Аналітична група «Фіртка-Магус»: Спроби означити Майдан. Передчуття Антисистеми і зачароване коло смислів

 

/data/blog/46122/c4286bd94b4ed53a4b8c22e72e5ba1da.jpg

 

Перед тим, як стати історією, Майдан відкрив небачене поле для різноманітних теоретичних конструкцій. Поки політики демонструють, що вони нічому не навчились і не хочуть вчитися, в інтелектуалів тривають свої танці. Якщо не придивлятись до кожної спроби вивести з Майдану нову «теорію революції», всі заявлені концепти можна поділити на такі узагальнені типи:

 

1) Майдан означив собою перехід від революції політиків до революції «народу проти Системи»… чи, навіть більше, - боротьби на  ірраціональному ідеалістичному рівні – «проти несправедливості», «проти неправди», «проти зла»…;

2) На Майдані стали можливими пошуки нових смислів української історії (включно із значно «вищими» аніж «горизонтальна» євроінтеграція), але вони (поки що) не дали результату через фатальний брак інтелектуальних, ментальних, інтуїтивних сил та прихованих диверсій «старих політиків», зацікавлених у збереженні системи;

3) Майдан став довгоочікуваною «революцією моральних сенсів» й докорінно змінив українське «поле суспільно-політичної відповідальності»;

4) Майдан став революцією «некст-покоління», яке ( не в останню чергу завдяки Майдану) остаточно звільняється від колоніальних та постколоніальних міфів та забобонів, якими жили та живуть їхні батьки і діди;

5) Майдан є «соціальною лабораторією» де народжуються нові суспільні механізми. Він вже породив нові, небачені досі практики соціальної мобілізації;

6) Майдан народжує нову генерацію «українських кшатріїв».

 

Отже, спробуємо розібратись, наскільки ці концепти відображають реальність і наскільки видають бажане за дійсне. Отже почнемо з «революції проти Системи» й відтак підемо далі.

 

1) Майдан не сильно вплинув на фундаментальні основи Системи української влади. Формальні лідери (і основні спонсори) Майдану належать до Системи, зрослись з нею і, попри всі слова, не мають жодної мотивації цю Систему руйнувати. Більше того, вони за два місяці успішно перетворили регулярні процеси Майдану (віче, концерти, оборону, експедиції) в своєрідний «екстремальний додаток до Системи». Й, врешті решт, формалізували це перетворення практично монопольним становищем в середовищі ГО Народного об’єднання «Майдан», яке знаходиться під повним контролем опозиційної партократії (яку втаємничені часто бачили в коридорах Льовочкіна-Клюєва). Спроби активістів створити щось альтернативне (у Харкові 11-12 січня, до прикладу) були оперативно дискредитовані, а харизматів, які намагались цим спробам сприяти (Гриценко, брати Капранови), більш або менш успішно вивели на маргінес «революційного дискурсу». Ніякої фундаментальної «революції проти Системи» наразі не спостерігається. Йде політична боротьба за владу. Бійки «автономістів» зі «свободівцями» у Львові та маніфести студентських згромаджень демонструють лише локальні зародки розуміння того, що Система не обмежується, владою, Партією регіонів і правоохоронними структурами.

 

2) Українська історія в останні 25 років розвивалась за нав’язаними геополітичними сценаріями, на які внутрішні події в Україні впливали радше в якості коригуючого чинника, а не домінантного. Її (українську історію) можна описати такою схемою «розпад імперії – перебування України в різновекторній зоні впливів – реставрація імперії». Сама ж Система за ці роки зазнала лише косметичних змін. Партійно-господарсько-суддівська номенклатура пізньої УРСР поступово мутувала в клептократичний олігархат, залишивши при владі і ресурсах кілька тисяч родин, які на дві третини вийшли з лав згаданої номенклатури. Вони пережили два десятиліття різновекторності, розікрали країну, не змогли собі дати раду з викликами часу і здались реставратору, прибігши до нього як вірна зграя псів прибігає до того, в кому бачить природного господаря, спадкоємця покійного пана (загиблої Червоної імперії). Щодо можливої європейської альтернативи, то це був один з векторів, який би став домінантним, якби в Системі існувала критична маса невдоволених, а спільнота євроінтеграторів (майбутні «люди Майдану») були б організовані як Антисистема. Проте такої маси не знайшлось, а зародок Антисистеми (майданна квазіреспубліка) з’явився вже після провалу Східного партнерства. На Майдані нові смисли не оформились, а лише почали виникати. В цих смислів ще немає імен, немає ікон і не склались ефективні меседжі. Ми бачимо можливість Антисистеми і бачимо як Система мобілізується проти цієї можливості (влада вводить цензуру, а «оппі» невтомно маргіналізують геть все, що не перебуває під контролем їхніх партійних апаратів).

