Мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус про Майдан та польський погляд на українську євроінтеґрацію

 

 

Нещодавно у Любліні відбулась українсько-польська зустріч, на якій побували міські голови Західної України та їх заступники з міст-партнерів Любліна. А саме: зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Рівного та Луцька.
 

Круглий стіл був присвячений «європейському питанню» України і відбувся за участю керівництва польського міста, представників інтеліґенції, послів до ЄС від Польщі та української молоді. Адже в Любліні навчається понад півтисячі українських студентів. Про підсумки поїздки розповів мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.

 

– Віктор Андрюсович, Ви повернулися з Любліна, де обговорювали питання складної політичної ситуації в Україні. Чи почули Ви щось нове від своїх польських колеґ?

– Попри те, що наші польські партнери моніторять інформаційний простір щодо подій в Україні і демонструють прекрасне володіння ситуацією, вони хотіли почути нашу думку з перших уст. Оскільки присутні на зустрічі представники українських міст є представниками влади, що здійснюють керівництво не з Печерських пагорбів, а безпосередньо керують життям територіальних громад на місцях, спілкуються з представниками громадськості. Їм було важливо почути саме нашу оцінку ситуації.

Зокрема, під час зустрічі йшлося про два Євромайдани. Перший Євромайдан, який тривав до 29 листопада, на який вийшли в основному студенти і молодь. Проте після жорстокого побиття «Беркутом» мирних демонстрантів Євромайдан дещо переформатувався. На Майдан Незалежності, окрім молоді, вийшли батьки. Батьки, які не згодні з такими діями влади, не згодні з тим, що їхніх дітей б'ють, в тому числі і я.

Також обговорювались питання, які стосувались того, чим можуть допомогти польські міста, польські дипломати вирішенню нашої проблеми.

Скажу більше. Якби всі польські та європейські політики, члени Європарламенту займали таку позицію, як депутати від Польщі, Прибалтики й інших посткомуністичних країн, то Україна вже давно була б у Євросоюзі.

– Чи всі польські дипломати і політики одностайні щодо поведінки Європи щодо України?

– Усі присутні на зустрічі дипломати та представники Європарламенту мають одностайну думку. Представники Польщі і в Раді Європи, і в Європарламенті мають тверду позицію щодо європейського майбутнього України, закликають усіх інших депутатів, особливо із західних країн (тієї ж Німеччини, Франції, Іспанії), підтримати євроінтеґрацію нашої держави.

Польські дипломати та європарламентарі повністю підтримують нас в тому, що коли проти політики влади виступають мільйони людей, у зв'язку з тим, що ця влада вперто не хоче виконувати волю людей, то люди вже не хочуть цієї влади.

Зокрема, поляки підтримують думку про введення санкцій проти окремих українських урядовців. Вони також володіють інформацією про те, що члени Кабінету Міністрів, їх сім'ї уже фактично в Європі. Вони абсолютно резонно запитують, чому, — якщо ваші діти живуть, працюють в Європі, ваші активи знаходяться в Європі, — ви простих громадян України не пускаєте в Європу? І говорять, що потрібно вводити санкції проти них.

На жаль, інша частина Європарламенту дещо прохолодніше, більш дипломатично і виважено підходить до питання запровадження санкцій щодо українських урядовців, очікуючи ще більш радикальних дій від української влади проти мирних протестуючих.

– У польській пресі прозвучала заява від міністра науки Польщі про виділення 50 стипендій на навчання студентів-українців, які, можливо, зазнають репресій у своїх ВНЗ в Україні через участь у Майдані. Зараз Польща вирішує, які саме університети будуть приймати цих студентів. Чи порушували це питання на зустрічі у Любліні?

– Це питання порушувалось під час обміну думками. Адже ті люди, які віддавали накази по-звірячому бити протестуючих студентів, бити журналістів та представників ЗМІ, не притягнуті до відповідальності. Натомість арештовані зовсім інші люди, які просто «попали під гарячу руку», опинились не в тому місці і не в той час.

