві.  

619
17.07.2024

Інфляція на споживчому ринку у червні 2024 року порівняно із травнем цього року на Прикарпатті становила 2,5%, з початку року — 4,9%, в Україні — 2,2% та 4,3% відповідно.  

401
19.07.2024

У суботу, 20 липня, християни відзначатимуть День пророка Іллі.  

906
15.07.2024

Отець Антоній Яремчук — вислужений ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої у мальовничому, чудовому відпустовому місці в селі Погоня.  

1149 1
11.07.2024

Подружжя — окреме святе таїнство, нерозривний союз, який заснований самим Господом.  

6036 2
07.07.2024

В Івано-Франківську освятили престол в оновленому храмі релігійної громади Матері Божої Неустанної Помочі, що на вулиці Івасюка.  

4712 1
20.07.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

23316 1
20.07.2024

Депутати Верховної ради у першому читанні підтримали законопроєкт, в якому йдеться про угоду зі слідством у провадженнях про корупційні злочини. Сім із десяти обранців з Івано-Франківщини проголосували "за".  

902 1
18.07.2024

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №11340, який дозволятиме підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення.  

979 2
16.07.2024

Зауважимо, соціологи, які опитали понад дві тисячі респондентів, наголошують, що «це думка тилу».

417
14.07.2024

Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча б в рівній мірі елементи єдності та роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було.  

890 1