 

3) Ще гірше з мораллю. В той час, коли на Майдані проголошуються високі моральні критерії подолання Системи, як структурованого реплікатора аморальності, однопартійці («побратими») полум’яних моралістів від опозиції, перебуваючи при владі в Західній Україні, продовжують роздавати комунальну власність за гроші, підтримувати свавілля «своїх» забудівників та скеровувати споживачів адміністративних послуг колами корупційних ланок комунальної влади. Тобто, підтримують агрегати Системи в їх найбрудніших клептократичних формах. Будь яка критика такої «моральної шизофренії» гаситься під гаслом: «Не дамо зруйнувати єдність Майдану!» В перші дні протестів ця ситуація здавалась тимчасовою та терпимою. Але через два місяці протистояння вона все більш потужно починає працювати як «машина розчарування», відштовхуючи від протестів тих, хто шукає на Майдані власне моральної альтернативи Системі.

 

4) З усіх перерахованих концептів «революція некст-покоління» здається найбільш наближеною до реальності. Наймолодші українці починають мислити Українську державу інакше. Не як непорушний, тисячолітній освячений історичними заклинаннями, масив,  а радше як соціальну майстерню, в якій є конкретна важка робота. Купа праці на довгі десятиліття. Проте цей новий погляд містить у собі більше цинізму та практицизму, ніж сподіваються романтично налаштовані теоретики революції. Серед молоді мало ідеалістів, готових покласти свої біографії на вівтар Вітчизни. Молоді ж прагматики розглядають європейський вектор України не стільки як засіб для виснажливої та небезпечної боротьби з Системою, скільки запоруку вільного виїзду на Захід.

 

5) Концепт Майдану як соціальної лабораторії також близький до реальності. Сьогодні закладаються перспективні практичні механізми боротьби із Системою. Деякі теперішні «закладки» спрацюють (хоча після останніх парламентських подій – вже «не факт») у 2015 році, деякі через роки і десятиліття. Власне, у вітчизняній історії це ми вже бачили. Адже без протестів 2001 року не було б Помаранчевого майдану-2004, а без нього, у свою чергу, не було б Євромайдану. Можливо, серед цих «закладок» є й такі, що допоможуть розірвати «зачароване коло смислів», у якому вже чверть століття блукає й не знаходить виходу Україна. Щоправда, трохи дивує та обставина, що «майданна лабораторія» поки що не виробляє такого очікуваного продукту як молоді харизматичні лідери. За два місяці з інформаційного виру Майдану не випірнуло й десятка яскравих імен молодіжних лідерів. Серед пропонованих ЗМІ «ікон протесту» бачимо енергійних папараці типу Тетяни Чорновіл, гранітоїдів, підстаркуватих митців та викладачів, знаних журналістів і просто політичних динозаврів, але не бачимо авторитетних вождів з молоді, свіжих ворогів Системи, чия харизма загартувалась на Майдані.

