Люди з правлячої нині у країні Партiї регiонiв крадуть. Цю думку можна почути часто. I у її правдивостi, мабуть, уже мало хто сьогоднi сумнiвається. Люди переконані, що регіонали крадуть кошти платників податків, майно. Крадуть перспективу в кожної людини.Саме це розумiння змушує виборців шукати альтернативу правлячій партії.
Є чимало людей, якi вважають, що такою альтернативою може бути партiя Тягнибока “Свобода”. I ось тут, щоб знову не загнiздилося у наших серцях велике розчарування, як це вже було пiсля Помаранчевої революцiї, варто з’ясувати принциповi речi: якщо Партiя регiонiв краде, будучи при владi, то звiдки бере грошi “Свобода”, ще навіть не ставши владою?
Чеснiсть у вiдповiдi на це запитання означає багато. Дуже багато.
А саме: чи партiя “Свобода” принципово вiдрiзняється вiд Партiї регiонiв? Чи це тi самi бiлi сорочки на грудях любителiв пожити за рахунок платникiв податкiв, лише — з вишивкою?
“Свобода” розмов про джерела її фінансування не любить. Але час від часу мусить щось людям пояснювати.
Аналіз преси засвідчує, що лише двічі дійшло до прізвищ. Серед усiх членiв партiї “Свобода” тiльки одного Олег Тягнибок назвав “спонсором партiї” на прізвище. Публiчно. Такою була вiдповiдь лiдера “свободiвцiв” на запитання журналiста “Української правди”: хто фiнансує його партiю?
Лідер “Свободи” та шеф його виборчого штабу переконують виборців
у тому, що не відповідає дійсності.
Те, що лiдер партiї не обмовився, пiдтверджує ще одне нещодавнє iнтерв’ю — вiце-спiкера та багатолiтнього керiвника виборчого штабу “Свободи” Руслана Кошулинського.
Пана Кошулинського також запитали, хто ж фiнансує партiю. I високопоставлений партiйний функцiонер, як i пан Тягнибок, не вагаючись голосно назвав те саме прiзвище.
I останнiй факт. Днями у продажу з’явився новий номер журналу “Форбс”. Пiд заголовком “Золото партiї” — текст про партію “Свобода”. Також iз зазначенням “один з головних спонсорiв партiї” під фото людини з тим же прізвищем.
Отже, хочемо ми цього чи нi, доводиться прийняти цю думку: один із головних спонсорів “Свободи” — людина на прiзвище Гутник. Саме це прiзвище назвали вголос керівники партії — Тягнибок i Кошулинський.
Чому цей чоловік дає партії свої кровнi? Патрiот вiн, романтик чи холодний прагматик, який, фiнансуючи полiтикiв, має певний розрахунок щодо повернення своїх вкладень?
Беручи грошi у спонсорiв, партiї потрапляють у певну залежнiсть. Але вони йдуть на це. Йдуть, бо для партiйної дiяльностi — на пiдтримку первинних органiзацiй, на зарплати депутатам, агiтацiю i т. д. — потрiбнi грошi. Великi грошi.
Прiзвища спонсорiв ретельно приховують, партiйнi лiдери дуже нiяковiють, коли треба пояснити: на якi кошти iснує партiя? Та рано чи пiзно це питання: “Хто фiнансує?” — постає. Мало постати воно i перед “Свободою”. I партiя начебто розв’язала цю дилему — її лiдери озвучили прiзвище.
Цiкаво, що всi прийняли слова Тягнибока i Кошулинського на вiру. Ми, журналiсти “Експресу”, працюємо лише з перевiреними фактами. Тому, коли почули прiзвище людини, яка вже потрапляла у поле нашої уваги як один з можливих фiгурантiв корупцiйних схем, — щиро здивувалися. I вирiшили перевiрити все ретельнiше. Наше розслiдування пiдтвердило: i Тягнибок, i Кошулинський кажуть неправду про походження грошей, які надходять у партійну касу.
Наше розслiдування пiдтвердило: i Тягнибок, i Кошулинський кажуть неправду про походженя грошей, які надходять у партійну касу.
I ось — факти.
