Не секрет, що Прикарпаття – з тих областей, які формують ядро Євромайдану. Саме наші люди є на тих барикадах. Саме вони уже по два тижні не були вдома й повертатися не планують. Сидять до перемоги...

Євромайдан – це ідеалізована Україна. Але не така, якою вона є чи стає. Бо до того далеко. Радше, це відображення України, якою вона могла би бути. Це «інший стан» – те, чого би ми насправді хотіли від нас самих. Майдан – це лабораторія соціального досвіду. Сенс цього ефекту в тому, що коли надходитимуть моменти потреби в солідарності і мобілізації, то тепер уже буде нескладно поновити цей стан.

Майдан має високий моральний дух і апелює до честі та достоїнства кожного. Влада аморальна, чинить провокації та здійснює силовий тиск на Майдан. Такий Майдан за умов його мирного зібрання не здолає таку владу.

"З однієї сторони сьогодні Майдан вражає, заслуговує поваги. Але коли я приїхав у Київ і побачив, що зробили зі столицею моєї держави – це не правильно, так не можна робити, такою дорогою не йдеться у Європу".

FEMEN – міжнародний жіночий рух топлес активісток. Як розповідаютьпро себе самі активістки: «Ми живемо в світі чоловічої економічної, культурної та ідеологічної окупації. У цьому світі жінка - раб, вона позбавлена ​​права власності на все, але головне - вона позбавлена ​​права власності на власне тіло.

Свободи в наших університетах стало дуже мало. Про автономію тільки говорять, а реально її практично немає. Тоді як наука і свобода — речі нероздільні. У неволі науки не буває, примусити її робити ефективно неможливо. Справжня наука неможлива без свободи.

Місцем проведення "антимайдану" розглядалися Софійська та Михайлівська площі, а також НСК "Олімпійський". Однак остаточний вибір упав на Європейську площу, що посилило підозри про підготовку "зачищення". Безпосереднє сусідство провладної масовки з Євромайданом значно спрощує організацію провокацій.

І хоча деякі керівники нашої держави більше схожі на туристів чи іноземних експертів запрошених для тимчасової роботи; і хоча деякі «видатні українські бізнесмени», які качають з України гроші, знаходяться в Україні тільки проїздом, саме мігранти і креоли, на даний момент є обличчям держави.

Після завершення студентського Євромайдану та створення Штабів національного спротиву в столиці і регіонах, студентські активісти, які були політично незаангажованими чи мали мінімальний досвід співпраці з політиками вирішили почати таку співпрацю з опозиційними партіями. Однак повноцінної роботи не вийшло.

Працівники Івано-Франківського ОДОСП «Княгинин» вже давно помітили: директор їхнього підприємства ніколи не святкує свого дня народження на цій посаді двічі. Його швидко звільняють. А кожна чергова кадрова ротація неминуче спричиняє на підприємстві нову хвилю турбулентності.

1 грудня після жорстокого побоїща на Банковій були затримані 9 людей. Як свідчать беззаперечні відеодокази, цих людей катували і били ще кілька годин під Адміністрацією Президента. Семеро з них зараз на лікарняних ліжках з тяжкими травмами, двоє – в СІЗО.

На те, що до новорічних свят меньше трьох тижнів. На те, що революція, яка не поширюється - згасає. На цуцванг опозиційних начальників: зростає незадоволення їхньою імпотентністю. Для них не можливо далі лише співати, але припинити співати - теж не можливо. 

Ті, хто при владі сьогодні, крадуть, але не воюють з пам'ятниками. Ті, хто намагаються дорватися до влади, крастимуть і громитимуть все довкола.

Свідчення десятків журналістів, побитих правоохоронцями під час висвітлення подій Євромайдану, навдивовиж схожі.

Завідувач кафедрою біохімії та біотехнологій ПНУ імені Василя Стефаника, науковець, який входить в ТОП-100 найбільш цитованих український науковців в світі, професор Володимир Лущак кілька днів провів на Євромайдані в Києві. Про свої враження від Майдану в статті "Влада перейшла рубікон".

