З усуненням Віктора Януковича від влади у країні виявилася зруйнованою монополія на корупцію. Майдан інтуїтивно зрозумів, що в парламенті розгортається боротьба за акціювання безгоспної частки. Зрозумів і спробував перешкодити. У результаті чого поділив відповідальність із новим урядом та отримав свій перший хабар. Кадровий. Що стосується грошей, то їх поділять інші.
Сформувати новий уряд можна було досить просто, розділивши його на три квоти: коаліції, Майдану та Південного Сходу. Перша — для концентрації в залі потрібних голосів. Друга — щоб було враховано думку громадянського сектору. Третя — для зміцнення цілісності країни. При цьому, очевидно, всі квоти мали бути заповнені професіоналами з досвідом роботи, здатними зайти в кабінет і з першої хвилини віддавати компетентні, актуальні розпорядження. І не важливо, чи перебував кризовий галузевий менеджер у загоні КПРС і "чи крав у голодні роки з поля колоски". Ми ж домовилися, що Майдан-2014 — це не інфантильний Майдан 2004-го. А отже, за владою буде забезпечено пильний нагляд.
В умовах кризи — економічної, зовнішньо- і внутрішньополітичної — країні як ніколи потрібні не просто порядні управлінці, а й професіонали. Адже попередня влада угробила країну не тільки жадібністю, а й дилетантством у питаннях управління нею. Компетентність і порядність — два критерії, за якими треба було добирати Кабмін. Часу об'єктивно не вистачало. Завдань — гора. Варіантів — небагато. В описаному мною не був зацікавлений майже ніхто.
Другий варіант — олігархічний. Прийшовши до влади, опозиція з позафракційними, що приєдналися, і майже половиною фракції Партії регіонів будували на Кабмін свої плани — розпаювання. Перехопивши "водиці крапельку та кленовий листочок" на випуску з країни всіх, хто хотів полетіти, влада взялася розписувати шахматку урядових посад. І, очевидно, завершила б успішно цю копітку працю, якби не втрутилася Юлія Тимошенко, що відчула холодок Майдану.
Звільнена Юлія Володимирівна особливо не засмутилася, відчувши прохолодний прийом. Адже вона чудово розуміла, що це переважно Майдан "противсіхів", і не ототожнювала реакцію площі з реакцією свого електорату. При цьому вона хутко вловила, що люди, які громадянськи переросли трьох своїх вождів, вимагають іншої якості роботи виконавчої влади і присутності в ній своїх представників-контролерів. Відмовившись від власної кадрової розкладки, складеної ще в харківській лікарні, Тимошенко наполягла на тому, щоб, формуючи уряд, коаліція врахувала кадрові інтереси активістів Майдану. Саме цей, третій варіант формування уряду, і став робочим.
Таким чином, за сміливість і мужність із людьми розплатилися портфелями...
Я дуже сподіваюся, що люди, які боролися з хабарництвом, залишаться такими ж твердими і в ситуації, коли мільйони пропонуватимуть їм. Із професіоналізмом — складніше. Сміливі кадрові експерименти завжди добрі тоді, коли треба розвивати, а не рятувати. Україні потрібні парамедики. Ми ж отримали в основному уряд інтернів. Здатних зайти і включитися — ой як небагато... Яценюк (прем'єр), Шлапак (Мінфін), Гройсман (регіональний розвиток). Ось, мабуть, і всі. Хоча ні. Оперативно можуть почати "гаптувати" Денисова (Мінсоцполітики) та Продан (Мінпаливенерго). Решті — як заповів повалений Ленін: учитися, учитися і ще раз учитися...
За великим рахунком, тепер в Україні найкращий час для реформ. Бо реформи починаються тоді, коли закінчуються гроші. Але завтра на цих людей зваляться президентські вибори й пов'язана з ними кон'юнктура. А сьогодні міністри ризикують, навіть маючи ідеї, згоріти в гасінні щохвилинних пожеж.
