Ринок праці в Івано-Франківську вельми різноманітний: від добре знаної професії двірниці, перспективою якої батьки лякали нас ще в школі, до супервайзерів та джава-девелоперів, про яких ще три роки тому ніхто в Україні і не чув.
Як інформують прикарпатські статисти, середня заробітна плата пересічного іванофранківця цьогоріч – 2500 гривень. Але є щасливці, яким за допомогою свого ремесла вдалося переплюнути за рівнем заробітків інших та всім на заздрість зайняти хлібніші місця в робочому секторі. «Захід-ний кур’єр» дізнавався, хто ці обранці долі, які за свої труди отримують в рази більшу за середню винагороду, та скільки саме щомісячно вони мають можливість покласти у свої гаманці. До вашої уваги зведена «десятка» найбільш грошових професій на теренах Прикарпаття.
1. Керівники вищої ланки (генеральні директори та директори) – від 10 тис. гривень.
Нікого особливо, певно, й не здивує те, що саме найвищі боси на Прикарпатті утримують пальму першості у зарплатній мірці. Причому стосується це як представництв міжнародних, так, власне, й українських компаній. І в тих, і в інших, зарплати «топів» починаються від 10 тис. гривень, а крайню межу цієї цифри озвучити можуть хіба лише вони самі. Скільки заробляє керівництво, не здогадуються навіть підлеглі. Часом заробітна плата пересічного працівника і його шефа може відрізнятися без перебільшення у десятки разів.
Те саме твердить і статистика. За дослідженнями порталу hh.ua від 2011 року, загалом по Україні середня зарплата генерального директора становила ні мало, ні багато – 50 тис. гривень на місяць.
Але «прорватися» на таку відповідальну посаду можна лише з боєм: маючи за плечима або солідний досвід роботи, або особливі чи пак унікальні здібності, або ж просто-таки залізне лобі. До того ж, таких вакансій на Прикарпатті не так вже й багато. На всіх охочих точно не вистачить.
Тож, оскільки тягатися зарплатами з верхівкою не наважиться жоден простий смертний підлеглий, керівники вищої ланки є лідерами зарплатного рейтингу.
2. Чиновники вищого рангу – 8-14 тис. грн.
Наступні, кому на Прикарпатті пощастило з зарплатнею, – державні управлінці. Аби переконатися, що начальники вищої ланки на державній службі по заробітках одні з рекордсменів, варто лише одним оком зазирнути в подані ними декларації про доходи. Найбільшу зарплатню у 2012 році отримував голова ОДА – майже 14 тис. грн. у місяць. Зарплати його заступників коливалися в межах 9-10 тис. грн. Очільник Івано-Франківська торік щомісячно заробляв 8 тис. грн. Його заступники приблизно стільки ж. Порівняно із зарплатнею середньостатистичного державного службовця – 2-3 тис. грн. – цифри досить солідні. Але, як кажуть, хай відсохне та рука, що себе обділить. Отож, на другому місці – чиновники високого рангу.
3. Програмісти – 7-8 тис. грн.
Нині, коли комп’ютерні технології розвиваються не по годинах, а по хвилинах, сам Бог велів програмістам бути одними з найзатребуваніших фахівців на ринку праці. А отже, і найоплачуваніших. Кваліфікований працівник в цій галузі нині коштує дорого, до того ж на них, як переконують у кадрових агентствах, гострий дефіцит. В середньому програмісти з досвідом роботи від трьох років заробляють в Івано-Франківську як мінімум 7-8 тисяч. «Просунутіші» – ще більше.
«В компаніях, які займаються розробкою програмного забезпечення під замовлення, програмісти навіть у нашому місті можуть заробити 14 тис. гривень, – розповідає власник комп’ютерної фірми «Медіа Софт» Олексій Микитюк. – Замовники у таких фірмах, зазвичай, іноземці. Тому і платять багато. Але там потрібне знання дуже багатьох програм».
Як запевняють кадровики, попит і, відповідно, платня програмників в подальшому буде лише зростати. Щоправда, у роботі тих, кому вдалося зайняти «тепле» крісло програміста, є один мінус – заробітки у них, як правило, неофіційні. «Білим налом» платять лише мінімум. Решту – в конверті. Хоча в наш час це мало кого відлякує.
4. Працівники газової промисловості – 6-7 тис. грн.
Саме ці умільці у зарплатному рейтингу «дихають в спину» мізкуватим програмникам та високим керівникам. Середня платня, що отримує працівник газової промисловості на Прикарпатті, – 6-7 тис. гривень.
