Мер Калуша Ігор Насалик завдяки адмінреформі ловитиме двох зайців

 

До кінця цього року міський голова Ігор Насалик планує здійснити масштабні реформаторські кроки і приєднати до міста кілька сіл. Натомість, районна влада до таких новацій ставиться обережно. У районі стверджують: варто спочатку обрахувати, кому це вигідно і чи вигідно взагалі.

 

У вівторок відбулася зустріч міського голови Ігоря Насалика із головами сільських рад Калуського району. На зустріч було запрошено очільників Копанок, Негівець, Верхні, Новиці, Вістови, Тужилова, Голиня, Кадобни, Кропивника, Сівки-Калуської — тобто тих сіл, які межують із містом і можуть увійти у його межі. На зустрічі Ігор Насалик із новою силою реанімував ідею про проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Нагадаємо, що мер Калуша вже неодноразово повертався до цієї теми, всіляко демонструючи серйозність своїх намірів. Зокрема — і методом пряника, коли з міського бюджету для 12 сільських рад було виділено по 50 тис. гривень.

 

У вівторок сільським головам детально описали всі економічні перспективи від наміченої реформи. Так, після приєднання сіл, місто Калуш перейде у категорію міст із кількістю населення понад 70 тис. мешканців. Звідси — зовсім інший підхід Кабінету Міністрів до формульних розрахунків міжбюджетних та бюджетних трансферів. Так, за підрахунками заступника міського голови з питань економіки Руслани Вайди, Калуш із кількістю населення приміром, 80 тис. мешканців, щороку додатково отримуватиме: 930 тис. гривень на органи місцевого самоврядування, 1,2 млн. гривень — на галузь культури, 150 тис. гривень — на галузь фізичної культури і спорту, 25 тис. гривень — на сферу соціального захисту. Але найбільше зросте фінансування освіти, адже кошти розраховуються залежно від кількості школярів. Крім того, зміниться підхід до розщеплення податку із доходів фізичних осіб: якщо раніше у сільському бюджеті залишалася тільки четвертина від загальної суми надходжень, то буде — половина. Також сільським радам було обіцяно, що всі землі за межами населеного пункту будуть включені у межі сіл, а, отже, — будуть у віданні територіальних громад. Ігор Насалик також пообіцяв лобіювати включення сіл для фінансування за рахунок різноманітних державних програм. Однак, відразу обережно попередив: міський бюджет не братиме на себе фінансування проблемних питань сіл. Хіба раптом будуть зайві кошти і — воля депутатів міської ради.
— Для того, щоб відбувся референдум про приєднання сіл до міста, потрібне, насамперед, відповідне рішення двох третіх від усього складу сільської ради, — розтлумачив для сільських голів процедуру Ігор Насалик. — Після публікації відповідного рішення у ЗМІ оголошується та проводиться референдум.

 

При цьому не тільки мешканці району, але і калушани повинні на референдумі проголосувати за таку реформу. Хоча для міста є й альтернативний шлях — згода 10% усіх виборців і затвердження такого рішення на сесії міської ради. Після того, як результати референдумів будуть затверджені відповідними радами, слово — за Верховною Радою. Саме народні депутати прийматимуть остаточне рішення про визначення території Калуської міської ради.

 

Нюанс: після завершення реформи, місто чекають перевибори міського голови та міської ради, які можуть співпасти із черговими виборами до ВР у жовтні наступного року. Участь у цих виборах братимуть уже і мешканці сіл, котрі приєднаються до міста. На думку міського голови — у цьому і полягає найбільший і єдиний мінус від цієї реформи. Проте — для міста. А села — тільки у виграші.

 

Села — думають, район — аналізує
До “плюсів” реформи міський голова відніс і збереження автономності територіальних одиниць. Тобто, села перебуватимуть у складі міста, але — зі збереженням сільських рад. Водночас, вони матимуть своїх представників у міській раді і теоретично зможуть впливати на рішення міської влади. На практиці, якщо представники сіл становитимуть навіть 10% від загальної кількості міської ради, — це занадто мало, щоб реально впливати на щось.

 

Зрештою, сільські голови реагували на пропозицію міського голови досить стримано. Гострих питань — не ставили, передвиборні обіцянки — не згадували. Хоча і з висновками також не поспішали. Характерно, що під час зустрічі не прозвучало жодної альтернативної думки. Можливо, тому, що перші керівники району на зустрічі були відсутні. Голова райради — через погане самопочуття, а очільника РДА — просто не запросили. Зустріч закінчилася “особливою” розмовою у кабінеті міського голови.
Між тим, уже наступного дня вранці Ігор Насалик наніс візит голові РДА Василю Петріву. До розмови приєднався також і голова райради Василь Дзундза. Розмова відбулася за зачиненими дверима і “вилилася” у 20-хвилинне запізнення міського голови на засідання виконкому Калуської міської ради.

