Фракція «Батьківщина»
Найбільше парламентарів з Івано-Франківщини у лавах об’єднаної опозиції – 8. Отож з них і почнемо.
Дмитро Шлемко – з самого початку роботи парламенту (12 грудня) справно відвідував усі депутатські зібрання, не пропустивши жодної письмової та електронної реєстрації. У базі даних ВР зафіксовано три виступи парламентаря. Депутатських запитів протягом останньої каденції «батьківщинівець» не надсилав нікуди. Зате у квітні-травні у співавторстві з іншими нардепами встиг розробити три законопроекти: два з них у царині культури (140-річчя Марка Черемшини та ювілей майстрів гуцульського різьбярства), а третій стосується збільшення державних гарантій в соціально-економічному розвитку гірських населених пунктів. Як пише газета "Західний кур'єр", нині усі документи надані для ознайомлення іншим депутатам.
Володимир Шкварилюк – за даними реєстрацій у ВР, Володимир Шкварилюк прогулами «грішив» немало. З невідомих причин був відсутній на чотирьох засіданнях, а електронну реєстрацію пропустив аж 11 разів. Депутатських запитів парламентар не подав у жодне відомство. Слово брав лише одного разу. Натомість відзначився створенням законопроектів – їх аж дев’ять. Щоправда, усі у співавторстві з іншими опозиціонерами. Розроблені нардепом документи стосуються у більшості житлово-комунального господарства та реформи охорони здоров’я. Зокрема, в одному з них «фронтовик» пропонує визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві».
Володимир Купчак – за півроку не прийшов лише на одне засідання Ради, а от на електронній реєстрації був відсутній сім разів. Що стосується роботи в залі парламенту, то красномовством нардеп не відзначився: на своєму рахунку має лише один виступ. Двічі Володимир Купчак скористався правом на депутатський запит: до очільника Антимонопольного комітету (стосовно законності формування ціни на авіаквитки народних депутатів України) і до Генерального прокурора України. У співавторстві з іншими парламентарями виступив творцем чотирьох законопроектів. Два з них за змістом дотичні з діяльністю профільного комітету опозиціонера і стосуються аграрної політики. В інших двох йдеться про спрощення виписки податкових накладних та порядку проведення держзакупівель.
Ольга Сікора – найзатятіша «прогульниця» серед прикарпатців у Верховній Раді. Від початку роботи парламенту без поважних причин пропустила чотири засідання, а за даними електронної реєстрації не була на робочому місці аж 14 разів. Виступами в сесійній залі Ольга Сікора не виблискувала. Зате вправлялася у розсиланні депутатських запитів: у доробку «тимошен-ківки» їх аж шість. Чотири з них Ольга Сікора адресувала прем’єр-міністру Миколі Азарову та два надіслала до Генпрокуратури. До відомства Віктора Пшонки опозиціонерка зверталася, аби вказати на зловживання посадовими особами та порушення законодавства у стінах рідної Калуської міськради. Наразі прокуратура розглядає запити. Також народний депутат напрацювала п’ять законопроектів. Один з них власного авторства – «Про внесення змін до Регламенту ВР щодо реалізації права народного депутата на запит». Інші чотири: про статус гірських населених пунктів в Україні, про зелені насадження, про захист тварин від жорстокого поводження та про вдосконалення реєстрації розірвання шлюбу депутат подала у співавторстві.
Анатолій Дирів – засідання парламенту відвідував зразково, не пропустивши жодного. На електронну реєстрацію не з’явився три рази. У сесійній залі ще не виступав, а от можливістю надіслати депутатський запит скористався двічі: один відправив до Миколи Азарова, другий – до Віктора Пшонки. В обох чиновників вимагав перевірити факти порушення прав пацієнтів при проведенні клінічних досліджень лікарських засобів, а також летальних випадків через використання вакцини проти гепатиту В. Крім цього, парламентар встиг розробити три законопроекти, один з яких написав власноруч - про внесення змін до ЗУ «Про засади державної мовної політики» (в частині мови документів, що посвідчують особу або відомості про неї). Там народний депутат пропонує парламенту заборонити вносити до паспорта громадянина України записи мовами національних меншин. Інші два стосуються вдосконалення процедури розірвання шлюбу та змін до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Також нині прикарпатець займається розслідуванням фактів порушення законодавства у діяльності Міністерства охорони здоров'я та її очільниці Раїси Богатирьової, оскільки 15 травня став головою відповідної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про результати діяльності Анатолія Диріва на цьому «фронті» дізнаємося аж через півроку.