«У нашій області газ не добувають, а лише його транспортують. Цим займається компанія «Укртрансгаз», структурною одиницею якої у нашій області є «Прикарпаттрансгаз», – пояснює голова обласної профспілки працівників нафтової і газової промисловості Святослав Остап’юк. – Але робота все одно важка. Абсолютна більшість людей працює у шкідливих умовах праці. Тому і зарплата велика».
І справді, ще в далекому 2005-му газовики вже отримували майже казкову на той час зарплатню під дві тисячі гривень. З тих пір їхній заробіток щорічно підвищувався на 25% і нині дотягує до 7 тис. грн. Заробітки «трансгазівцям» нараховують лише через головний офіс, тож, у трудовій книжці усе згідно із законом. Також для них передбачений великий соці-альний пакет із доплатами за шкідливість, 13-ю зарплатнею та матеріальною допомогою на відпустки. Загалом сума додаткових виплат може становити 10-12 тис. на рік. Робота у газовиків важка й невдячна, але чого не зробиш заради 7 тисяч зарплатні?!
5. Лікарі з кваліфікацією – до 10 тис. грн.
Отут хтось може і посперечатися, мовляв, українські лікарі не перестають скаржитися на зарплатню, то про які ж тут надприбутки може йти мова? Почасти так. Але серед невдоволених своєю платнею медиків є частина і тих, хто на долю не скаржиться. Мова йде про кваліфікованих, практикуючих лікарів. Офіційний заробіток їх доволі скромний – разом з надбавками за нічні зміни, за шкідливість і т.д. набігає 3,5-4 тис. грн. Але левову частку помісячного доходу складають неофіційні «гонорари», що у вітчизняних лікарнях вже стали буденною реальністю. До прикладу, лікар-хірург, який активно оперує в обласній чи міській установі, за одну операцію бере 1,5-2 тис. грн. А прооперувати він може і кількох пацієнтів у тиждень. Ще, за даними неофіційних джерел, особливо добре сьогодні заробляють онкологи і кардіологи (українці найбі-льше страждають від раку і серцево-судинних проблем, і лікування цих захворювань дороге), акушери-гінекологи (лікар, який веде вагітність і приймає пологи, може отримати разову вдячність у розмірі 1-2 тис. грн., а в день він може прийняти декілька пологів), стоматологи (сьогодні елементарна пломба коштує 200-250 грн., а в день стоматолог може обслужити в середньому 15 клієнтів). А звідси й цифра реального щомісячного заробітку кваліфікованого медика – до 10 тис. грн. Отож, люди в білих халатах – у п’ятірці найгрошовитіших.
6. Торгові агенти (менеджери з продажів) та супервайзери – від 5 до 10 тис. грн.
Нині саме торгові агенти відносяться до найбільш затребуваного контингенту працівників. Практично половина всіх замовлень рекрутинговим компаніям стосується пошуку персоналу для відділів продажів. Гостра нестача спеціалістів такого профілю і зумовлює їх досить високу (на фоні середньої) заробітну плату – від 5 тис. грн. плюс відсотки від укладених угод.
«Торгові агенти і менеджери не є якимись аж надто престижними вакансіями, тому що там треба банально ходити від покупця до покупця, – каже директор кадрової агенції «HR Фактор» Наталя Мальченко. – Зазвичай, це не та робота, яку шукають люди, але часто вона буває найбільш оплачуваною із запропонованих».
Освоїти премудрості справи доволі легко: не потрібно ані вищої освіти, ані особливих умінь. Достатньо мати підвішений язик, а ще краще – власну автівку. Тоді робота торгового представника стане для вас «золотим дном». До того ж існує непогана перспектива кар’єрного росту: людину, яка довго працює торговим агентом і добре справляється, підвищують до супервайзера, тобто регіонального директора якоїсь торгової марки. А тут вже можна отримати справді непогані гроші – 8-10 тис. грн. на місяць.
7. Викладачі вишів – від 4-5 тис. грн.
Офіційні заробітні плати у викладачів прикарпатських вузів стартують від 3 тис. грн. Ті, хто має науковий ступінь, отримують 5-6 тисяч. Завідувачі кафедр ще більше. Здавалось би, стільки ж заробить і простий менеджер середньої руки. Але неофіційним заробіткам «вишівців» позаздрить будь-який франківський менеджер-середняк. Так звана «матеріальна допомога» від не зовсім успішних студентів у місцевих вишах – явище доволі поширене.