 

Попри те, що міський голова форсує події, районна влада їх, цілком логічно, — пригальмовує. На думку голови РДА Василя Петріва, перед тим, як приймати якісь рішення, потрібно все детально проаналізувати. Так, попри те, що адміністративно-територіальна реформа на загальнодержавному рівні — ще тільки проект, Калущина може стати піонером у її впровадженні. Але тільки, якщо на це буде воля двох рад: міської та районної. За їхнім спільним рішенням і зверненням Кабмін може видати постанову про проведення пілотного проекту на Калущині. Аж після цього сільські ради зможуть провести відповідні референдуми.

 

— Питання такого змісту немає у порядку денному найближчої сесії районної ради, — стверджує голова райради Василь Дзундза. — По-перше, порядок денний уже сформовано й оприлюднено, а по-друге, ми ще не готові обговорювати дане питання по суті. Для цього потрібно володіти конкретними розрахунками, проаналізувати переваги і “мінуси” реформи для сіл.

 

Між тим, Василь Дзундза — представник Української партії, очільником якої є Ігор Насалик. Також приблизно четвертина депутатського корпусу райради представляють саме цю політичну силу. Не виключено, що Ігор Насалик завдяки своїм партійцям пришвидшить події і доможеться прийняття відповідного рішення. Але, навіть, якщо районна рада проголосує “за”, останнє слово все одно залишиться за сільськими громадами.

 

Чи насправді адміністративно-територіальна реформа принесе селам обіцяні економічні дивіденди? По-перше, фінансування Кабміну справді зросте. По-друге, за умови збереження сільських рад збережуться і певні пільги притаманні для працівників та дітей у сільській місцевості. По-третє, за умови твердої позиції сільської влади та громади, селам не загрожуватимуть непопулярні кроки міської влади та втілення сумнівних проектів. По-четверте, це — вирішення проблеми утилізації сміття за допомогою міських комунальних служб. І, нарешті, хоча введення земель у межі населених пунктів суттєво нічого не змінить (бо ці землі практично повністю на сьогодні розпайовані і мають власників. — Авт.), та все ж дасть додаткову гарантію, що із уведенням ринку землі спекулювати у цій сфері зможе хіба що сільська рада. Місто матиме до цих земель тільки опосередковане відношення.

 

Але при цьому є багато великих “але”:
— кому, у першу чергу, вигідне таке об’єднання? Так, нова адміністративна одиниця залучить із державного бюджету на кілька мільйонів гривень більше. Проте чи такі великі ці кошти, якщо протиставити два окремі повноцінні бюджети: міста — у розмірі 300 млн. гривень і району — у розмірі 160 млн. гривень?— при об’єднанні йтиметься, очевидно, про оптимізацію та укрупнення навчальних та культурних закладів. Так, Івано-Франківськ із кількістю населення близько 220 тис. мешканців утримує 23 школи. У Калуському районі на сьогодні утримується 39 шкіл, у місті — 11. Звичайно, що держава не фінансуватиме таку кількість навчальних закладів у межах одного міста. Тому відбуватиметься укрупнення шкіл, і стосуватиметься це, насамперед, сільських шкіл. Якщо зважати на досвід європейських сусідів, — це не так погано. Якщо ж брати українські реалії — досить сумно, особливо зважаючи на стан доріг, віддаленість деяких невеликих сіл району, відсутність належної кількості шкільних автобусів. Така ж ситуація із закладами культури, яких у районі більше ста, дошкільними навчальними закладами тощо. Про перспективи невеликих сіл взагалі не йдеться — вони просто занепадатимуть;
— об’єднання відділів освіти, культури “потягне” за собою скорочення штатів;
— сільські ради, які досі отримували по кілька десятків тисяч гривень з районного бюджету на вирішення своїх соціально-економічних проблем, можуть позбутися цього джерела фінансування. І, водночас, наскільки місто допомагатиме селам, міський голова попередив сільських очільників завчасно.

 

Де “політика” зарита?
Можна припустити, що саме політика створила великого реформатора в особі Ігоря Насалика.

 

Варіант 1. На жовтень наступного року заплановані вибори до Верховної Ради. Очікувано, що й Українська Партія, і Ігор Насалик як кандидат-мажоритарник (по виборчому округу, куди, зокрема, ввійдуть і Калуш та Калуський район. — Авт.) братимуть участь у виборах. Реально, виборча кампанія вже розпочалася. Тож, налагодження контакту із виборцями району — її елемент, а орієнтир на певного кандидата — не що інше, як продумана передвиборна технологія.

