Уже другий день поспіль Міністр юстиції Олена Лукаш після переговорів з опозицією бідкається, що лідери трьох опозиційних фракцій не хочуть засуджувати екстремістські дії.
"Вдруге лідери опозиції відмовилися від оголошення заяви про засудження екстремістських дій. Також ними не були засуджені факти захоплення будівель місцевих органів влади. Не було знайдено відповідь на питання, чи збираються лідери опозиції в подальшому контролювати перебіг радикальних подій на вулицях Києва", - заявила напередодні Лукаш.
Такий цинізм з боку Міністра юстиції є досить показовим для діючої влади. Адже наш президент уже чотири роки не хоче визнавати очевидних речей. І саме його поведінка – причина народного протесту.
Чому, наприклад, пані Лукаш не каже, що президент завтра вийде і визнає перед людьми на Майдані, що за роки свого правління він систематично підривав і руйнував той фундамент держави, який і так ледве тримається.
По-перше, Янукович знищив Конституцію України, оскільки його не влаштовували ті повноваження, які вона йому надавала. Зміни, що були внесені до Конституції Законом України № 2222-IV 8 грудня 2004 року, і діяли до приходу до влади Януковича, суттєво звужували повноваження президента.
Нагадаю, тоді для подолання гострої політичної кризи під час Помаранчевої революції, за вимогою Віктора Януковича та Леоніда Кучми, Верховна Рада ухвалила Закон України № 2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" (403 голоси "за", вся фракція Партії регіонів тоді за це проголосувала).
В пакеті з ним парламент також вніс зміни до закону про вибори президента – це дозволило провести переголосування другого туру виборів президента. Того ж дня тодішній президент Леонід Кучма підписав ці документи.
Втім, коли Янукович здобув владу, він зробив все, аби руками свого "кишенькового" Конституційного Суду визнати антиконституційними ці зміни, за які у 2004 році голосувала вся його фракція у Верховній Раді. Будучи прем'єром, він над цим питанням не задумувався, а після виборів 2010 року одразу вирішив усіх поставити "на коліна".
Чи міг Конституційний суд вирішувати питання, які належать до повноважень Верховної Ради? І якщо його Партія регіонів прийняла такі неконституційні закони, можливо вони повинні були б понести кримінальну відповідальність за таке голосування?
По-друге, за ці 4 роки фактично було знищене правосуддя в Україні. За порадами і діями свого радника Андрія Портнова президент знищив в Україні будь-яке правосуддя.
Саме цьому радникові ми маємо завдячувати тим, що через через Верховну Раду було проведено безліч антинародних і антиконституційних реформ "із судоустрою", "процесуального законодавства". Ці реформи, звісно, нічого доброго для українського народу не принесли.
Остання ідея це взагалі просто фарс – закон (саме "закон", а не "Закон") від 16 січня цього року "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження)".
І відтепер наші "непідкупні" слідчі чи прокури можуть прийняти рішення про здійснення заочного кримінального провадження під час досудового розслідування, а "справедливі" та "неупереджені" суди - під час судового провадження.
При цьому будь-які інші процесуальні дії під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування). Суди також зобов'язані призначити особі, щодо якої здійснюється заочне кримінальне провадження, адвоката, який також може бути призначений зі своїх.
Таким чином, будь-яка особа, яка поїхала з дому на деякий час, або яка не проживає за місцем свої реєстрації, може за короткий час стати злочинцем. І скажіть, чим цей кримінальний процес відрізняється від "трійок" НКВС?
До речі, існування "трійок" НКВС повністю суперечило нормам Конституції СРСР 1936 року, згідно зі 102 статтею якої судові функції в СРСР реалізовувалися тільки судом. Жодних позасудових органів Конституція СРСР 1936 року не передбачала. І в тогочасний кримінальний та кримінально-процесуальний кодекс СРСР влада не посміла внести відповідні зміни, які б допускали функціонування "трійки" замість судових органів. Наші ж народні депутати від парламентської більшості вирішили "узаконити" і закріпити це в КПК.
