Разом нас дуже багато або як прикарпатці за кордоном підтримують Майдан

 

/data/blog/47223/9129a02a7a85feb76d7bad4b7a979780.jpg

 
 
В Україні у них залишилися діти, батьки, родичі, друзі. І хоч вони самі зараз далеко від небезпеки, те, що нині відбувається в державі, торкається кожного з них особисто.

Українці світу організовуються для допомоги Майдану.

 

Італія – на телефонах

«Ми тут, у Римі, живемо в постійному напруженні, – каже франківчанка Оксана. – Усі на телефонах. Якщо колись дзвонили одна одній і розказували, в якому магазині яка знижка, то тепер то вже нікому не цікаво. Лише й питають про новини з України. Ми всі мами, і вдома – діти. Жінки плачуть. І плачемо не лише за своїми дітьми, плачемо за тим білорусом, за тим Сергійком, бо й то наші діти».

«У мене вдома двоє синів – 19 і 21 рік, – говорить пані Леся з Рогатина. – Але не лише за них переживаю, а за всіх дітей. Біль матерів-іммігранток вимірюється роками перебування на чужині. Ми чекали на кращу долю наших діточок, а дочекались, що зграя лютих псів підняла руку на наше майбутнє і залила кров’ю Майдан».

У кого в хаті є телевізор, веде далі жінка, то італійський канал NEWS 24 – не вимикається. Там щопівгодини показують Україну. В Києві у них є своя журналістка – Annamaria Espositoі, вона веде прямі репортажі з Майдану.

Новини тут розходяться миттєво, українські газети передають з рук у руки. Вже старші жіночки, яким ніколи не було аж так цікаво, що робить влада, вишукують в інтернеті журналістські розслідування.

«Ми з жінками, які живуть в мене на квартирі, знайшли фільм-розслідування про багатство президента, – каже пані Надія з Тернопільщини. – Подивились і оніміли. Невже це в нашій країні таке може бути?! Це людина за три роки так доробилася! Ми тут по 15-20 років гаруємо, аби якось своїх дітей трошки підняти, а це все за три роки. Це якась казка про Султана».

Звісно, жінки в Італії не лише переживають, майданівська самоорганізація працює і тут. Помагають хто чим може.

«На площі Ребібія стоїть жовта скриня від українсько-італійської асоціації, – розказує пані Леся. – Туди наші люди зносять допомогу. Кошти на майдан збирають дуже часто і то немалі суми».

В українських магазинах, яких у Римі чимало, збирають переважно медикаменти. Люди купують і зносять шприци, одноразові рукавички, бинти, ліки – це все потім передають на Майдан. Вдома вишукують теплі речі, в кого нема, ідуть і купують.

«Я працюю, доглядаю діда, 93 роки, – розповідає Євгенія з Тернопільщини. – То кажу йому: чого сидиш, адже всі італійці помагають? То дід скоро до шафи – дві куртки, шість светрів, теплі шкарпетки, шарфи. Я то все спакувала у мішок, на плечі й на наш бус. Всі наші буси беруть передачі на Майдан. Везуть у свої міста, а там уже переправляють. Але хлопці не пишуть «На Майдан», а пишуть на своє ім’я, бояться, аби на митниці проблем не було».

А ще моляться й пікетують. Колись абсолютно аполітичні жіночки тепер ходять на мітинги. «У неділю, 26 січня, по багатьох церквах Риму правилося за Україну, – каже Анна з Чорткова, до речі, в жінки дві дочки нині на Майдані. – Потім був мітинг. В українській церкві на площі Піраміди була панахида за убитими героями, інакше їх тут не називають. Прийшло понад 500 людей. Здавали гроші, хто скільки міг. Правилося і на Святих Сходах у церкві на Сан Джованні. Люди на колінах піднімалися тими сходами і молилися – за Майдан, за перемогу, щоб не було більше крові».

А ще в неділю, 26 січня, за Україну молився Папа Франциск.

Америка автомайданить

У неділю, 26 січня, кілька сотень людей мітингували під Генконсульством України у Нью-Йорку. Мітинг почався хвилиною мовчання за загиб­лими. Був там і священик, який відправив молебень.

А в понеділок, 27 січня, по США проїхався Автомайдан. Активісти з Меріленду, Вірджинії та Вашингтона поїхали у Філадельфію для вшанування жертв і спільної молитви.

«В українському центрі у Філадельфії нас зустріли автомайданівці з Нью-Джерсі, Нью-Йорка та Пенсильванії, – розповідає Марія Мисак, учасниця акції з Вашингтона. – Зібравшись у колону понад 350 машин, ми разом вирушили центральними вулицями Філадельфії».

Потім автомайданівці поїхали в український кафедральний собор, де єпископ відправив літургію за долю України. За словами активістки, автомайданівці склали пожертву для Майдану та попідписували петиції, які закликають уряд США до введення санкцій проти української влади. «Усі розуміють: найбільше, що ми можемо зараз зробити, – це підтримати євромайдан матеріально та вимагати санкцій для української влади від своїх конгресменів та урядовців», – каже пані Марія.

А загалом у США українська діаспора організувала мітинги щонайменше у 18 містах – в Атланті, Ралі, Остіні, Бостоні, Клівленді, Колумбусі, Х’юстоні, Сіетлі, Лос-Анджелосі, Сан-Франциско, Нешвіллі, Філадельфії, Нью-Йорку, Карнегі, Піттсбурзі, Міннеаполісі, Вашингтоні та Чикаго.

Українська хода світом

Загалом, за повідомленнями у ЗМІ, в неділю українці влаштували акції солідарності у більш ніж 60-ти містах світу.

Зокрема, у Канаді акції відбулися щонайменше у семи містах – Оттаві, Манітобі, Монреалі, Ванкувері, Вінніпезі, Едмонтоні й Торонто. Крім того, в Едмонтоні українці провели свій Автомайдан.

Також українці вшанували загиблих як мінімум у п’яти містах Німеччини – Берліні, Нюрнберзі, Франкфурті-на-Майні, Кельні та Кілі.

У Празі відбулася скорботна хода «Стоп диктатурі в Україні!». У Франції до пам’ятних акцій приєдналися Париж і Лілль.

Українці Відня організувалися через соцмережі та взяли участь в «Українській ході». У місті для цього спеціально перекрили так званий Рінг – найбільшу кільцеву вулицю Відня.

У Женеві українці пікетували штаб-квартиру ООН. Мітинги провели також українці Осло, Копенгагена, Афін, Бухареста, Будапешта, Кракова, Любліна.

Всі міста тут уже важко перелічити. Загиблих активістів Майдану вшанували навіть у Японії.

 

Репортер


06.02.2014 1366 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1764
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

811
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1082
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1508
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2725 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3818

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

916

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

519

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

385

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1070
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5672
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5226
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10605 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1192
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7574
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

939
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1096
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15850
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

339
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1420
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1843
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1743