Для кожної людини її рідне місто – найкраще. І не тільки рідним є те, у якому ми народилися, але й те, у якому працюємо і проживаємо, у якому проходить наше життя. Так, Івано-Франківськ є рідним містом для майже триста тисяч мешканців. А рідне, як завжди – найкраще.
Проте, час не стоїть на місці, тим паче у сьогоднішньому глобалізованому світі. Тому яким ж є сьогодні місто Франкове порівняно з іншими містами України, Європи та світу?
Чимало наших співвітчизників мають можливість бувати за кордоном. Хто у пошуках кращої долі, хто у гонитві за новими враженнями, а хто ще якось. Тому відчути різницю між тим, як живуть “там” і як є “тут” неважко.
Та, попри усе, ми завжди хочемо бачити Івано-Франківськ квітучим європейським містом, що розвивається у правильному напрямку і водночас залишається патріотичним містом, де шанують національні українські звичаї і традиції.
Яким є обласний центр Прикарпаття сьогодні, чи йде він у ногу з часом, чи не загубився на периферії суспільного розвитку і яким він може стати завтра?
Гра рейтингів
За рейтингом, який складає журнал “Фокус”, у 2012 році Івано-Франківськ визнається найкращим містом для життя в Україні. Критеріями для цього є даних про безпеку, медичне обслуговування, інфраструктуру, фінансову стабільність, дозвілля, екологію тощо.
Варто відзначити, що місто Франкове уже очолювало цей рейтинг 5 років тому. І хоча тепер Івано-Франківськ набрав максимальну кількість балів лише за одним із 16 критеріїв (за кількістю ліжко-місць в лікарнях на душу населення), він став єдиним містом, котре потрапило до всіх тематичних міні-рейтингів проекту. Тож сума балів у Івано-Франківська виявилася найбільшою.
Столиця Прикарпаття є відносна нечисленною за кількістю населення – 239 000 осіб. Тут всього на всіх вистачає. В Івано-Франківську не дуже великі бюджет і середня зарплата, зате міська, медична та культурна інфраструктури – серед найбільш розвинених в країні.
Проте вже через рік, у 2013 році Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's змінило прогноз за рейтингами українських міст, серед яких виявився й Івано-Франківськ зі “стабільного” на “негативний”, а також підтвердило кредитний рейтинг емітента на рівні “В” і на рівні “uaA-“ за національною шкалою.
Хоча і причина зниження рейтингу – загальне зниження суверенного рейтингу України до рівня “В” із негативним прогнозом і рівня “uaA-“ за національною шкалою, вищезазначене агентство не вважає, що Івано-Франківськ в числі інших міст відповідає критеріям стабільності, фінансової гнучкості та здатності протистояти кризовим сценаріям.
Івано-Франківськ – сучасне місто?
У сьогоднішньому глобалізованому світі тісно переплелися і політика і економіка, доповнюючи одна одну. Тому, щоб якось протриматися за таких умов і при цьому вижити потрібно застосовувати нові політичні стратегії виживання у цій ситуації.
Каркасом глобальної економіки виступають міста. Вони є зосередженням ключових установ і організацій, які управляють, маніпулюють, диктують і визначають спосіб формування та відтворення капіталізму в усьому світі. Ці міста є свого роду командними і контрольними пунктами глобальної економічної системи.
Практично усі зараховують до першої п'ятірки найважливіших міст України Київ, Донецьк Дніпропетровськ, Одесу, Харків та Львів. Логічно виникає запитання: яке місце в цьому переліку найвпливовіших міст України посідає Івано-Франківськ?
Звичайно, що у Західному регіоні центром є Львів. Це стосується і економіки політики, і культури, і спорту. Обласний центр Прикарпаття разом із Тернополем, Луцьком, Ужгородом ідуть на порядок нижче. Відтак це зумовлює ефект постійного “наздоганяння” та помітна провінційність міста Франкового порівняно із центром.
Саме цьому і сприяє висока залежність Івано-Франківська від політики центрального уряду та значні ризики, пов’язані зі слабкими фінансовими результатами організацій, пов’язаних з державою. Хоча, вплив цих негативних факторів компенсується низьким рівнем боргу міста, його дуже консервативними планами щодо запозичень, помірно високими показниками виконання бюджету, а також хорошим рівнем економічної диверсифікації.
Добре це чи погано? Добре, що ми визнаємося найкращим містом для життя і маємо непогані показники, добре, що ми маємо свої “родзинки” – Карпати, багатющий за етнічним поділом регіон, добру історичну пам’ять, державотворчі стремління та високопатріотичний “галицький” дух.
