Як сталося, що депутати, плюнувши на євроінтеграцію, засмагають на Мальдівах?! А де закони, яких вимагають в Європі? Гарно поборолись з ордою?! Тимошенко у тюрмі, Табачник при посаді, а Сім’я скуповує інформаційний простір.

Івано-Франківськ перенасичений рекламою, як легальною, так і нелегальною. Влада каже, що бореться: демонтовує старі конструкції та не дає дозволи на нові. Але реклами все одно не меншає. І привабливості вона нашому європейському місту аж ніяк не додає. То чи є вихід?

Майстерність кухарів «Лейбової гори» є безсумнівною. Окрім української кухні «фішкою» кухарів «Лейбової гори» є і, зокрема, страви угорської кухні. Минулого року їх бограч був відмічений як один з найкращих на фестивалі бограчу в Закарпатті. Але досконалість не має меж. І в її пошуках делегація менеджменту та кухарів «Лейбової гори» днями відвідала Угорщину...

Так сталося, що ми кілька років не мали нагоди побувати у Львові, щоби зрозуміти на скільки недосяжно Львів пішов вперед в порівнянні з Івано-Франківськом в плані комфорту, розвитку, привабливості для туристів… Домовилися і про зустріч з першим заступником мера Львова, екс-заступником мера Івано-Франківська.

За усіма рейтингами і соціологічними опитуваннями, найкомфортніші міста в країні — Чернівці й Івано-Франківськ. Цілковита правда. Жити в них надзвичайно красиво і затишно. Здавалося б, цю шляхетність, цю високу естетику імперського минулого два сусідніх міста мали б з честю нести у світ, удосконалюючи його своїм прикладом...

Справа в тому, що українці віддали свинопасам свою політику та національну репрезентацію. Націонал-свинопаси полюбляють лише добряче зітлілих героїв й побоюються живих.

Івано-Франківська комунальна реформа надала поштовх до розвитку ринку житлово-комунальних послуг. На підрядах у «Єдиного розрахункового центру» – управителя житлового фонду Івано-Франківської міської ради – у цій сфері почали працювати приватні підприємства.

Віктор Анушкевичус – міський голова Івано-Франківська вже сім років поспіль, тобто вибори на цю посаду він вигравав двічі: у 2006 та 2010 роках. Однак, із приходом до влади у міській раді ВО «Свобода», позиції мера значно послабшали.

Знайома картина: на всіх підступах до міського ринку йде жвава торгівля сільськогосподарською продукцією. Особливо активізується вона цієї літньої пори, коли дозріває садовина, продають дари лісів. Ось обабіч тротуару примістилася молода жінка з добірними грибами та чорницею.

Те, що різноманітним атеїстам і язичникам не подобається в Церкві, християни ненавидять. Всі оці казенні святкування церковних дат, на які витрачається купа коштів... віддайте їх краще онкохворим дітям! Увесь цей огидний дух ерпецизму, приїзд Путіна з їхнім головним шаманом, певне, для того, щоб щось вкрасти.

Дивна річ. В місті, яке заснував каштелян Анджей (Андрій) Потоцький, в місті, яким Потоцькі безроздільно володіли перших півтора століття його життя, в місті, де вони були беззаперечними дідичами-фундаторами аж до початку печальної епохи «повстання мас», немає ані площі, ані вулиці, ані скверу Потоцьких.

У Франківську домінує «аматорська» проституція. Навіщо платити 50-100 євро, якщо можна знайти алюру (в перекладі з «фені» - початкуючу) за 100-120 гривень. «Техніка виконання» нижча, зате скільки свіжості та «студентсько-шкільного» колориту!

Міста творять міфи про свою історію та мешканців, але ще частіше українські міста потрапляють в пастку міфів про самих себе.

За давнiми переказами, під середмістям колись проходив колосальний підземний хід, який сполучав палац власників міста магнатів Потоцьких із головним міським храмом – костелом-колегіатою Найсвятiшої Дiви Марiї (тепер – приміщення Музею мистецтв Прикарпаття). Кажуть, засновник міста граф Андрій Потоцький міг проїхати цим підземеллям навіть на кареті.