Упевнена, що міністр економіки Павло Шеремета, в інших обставинах — здатний згенерувати низку цікавих і неординарних кроків, просто не уявляє собі, який бюрократичний монстр йому дістався. Ігореві Тенюху — міністрові оборони — теж не позаздриш: кримські події при чехарді в Генштабі явно відірвуть його від думки, де взяти гроші на контрактників і як не залишити голою армію, в якій минулий осінній призов було оголошено останнім, але якій бюджет виділили менший, ніж торік. Я не знаю, як керуватиме Мін'юстом Павло Петренко, не здатний написати закон про амністію краще, ніж помічник Ківалова. Я вірю, що ідею Сергія Квіта про автономізацію вишів більшість підтримає натхненно. Але чи зможе Сергій Миронович як міністр освіти закрити, наприклад, дев'ять із десяти вищих навчальних закладів України, зрівнявши їх кількість із відповідною Британії і Франції? Не знаю, чи буде хорошим у мирний час героїчний лікар Олег Мусій. Є люди війни, і є люди миру. Цей чоловік врятував сотні життів за останні три місяці. До того він багато років очолював Громадську раду при Мінздоров'я. А вбивчі схеми цього міністерства розкривало DT.UA. Чи готовий він рятувати мільйони не дефібрилятором, а написаною навскоси негативною резолюцією?
Я не розумію, що означає Антикорупційне бюро, але здогадуюся, що для керівництва ним у Тетяни Чорновол є тільки сміливість.
Не знаю, що таке Люстраційний комітет. Але хочу звернути увагу Єгора Соболєва на те, що в кабінет одіозного кабмінівського кадровика Ю.Євтєєва претенденти вже потягнулися нескінченним потоком, і відсіювання проводить він. Цікаво буде подивитися на критерії. Мені не цілком зрозуміло, що таке сьогодні РНБОУ. Я так довго займаюся українською політикою, що маю можливість порівнювати. І коли я зіставляю: "Горбулін—Парубій, Парубій—Горбулін", то просто розгублююся.
За великим рахунком, активісти Майдану отримали вершки. Ставленики партій і ФПГ — ресурсні корінці. Але це ще не все. З Майданом, як я вже сказала, розділили відповідальність. А гроші — поділять із другою хвилею призначень. Це буде Кабінет не так міністрів, як заступників і керівників центральних органів виконавчої влади. Служби, комітети, інспекції — все це на кону і в торгах. Люди, будьте пильні! Адже переважна більшість правлячо-заробляючого класу так нічого й не зрозуміла. Хтось несе за посади, щоб залишитися, хтось бере, щоб призначити: у кадровий мурашник з розмаху всілася нова влада.
Ось лише простий приклад, який демонструє, що з Майданом погодили тільки верхівку айсберга. Олександр Шлапак — досвідчений фінансист. І зараз це має більше значення, ніж його зв'язки з Тендерною палатою та свідчення проти Тимошенко в суді. Його кандидатуру погодили з широкою громадськістю, а далі — уже без неї — буде призначено голову податкової (і податкових у регіонах); голову Фінмоніторингу, якому система сигналізує про десятки мільярдів підозрілих трансакцій, але на виході залишаються самі сльози; голову Держказначейства, який дає добро на кожну платіжку зі скарбниці; керівника митниці, який дає добро на платіжки у скарбницю; голову Фінінспекції, покликаного наглядати за дотриманням законності тими, хто збирає, роздає, витрачає і заробляє від імені держави...
А далі — Укроборонпром, Укрспецекспорт, НАК "Нафтогаз України", "Енергоатом", "Укрнафта", Укртрансгаз, Комісія з лікарських засобів, Укрспирт, ДУС, Держкомзем... Запитання одне: всі ці інструменти збагатять бюджет чи призначенців?
Українська економіка має колосальний резерв, захований у корупційних схемах. За великим рахунком, країна потребує не так переливання крові, як її очищення. Щоб їй перев'язали й перетягнули корупційні рани. Осьлише кілька схем, які потребують накладення джгута на шию, адже через них національна економіка зазнає колосальних крововтрат.
Перша. Податкові майданчики. Масштаб втрат від цієї схеми спеціалісти оцінюють у 100 млрд грн щорічно. Буквально кілька слів про схему роботи бізнесу з "майданчиком", що розкривають механізм, який дає можливість не платити державі ПДВ і податок на прибуток, але при цьому обготівковувати гроші.
Майданчик може продати на підприємство все що завгодно, від послуг до обладнання. Підприємство за майданчик і від імені майданчика саме оформляє потрібні документи, майданчик їх підписує, реєструє в єдиному реєстрі, відображає в додатку 5 декларації з ПДВ. Після цього підприємство до 20-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує на розрахунковий рахунок майданчика 11,5% комісії від загальної суми виписаних документів. Надалі решту суми підприємство може обготівкувати перерахуванням на розрахунковий рахунок майданчика. Таким чином, підприємство може створити собі який завгодно податковий кредит із ПДВ і валові витрати, заплативши при цьому 11,5% комісії. При зіставленні додатка 5 із декларацією з ПДВ і під час податкової перевірки в підприємства не буде жодних проблем із підтвердженням витрат, оскільки список усіх майданчиків є в кожній податковій (податківці їх називають "фінансові партнери").