За словами самого студентства, особливо на популярних нині юридичних, економічних факультетах майже 75% студентів хоча б раз допомагали кафедрам фінансово. Суми «допомог» доволі немаленькі. Наприклад, за «5» – не менше 400-500 грн., за «3» – 200-300 грн., «енка» (тобто прогул) – 30-40 грн. Курсова робота – 200-500 грн., дипломна 2,5-3 тис. грн. Скільки сума «дотацій» може складати в місяць – питання. Тут, як-то кажуть, раз на раз не доводиться. Часом і 5, а часом і 10 тис. грн. А от у період так званих «жнив», таких як сесія чи то захист курсових, дехто з викладачів купує нові авто та шуби… Отож, прибуткові реалії свідчать про те, що викладачі вузів – одні з тих, хто нині на Прикарпатті живе в достатку. Тому їх теж записуємо у «топ-десятку» за рівнем заробітків.
8. Працівники добувної промисловості – 4-5 тис. грн.
Трохи відставши у зарплатному рейтингу від своїх колег – газовиків, працівники добувної промисловості на Прикарпатті живуть теж не зле. Трудівники ПАТ «Укр-нафта» отримують без калимів заробітну плату 4-5 тис. грн. До цих грошей додається також нічим не гірший, ніж у «трансгазівців», солідний соцпакет, а при виході на пенсію велика вихідна виплата. Як підсумок, працівники добувної промисловості доволі непогано заробляють на свій хліб з маслом. Тож вони теж у десятці найоплачуваніших.
9. Робочі спеціальності – від 4 до 8 тис. грн.
Мова йде про кваліфікованих робітників з інструментом різного калібру (електрозварник ручного зварювання, будівельник, налагоджувальник приладів) та робітників лісового господарства (лісоруб, вальник лісу). Але якщо для роботи в лісовому господарстві особливих навичок не потрібно – рубай поки духу вистачить, то механіки з автосправи чи зварники користуються більшим попитом. Але зарплатня однакова.
Вальник лісу в місяць легко може заробити 4-5 тис. грн., а може настаратися і на 8 тисяч – тут все залежить від виробітку. А от каменяр, зварник, бетонник на місцевому будівництві працюють по днях, але не менш ніж за дві сотні в день, тобто за 5 тис. грн. в місяць. Виконроб з хорошими рекомендаціями та кваліфікацією заробляє до 7-8 тис. грн. щомісячно. Працівники СТО – в середньому тисячу гривень в тиждень, тобто теж не менше 4 тисяч.
Те, що роботодавці буквально полюють за робочим класом, підтверджують і в рекрутингових агентствах. Але там вимагають готових фахівців з розрядом і досвідом роботи (токар, слюсар чи фрезерувальник). Зате готових майстрів відривають з руками і ногами.
«Тенденція на ринку праці тяжіє до того, що країні все більше потрібні виконавці,– стверджує директор ректрутингового агентства «Elite Per-sonnel» Ірина Антонович. – Пересічні економісти та банкіри та ще недавно такі престижні вакансії, як юристи, нині задовольняються 2-3 тис. гривень. А от робота зварника в будівельній компанії прирівнюється до роботи директора. У деяких фірмах зварник офіційно працює за 6, а неофіційно за 8-10 тис. гривень».
10. Головні бухгалтери – від 4 тис. грн.
Тямущі представники цієї професії потрібні в будь-який час, за будь-якої влади й економічної ситуації. Не дивно, що вакансії для бухгалтерів за популярністю поступаються лише фахівцям з продажу, айтішникам і рекламникам, займаючи четверте місце серед професійних сфер за кількістю пропозицій роботи. Такі дані наводить портал hh.ua. Навіть на невеликих фірмах головний бухгалтер цінується досить дорого – від 4 тис. грн. У торгівлі та будівництві вони отримують найбільше – 6-7 тис. грн. До того ж, бухгалтерів завжди не вистачає, бо потрібні вони всюди. А відпові-дальні фахівці з досвідом роботи – на вагу золота. Отож, головні бухгалтери хоч і «у хвості» зарплатного рейтингу, але все ж у першій його десятці.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ
P.S. Аби вповні охопити всю «зарплатну картину» Прикарпаття, при складанні рейтингу до уваги бралися офіційні і неофіційні заробітки представників конкретних професій. При цьому важливо розуміти, що дізнатися зарплатню людини, а тим більше неофіційну її частину, не так вже і легко. Інформацію доводилося збирати з найрізноманітніших джерел: від кадрових агентств до самих працівник тої чи іншої галузі (звісно, на правах анонімності). Все це істотно впливає на підсумкові дані рейтингу. До то ж зовсім не значить, що вказані заробітні плати саме такі усюди і для всіх. У кожному правилі є свої винятки. Та й залежить все від того, де і, головне, як ви працюєте. Кажучи словами з народної мудрості: «Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата».