Щороку під час вступної кампанії всіх абітурієнтів поєднує одна спільна мрія — навчатись в університеті на державній формі навчання.

Про свинопасів і Ющенка, масонів та НЛО, поетичне кіно та розстріл бандуристів, війну з Росією та Вітренко в УПА...

У нормальній країні ситуація, схожа на врадіївську, стала б приводом до наведення ладу в міліції. У сьогоднішній Україні влада, швидше за все, вдаватиме, що нічого не сталося (у кращому разі, покарає двійко "стрілочників"). І це тільки примножить кількість охочих відновлювати справедливість самотужки.

Ви вже підзабули, а я все ще згадую за Врадіївку. Врадіївці – люди дуже добрі, але вони селяни, які скрізь на землі живуть інстинктом. Мешканці міст відрізняються від інстинктивних, спонтанних селян здатністю до екстраполяції. Отже, мали б спалювати управління внутрішніх справ ДО того, як міліціонери зґвалтують їхніх дружин, сестер чи дочок.

«Бордель по-франківськи» може мати кілька формальних втілень. Зазвичай це орендована квартира, де живе від двох до шести дівчат-квартиранток віком від 17 до 26 років. Часто-густо – це приїжджі з сіл та містечок області. Серед них переважають студентки, продавчині, офіціантки,  доглядальниці, рекламні агентки, працівниці мережевих бізнес-структур...

Тема створення бренду Івано-Франківська стала модною. Зачаровані туристичними досягненнями Львова, наші хлопці й собі замріялись про вервиці туристичних автобусів, набитих вухатими гаманцями, які готові платити баксами, євро, рублями і фунтами за щастя подивитись на позолочену ратушну «пуцьку»...

Свій 65-й день народження визначна українська співачка світового рівня Марія Стеф’юк сьогодні відзначає на Івано-Франківщині, в рідному селі Рожнів Косівського району. Спершу відвідає могили батьків. А потім радітиме за святковим столом у дворі...

Люди кажуть, що добре там де нас немає. Мабуть там де нас немає і дороги кращі. Для порівняння ми  вирішили розпитати своїх іноземних друзів, що вони думають про стан доріг Прикарпаття і прислав їм підбірку фото доріг Івано-Франківщини.

Риторичні запитання до "горе-забудівників", "горе-архітекторів-проектантів" та "горе-контролерів": чому ж ви, уроди моральні, так не любите своє місто, і коли ви вже "наїстеся"?

Єврей вважає, що, одягнувши талєс, він включається до спільноти, яка завжди буде його підтримувати, якщо з ним щось станеться. Кожен циган знає, що люди з його роду будуть витягати його з тюрми. І це є основою будь-якої громади. Чеченець зазвичай може розраховувати на допомогу тейпу...

Ми не маємо ані пророків, ані месій, ані героїв. Вірніше сказати, що ці люди завжди є, просто вони не обрані, не звані і не знані. Пророків, месій та героїв народ заслуговує своєю достойністю. Обираючи демонів, народ не заслуговує на святих, бо святі не виживають в демонічному суспільстві.

Після бунту жителів Врадіївки проти міліцейського свавілля, можливість відновлення справедливості в окремо взятому селі, місті чи містечку стала не такою вже утопічною. До редакції звернулися мешканці Івано-Франківщини, які попросили розповісти про "черговий міліцейський бєспрєдєл" і знущання над їхнім знайомим.

Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ голові Івано-Франківської обласної ради, доценту, кандидату юридичних наук Василю Скрипничуку. Хоча, за невимушеною розмовою ми й не помітили, як запитань виявилось дещо більше.

Чи справді Україні достатньо вибрати гідних людей до влади, чи ментальні зміни незворотні. І країну врятує тільки освічений диктатор на зразок Піночета, який просидить у владі кілька десятиліть і віддасть владу парламенту, тільки переконавшись, що вся країна навчилася не сцяти повз унітази.