Погано те, що у такому проукраїнському місті ми постійно з’ясовуємо, у кого вишиванка краще вишита, хто є українськішим українцем тощо. Це щодо постійного протистояння політичних сил у Івано-Франківській міській раді, до якого ще й додалося протистояння у раді обласній. Тому не виключено, що за “такого” управління ми можемо і зовсім вилетіти із будь-яких рейтингів.
Тому доцільно буде, хоча у найзагальнішому вигляді, проаналізувати перспективи Івано-Франківська через критерії оцінювання міст, які згруповані у п'ять головних категорій.
Ділова активність у місті
Тут ураховуються розміри фондових та товарних ринків, кількість пропонованих бізнес-послуг, обсяг зовнішньоторговельних потоків вантажів, але головним критерієм вважається присутність офісів найбільших та найпотужніших компаній.
Якість представництва найбільших та найпотужніших компаній у місті “бажає бути кращою”. Щодо центральних офісів, то вони взагалі тут відсутні, а щодо філій, то їх трішки назбирається.
Ще одним аспектом сучасної економіки є наростання суперечності між всеукраїнськими корпораціями та інтересами місцевих виробників. Здебільшого, місцеві виробництва з різних причин починають програвати у змаганні із національними корпораціями.
Важливою передумовою перетворення Івано-Франківська на сучасне місто є розбудова якісної сучасної інфраструктури – від доріг до Інтернету. Необхідність розробки нового Генерального плану розвитку міста Івано-Франківська до 2025 р., заклавши в основу його розвитку глобальні підходи до вирішення проблем є нагальним.
Івано-франківці мають пам'ятати одну закономірність: радикальне збільшення чисельності населення міста є одним із каталізаторів його соціально-економічного розвитку, особливо на першому етапі. Матеріальне та культурне благополуччя усіх жителів столиці Прикарпаття прямо залежить від того, чи розвивається вона, чи перебуває в стагнації.
У сучасних містах відбувається переорієнтація напрямів розвитку економіки з другого сектора (індустрія) до третього (високоякісних послуг) і четвертого (високих технологій). Особливістю Прикарпаття та й всієї України є те, що в нас досі не реформований перший сектор економіки (аграрний).
Процес, пройдений розвинутими країнами кількасот років тому, ми мусимо здійснювати сьогодні. Причому в особливих умовах: у теперішньому світі прогнозується наближення продовольчої кризи. А потужності нашого аграрного сектору, за розрахунками вчених, за відповідної організації та технологічного оснащення сільгоспвиробника, можуть прогодувати до 500 млн людей — фактично всю Європу. Це дарований нам Богом ресурс для майбутнього розвитку, і це може бути вигідніше, ніж торгувати золотом, нафтою і газом. Це багатство всіх верств населення України, тому й розвиток села повинен стати загальнонаціональним завданням.
При нормальному функціонуванні сільського господарства із сучасним переробним виробництвом та різноманітними товарними біржами наш бюджет виросте в кільканадцять разів — а це пенсії, зарплати працівників освіти та культури, лікарів, держслужбовців. Це, власне, ресурс для глобальних реформ і якісного нашого життя.
Втім, земля може стати товаром лише після повноцінного становлення фермерського та кооперативного господарства (коли більшість вітчизняних сільгоспвиробників буде здатна витримувати капіталістичну конкуренцію).
А тепер ближче до наших реалій. Через зменшення фонду оплати праці працівникам, скорочення чисельності працюючих на підприємствах, в установах, організаціях, ліквідацію та перереєстрацію кількох найбільших платників податку на доходи фізичних осіб, за минулий рік у Івано-Франківську спостерігалось уповільнення в порівнянні з 2011 роком темпів росту податку на доходи фізичних осіб.
Так, за 2012 рік у міський бюджет надійшло податку на доходи фізичних осіб 294,3 млн.грн., що на 17,2 млн.грн. більше, ніж у 2011 році. Оскільки надходження ПДФО – це, у першу чергу, легально виплачена заробітна плата, то першочерговим завданням для належного наповнення загального фонду міського бюджету є боротьба із тіньовою зайнятістю.
У галузі промисловості напрацьовано конкретні напрямки співпраці з представниками Торгово-промислової палати Бельгії, польськими, словацькими, японськими інвесторами, результатом чого стало підготовка конкретних інвестиційних пропозицій, а також підписання угод про співпрацю.
У 2012 рік у Івано-Франківську будівельними підприємствами обласного центру виконано робіт на суму 577,6 млн. гривень. Івано-Франківськ зберігає позитивну динаміку щодо введення в експлуатацію житла та першість серед окремих обласних центрів України з аналогічною чисельністю населення щодо обсягу введеного в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тисяч населення (5464,6 кв.м).