Для початку ми зателефонували самому Гутниковi. Вiн — депутат мiської ради. “Свобода” стверджує повсякчас: її члени завжди готовi звiтувати перед людьми. Щоб перевірити це твердження, ми попросили пана Гутника надати декларацiю про його доходи.
“Головний спонcор” чи головна булька партії?
Перша реакцiя була доволi доброзичливою. Ось як вiн вiдреагував на прохання журналiста:
— Я вже десятки рокiв займаюся бiзнесом. Я — голова спостережної ради акцiонерного товариства. I ще десяткiв рiзних фiрм, де є засновником i директором.
Але нам мало слiв. Потрiбнi документи. Тож знову попросили депутата надати декларацiю про доходи. Пан Гутник запропонував: “А ви звернiться у податкову, нехай вам надасть”.
Звiсно, це була лише наївна спроба виграти час, адже реакцiя податкової була передбачуваною. Все ж ми терпляче звернулися туди, де нам начебто мали б розповiсти про доходи “спонсора “свободiвцiв”. Податкова, певна рiч, вiдмовила. Послалася на закон України про захист персональних даних.
Телефонуємо пановi Гутнику ще раз. Пояснюємо ситуацiю. Цього разу реакцiя спiврозмовника нервова. Вiн починає грубiянити. Надати декларацiю про доходи навiдрiз вiдмовляється.
Погодьтесь, доволi дивна поведiнка члена партiї, яка декларує, що вiдкрита перед людьми. Тим бiльше, її “головного спонсора”.
Неадекватна поведiнка народного депутата на стандартне прохання — перша з ознак, що така людина приховує щось важливе. Це i дало нам пiдставу ретельнiше поцiкавитись життям та дiяльнiстю депутата.
I тут нас чекали справжнi вiдкриття.
Отож, встановити, до яких пiдприємств має стосунок депутат, виявилось доволi просто. На офiцiйному депутатському сайтi у бiографiчних даних насправдi таких пiдприємств лише три.
Пан Гутник особисто зазначає, що вiн голова спостережної ради “ЗАТ “КВВС”, а також засновник пiдприємства, як зазначено, “Голукрiнвест” та ЛТ “Промисловий дiм”.
Iншими словами, дивiденди та можлива зарплата, отримуванi на цих пiдприємствах, є i мали б бути у цiєї людини єдиним легальним джерелом спонсорських внескiв для партiї. I це зрозумiло: хочеш пiдтримувати партiю, то маєш спершу якiсь грошi заробити.
Наше ознайомлення з бiзнесом депутата починаємо з компанiї, яка, судячи iз назви, була заснована з участю голандського капiталу, працює у сферi деревообробки i мала б бути доволi успiшною, — “Голукрінвест”.
Перше, що дивує: за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрi, пiдприємства... немає. Сусiди кажуть, що фiрма звiдси виїхала давно. Куди? Напрямок не вiдомий. Фiрма не залишила реквiзитiв. Просто одного дня загадково щезла. Мов i не було.
В iнтернетi знаходимо повiдомлення про те, що виробництво фiрми мiститься у селi Млинiвцi Тернопiльської областi, неподалiк райцентру Зборiв. Вирушаємо за вказаною адресою.
— О-он туди їдьте, — показують нам рукою на закинутi примiщення на краю села. — Колись там був колгосп, все розпродали, то, може, там i є фiрма того Гутника, яку шукаєте.
Лiворуч дошка. Колись тут вивiшували “ударникiв комунiстичної працi”. Довкола — гниль та iржа. Двоповерхiвка iз забитими наглухо вiкнами на першому поверсi. На обдертих стiнах цiєї закинутої будови таки знаходимо табличку iз написом — ЛТ “Промисловий дiм”.
Дарма шукати i вхiд: ручки у дверях фiрми з такою назвою — немає. Залишилися тiльки дiри, напханi ганчiр’ям.
— Якщо хочете купити, то я наберу власника, —пiдходить чоловiк у старенькому светрi.
— Гутника? — питаю.
Ніяковіє.
— Та що ви його слухаєте, — пiдходить iнший чоловiк. — Звiдси все, що було всерединi, вивезли ще рокiв чотири тому. Тож бачите: все обсипається. За що грошi давати, за колгоспну цеглу?