По-третє, завдячуючи Януковичу, також було поховано парламентаризм в Україні. Більшість законів, які приймаються сьогоднішньою більшістю, приймаються повністю з порушенням процедури, встановленої Конституцією України та Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".
Яскравим прикладом є голосування в Раді 16 січня цього року, коли в порушення статті 89 Конституції України, була прийнята низка "диктаторських законів", що є неприпустимим для правової держави.
Зокрема, з'явився і такий закон - "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" №724-VІІ. Відповідно до нього сьогодні будь-який народний депутат України, обраний народом, без рішення Комітету ВРУ з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, що є порушенням статі 89 Конституції України (комітети Верховної Ради України готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України), може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований за поданням Генерального прокурора з наступним голосуванням створеної в Раді більшості.
Тобто, з урахуванням процесу заочного кримінального провадження, будь-який опозиційний народний депутат, захищаючи інтереси народу України, який його обрав, критикуючи існуючу владу, тобто здійснюючи "екстремістську" діяльність, завтра може сісти за грати.
І це не якась міфічна вигадка, це реальний механізм впливу на неугодних владі опозиційних народних депутатів.
По четверте, Янукович остаточно добив демократію в країні. Він це зробив, підписавши усім уже відомі закони "від 16 січня". Зокрема, найбільшої шкоди, безумовно, вільній країні завдає закон "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян", який встановлює, адміністративну та кримінальну відповідальність за низку правопорушень.
І тепер у київських заторах можна буде притягувати до адміністративної відповідальності всі транспортні засоби, що рухаються у годину-пік, бо рухаються вони в "колонах в складі більше п’яти транспортних засобів без узгодження умов та порядку руху з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху". Це до мільйона автомобілістів щовечора. Тому наклейки "не ідь за мною, я вже п'ятий" – це навіть не жарт.
Фактично і транспортний затор може бути створений після узгодження умов та порядку руху в заторі з відповідним підрозділом МВС. За цим законом громадяни України, які беруть участь у будь-яких зборах громадян (навіть весіллях та похоронах) є такими, що порушують законодавство. Це такий закон!
Велосипедисти, мотоциклісти та діти, які катаються на роликах, тепер є порушниками законодавства, бо носять шоломи, щоб запобігти травмуванню, і мають сплатити штраф від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або відбути адміністративний арешт на строк до 15 діб. Це закон!
Тепер, якщо будь-хто публічно висловить свою позицію стосовно діючої влади з критикою її дій, є екстремістом і має нести кримінальну відповідальність. Якщо будь-хто публічно висловить свою позицію щодо іншої особи, що на думку нашого "неупередженого" правосуддя, ганьбитиме її честь та гідність, це буде вважатися кримінальним злочином. І така особа нестиме кримінальну відповідальність.
Тепер, якщо у особи знайдуть телефонний номер хоча б одного судді, працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, то така особа нестиме кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання конфіденційної інформації. Це таке законодавство!
Більшість з цих норм суперечать статтям 21-22, 34, 39 Конституції України. Проте, кого це цікавить?
Нехай Президент вийде до народу і визнає, що він узурпував владу в нашій державі, забувши, що відповідно до Конституції, а саме Статті 5, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є НАРОД.
І право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Чомусь представники влади не згадують, що стаття 39 Конституції України чітко встановлює, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, а статті 21-22 Конституції України гарантують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. І при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
І найголовніше - діюча влада у своїй гонитві за кріслами і необмеженими ні Конституцією України, ні законами України повноваженнями забула, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Перш, ніж щось вимагати від опозиції, президенту треба визнати, що масові заворушення спричинив саме він. Нехай він визнає свою провину за те, що у людей немає жодного іншого засобу захисту своїх конституційних прав, ніж той, який вони використовують сьогодні.
Юрій Дерев’янко, УП