Станом на 1 січня 2013 року на території Івано-Франківської міської ради зареєстровано 27,3 тис. суб’єктів підприємницької діяльності. З них понад 10 тисяч є юридичними особами, серед яких близько 2,8 тис. діючих малих підприємств, та понад 17 тисяч – фізичні особи-підприємці.
Упродовж 2010-2012 років спостерігається стабільна ситуація з чисельністю офіційно зайнятих у сфері малого підприємництва (з врахуванням зареєстрованих фізичних осіб-підприємців). За 2012 рік даний показник складає близько 42 тис. осіб (це найвищий показник за всі роки).
В місті працює 15 ринків на 4836 торгових місць, з яких – 6 ринків з торгівлі товарами непродовольчої групи, 1 – з торгівлі продовольчою групою товарів та 8 ринків з торгівлі змішаною групою товарів.
Якість людського капіталу
Основним критерієм тут виступає якісна вища освіта. Від кількості людей із вищою освітою залежить темп розвитку регіону, здатність спільноти здійснювати структурні соціально-економічні зміни. Освіта і наука – найвагоміша запорука нашого руху вперед. Тривала соціально-економічна криза в нас виникла не через відсутність розумних людей у науці чи освіті, а через небажання можновладців (колишніх компартфункціонерів, що перефарбувалися в держслужбовців) прислухатися до них.
Можновладцям більше до душі ідеологія ліберального хаосу, що створює сприятливі умови для розкрадання державного майна.
В Івано-Франківську на сьогодні є достатня кількість вишів, де можна здобути вищу освіту. Хоча наші вузи і не входять у топ-рейтинги найкращих та найпопулярніших вузів України, проте є такі, як Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, котрий має добре ім’я та визнання далеко за межами держави. Не відстають і Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та медичний університет.
Те, що до Івано-Франківська їдуть вчитися. Свідчить велика кількість студентської молоді не тільки з нашої області, а й із сусідніх областей. А особливо з-за кордону: іноземних студентів не так важко розпізнати у центральній частині обласного центру можна буть-коли.
Проте, наші студенти дуже рідко їдуть навчатися по обміну за кордон (хіба одиниці-філологи). Тай навіть у межах країни чи близького зарубіжжя. Все таки Франківські вузи орієнтуються на місцевих студентів, батьки яких у переважній більшості хочуть дати своїм дітям вищу освіту і для цього виїжджають за кордон у пошуках фінансових ресурсів.
Рівень інформаційного обміну
Серед важливих складових тут — кількість кореспондентських пунктів ЗМІ всеукраїнського значення. У нас у різні періоди було по-різному. Тепер в основному представлені УНІАН, ІНТЕРФАКС тощо. На жаль, місто Франкове великі агентства оминають, осідаючи у Львові чи просто обмежуючись особистісними зв’язками. Сюди можуть приїхати лише по Карпатську екзотику та подивитися на історичні пам'ятки.
Втішає ситуація з доступом івано-франківців до Інтернету. На сьогодні більше 60 відсотків є користувачами Всесвітньої мережі. Необхідно лише змінити якість користування Інтернетом, вийти за межі пострадянського простору, зламавши штучні перешкоди для нашого зв'язку з усім світом.
Культурний рівень міста
Серед основних позицій: кількість музеїв, театрів і концертних залів. Важливим пунктом є проведення міжнародних заходів.
Особливо слід відзначити культурно-мистецькі заходи, які відбулися в рамках святкування 350-річчя міста Івано-Франківська – IV Міжнародний фольклорний фестиваль етнографічних регіонів України “Родослав”, культурно-мистецький проект “Маестро”, святковий концерт “Франківську – 350”.
Важливим кроком у міжнародній співпраці клубних установ міста із новими партнерами є підписання у жовтні 2012 року Протоколу намірів про творчу співпрацю Центрального Народного дому м.Івано-Франківська та будинку культури м.Ключборк (Республіка Польща).
В 2012 році створено локальну мережу та офіційний сайт Івано-Франківської Міської централізованої бібліотечної системи, презентація яких відбулася в рамках святкування 350-річчя міста Івано-Франківська.
Сьогодні у місті успішно функціонує 5 шкіл естетичного виховання. Впродовж звітного періоду силами учнів та викладачів проведено понад 20 міських та обласних творчих заходів: відкритий конкурс юних виконавців на духових та ударних інструментах для учнів музичних шкіл та шкіл мистецтв.
У 2012 році Міська централізована бібліотечна система стала переможцем конкурсу в рамках Проекту партнерської програми IREX, USAID та Міністерства культури і туризму України за підтримки Фундації Білла та Мелінди Гейтс “Бібліоміст”, завдяки чому чотири міські бібліотеки обладнані 15 новими комп’ютерами з доступом до Інтернету, принтерами, веб-камерами і навушниками на загальну суму близько 200 тис. гривень.