Нерідко ми з нетерпінням чекаємо на черговий фільм жахів чи захопливий детектив. І не підозрюємо, що такі рідні вулиці й будівлі Івано-Франківська зберігають у собі таємниці, яким позаздрив би й найвидатніший творець гострих сюжетів.

На думку багатьох соціологів, протягом останнього півріччя в Україні зріс потенціал вияву локальних вибухів народного гніву на соціально-економічному чи правовому ґрунті/

АН "Фіртка" продовжує свої мандри Прикарпаттям. Після минулої фотоподорожі в Гуту  наш кореспондент взяв курс на Товмачик.

У розумінні селянина мудрий порадник – це не інтелектуал, не вчений й не шкільний ерудит, а сивий спрацьований дід (варіант – баба-знахарка, улюблений персонаж телевізійних мильних опер «а la Ukraine»), який дарує навколишнім «народну мудрість» на штиб «всьо сі круте, всьо сі верте, ніц на місці не стоїть»...

Кожний укрсучполітик може сказати, перефразовуючи знаменитого сіракузця: «Дайте мені Окупанта і я переверну усю Україну»... Окупант у нас є рушієм, джерелом динаміки. Без нього нація засинає, занурюється в дурний сон самопоїдання, у месіанські марення та мазохістські спогади. Без Окупанта згасає процес самоусвідомлення...

Про що сперечаємося до хрипоти? У кого годинник дорожчий? У кого мітинг довший? Що дорожче: "тушки" поштучно чи "тітушки" оптом? Як називати війну першої половини минулого століття? Проводити вибори невідомо кого в мери Києва влітку чи не проводити? Чи приходити до парламенту автору президентського послання, який його навіть не читав?

Трагічні події на Волині, які мали місце 70 років тому, викликали зливу різноманітних суджень та оцінок як в українському, так і польському суспільстві. Сьогодні доктор політичних наук професор Ігор Цепенда розповість про це трагічне минуле...

Влиття "Фронту Змін" в "Батьківщину"... Що маємо у підсумку? Правильно, - ту саму самогонку. Але з ледь відчутним присмаком позавчорашнього політгламуру.

Голова Департаменту охорони здоров’я ОДА Роман Мельник з делегацією лікарів вивчав досвід європейських реформ за кордоном. Звідти й привіз модель служби екстреної медичної допомоги, яку втілять на Прикарпатті. Реформування «швидкої» має завершитися до кінця року.

Волонтери центральної дитячої лікарні країни ОХМАТДИТ попросили мене написати статтю в підтримку трьох законопроектів: про підвищення акцизів на пиво, про виключне використання отриманих акцизних коштів на медицину, про...

Натхнення – це дуже сумнівне поняття, навіть застаріле окреслення того, що можна вважати творчою мобілізацією особистості. Натхнення трішки романтизує цей стан, тобто не такий вже він зовсім повітряний.

- Привіт, моя маленька…

- Привіт…

- Я їду додому. Чим займемося, коли я повернусь?

- Знаєш чим…

- Я хочу це почути…

У більшості випадків кожен із нас стає заручником політичної ситуації і переплачує за можливість жити у теплому помешканні. Але вихід є! (р)

Російська газова зброя виявилася мотлохом. Україна, здавалося, позбавлена ​​шансів в енергетичній війні з Росією, показала успішну протидію перекриттю газових кранів.

Чи стане новий міськвиконком новою відправною точкою в роботі міського голови та міської ради? Яких домовленостей досягнуто? Чи претендуватиме Віктор Анушкевичус на голову обласної організації об’єднаного Руху? Що очікуватиме Івано-Франківськ в контексті майбутніх президентських та місцевих виборів?

Сусідній Львів породив міф про свою столичність, а Івано-Франківськ - про периферійність. Так перший позбавляється конкурентів, а Станіславів - високих до себе вимог.