От і стоїть Євромайдан. Москва його ненавидить, Вашингтон він нервує, Брюссель його платонічно любить. Стоїть з напруженим пресом, готовий відповісти на удар ногою. Стоїть стіною, без лідера, який сягає в нього корінням. Без плану перемоги і без бажання здаватися.

Чим зрілішою стає особа, тим менше вона погоджується з тим, щоби її били. Чим зрілішим стає суспільство, тим більшим стає узагальнене небажання бути битим просто тому, що так заведено.

В ніч проти суботи в Івано-Франківську побили одного з лідерів місцевого Євромайдану Максима Кицюка. На місці злочину міліція вже була переконана, що це не пов’язано з політикою. У вівторок, 3 грудня, начальник обласного УМВС Василь Фелик озвучив це публічно: «Чим більше ми здобуваємо інформації по цьому злочину, тим більше доводимо те, що він не пов’язаний з громадською діяльністю»...

Головний освітянин області про свої враженнями від суспільно-політчиної ситуації в Україні, про те, хто має стати героєм для сучасного учня, яким має бути імунітет України перед ЄС і якою має бути українська освіта у Європі.

Можна було б і не звертати уваги на крики Інни Богословської про здійснення сценарію «розколу України», звично рахуючи меседжі вже колишньої регіонали за політичну істерику. Проте, певні факти та тенденції вказують на існування такого кризового сценарію, у яких війна українських еліт перетвориться на протистояння регіонів.

Доленосне рішення КМУ не просто пропонував, а буквально продавлював прем'єр-міністр Микола Азаров. Маловідомий факт, але троє міністрів – Богатирьова, Королевська і Колобов – не підписали це рішення. Президент прислухався до думки Азарова про те, що іншого шляху, аніж відновити стосунки з Росією, немає. Саме позиція Азарова мала фатальний наслідок для рішення щодо асоціації з ЄС.

Те, що відбувається в Україні, дуже схоже на путч. Янукович цілий день мовчав і не давав жодних оцінок ситуації. Прем’єр розгублено розводить руками і не знає, що говорити. Глава Адміністрації чи то вже у відставці, чи на межі відставки.

Янукович, звісно, ніколи не був українцем, проте, не був ідіотом. Може під час останнього "таємного" візиту до Москви його там підмінили?

Україна і світ шоковані. У Києві по-звірячому "зачистили" євромайдан. Вночі загони бійців "Беркут" розігнали мітингувальнкиів, які стояли на Майдані незалежності за євроінтеграційний курс України.

Над Євромайданом нависає тінь виборів 2015 року. Серед іншого, Євромайдан став тою «пілотною панеллю», на якій відпрацьовуються політичні технології, котрі розробляються для «великої битви», поки що запланованої на 2015 рік.

Країна знову згадала звуки майданних «кричалок» та бій протестних барабанів. Цього разу, як не дивно, причиною стали не вибори, а подія геополітичного плану – технічна (як було заявлено) відмова українського уряду від підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Один і той самий музичний твір можна мільйони разів зіграти «інакше». Так само і слухачі. І один і той самий концерт, залежно від настрою, може сприйматися по-різному. Ти приходиш у філармонію, щоб бути «співучасником», щоб повзаємодіяти із музикою. Це як медитація. Це не фонограма – уніфікована і стандартизована, - щоразу одинакова. Це "живе" мистецтво.

Чим менше залишалося часу до Вільнюського саміту, тим міцніла впевненість, що "довга" геополітична гра була великим блефом. "Якщо він залишиться у виграші, то справді він геніальний гравець", — зазначив позавчора політик, якого важко назвати великим симпатиком господаря Банкової.

Журналісти "Фіртки" вирішили поцікавитися у відомих людей краю, чи не варто українцям очікувати другого майдану і чи зможуть вони відстояти своє право на євровибір.

Якщо призупинення підготовки до підписання Асоціації і є раціональним кроком, а не поверненням до Москви, то бунтувати все одно потрібно. Колись ми так ненавиділи поляків, що віддалися Москві.

14 листопада на екрани вийшов перший український трилер "Тіні незабутих предків", зйомки якого частково проходили на Івано-Франківщині. Кореспондент "Фіртки" не втратив можливості поспілкуватися з виконавицею головної ролі "Тіней", найсексуальнішою студенткою України, актрисою та моделлю Мариною Шако.