Спільно з польськими колегами підготовлений проект “На зближення. Три культури, одна Європа – співпраця публічних культурних закладів, громадських організацій та аніматорів культури”, який став переможцем конкурсу програм транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки. Завдяки цьому протягом 2013 року Центральний Народний дім та Муніципальний Центр дозвілля будуть оснащені новітньою аудіо- та освітлювальною апаратурою, музичними інструментами, організовано цілий ряд культурно-мистецьких заходів як в Україні, так і в Польщі. На виконання заходів даного проекту Євросоюзом будуть виділені кошти в сумі 143,9 тис. євро, що складає близько 1,5 млн.грн.
Міжнародна діяльність
П'ята категорія враховує кількість іноземних посольств, представництво міжнародних конференцій, що проводяться в місті, кількість політологічних інститутів світового значення (за чисельністю цитованих публікацій), участь міста в міжнародній політичній сфері через інститути міст-побратимів і т.д.).
Ця категорія для оцінки сучасності Івано-Франківська неоднозначна: у нас взагалі відсутні посольства інших держав. Є тільки польський візовий центр та планується польський культурний центр. Місто Івано-Франківськ має документально оформлені поріднені зв’язки з 22 містами зарубіжжя, серед яких міста Польщі, Угорщини, Чехії, Росії, Румунії, Білорусі, Литви, Латвії та США.
Упродовж 2012 року в рамках укладених угод організовано 24 міжнародних візити представників виконавчого комітету, депутатського корпусу, працівників культури, спорту і освіти до поріднених і партнерських міст за кордоном. Наше місто відвідали 49 іноземних делегацій.
А про цитованість наших авторів за кордоном взагалі варто не згадувати. Не може ж один Андрухович чи Карпа бути за весь Франківськ. Така ситуація є не через те, що наші вчені, лікарі, письменники, поети недостатньо кваліфіковані, а через те, що периферія нікому не цікава.
За проведену роботу в напрямі інтеграції та пропагування європейських цінностей у квітні звітного року місто отримало чергову нагороду Парламентської Асамблеї Ради Європи – Почесний знак. Місто Івано-Франківськ потрапило до трійки українських міст, що отримали цю почесну нагороду. Ведеться робота з підготовки подання для отримання найвищої нагороди ПАРЄ – Призу Європи.
Творення сучасного процвітаючого міста: з чого почати?
Наступним кроком може бути вироблення Програми розвитку Івано-Франківська. Важливе місце в ній має посісти реформування обласного центру, перетворення його на глобальне місто (зі збереженням українського обличчя та жорсткою екологічною складовою).
У Івано-Франківська є унікальне географічне, етнічне та культурне середовище. Це сприяє вихованню особливого типу людей – патріотично налаштованих та з активною громадянською позицією. Людей, котрі особливо шанують своє звичаї, традиції та релігію та пишаються усім цим.
Після жорстоких перипетій Другої світової війни Івано-Франківськ став осердям української державності, тут Радянський союз був тільки формально, у людських серцях пломенів український дух. Відтак, під час горбачовського референдуму 17 березня 1991 р. на запитання: “ви за збереження оновленого Союзу” абсолютна більшість франківців проголосували “проти”, наочно показавши решті українського народу, в якому напрямку потрібно рухатися. Це важливо розуміти, бо в ту пору крива історичного розвитку могла розвернутися в будь-якому напрямку, і лише завдяки галичанам вона зупинилася на позначці “незалежність”.
Новий Івано-Франківськ просто необхідний. Це змінить негативний перебіг політичних подій. У нинішніх умовах важливим поштовхом до змін може стати порозуміння між основними політичними силам у місті та у міській раді зокрема. Перемога здорового глузду над політичними та особистісними складовими буде початком кінця епохи постійного протистояння та “війни на знищення”, яку ми постійно бачимо після кожної сесії міської ради і не тільки і початком становлення нової якості політичного процесу у місті.
Варто зауважити, що нам не потрібна “механічна заміна” основних політичних гравців у місті, хоч як би це “солодко” не змальовували нам у телевізійній картинці чи агітках та вулицях. Оскільки усі теперішні необдумані,а подекуди і поспішні дії здатні лише законсервувати нинішню і так доволі нестабільну ситуацію.
Івано-Франківську потрібен якісно новий напрямок свого розвитку. Метою якого була б побудова сучасного та економічно успішного міста. Розвиток, котрий здатен перетворити Івано-Франківськ на дійсно сучасне європейське місто, а франківцям забезпечити достойні умови життя.