Виявляється, що гучною назвою — ЛТ “Промисловий дiм”, колись тут прикривався звичайнiсiнький цех з виробництва паркету. Начебто тут колись була й інша фірма — “Голукрінвест”.
Звiдки брали деревину i куди продавали цей паркет, мiсцевi не знають. Кажуть, платили на пiдприємствi так собi.
Людей мiсцевих там працювало мало, бiльше привозили автобусом “чужих”. Чому чужих, якщо у селi своєї дешевої сили вдосталь — не вiдомо. Припускають, що паркет виробляли з краденого лісу.
Але виробництво паркету — то було давно. Вже рокiв чотири, а то й бiльше тут собаки приблуднi живуть i ворони гнiздяться.
Отож факти — рiч вперта: фiрми “успiшного бiзнесмена, спонсора “Свободи” — заросли бур’яном, погнили i поiржавiли.
Чи можна на цих руїнах заробляти кошти на утримання такої великої партiї, як “Свобода”, — питання риторичне.
Iдемо далi.
Знову терпляче телефонуємо пановi Гутнику. Просимо докладнiше розповiсти про вказане у бiографiї як засноване ним ЛТ “Промисловий дiм”. Депутат раптом демонструє невисокi характеристики своєї пам’ятi: “Я не пригадую, щоб я там був спiвзасновником. Де офiс, хто директор — не знаю”.
Отакої. Чому депутат так категорично вiдхрещується вiд фiрми, яку сам створив, власноруч зазначив це в бiографiї та котра, як твердять лiдери “Свободи”, фiнансує партiю?
Вiдповiдь знаходимо доволi швидко. Вона — у рiшеннi господарського суду вiд 18 травня 2012 року.
“Унiверсал банк” через суд пробує повернути кредитнi кошти — позичальники взяли багатомiльйонний кредит, але повертати його, як випливає iз рiшення суду, нiхто i не думав. Суд позов банку задовольнив.
Тож депутат, судячи з усього, лише iмiтує забудькуватiсть. Що бiльше, свiдомо заплутує слiди, бо навiть назву пiдприємства зазначив у своїй депутатськiй бiографiї так, щоб знайти її було неможливо: “ЛТ Промисловий дiм”. Але ми знайшли. Правильна назва — ТзОВ “Львiвський торгово-промисловий дiм”.
Отож, двi фiрми “успiшного бiзнесмена” i “головного спонсора” партiї “Свобода” виявилися мильними бульбашками.
Такими собi привидами, що живуть лише на паперi та ще, можливо, в уявi партiйних керівників. Що ж, шукаємо “грошi “Свободи” далi.
Отож, третє пiдприємство “партiйного спонсора Гутника”, яке також фiгурує в офiцiйнiй бiографiї депутата, — ЗАТ “КВВС”. ЗАТ “КВВС” — оператор великого аквапарку.
У пресi пан Гутник часто фiгує як власник цього комплексу. Та це не так. За офiцiйними документами, “головний спонсор” “Свободи” тут лише голова спостережної ради, тобто найманий працiвник.
У числi засновникiв компанiї — два пiдприємцi. Прiзвища “Гутник” серед акцiонерiв ЗАТ “КВВС” — немає. Це пiдтверджує спецiальний звiт про володiння посадовими особами емiтента акцiями.
А ось до пана Гутника як до посадової особи запитань виникає чимало.
По-перше, пiдприємство має величезнi збитки. За останнi роки їх — на десятки мiльйонiв. По-друге, аудитори фiрми офiцiйно зазначають, що це акцiонерне пiдприємство, згiдно iз законом, уже давно мало бути лiквiдоване, оскiльки його чистi активи значно нижчi за його капiтал. Що це означає? А те, що пiдприємство насправдi банкрут.
I третє, мабуть, найцiкавiше у “фiрмi партiйного “бос-спонсора”. Пiдприємство свого часу взяло два кредити у двох банках на суму понад 95 мiльйонiв гривень. I не повертає. А пан Гутник, який вiдповiдає за нагляд над дiяльностю виконавчих органiв товариства, чомусь усiх цих порушень закону не бачить. Чому не помiчає явних порушень? Бо, як виглядає, нiчого там не вирiшує, вiн на цiй посадi — лише весiльний генерал. До речi, в офiцiйнiй звiтностi аудитор пiдприємства зазначає, що у звiтному роцi пан Гутник “винагороди не отримував”.