Василь Гладій – за півроку не прогуляв жодного парламентського засідання, але чотири рази проігнорував електронну реєстрацію. З трибуни ратував тільки одного разу. В активі «батьківщинівця» чотири депутатські запити. Тричі писав він до Миколи Азарова: щодо відкриття митного переходу через українсько-румунський кордон на території Івано-Франківської області, про вжиття невідкладних заходів з ліквідації наслідків стихійних явищ 2008 та 2010 років у Івано-Франківській області і про виконання Угоди щодо соціально-економічного розвитку Прикарпаття між Кабміном та Івано-Франківською обласною радою. Ще звертався в Держагентство автомобільних доріг, аби те провело поточний ремонт на дорозі «Стрий-Чернівці» в селищі Заболотів. Василь Гладій є співавтором 15-ти законопроектів, з числа яких чотири вже стали чинними актами. Усі вони так чи інак стосувалися місцевого самоврядування. У законопроектах йшлося про перейменування та зміну статусу міст у різних областях України.
Фракція «Свобода». Другим за політичним представництвом від Прикарпаття стало Всеукраїнське Об’єднання «Свобода» — п’ять депутатів. З них чотири «списковики» та один мажоритарник – Олександр Сич.
Олександр Сич – у базах даних ВР не зафіксовано жодного прогулу Олександра Сича на парламентських засіданнях. «На совісті» депутата лише два пропуски на електронній реєстрації. У сесійній залі політик «розливався солов’єм» – на його рахунку аж 15 виступів. Також за півроку «свободівець» встиг розіслати п’ять депутатських запитів: чотири на ім’я прем’єр-міністра (про належне фінансування освітньої галузі та соціальні гарантії педагогів, про регіональну угоду між Івано-Франківською облрадою і Кабміном та про звільнення працівників Прикарпатського УБР) та один до Міносвіти - щодо невідповідності підзаконних нормативно-правових актів законам України в галузі освіти. Олександр Сич напрацював також дев’ять законопроектів. У п’яти із них йдеться про удосконалення вітчизняної системи освіти. А в одному нардеп пропонує накласти мораторій на нові закони та акти, що звужують обсяг повноважень місцевого самоврядування. Крім всього вище переліченого, Олександр Сич разом зі своїми соратниками по партії Русланом Зеликом і Русланом Марцінківим є одним із авторів законопроекту про заборону абортів в Україні.
Руслан Марцінків – перебуваючи «в іпостасі» народного депутата, сумлінно відвідував засідання парламенту, не пропустивши жодної реєстрації. У сесійній залі «свободівець» за словом у кишеню не ліз: виступів у нього аж два десятки. Також народний депутат надіслав чотири запити. Два на адресу Кабміну: про недопущення закриття сільської школи на Чернігівщині та про збільшення дотацій вирівнювання з держбюджету для Прикарпаття, та ще по одному до Служби безпеки України та у Генпрокуратуру. У «законотворенні» Руслан Марцінків теж не пасе задніх. Нині на його рахунку вже п’ять поданих проектів, один з яких – «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами», внесений на розгляд парламенту у січні, вже встиг стати повноправним законодавчим актом. Один із законопроектів івано-франківський парламентар розробив самостійно – про внесення змін до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо сплати забудовником коштів пайової участі у розвитку інфраструктури). Усі решта – плід спільної з колегами діяльності.
