Донбас і "Нація". Понад бар'єрами

 

 

 

На тлі невщухаючої "антифашистської" істерії й під акомпанемент сезонного загострення історичних дискусій (які в наших умовах незмінно доходять до питання: хто ж і кому стріляв у спину в карпатських лісах?) у Донецьку показали "Націю". Це спектакль Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І.Франка на основі трьох історій Марії Матіос.

 

Скандалу або провокації не сталося. Видалися цілком успішні гастролі з переповненим залом на тисячу місць і оваціями. І з Людмилою Янукович як почесним глядачем.

 

Артисти з Івано-Франківська на чолі з режисером Ростиславом Держипільським і письменницею Марією Матіос, схоже, саме до такого мирного результату виявилися найменше готові.

 

Судячи з їхніх облич, вони очікували чого завгодно. "Антифашистів" у спортивних костюмах. Пікетів та скандування під приміщенням театру. Свисту й криків. Порожнього залу.

 

Та не очікували овацій. Тому по закінченні спектаклю, крім радості, ні-ні та й прозирала перелякана недовіра:
невже це правда? Невже це Донецьк?

 

Хочеться сподіватися, що після візиту західноукраїнського колективу в Донбас, горезвісний український "розкол" став трохи меншим. Просто тому, що тепер менше людей вірять у його існування.

 

Історія появи трупи з Івано-Франківська в Донецьку має доволі потішний сюжет. Усі знають, куди інколи веде дорога благих намірів. Але мало хто замислюється над тим, що чимало добрих починань народжуються не завжди з найкращих спонукань — страхів, гордині, лихослів'я.

 

В інтерв'ю "УП", опублікованому 28 березня, Марія Матіос заявила: "Театральних постановок за моїми книжками вже два роки не пускають у Донецьк! У Польщі були, в Америці й Канаді були, в інших містах України були, а в Донецьку, бачте, всі театральні майданчики ангажовані й викуплені на два роки наперед... Це ж не культури стосується, правда, це негласна заборона на приїзд театру?"

 

Її слова, схоже, зачепили "регіональний патріотизм" нардепа Миколи Левченка, який має скандальну славу. Донецьких у чому тільки не обвинувачували. Але в такому — ніколи! 

 

Отже, два депутати — Марія Матіос і Микола Левченко — зустрілися в кулуарах Ради. Очевидно, для з'ясування стосунків. Залишається тільки здогадуватися, який діалог відбувся між ними.

 

Та це виявився той рідкісний випадок, коли в суперечці народилася істина. Ба більше, це одна з небагатьох парламентських дискусій, за підсумками якої прийнято хоч якесь конструктивне рішення.

 

Учасники зустрічі знайшли тільки один спосіб дізнатися, чи варто в Донецьку показувати "Націю", — показати її.

 

Треба сказати, обидві сторони до болючої теми підійшли серйозно. Матіос заздалегідь попередила: трупа їде в Донецьк, мовляв, коли що, знайте, де нас шукати".

 

Левченко ж закликав на допомогу земляків. Через невтрачені зв'язки в міській раді Донецька вийшов на кількох великих операторів зовнішньої реклами, які погодилися допомогти з розкручуванням спектаклю. 

 

Чи була в тому потреба, питання відкрите. Спектакль і так викликав інтерес. Аншлаг у залі чудово це довів.

 

Інтерес, звісно ж, викликало не тільки бажання подивитися резонансну постановку. Багатьом важливо було дізнатися, чи можна в Донецьку показувати "Націю" як твір полемічний, повний болючої, не всіма зрозумілої й прийнятої тематики.

 

Практика показала — можна. Історична правда, передана мовою мистецтва, а не політичних гасел, відторгнення не викликає. Здебільшого тому, що аудиторія цих двох мов — різна й майже не перетинається. 

 

Люди, які вірять вигадкам про "бандерівців, що стріляли в спину дідам", у театри не ходять. Як і в музеї з бібліотеками.

 

Люди, які пудрять іншим мізки страшилками про тих-таки демонізованих "бандеровців", в установах культури теж гості рідкісні.

