Рік без Майстра

 

 

Помер видатний художник Володимир Чернявський. Сумуємо…Пройшов рік відтоді, як не стало художника Володимира Чернявського. Коли він був з нами, його картини жили, немов мовчазні живі істоти, незримо з’єднані зі своїм творцем. Час від часу він повертався до своїх робіт: підправляв, вдосконалював, додавав до вже, здавалося, відбутих портретів і пейзажів нові мазки й відтінки. Тепер його твори живуть своїм суверенним життям. Нам, людям, здається, що вони осиротіли. Насправді ж, вони отримали новий ступінь свободи і тепер рухаються у вічність. Вони переживуть нас і тішитимуть людей майбутнього. Тих невідомих, яких ми ніколи не побачимо.

 

Олійні фарби висихають довго – століттями. Цей процес змінює колористику полотен. Вони стають шляхетнішими, палітра ускладнюється, на яскраві фарби лягає шар благородної патини. Чернявський недарма використовував технології старих майстрів. Саме завдяки ним, цим технологіям, картини шістнадцятого і сімнадцятого століть дожили до нашого часу саме як картини, а не як грудки пороху.

 

Чернявський думав про вічність. Намагався перекинути через горизонт життя, відміряного людській особі, свої твори. Йому це вдалося. Учні малюють його портрети. Його полотна перетворюються на складові місцевих мистецьких легенд. Колекціонери цікавляться тими картинами, які вже увійшли до каталогів. Невдовзі запрацює  музей Чернявського. Потім вийдуть друком книги про нього. Цей процес невідворотний, як течія історії, як старіння матерії, як рух Сонця по небесному колу.

 

Можливо теперішньому Івано-Франківську не до спадку одного із своїх великих Майстрів і містиків. Місто охоплене соціальними лихоманками, характерними для непевних часів. Місто живе примітивними прагненнями та ілюзіями. Але це мине. І дух ностальгії за справжнім дивом запанує на вулицях і площах міста, яке ще тільки почало усвідомлювати своє призначення. Самі собою відійдуть до забуття крикливі пристосуванці, згасне пам’ять про кон’юктурників та імітаторів від мистецтва. Час усе розставить на свої місця і позиції.

 

Й тоді Володимир Чернявський повернеться до міста, у якому за життя він змагався із вічністю.

 

 

Володимир Єшкілєв

 

 

 

Довідково:

Володимир Чернявський народився 10 листопада 1948 p. у м. Івано-Франківську. Класичну художню освіту здобув закінчивши Петербурзьку академію мистецтв у 1974 році. До 1983 року жив і працював у Криму.

1986 року Володимир Чернявський повернувся до Івано-Франківська, де жив і працював до дня смерті, 14 жовтня 2010 року.

З 1986 року був членом Національної спілки художників України.

Володимир Чернявський був академіком-сенатором Римської академії модерного мистецтва (Італія), яка п’ять разів присуджувала прикарпатському митцеві свою відзнаку «Золота медуза». Окрім того, був нагороджений спеціальною нагородою в сфері мистецтв області Лаціо (Італія).

Володимир Чернявський є автором творчої копії портрета засновника міста Станіслава (тепер Івано-Франківськ) Андрія Потоцького, яка була зроблена з картини невідомого художника XVIII століття. Найбільш відомі роботи Володимира Чернявського "Березовий ієрогліф", "Світанок у Венеції", "Морська мозаїка". Майстер створив понад 250 живописних і графічних полотен та композицій. Намалював портрети українських політиків Леоніда Кучми, Юлії Тимошенко, а також нинішнього очільника області - Михайла Вишиванюка.

Картини Володимира Чернявського зберігаються в музеях та приватних колекціях 22 країн світу.

 


Коментарі (1)

Учень 2011.10.15, 09:46
Неймовірної глибини, унікальної освіченості, небаченої в наш час шляхетності Особистість. Хто мав щастя спілкуватися з ним, той знає.
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1582
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

902
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1366
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2593 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3686
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3156 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

699

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

368

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

320

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

957
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5104
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10488 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8951
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7513
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

778
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

975
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1260
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15740
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1304
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1707
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1607
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1837