 

Варіант 2. Якщо амбіції Ігоря Насалика будуть задоволені і він, після кількох невдалих спроб, все ж стане депутатом ВР, Калуш обиратиме собі нового міського голову. Такий же розвиток подій — і після втілення реформи. Імовірно, Ігор Насалик захоче залишити у місті свого наступника. Зрештою, у розмові із “Вікнами” міський голова побіжно підтвердив, що Українська партія висуватиме свого кандидата на посаду міського голови. І це, очевидно, буде хтось із близького оточення Ігоря Насалика. У даному випадку, можливо, та особа, яка найбільше знайома районному виборцю.

 

Якщо підсумувати два варіанти розвитку подій, то у кінцевому результаті Ігор Насалик може спіймати відразу двох зайців: того, що біжить у напрямку Верховної Ради, та — до крісла міського голови. Звісно, що у цьому випадку варто прикласти максимум зусиль, щоб втілити реформаторські ідеї у життя.

 

Вікна


20.11.2011 1233 0
Коментарі (0)

02.02.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка зібрала актуальну інформацію про правила вручення повісток під час воєнного стану та відповіді на розповсюджені запитання.

1317
24.01.2023
Тетяна Дармограй

Втеча з дому — це найчастіше протест дитини. Згідно зі статистикою, лише у 2022 році на Прикарпатті розшукували понад 180 дітей. На щастя, правоохоронці усіх знайшли та повернули батькам. 

853
16.01.2023
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, як зберегти подружній союз, що символізує собою таїнство вінчання та як жити в сім’ї згідно з Божими заповідями.

6013
06.01.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікаркою-терапевтом, дієтологинею Тетяною Чевалюк та дізналась, як не переїдати під час святкових застіль, як харчуватись людям, які дотримувались посту та чим допомогти організму після свят.  

1567
03.01.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які обов’язки у призовників, військовозобов’язаних і резервістів та що нового передбачає порядок.  

5964
30.12.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.

1728

Якби усіх людей, що беруть участь у дискусіях  в соцмережах, які розгорнулися довкола Почаївського монастиря, зібрати разом, то ними можна було б  легко заповнити центральний собор обителі та й весь  монастир до зовнішніх мурів.  

371

Потенціал енергетичних запасів і підземних сховищ газу України для забезпечення надійного резервного джерела природного газу для країн Європи, включно з Великобританією. Розкриття потенціалу Лондона, як світової фінтех-столиці, для сприяння широкомасштабним інвестиційним проєктам у цій сфері та створення мережевої платформи для співпраці та процвітання компаній в Україні та Великобританії.

1037

Нова українська школа стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. "Зображення" бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою.

1341

Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом, де поміж красивих гірлянд не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа! 

1342
31.01.2023

Найулюбленішою стравою українців вважається червоний борщ. Готують його часто із засмажкою, різними овочами та м'ясом. Однак є такі інгредієнти, які можуть лише зіпсувати смак страви.  

298
25.01.2023

Всім відома фраза "краще не їсти після шести вечора". Багато людей дотримуються цього правила, особливо, коли намагаються схуднути. Але чи може сон натщесерце погано вплинути на самопочуття? Читайте, чи можна лягати спати голодним.  

516
20.01.2023

Пропонуємо підбірку продуктів, які допоможуть зберегти здоров'я у таких несприятливих для організму погодних умовах та зміцнити імунітет.

710
31.01.2023

Якщо люди вільного стану одружилися цивільно, і в них не було раніше іншого вінчання, то щоб вони могли іти до сповіді та до причастя — мають повінчатися.

276
24.01.2023

Коли подружжя переживає кризові моменти у сім’ї – слід прийти на розмову чи то до священника, чи до духівника, чи хорошого психолога, оскільки є різні ситуації й відповідно різні ділянки компетенції.

435
18.01.2023

19 січня за юліанським календарем українці святкують Водохреще. Цього дня є безліч різних традицій, безпосередньо пов'язаних з водою.

749
10.01.2023

Спільної комісії Української греко-католицької церкви та Православної церкви України, яка працюватиме над реформою церковного календаря, поки немає, але будь-які рішення церкви ухвалюватимуть спільно.  

1244
04.02.2023

Сьогодні працюють над оформленням необхідних документів та зйомкою відеофільму, який продемонструють згодом.

59
04.02.2023

Сили безпеки і оборони України продовжують посилюватися. Так, в МВС почали формувати штурмові бригади «Гвардія наступу».  

96
31.01.2023

Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України.  

236
25.01.2023

Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Німеччини й США за рішення надати Україні танки Leopard 2 і M1 Abrams, зазначивши, що провідне значення тепер має їхня кількість та швидкість постачання.  

408
20.01.2023

Голова грузинської провладної партії виступив за відновлення прямого авіасполучення між Тбілісі та москвою.  

638