Все наше йде за нами, куди б ми не рушили. Цю істину варто пам’ятати перед великими переселеннями сенсів. Наприклад, при зміні євразійської парадигми на європейську.

Упродовж кількох днів в Івано-Франківську одразу у двох кінотеатрах зникало світло, "Просвіту" замінували, у ПНУ та Інституті Данила Галицького відмінили публічні лекції "Ти і міліція". Ці події влада тепер намагається трактувати як випадкові.

Провали української влади стають просто епічними. І ми не будемо тут торкатися провалів столичної влади (як політичних так і економічних), а поговоримо про провали влади івано-франківської. Хоча, звичайно, без провалів загальнодержавних, не було б місцевих. Бо, насправді, перше, породжує друге.

Якщо ви мешканець Івано-Франківська, дах вашого будинку протікає, стіни вкрилися тріщинами й грибком, а комунальники за два роки не спромоглися навіть замінити ринву, то ваш будинок обраний. Ще трішки потерпіть, і незабаром ви можете отримати від директора КП «Єдиний розрахунковий центр» Вадима Войтика «листа щастя» про те, що ваш будинок – це ваша особиста справа і його передали вам у самоуправління.

Те що в інших державах нудна дипломатична рутина, в Україні карколомний трилер. Інтрига зберігається до останньої хвилини: підпишуть - не підпишуть, випустять - не випустять, полетів - не полетів, продав - не продав... Хоча б за це варто любити Неньку!

Поки що українські зомбаки чемно пасуться під пильним наглядом своїх незримих творців. Вони не відриваються від зомбоящика, пережовуючи безкінечну інформаційно-розважальну жуйку, незмінну з часів рабині ізаури, просто марії та плачучих богатих.

Цікаво, що таке "нецивілізване" придушення свободи слова сталося саме через кілька днів після призначення нового голови Івано-Франківської ОДА Василя Чуднова. Хотілося б сподіватися, що це лише "збіг", а зовсім не "знак"...

Призначення нового губернатора Івано-Франківщини стало головною подією минулого тижня на Прикарпатті. Нагадаємо, 8 листопада Президент України Віктор Янукович своїми указам звільнив від виконання обов’язків голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка і призначив на цю посаду лідера обласної організації Партії регіонів Василя Чуднова.

Івано-Франківська школа №5 із поглибленим вивченням німецької мови (а ще і англійської та польської) – нині один із престижних освітніх закладів обласного центру Прикарпаття. Школа відома в місті не тільки іменитими випускниками – її закінчили, зокрема, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Василь Нейко, але, і добротним багажем знань, який виносять із її стін випускники, традиціями та міжнародним досвідом співпраці.

«Місто зруйноване, – зітхає колишній головний архітектор (1995-1998) Івано-Франківська Володимир Ідак, – бо все перелопачено та переінакшено». І нагадує, що недавно, готуючись до зйомок фільму «Сніг у Карпатах», німецький режисер Костянтин Вернер констатував: події, які розгортаються у Станіславі, вони зніматимуть у чеському містечку.

В Україну мода на детектори брехні перекочувала із Росії і поширилася, як констатують фахівці, в останні п’ять-шість років. Завдячувати цьому вітчизняні поліграфологи, очевидно, повинні одіозному екс-меру столиці Леоніду Черновецькому.

У бокс я прийшов, коли мені було 10 років і 8 місяців. А до того чим я тільки не займався: починав з гімнастики, пізніше ходив на дзюдо 3 роки, боротьбу, футбол, регбі (на змагання також часто їздив) і у танцях я себе пробував, правда тільки одне заняття.

"Фіртка" зробила коротку підбірку матеріалів та ретроспективу щодо новопризначеного  на посаду голови Івано-Франківської ОДА Василя Чуднова.

Кореспондент "Фіртки" звернувся до політиків, політологів та експертів з приводу звільнення з посади голови ОДА Михайла Вишиванюка та призначення Василя Чуднова з двома питаннями: 1. Що означає зміна керівника Івано-Франківської ОДА? 2. Чи це дійсно "правильний, сильний хід", а, чи можливо, помилка Президента?

