Чи оживе Білий слон у Карпатах?

 

/data/blog/35779/e772a04d0603a41f3ae9102d56801513.jpg

Минуло 75 років з часу спорудження і 65 — занепаду астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван — другої за висотою в альпійській частині Європи. Кілька років тому цей об’єкт завдяки спільному проекту і спільній праці науковців Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника та Варшавського університету виборов міжнародний грант за програмою Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща: 20 тисяч доларів спрямовані на перший крок її відродження — підготовку проектної документації щодо консервації.

Можливо, через тривалий занепад обсерваторії і відсутність метеостанції на цій території і на такій висоті наші синоптики помиляються у довгострокових прогнозах погоди? Жителі Галичини ретельно прислухаються до передбачень погоди польських синоптиків: там функціонує подібна — на їхньому карпатському Каспровому верху.

 

Туристично та історично привабливий об’єкт Чорногірського хребта — карпатська Ейфелева вежа на горі Піп Іван Івано-Франківщини. Фото надані автором

Важливі науково-спостережні дослідження з гори Піп Іван були передані до Варшави наприкінці 30-х років минулого століття. Частина обладнання, виготовленого французькими й англійськими фірмами, демонтована в передвоєнному 1939-му, зберігалася у польській столиці і Львові, чимало за воєнні лихоліття Другої світової війни було втрачено.

У 1937 році вперше за допомогою 33-сантиметрового астрографа фірми «Sir Howard» з цієї астрометеостанції, якою керував фанат своєї справи, уродженець ближнього гірського села Микуличин Владислав Мідович, було сфотографовано чотири планети нашої сонячної системи. У 1940-му,  за колишнього СРСР, за великих вітрів на висоті 2028 метрів над рівнем моря тут теж уперше запустили спостережні радіозонди, провели чималі обсяги наукової роботи.

Початково астрономо-метеообсерваторію на горі Піп Іван — одній з вершин Чорногірського хребта — будували робітники-гуцули за проектом польських архітекторів задля точних спостережень і використання військово-повітряними силами Речі Посполитої.

 

Залишки метеообсерваторії.

Якщо врахувати, що ця вершина лише третя за висотою серед карпатських двотисячників, то, вочевидь, були ще й інші поважні причини обрати саме її для розташування наукового центру.

Про одну з них розповідає директор Інституту геодезії Львівської політехніки, заступник голови обласного астрономо-геодезичного товариства, голова науково-координаційної ради відбудови Чорногірської (Піпіванівської) обсерваторії Корнілій Третяк:

— Ця територія за своїми географічними і природними параметрами є важливою для геодезичних досліджень геодинаміки регіону. Такі інструментальні дослідження методами космічної геодезії вже були розпочаті українськими та польськими геодезистами на початку минулого століття. Крім цього, цей об’єкт може бути занесений до Списку історичної спадщини ЮНЕСКО. Нині існують реальні дані про те, що всесвітньо відома «Дуга Струве», що являє собою ланцюг геодезичних пунктів, прокладених від Норвегії до Ізмаїла, і вже зарахована до спадщини ЮНЕСКО, дістала продовження до Кейптауна. За обчисленнями геодезичної служби України та львівських учених — представників однієї з найстаріших і найдосвідченіших в колишньому СРСР і Україні школи геодезії, один з її пунктів мав би розташовуватися власне на горі Піп Іван. Це мало б не лише наукове значення, а й гарантувало б фінансування наукового центру та протекцію на занесення обсерваторії до світової науково-культурної спадщини. Нині тут міститься наш геодезичний пункт, визначений методом супутникової геодезії.

З будівлі, яка була зведена в одному з Ейфелевою вежею архітектурному стилі функціонального конструктивізму, залишились на Чорногорі останки стін дво-п’ятиповерхової споруди, зведеної у формі віддзеркаленої латинської букви L. Тут розташовувались 43 кімнати, які поділялися на житлові, робочі для науковців, службовців та охорони, конференц-зал. Над їх обрисами лиш витає сумна згадка про зекономлені на недобудованому водогоні 40 тисяч злотих, що давно втратили свою вартість. А водогін і тепер знадобився б.

Задум створити тут туристично-відпочинковий молодіжний центр двох держав зазнав поразки, переважно через проблеми інфраструктури, — бракує добрих доріг, зокрема.