Обговорювалось воно в контексті того, що влада вже намагається складати списки студентів, які не відвідують навчання, а беруть участь у Євромайданах. Зокрема, таку ініціативу підтримав ректор Люблінського університету. Який заявив під час нашої зустрічі, що в разі репресій в Україні проти студентів, які беруть участь у протестах, відрахування їх з ВНЗ, Люблінський університет готовий розглянути питання про їх зарахування на навчання до цього польського вишу.

– Можливо, Польща (окремі міста) ще щось пропонує на знак підтримки європейських прагнень українців?

– Обговорювались в основному лише згадані вище речі. Головною метою зустрічі було донести думку і позицію громад українських міст, що мають партнерів у Республіці Польща, до членів Європарламенту від Польщі, які були присутні на зустрічі. Адже Європарламент є вищою спільною інституцією для країн Євросоюзу. Вони, своєю чергою, зможуть донести цю думку до своїх колеґ з інших країн.

– Можна сказати, що Майдан впорався з одним із своїх завдань і зумів показати світу, що Україна — це Європа?

– Побувавши особисто на Євромайдані у Києві, поспілкувавшись з великою кількістю людей, можу сказати, що багато людей розчаровані тим, що є завдання максимум і є завдання мінімум.

Завдання максимум — це не тільки відставка уряду, нові вибори до парламенту, але й відставка президента. Останнє — це зараз нереально, бо відсутня законодавча база для проведення цієї процедури законним шляхом, спочатку треба змінювати законодавство. Певна частина людей розчарована тим, що не вдалося покарати винних у побитті мирних демонстрантів.

Проте, на мою думку, перемога вже є. Євромайдан — це справді перемога, незалежно від того, чим він закінчиться і як довго триватиме. Перемога в тому, що український народ згуртувався, формується громадянське суспільство. Люди показали, що ми не територія, на якій проживають окремі частини населення з різною ментальністю, а ми, дійсно, — нація.

Євромайдан — це не лише Західна Україна, яка прагне євроінтеґрації. Соціологія говорить про те, що 70% українців, незалежно від місця проживання, прагнуть євроінтеґрації. Цей Майдан об'єднав людей і дав новий поштовх для формування справжнього громадянського суспільства. Але, на превеликий жаль, політики, на мою думку, не встигають за цим.

 

Збруч


12.02.2014 734 5
Коментарі (5)

Папіровка 2014.02.23, 03:01
Якби він зміг домовитися про будову у нас великих підприємств, заводів, фабрик, то був би достойним підтримки. А так нема за що
всім 2014.02.12, 17:18
Компромат на мера почали зливати що його батько був конвоїром у ГУЛАЗІ адже він себе позиціонує як зрозуміло що мітить на третій строк.
Місцевий 2014.02.14, 15:04
Молодець мэр! Франківськ став самим благополучним містом України. В цілому виявилося, що перші місця рейтингу зайняті саме західними областями України: Івано-Франківськ (1-е місце), Чернівці (2-е), Рівне (3-е), Ужгород (4-е), Тернопіль (5-е ). http://health.mail.ru/news/217250/
Марія 2014.02.18, 12:31
Це не компромат, а чергова порція брехні , яку кожен раз лиють і поливають "друзі" .
Місцевому 2014.02.17, 13:39
Те,що Франківськ став самим благополучним містом, заслуга містян, а не мера. Хай поїде в Луганськ і їх місто зробить самим благополучним, як там купа шпани, у нас тої шпани трохи менше..
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

1001
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

806
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1925
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

3284
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2572
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2560

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

269

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

750

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

707

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1636
01.05.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

385
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

720
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

634
30.04.2024

Великий або Страсний четвер — це день, коли Христос понад 2000 років тому на Тайній Вечері з апостолами, своїми священниками, установив Таїнство Святого Причастя, відслуживши першу Божественну Літургію.  

370
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

401
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

27062
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

860
02.05.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

19699
30.04.2024

Івано-Франківська міська рада прийняла звернення до Президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, комітету Верховної Ради України з питань бюджету, щодо спрямування видатків державного бюджету з фінансування політичних партій на ЗСУ.  

450
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

413
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

746
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

1387 4