 

6) Серед усіх концептів теорія «національної революції» є найбільш критикованою інтелектуалами й, у той самий час, найбільш зрозумілою широким масам. Десятки, а може й сотні тисяч активістів Майдану мріють про те, щоби антивладні протести якнайшвидше набули кольорів войовничої етнократії, мріють хоча б на кілька днів відчути себе воїнами-кшатріями і ступити на хиткий (але такий обіцяючий для соціально ображених) грунт громадянської війни. Цього прагне й сама Система, яка у випадку радикального «правого переформатування» Майдану зможе легко змобілізувати соціально байдужих та нейтральних громадян на свій захист. Нехай цей захист буде пасивним, невиразним та нетворчим, нехай мобілізація буде йти з-під палки. Системі потрібний «загрозливе гудіння» стурбованих народних мас, або ж, у гіршому випадку, мовчазна недовіра до будь-яких змін. Решту Система зробить сама. Для цього в неї є структури і гроші. Врешті-решт підспудні прагнення можуть набути реального змісту і тоді в полум’ї жорсткого конфлікту випарується актуальність всіх інших концептів. Антисистеми не виникне, а протестний потенціал Майдану буде оформлений гаслами та ідеями першої половини ХХ століття. На цьому тлі дискредитована Система поверне собі хоча б дещицю актуальності та зробить заявку на «єдино правильний шлях», альтернативи якого ведуть лише до крові та тріумфу відвертої архаїки.

 

Відсутність широкого спектру інтелектуальної рефлексії на Майдан насторожує. Можливо, одною з причин цього є практична відсутність конструктивних дискусій та круглих столів філософів і політологів. Концепції та теорії проголошуються немов у порожнечу. З одного боку, громадськість просить ідей та планів, з іншого скептично дивиться на будь-яку спробу узагальнюючої та прогностичної аналітики, вбачаючи у ній відірвані від реальних процесів кабінетні вправи.

 

Формальні лідери Майдану (партійні вожді) безперечно мають свої плани і свої прогностичні експертні висновки. Але ці концепти спрямовані не на руйнування Системи, а на створення «дорожніх карт», які б допомогли дорватись до владних крісел. Саме тому найзапекліші дискусії точаться навколо проблеми: йти на президентські вибори з одним кандидатом (як хоче лідер соціології електоральних симпатій), чи – як пропонує другий призер соціології – «трьома колонами». Ця проблема, за великим рахунком, не має жодного стратегічного змісту, тому що стосується технологій простої заміни персон всередині Системи. В принципі, вже тепер зрозуміло, що «сценічному тріумвірату» все складніше стає перемогти владу ані з єдиним кандидатом, ані з трьома, ані з п’ятьма. Теперішня влада достатньо органічно співіснує з Системою і останній немає сенсу змінювати «галерею портретів» на владному Олімпі. Побороти існуючу владу в існуючій Системі може лише відсутність ресурсів «на диктатуру» (позаяк річ це не дешева) та надмірне закручування гайок в комплекті дефіцитом ресурсів влади…

 

Майдан може мати історичний сенс лише як могильщик Системи, а не «претрахувач» (за термінологією «бацьки») персоналій і кадрів в межах Системи.

 

Але така роль вимагає не лише ясного бачення процесів руйнування, але й концепції шляху у майбутнє. Тут нібито мали б напрошуватися аналогії до європейських лабораторій соціального планування в університетському та орденському середовищах кількасотлітньої давності. Але… і ці аналогії виглядають сьогодні не зовсім доречними, враховуючи гіперболічне «пришвидшення часу», та й практичну саму відсутність тих "соціально-інженерних" середовищ…

 

А якраз часу на соціальну інженерію та вибудовування хоча б морально-етичної (про духовну помовчимо) бази для розбудови Нової Системи в сучасному часовому цунамі навряд чи вистачить…

 

І на цій сумній ноті безнадії можна б і завершити, хоча… третій закон термодинаміки (який, доведено!, - працює і в соціумі) твердить про те, що будь яка хаотична і розбалансована система безальтернативно приходить до стану рівноваги…

 Аналітична група «Фіртка-Магус»


17.01.2014 1397 11
Коментарі (11)