 

ПРЯМА МОВА

Ігор ЦЕПЕНДА, 
ректор Прикарпатського національного
університету імені Василя Стефаника, професор:

— За висновками науковців Прикарпатського і Варшавського університетів та результатами проведених кількадесяти конференцій з цього приводу, тут доцільно насамперед відновити метеостанцію та заснувати біологічний стаціонар з дослідження рослинності Карпатського національного парку. До впорядкувальних робіт можуть долучитися студенти-волонтери та викладачі кількох вищих навчальних закладів України та Польщі: науковий центр став би для них базою навчальної практики. Рішенням Верховинської районної ради будівлю колишньої обсерваторії передано на баланс нашого університету. Залишки астрономо-геодезичної обсерваторії вважаються нині історико-культурною і науковою спадщиною двох народів.

Цю карпатську Ейфелеву вежу називають «Білим слоном», оскільки більшу частину року вона покрита снігом та інеєм, а ще і тому, що проект її відродження потребує гігантських коштів — за попередніми підрахунками, від 5 до 50 млн гривень. Проект відбудови обговорюється майже півтора десятиліття, останнім часом тема вийшла на рівень президентів України і Польщі, входить в дорожню карту двох країн та, як той слон, важко рушає з місця й від слів до діла.

Піпіванівська обсерваторія визнана також пам’яткою архітектури місцевого значення. Та із занедбаного об’єкта почали забирати все, що ще залишилось, — мідну дахівку місцеві жителі використали під чани для варіння сиру, цеглини з польськими написами розбирали на сувеніри.

Григорій МЕЛЬНИК,
заступник начальника
відділу туризму Івано-Франківської облдержадміністрації:

— Не лише науковців, істориків-краєзнавців, а й туристів-екстремалів не перестає приваблювати цей об’єкт. Дістаються сюди українці й поляки, навіть мандрівники з Японії. Саме активні туристи, інші сюди й не потрапляють, допомогли бабі Парасці з Дземброні відкрити у віддаленому гірському селі туристський притулок. Пізніше відкрила подібний на полонині Плісце і фундація «Карпатські стежки», і про це першими повідомили своїх краян польські радіожурналісти. Їхні земляки мають до старої обсерваторії особливу прихильність.

Чорногора, саме такою є первісна назва гори Піп Іван, відома із середини VII століття. Вона згадується в Х столітті у 30-томній праці арабського історика та мандрівника Аль Масуді як святиня давнього слов’янського божества Чорнобога. За міфами — вічного противника Білобога, протиборство яких нібито триває й дотепер. Подейкують, тому й така суперечлива доля самої споруди на Чорній горі.

Мандрівникам, яким бракує адреналіну, та тим, що вміють насолоджуватися незайманістю природи, а також науковцям, які займаються біологічними дослідженнями, Чорногора може видати свої дивовижні секрети.

Цікаво, що науковці і менеджери від туризму сходяться на думці: економічно й екологічно доцільним було б відкриття тут витягів — канатної дороги. Цивілізуючи якоюсь мірою ці заповідні місця, де, до речі, зима має майже десятимісячний осідок, канатка запобігла б їх стихійному засміченню, водночас збільшивши потік туристів у кілька разів.

Відродити функціональність карпатської Ейфелевої вежі наразі під силу лише з допомогою міжнародних грантів і міжнародної кооперації зусиль, як, до речі, первісно й передбачалосяю.


 

Ольга ЛОБАРЧУК
для «Урядового кур’єра»


21.05.2013 Ольга ЛОБАРЧУК 1296 3
Коментарі (3)

Мульо 2013.05.21, 19:06
Йой... здається мені, що у наших реаліях він так "оживе", що краще б він був "мертвим"...
Ольга Крє 2013.05.22, 10:57
Лишіть ту Гору в спокої І хай японці ходять І буддисти ходять І християни ходять Свій до свого по своє
Щукар 2013.05.22, 11:35
Боюся,що буде з тою ЧорноГорою,те ж, що і з Говерлою, з її понищеною енергетикою...
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1270
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1927 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1155
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3760
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3431 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2796 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

384

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

496

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1044

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1605
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1105
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1129
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

822
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6659
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

780
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44112
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3410
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35762 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

305
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

429
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

708
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

783