 

І навпаки — відкриті для сприйняття різних думок, суджень та поглядів не схильні сліпо вірити агітаційним формулам. Не схильні вважати свій світогляд єдино правильним.

 

Луганський ветеран НКВС, зірка Youtube, що досі з гордістю згадує, як він та його товариші по службі в Західній Україні "ловили, садили у вагон і всіх їх, негідників, — у Сибір!", у театр на такий спектакль просто не пішов би. Навряд чи він потребує співучасті, по яку приходять інші глядачі.

 

Особливість книжок Матіос — у тому, що зображена нею післявоєнна Західна Україна — не дуальна, плоска й двовимірна. У трьох історіях "Нації" немає термінатора, що розмежовує хороших своїх і поганих чужих. Там є живі люди. Різні, але однаково втомлені від нескінченного кровопролиття.

 

Герої картаються сумнівами. Вони мусять вибирати між гідністю і виживанням. Між вірністю присязі та голосом крові. Між покірністю і смертю.

 

Режисер Ростислав Держипільський переконливо втілив цю тему на сцені. Його постановка разюче відрізняється від того, що пропонують публіці деякі місцеві трупи. Відмінність у підходах, мисленні, режисурі була помітна не тільки тонкому цінителеві, а й звичайному глядачеві.

 

Але ця "різниця" дивним чином підкреслювала єдність. 

 

"Націю" прийняли в Донецьку прихильно, бо це не політичний маніфест. Це розповідь про людей, зрозуміла іншим людям, здатним співпереживати. 

 

Взагалі, артисти з Івано-Франківська дарма остерігалися їхати в Донецьк. Невже забули, хто дав їхній "Нації" чи не найбільш утішливу публічну оцінку?

 

Якщо забули, нагадаємо. Це був донецький балетмейстер Вадим Писарєв. Під час гастролей у Західній Україні (в рамках проекту "Схід—Захід" за підтримки Людмили Янукович) артисти його театру не тільки виступили перед тамтешньою публікою з балетами "Пер Гюнт" та "Тисяча й одна ніч", а й подивилися спектаклі колег.

 

В Івано-Франківську наші артисти дивилися саме "Націю". І саме Писарєв першим відкрито заявив, що ця робота заслуговує Шевченківської премії. "Я вважаю, що це — успішний національний проект, який заслуговує нагороди — там є щирий національний дух. Наприклад, наші артисти балету були на цьому спектаклі. І, уявіть, вони плакали! Вийшли після перегляду всі в сльозах. А це не мелодрама! І щоб артиста балету в такий спосіб "розбудити", треба бути по-справжньому талановитим і професійним", — досвідчений художній керівник Донецького театру опери і балету не скупився на компліменти.

 

Із такими рекомендаціями можна було сміливо їхати в Донецьк, де авторитет Писарєва бездоганний не тільки серед затятих театралів. 

 

Проте візиту у відповідь артистів із Заходу довелося чекати довго. Три роки знадобилося, щоб культурним мостом між Сходом і Заходом почався двосторонній рух. 

 

Кожен, хто мріє про громадянську єдність, може тепер самостійно розрахувати, скільки часу знадобиться, аби знайшли спільну мову представники значно більш відсталих соціальних груп. Але головне — є наочне свідчення того, що питання подолання взаємного неприйняття лежить не в площині політики, економіки, мови. Це виключно справа часу.

 

І коли він настане, багато хто радо зробить для себе таке ж відкриття, яке зробили ввечері 22 травня Марія Матіос, Ростислав Держипільський і актори Івано-Франківського театру.

 

Це нове знання з влучністю, достойною майстра слова, висловила Матіос: "У нас сьогодні свято. Ми подолали бар'єр, якого, як з'ясувалося, не було".

 

Євген ШИБАЛОВ,

Дзеркало тижня. Україна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Людмила Янукович відвідала виставу про "бандерівців" Івано-Франківського облмуздрамтеатру (фото)


29.05.2013 Євген ШИБАЛОВ 1188 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1270
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1927 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1155
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3760
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3431 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2796 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

384

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

496

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1044

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1605
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1105
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1129
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

822
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6659
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

780
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44112
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3410
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35762 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

305
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

429
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

708
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

783