Все це дивує, чи не так?
Усi пiдприємства, до яких мав стосунок депутат, — недiючi або глибоко збитковi. Мають величезнi заборгованостi перед банками, а отже, власники депозитiв, серед яких, мабуть, чимало й виборцiв “Свободи”, ризикують нiколи не отримати свої вклади з вини у тому числi й пана Гутника, “спонсора партiї”.
Але найцiкавiше iнше — жодне пiдприємство, причетнiсть до яких зазначив депутат у своїх офiцiйних бiографiчних даних, не може бути джерелом його доходiв. Хiба що мета дiяльностi “успiшного бiзнесмена” — взяти в банку кредит i не вiддати.
Але такi речi називаються не пiдприємницькою дiяльнiстю, а — пограбуванням банку. I якщо припустити, що саме такi кошти становлять “спонсорськi внески” для партiї “Свобода”, то тодi може скластися враження, що партiя просто дахує злодiїв, якi вибудовують свiй бiзнес на неповерненнi кредитiв банкам.
Втiм, ми готовi дати пановi Гутнику та його однопартiйцям можливiсть пояснити, де помилка у цьому логiчному ряду мiркувань. Для цього треба зовсiм мало — оприлюднити декларацiї про доходи за останнi три роки озвученого публiчно лiдерами “Свободи” “головного спонсора” партiї, який займається депутською дiяльнiстю.
Бо поки що складається враження, що єдиний бiзнес депутата — це можливостi, що їх дає йому депутатський мандат, та безвiдповiдальне ставлення “Свободи” до грошей, якi вона отримує на фiнасування своєї дiяльностi.
А можливо, все по-iншому. I пан Гутник таки забезпечує “Свободi” “спонсорство”, але не прозоро, як личить членовi партiї, що голосно говорить про любов до нацiї, а у виглядi “чорного налу”, готiвки. Якщо це так, то яке походження цiєї готiвки? Контрабанда? Контрафакт?
А якщо “спонсор Гутник” — лише виплiд уяви панiв Тягнибока та Кошулинського, то питання залишається вiдкритим i надалi: хто ж фiнансує “Cвободу” насправдi й чому вiн її фiнансує?
Яке походження коштiв, за якi, до прикладу, придбано наддорогий автомобiль премiум-класу, яким їздить лiдер партiї Олег Тягнибок? Відповідь на це запитання нам відома, але про це — трохи згодом.
...До сьогоднi керiвники “Свободи” наївно намагалися створити враження того, що партiю фiнансують її члени. Аби все було “прозоро”, оприлюднили й прiзвище “спонсора Гутника”.
Ми уже знаємо, що це не так. Знаємо, що розповiдi про “головного спонсора” — мiф.
Чи “простежується” у спонсорствi партiї олiгарх Коломойський? “Свободу” дуже дратує, коли хтось натякає на це можливе джерело фiнансування партiї, адже ставлення багатьох членiв “Свободи” до євреїв — специфiчне. Втiм, це, можливо, мало про що свiдчить, але саме Iгор Коломойський був одним з перших, хто несподiвано виступив на захист “Свободи” пiсля того, як стало зрозумiлим, що вона вперше буде представлена у парламенті. I коли у свiтi почав здiйматись лемент з цього приводу, саме пан Коломойський зробив дуже цiкаву заяву, мовляв, боятися “Свободи” немає сенсу, бо все — пiд контролем. Таку заяву мiг зробити лише чоловiк, який розумiє, що має у своїх руках серйознi важелi впливу на партiю — наприклад, її бюджети, її грошi.
А якщо все це не так, пане Тягнибок, то оприлюднiть, будь ласка, декларацiю про доходи за останнi три роки свого “головного спонсора” й однопартiйця депутата Гутника.
Далi буде
Свiтлана МАРТИНЕЦЬ, Iгор ПОЧИНОК
До речі
У процесі підготовки матеріалу ми знайшли ще один цікавий факт. На партійному сайті у 2009 році в біографії Гутника зазначено, що він закінчив економічний факультет університету. Однак у біографії 2010 року в графі “Освіта” вже фігурує Луцький інститут розвитку людини. Цікаво, про що це могло б свідчити?