Руслан Зелик – у Верховну Раду «свободівець» ходив справно, пропустивши тільки одну електронну реєстрацію. Як і соратники по партії, у сесійній залі не мовчав – у його активі 10 виступів. Говорив здебільшого про те, що стосується у профі-льному комітеті ВР - з питань соціального захисту та соціальних гарантій, рівня життя і повернення заощаджень населенню комітету з питань соціальної політики та праці. Проте ділився думками і з приводу проблем місцевого самоврядування, і щодо інших сфер. Двічі надсилав депутатські запити у Генпрокуратуру. Руслан Зелик є співавтором п’яти законопроектів. Майже усі вони, як і виступи парламентаря, пов’язані з діяльністю його у профільному комітеті. У них йдеться про надання податкових соціальних пільг матерям, про внесення змін до Закону про прожитковий мінімум. Виді-лити варто також законопроект про призначення позачергових виборів Чернівецького міського голови, який нардеп подав ще у лютому.
Фракція «УДАР» Серед народних депутатів партії «УДАР» лише один представник від Прикарпаття —Роман Чернега, який пройшов за партійними списками.
Роман Чернега – від початку роботи Верховної Ради «прогуляв» тільки одне парламентське засідання. Виступав вісім разів. Подав два депутатські запити, обидва адресовані Головному прокурору України. Ще Роман Чернега зареєстрував чотири законопроекти. Два з них у співавторстві – про внесення змін до ЗУ «Про статус народного депутата України» (щодо скасування пільг) та про внесення змін до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (щодо виплати суддівської винагороди суддям ліквідованих судів). Інші два розробив сам – про внесення змін до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо підвищення кваліфікації сільських, селищних, міських голів) та проект Постанови про відзначення 1115-річчя заснування міста Галича.
Позафракційні депутати Окрім партійного представництва, Прикарпаття має у парламенті ще й двох депутатів-самовисуванців: Юрія Дерев’янка, який переміг у Надвірнянському виборчому окрузі, та Олеся Донія — переможця у Коломийському виборчому окрузі.
Юрій Дерев’янко – за час свого «парламентування» не проґавив ані одного засідання Верховної Ради, проте був відсутній на п’яти електронних реєстра-ціях. В сесійні залі зафіксовано лише один його виступ. Правом депутатського запиту скористався чотири рази. Два відправив до Кабміну: про недофінансування районного бюджету Надвірнянського району на 2013 рік та щодо затвердження Державної цільової програми лікування хворих на ревматоїдний артрит. Ще два – на адресу Мінфіну. Щодо успіхів нардепа у законотворчості, то тут Юрій Дерев’янко «ввійшов у смак» лише недавно. Протягом квітня-травня він подав на ознайомлення колег у парламент 12 законопроектів (зокрема, про вдосконалення антикорупційного законодавства, змін до Повітряного кодексу та до ЗУ «Про засади державної мовної політики») та вніс 15 поправок до законопроектів колег, дві з яких врахували повністю і дві частково. Один законопроект – «Про порядок здійснення помилування» Юрій Дерев’янко розробив на пару з Олесем Донієм.
Олесь Доній – протягом півроку не відвідав лише одне парламентське засідання. Виступав п’ять разів. Також надіслав два депутатські запити до Кабміну. Перший щодо надання інформації з приводу причин відмови у 2010-2011 роках дипломатичними установами України в оформленні візи громадянину Білорусії, та другий – щодо необхідності погашення заборгованості колективу Державного підприємства Коломийського експериментального заводу «Прут». З-під пера Олександра Донія вийшло 11 законопроектів. Два з них нардеп написав власноручно. Це проект Постанови про впровадження мораторію на закриття навчальних закладів системи загальної середньої освіти, розташованих у сільській місцевості, та проект Закону про використання мов в Україні. Останнім пропонується встановити синхронний переклад виступів нардепів, що говорять не державною мовою, і визнати таким, що втратив чинність, закон «Про засади державної мовної політики». У решті 9-ти законопроектах Олександр Доній був співавтором.