Мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус про Майдан та польський погляд на українську євроінтеґрацію

 

 

Нещодавно у Любліні відбулась українсько-польська зустріч, на якій побували міські голови Західної України та їх заступники з міст-партнерів Любліна. А саме: зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Рівного та Луцька.
 

Круглий стіл був присвячений «європейському питанню» України і відбувся за участю керівництва польського міста, представників інтеліґенції, послів до ЄС від Польщі та української молоді. Адже в Любліні навчається понад півтисячі українських студентів. Про підсумки поїздки розповів мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.

 

– Віктор Андрюсович, Ви повернулися з Любліна, де обговорювали питання складної політичної ситуації в Україні. Чи почули Ви щось нове від своїх польських колеґ?

– Попри те, що наші польські партнери моніторять інформаційний простір щодо подій в Україні і демонструють прекрасне володіння ситуацією, вони хотіли почути нашу думку з перших уст. Оскільки присутні на зустрічі представники українських міст є представниками влади, що здійснюють керівництво не з Печерських пагорбів, а безпосередньо керують життям територіальних громад на місцях, спілкуються з представниками громадськості. Їм було важливо почути саме нашу оцінку ситуації.

Зокрема, під час зустрічі йшлося про два Євромайдани. Перший Євромайдан, який тривав до 29 листопада, на який вийшли в основному студенти і молодь. Проте після жорстокого побиття «Беркутом» мирних демонстрантів Євромайдан дещо переформатувався. На Майдан Незалежності, окрім молоді, вийшли батьки. Батьки, які не згодні з такими діями влади, не згодні з тим, що їхніх дітей б'ють, в тому числі і я.

Також обговорювались питання, які стосувались того, чим можуть допомогти польські міста, польські дипломати вирішенню нашої проблеми.

Скажу більше. Якби всі польські та європейські політики, члени Європарламенту займали таку позицію, як депутати від Польщі, Прибалтики й інших посткомуністичних країн, то Україна вже давно була б у Євросоюзі.

– Чи всі польські дипломати і політики одностайні щодо поведінки Європи щодо України?

– Усі присутні на зустрічі дипломати та представники Європарламенту мають одностайну думку. Представники Польщі і в Раді Європи, і в Європарламенті мають тверду позицію щодо європейського майбутнього України, закликають усіх інших депутатів, особливо із західних країн (тієї ж Німеччини, Франції, Іспанії), підтримати євроінтеґрацію нашої держави.

Польські дипломати та європарламентарі повністю підтримують нас в тому, що коли проти політики влади виступають мільйони людей, у зв'язку з тим, що ця влада вперто не хоче виконувати волю людей, то люди вже не хочуть цієї влади.

Зокрема, поляки підтримують думку про введення санкцій проти окремих українських урядовців. Вони також володіють інформацією про те, що члени Кабінету Міністрів, їх сім'ї уже фактично в Європі. Вони абсолютно резонно запитують, чому, — якщо ваші діти живуть, працюють в Європі, ваші активи знаходяться в Європі, — ви простих громадян України не пускаєте в Європу? І говорять, що потрібно вводити санкції проти них.

На жаль, інша частина Європарламенту дещо прохолодніше, більш дипломатично і виважено підходить до питання запровадження санкцій щодо українських урядовців, очікуючи ще більш радикальних дій від української влади проти мирних протестуючих.

– У польській пресі прозвучала заява від міністра науки Польщі про виділення 50 стипендій на навчання студентів-українців, які, можливо, зазнають репресій у своїх ВНЗ в Україні через участь у Майдані. Зараз Польща вирішує, які саме університети будуть приймати цих студентів. Чи порушували це питання на зустрічі у Любліні?

– Це питання порушувалось під час обміну думками. Адже ті люди, які віддавали накази по-звірячому бити протестуючих студентів, бити журналістів та представників ЗМІ, не притягнуті до відповідальності. Натомість арештовані зовсім інші люди, які просто «попали під гарячу руку», опинились не в тому місці і не в той час.

Обговорювалось воно в контексті того, що влада вже намагається складати списки студентів, які не відвідують навчання, а беруть участь у Євромайданах. Зокрема, таку ініціативу підтримав ректор Люблінського університету. Який заявив під час нашої зустрічі, що в разі репресій в Україні проти студентів, які беруть участь у протестах, відрахування їх з ВНЗ, Люблінський університет готовий розглянути питання про їх зарахування на навчання до цього польського вишу.

– Можливо, Польща (окремі міста) ще щось пропонує на знак підтримки європейських прагнень українців?

– Обговорювались в основному лише згадані вище речі. Головною метою зустрічі було донести думку і позицію громад українських міст, що мають партнерів у Республіці Польща, до членів Європарламенту від Польщі, які були присутні на зустрічі. Адже Європарламент є вищою спільною інституцією для країн Євросоюзу. Вони, своєю чергою, зможуть донести цю думку до своїх колеґ з інших країн.

– Можна сказати, що Майдан впорався з одним із своїх завдань і зумів показати світу, що Україна — це Європа?

– Побувавши особисто на Євромайдані у Києві, поспілкувавшись з великою кількістю людей, можу сказати, що багато людей розчаровані тим, що є завдання максимум і є завдання мінімум.

Завдання максимум — це не тільки відставка уряду, нові вибори до парламенту, але й відставка президента. Останнє — це зараз нереально, бо відсутня законодавча база для проведення цієї процедури законним шляхом, спочатку треба змінювати законодавство. Певна частина людей розчарована тим, що не вдалося покарати винних у побитті мирних демонстрантів.

Проте, на мою думку, перемога вже є. Євромайдан — це справді перемога, незалежно від того, чим він закінчиться і як довго триватиме. Перемога в тому, що український народ згуртувався, формується громадянське суспільство. Люди показали, що ми не територія, на якій проживають окремі частини населення з різною ментальністю, а ми, дійсно, — нація.

Євромайдан — це не лише Західна Україна, яка прагне євроінтеґрації. Соціологія говорить про те, що 70% українців, незалежно від місця проживання, прагнуть євроінтеґрації. Цей Майдан об'єднав людей і дав новий поштовх для формування справжнього громадянського суспільства. Але, на превеликий жаль, політики, на мою думку, не встигають за цим.

 

Збруч


12.02.2014 1145 5
Коментарі (5)

Папіровка 2014.02.23, 03:01
Якби він зміг домовитися про будову у нас великих підприємств, заводів, фабрик, то був би достойним підтримки. А так нема за що
всім 2014.02.12, 17:18
Компромат на мера почали зливати що його батько був конвоїром у ГУЛАЗІ адже він себе позиціонує як зрозуміло що мітить на третій строк.
Місцевий 2014.02.14, 15:04
Молодець мэр! Франківськ став самим благополучним містом України. В цілому виявилося, що перші місця рейтингу зайняті саме західними областями України: Івано-Франківськ (1-е місце), Чернівці (2-е), Рівне (3-е), Ужгород (4-е), Тернопіль (5-е ). http://health.mail.ru/news/217250/
Марія 2014.02.18, 12:31
Це не компромат, а чергова порція брехні , яку кожен раз лиють і поливають "друзі" .
Місцевому 2014.02.17, 13:39
Те,що Франківськ став самим благополучним містом, заслуга містян, а не мера. Хай поїде в Луганськ і їх місто зробить самим благополучним, як там купа шпани, у нас тої шпани трохи менше..
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

447
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2068
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4911
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3809
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4917
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3067

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

266

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

413

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1218

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1415
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5915
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6555
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3555
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1718
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1384
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8255
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3054
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

753
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

139
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1259
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

914
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1637