В Шизо-Франківську живе кілька міст. Тут є давній Станиславів і менш давній Станіслав, офіційний Івано-Франківськ і пацаватий Франек і ще кілька міст з назвами і без назв. Можливо, Сталінокарпатськ також десь між ними. Чому б ні? 

Я цілком усвідомлюю, що зараз ступаю на хиткий місток. Адже писатиму про церкву. Та ще й про греко-католицьку. Та ще й в Галичині. І хоча я не торкатимусь теології, та все ж.

Міський голова Львова Андрій Садовий у соєму блозі на сайті Українська правда поділився думками стосовно інформації про причетність ФФУ до "справи Арени Львів". "Тепер все стало на свої місця. Це зрада, пані і панове. Саме так це і варто трактувати...".

У травні минулого року з нагоди 350-річчя Івано-Франківська місто отримало «великий подарунок» від обласної ради – міську ратушу. Щоправда, тоді це було тільки в усній формі.

«Фіртка» вирішила розібратися у ситуації та з’ясувати, що ж сьогодні відбувається у рибному господарстві Прикарпаття.

Молдова легалізувала зброю в 1998 році. Наразі законодавство Республіки Молдова в цій сфері – одне з найліберальніших в Європі. Фактично кожен громадянин може придбати будь-який пістолет або іншу неавтоматичну ручну зброю. Отже, які практичні наслідки мав молдавський збройний експеримент? Їх легко побачити в статистиці.

«Фіртка» звернулася до політиків, чиновників, бізнесменів, та експертів з питанням – «Чи є для вас фігурант та потерпілий в «справі Гаркота» Віктор Ломей, який розкрив злочинну корупційну схему в івано-франківській владі, позитивним героєм?» Питання, як виявилося, не має однозначної відповіді. Чи не тому, що ми традиційно тримаємо дулю в кишені, по «воровскіх» законах вважаючи, що співпраця з владою («стукчєство») – то є «западло»? Чи, може, тому, що всі ми в душі і по вихованню є такими собі «латентними корупціонерами»?...

«Не дамо переписати історію!», «Фашизм не пройде!», «У Європу без фашистів!» Оскільки останнім часом фашистів на наших вулицях я не зустрічав, то не цілком розумію, до кого апелюють ці заклики. Це що, в нас відкрився черговий сезон полювання на тих, кого назвуть фашистами?

Осінь – пора запасатися "капустою". Зима буде довгою. Це добре усвідомили наші політики. І готують запаси, розуміючи, що наступний політичний сезон потребуватиме особливої віддачі сил та енергії.

Серед тисячі, за Остапом Бендером, різних шляхів відібрати у довірливих людей гроші є кілька відпрацьованих – на них ловляться постійно.

Другий день фестивалю фантастики «Сузір’я Аю-Даг». Компанія з письменників й «тих, що клубочаться навколо», грає в креативну естафету «джуманджи». Гравці почергово кидають кубик. Тема гри: «Місто». Кожний уявляє собі інше місто. Хтось Мінськ, Харків, а я, зрозуміло, Івано-Франківськ. Який раптом провалюється крізь час та простір і опиняється у часах, коли навіть Карпат ще не було.

Про проблеми,  пов’язані із  місцем для поховання померлих іванофранківців хіба що тільки горобці не співали. Питання виділення, бронювання місць, а також вартості проводів у кращий світ покійних родичів для кожної івано-франківської родини дуже болючі.

Загалом несимпатичний "Фіртці" депутат-регіонал Вадім Колєсніченко дивується - чому така активна на різного роду політичні заяви Івано-Франківська міська рада досі жодним чином не реагує на провокацію проти Івана Франка у Відні, де намагаються знищити пам'ятник та пам'ятну дошку видатного українського поета, чиє ім'я носить Івано-Франківськ.

Коли почалася доба постмодерну, настав час України. Бо українці не ходять прямими шляхами. В їхніх серцях діалектика, в очах – містика, а в мізках – морок. Москва примітивна, Брюссель раціональний. Саме тому вони нас не розуміють. До справи Юлі вони мали б підходити, як до проблеми Косово.