Давайте проведемо спробу уявити собі те майбутнє, яке нас всіх чекає найближчим часом - в найближчі років 10-30, не більше, оскільки, за запевненнями багатьох футурологів, далі ми прогнозувати не можемо.

Основним рушієм демократії є невдячність. Скільки б добра не робив державний діяч, він набридає. Влада повинна усвідомити, що немає враховувати інтереси виборця. За кілька років він все одно буде незадоволений...

"Свобода" розмов про джерела її фінансування не любить. Але час від часу мусить щось людям пояснювати.

Уявімо собі сучасного івано-франківця з точки зору його «вмонтованості» до комунікаційних мереж. Сучасний франківець має комп’ютер, підключений до Інтернету, планшет або смартфон. Він є "офейсбученим" або ж "законтаченим"... Цього достатньо, щоби шпигунські веб-роботи включили цього івано-франківця до списку своїх інтересів.

Почесний голова Опікунської ради «Пласту» Богдан Гаврилишин шкодує, що питання виховання молоді не зацікавило жодного українського керівника, бо, за словами досвідченого пластуна, думати про інших – це не лише моральний обов’язок, але і «величезне задоволення».

АН "Фіртка" розпочинає нову рубрику - "Фотоподорож "Фіртки". Наші читачі зможуть помандрувати із нами просторами Прикарпаття, помилувтаися красою краю, його цікавинками, побачити РЕАЛЬНЕ життя прикарпатців як воно є, а може відкрити для себе і щось нове...

Останнім часом у Івано-Франківську знову заговорили про паркування транспорту та роботу комунального підприємства «Технічний центр «Сервіс-Авто», яке цим займається. Мовляв, є сумніви, що плату за цю послугу в Івано-Франківську справляють законно і що вона поповнює міський бюджет.

Найбільше парламентарів з Івано-Франківщини у лавах об’єднаної опозиції – 8. Отож з них і почнемо.

Агенція новин "Фіртка" вчора, 5 червня, провела перше щотижневе "фотополювання" на  порушників правил дорожнього руху та авторагулів. Яка між ними різниця, запитаєте ви?

Останнім часом ведеться чимало розмов про реформу у медичній сфері. Як і кожне нововведення, ця реформа має чимало плюсів і мінусів. Особливо суперечливим є реформування сфери швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Ринок праці в Івано-Франківську вельми різноманітний: від добре знаної професії двірниці до супервайзерів та джава-девелоперів, про яких ще три роки тому ніхто і не чув. Середня заробітна плата пересічного іванофранківця цьогоріч – 2500 гривень. Але є щасливці, яким за допомогою свого ремесла вдалося переплюнути за рівнем заробітків інших.

Треба визнати, що в Україні "елітою", тобто тим прошарком, який діє та має змогу вирішувати, є політики. Можливо, вони псевдо-еліта, але то вже інша проблема. Але елітою справді де факто є саме вони – в них є капітали, вплив, сила діяти.

На тлі невщухаючої "антифашистської" істерії й під акомпанемент сезонного загострення історичних дискусій (які на Донеччині незмінно доходять до питання: хто ж і кому стріляв у спину в карпатських лісах?) у Донецьку показали "Націю". Це спектакль Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І.Франка на основі трьох історій Марії Матіос.

Кожен час потребує своїх героїв. І своїх "героїв". "Битва при БРДМ" і соло Вадіка-"Румина", що увінчали опозиційну акцію 18 травня, дали привід поміркувати про причини повернення на столичні вулиці персонажів специфічної зовнішності. І про можливі наслідки цього явища.

Після війни мій дідо був визнаний ворогом народу. Не надто великим і грізним ворогом, але ворогом народу. Ворогом він був тому, що у 1941 році, коли німецька армія звільнила цю частину України від радянських, дідо прийняв пропозицію громади очолити міську електровню.

Будьмо відвертими з собою: ми відрізняємося від мешканців по той бік західного кордону якраз так, як наші дороги відрізняються від польських. Наші проблеми – у нас самих, у наших головах.