Приклад. Підприємство, за підсумками декларації з ПДВ, має сплатити в бюджет 100 тис. грн. За підсумками декларації з прибутку, підприємство має заплатити в бюджет 200 тис. грн. Таку суму підприємство не готове платити і звертається до послуг майданчика.
Майданчик виписує на підприємство акт виконаних робіт із маркетингових послуг на
500 тис. грн, у т.ч. ПДВ 83,33 тис. грн. Підприємство платить на майданчик 57,5 тис. грн (500 тис. х 11,5%). У результаті, підприємство має заплатити в бюджет ПДВ уже на суму 16,67 тис. грн (100 — 83,33), а податку на прибуток — 120,8 тис. грн (200 — (500/1,2 х 19%). Тобто підприємство заощадило 105,03 тис. грн (100 + 200 — 57,5 — 16,67 — 120,8).
Надалі будь-коли підприємство може доперерахувати на розрахунковий рахунок майданчика решту суми й отримати її вже у вигляді готівки.
Друга. Схема контрабанди бензину і нафтопродуктів. Її DT.UA докладно описувало, причому кілька разів. В одному з недавніх номерів ми опублікували побудовану на доказовій базі статистику за 2013 р.: понад 30% бензину і нафтопродуктів, спожитих в Україні, були реалізовані на ринку без сплати ПДВ і відповідних акцизів. Втрати для бюджету становили 6 млрд 958 млн грн. І це, звісно, без урахування втрат скарбниці через недоотриманий податок на прибуток.
Третя. Контрабанда через "зеленку". Спеціалісти оцінюють схему, щонайменше, у 30 млрд грн. Якби жителі Придністров'я з'їли, випили й викурили все те, що оформляється в українських портах як транзит через територію України з кінцевим пунктом у Придністров'ї, то наслідки були б як після вибуху нейтронної бомби. Однак переважна більшість усіх цих корисних і шкідливих товарів повертається в Україну й успішно реалізується на вітчизняному ринку без сплати жодних податків. Російська діра і білоруська дірочка, безумовно, теж наявні в розкладах. Але придністровська супердіра — завдання №1.
Четверта. Наприкінці минулого року при голосуванні пакету законів, покликаних забезпечити додаткове наповнення бюджету, якимось дивним чином було знято нульову ставку ПДВ на експорт зерна. На металобрухт, ліс, шкури й макулатуру нульова ставка збереглася. А ось експортерам зерна у 2014-му знову повинні повертати 20%. Незважаючи на те, що природи ПДВ у цьому товарі, який вивозиться великим бізнесом, немає. На першому в 2014 р. засіданні азаровського Кабінету міністрів міністр фінансів Колобов висунув вимогу негайно повернути нульову ставку для експортерів зерна, які й так отримують досить непоганий прибуток. Втрати бюджету у разі збереження 20-відсоткових "виплат ні за що" Колобов оцінив у 10—15 млрд грн.
П'яте. Особливу увагу влада має приділити розбірливості у питаннях видачі державних гарантій під позики, які проводять різні міністерства та відомства. І звісно — тендерні закупівлі. Їх прозорість та цінова виправданість мають стати одним із пріоритетів.
Зобов'язаний почати працювати закон про трансфертне ціноутворення (нагадаємо, що завдяки парламентській казуїстиці для основних експортерів антиофшорний закон буде введений у дію з 2018 р., а не з 2014-го, як передбачалося).
Рентні платежі. До цього питання у сфері видобутку корисних копалин необхідно повернутися. Щодо нафти й газу, враховуючи відносини з Росією, — обережно. Але неминуче. А рудою, може, все ж таки варто зайнятися, підвищивши для початку рентний платіж разів у десять, оскільки для виходу на середньоєвропейський рівень підвищувати його треба в 40?
Кабмін має зупинити реалізацію пакетів обленерго "25%+1 акція". Попередній уряд роздробив державні пакети і, продавши за копійки їх першу частину, запланував за такі самі копійки продати другу...
Насправді про схеми можна написати трактат. Головне — зрозуміти: нова влада прийшла різати чи пиляти?
Юлія Мостова,