вася 2014.01.18, 09:22
респект аналітикам-тільки все це можна було писати ще 04 році- я б ще добавив що в велику політику не вибирають а пускають- тому іллюзіон має закриватись
+ 2014.01.19, 14:42
нажаль.......
Лексус 2014.01.19, 20:13
Все, що сьогодні відбулось у київі свідчить про назрівання шостого варіанту. 19.01 закінчився як політик Яценюк-Кролик. Крапка. Ліберальна пісня в україні відспівана.
Заєць 2014.01.19, 23:20
Ашо яцинюк? Він алібі собі заробляв...)
Марія 2014.01.20, 10:58
Колись за незапам"ятних часів, коли ковбаса була по 2.20, на заводах велись з робітниками заняття з економіки. Після одного з них, коли всі розійшлися ( при всіх це було неможливо) до мене підійшов один слухач і сказав: -Пані, Австрійська імперія 200 літ панувала, але і її шляк трафив. Будемо надіятися, що нам не доведеться чекати 200 літ.
Марії 2014.01.20, 11:27
Й чого доброго дочекався отой мудрагелик? Ковбаси по 78 гривень?
Олег 2014.01.20, 16:28
Порозганяти їх всіх і нехай не заважають працювати !
Василій 2014.01.20, 16:30
Ті дибіли почали війну ! Що творится в Києві це жах !
Тому, що писав до Марії 2014.01.20, 16:41
Коханє, мова була ж не про ковбасу, а про СИСТЕМУ,яку надіємося шляк трафить, бо навіть Австрійську імперіюЮ яка панувала 200літ , все таки шляк трафив.
НИК 2014.01.18, 12:23
1. В ПОЛІТИКУ ВПУСКАЮТ ТІЛЬКИ В ПРЕЗЕРВАТИВАХ. ТОМУ НАДІЙ НА ЗМІНУ СИСТЕМИ МАЛО. ТУДИ ПРОРИВАЮТСЯ, АЛЕ ЯК Є ІДЕЇ, І СИСТЕМА СЛАБНЕ. 2. НАША СИСТЕМА ЧАСТИНА ГЛОБАЛЬНОЇ. ЗАГНЕСІ ГЛОБ - ВПАДЕ Й НАША. СИСТЕМА ІДЕЙ ГОТОВА. СНПУ =ЧАСТИНА ШВАБОДИ. ФІРТКА ВЖЕ ДАЛА СТАТЮ І МІЙ КОМЕНТ - ДОСИТЬ ПРИВАТИЗУВАТИ ЛИШ БАНКИ І РОЗВИТОК ВИР-ВА НА 20р. ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ. 3. СМіЮСЄ НА ВАШ п.6 -ТО ШО ЗРОЗУМІЛЕ МАСАМ ТО Й ПІДЕ НА УРА. А ПОТІМ РОЗБЕРЕМСІ. СИСТЕМА Ж ТО ВПАДЕ !!! БУДЕ В НИХ ІНТЕР-СОЦ, А В НАС СОЦ-НАЦ. ТАК ШОБ БУЛО НЄ БОЛЬНО, ВЖЕ НЕ БУДЕ! ОЛІГАРХИ БУДУТ, АЛЕ ЛИШ МІСЦЕВІ. ТОМУ ЩО СОЦ-НАЦ НЕ ПРОТИ ПРИВАТУ, А вс ПАРАЗИТНОГО ВЕЛИКОГО КАПІТАЛУ.
До глюппого НИКа 2014.01.18, 14:43
Всім, хто мріє про "соц-нац" потрібно памятати, що в таких системах вирішальнимзавжди є фактор якості нації. Німці створили за Гітлера соц-нац машину, бо вони є німцями, що вміють робити мерседеси. Італійський Соц-нац був вже не рівня мерседесу, а так, фіатівський. а український злодійкуватий соц-нац буде як таврія і швидесенько закінчиться розбіганням соц-нац-тарганів по пакістанам. Наших соц-нац далі скотобази пускати нерекомендується психіатрами
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

600
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

575 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2003
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1287
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

7003
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1922

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

360

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

282

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

881

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

988
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

897
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

651
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1713
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

547
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3587
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3758
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7342
20.06.2025

Генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

3656
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

406
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

823
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1073
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

456