Телеканалу ТВі не вперше опинятися у центрі уваги. Спочатку були "розборки" між співвласниками, які не могли поділити актив. Потім, в часи яскравої опозиційності, ТВі залишили без ліцензій на ефірне мовлення.
Потім був показовий "наїзд" податківців, збір коштів на виплату штрафу всією країною та похід екс-гендиректора телеканалу Миколи Княжицького в депутати від опозиції. Але тепер, схоже, ТВі опинився у найгіршій ситуації за всі часи свого існування.
На ТВі здійснили рейдерську атаку. Її прямим наслідком став страйк журналістів, які не можуть розібратися, хто є власником телеканалу, де вони працюють. Якщо так піде й далі, то чи не єдиний опозиційний телеканал може взагалі зникнути.
Близько 10:00 вівторка на електронні адреси українських ЗМІ було розіслано повідомлення від прес-служби ТВі про те, що у телеканалу з'явився новий інвестор та змінився генеральний директор. Цим інвестором був названий американський бізнесмен Олександр Альтман, а гендиректором – журналіст каналу Артем Шевченко.
Майже одразу колишній гендиректор ТВі Наталія Катеринчук заявила, що ця новина неправдива. "Прес-реліз фейковий, пошта каналу зламана… Зламана або хтось із колишніх працівників скористався паролем – не знаю. Те, що розсилається – неправда… Це другий Власенко і ведмеді, тільки з більш креативним підходом", - зазначала вона.
Однак в Фейсбуці між журналістами ширилися чутки, що новина не зовсім фейкова. "Українська правда" зв’язалася телефоном з новопризначеним директором Артемом Шевченком, який однозначно заявив: "Правда те, що написано у початковому прес-релізі". Тобто підтвердив інформацію про своє призначення і появу нового інвестора.
А вже через півгодини стало зрозуміло, що на ТВі здійснили звичайну рейдерську атаку. Служба безпеки телеканалу, за командою заступника директора з безпеки, відмовилася допускати на територію підприємства власника ТВі Костянтина Кагаловського і нібито звільненого гендиректора Наталію Катеринчук.
Майже одразу Кагаловський заявив "Українській правді", що "юридичних підстав для зміни власника не існує". За його словами, нового нібито інвестора просто використовують: "Горезвісний Альтман канал фінансувати не буде, оскільки не має достатніх для цього ресурсів. Альтмана використовують якісь інші сили - які - поки не встановлено".
У свою чергу, шеф-редактор ТВі Віталій Портніков утримувався від конкретних коментарів щодо ситуації. "Головним завданням колективу має бути збереження незалежності редакційної політики та непідконтрольності владі", - туманно заявляв він.
Однак Портніков повідомив, що на 17:00 заплановані загальні збори колективу, на яких ситуація має прояснитися.
Але Артем Шевченко вже почав публічно ділитися своїми планами. "У першу чергу ми запросимо повернутися на канал програми Марії Бурмаки та Вахтанга Кіпіані. А вже з вересня запропонуємо новий розклад мовлення. Маємо надію, що українська влада виконає рекомендації Ради Європи та Європарламенту і дозволить каналу ТВі вести повноцінне ефірне мовлення", – заявив він у своєму блозі.
Близько 13:30 до будівлі телеканалу знову приїхала Наталія Катеринчук з кількома депутатами від УДАРу, та намагалася потрапити всередину. Після невеликої сутички з охороною та виклику міліції їй це вдалося. Катеринчук на порозі адміністративного поверху каналу написала міліціонерам заяву про злочин та поїхала давати прес-конференцію.
На цій же прес-конференції власник ТВі Кагаловський заявив, що поверне собі телеканал протягом 24 годин. "Я дуже швидко вирішу цю проблему. Протягом 24 годин. Навряд чи за цим стоять серйозні люди з влади… Але те, що можна вивести на чисту воду людей з підробленими довіреностями, я в цьому впевнений", - сказав він.
Про нового інвестора Кагаловський говорити не забажав: "З Альтманом я знайомий. Говорити щось погане про нього не можу, а хороше – не хочу". На його думку, ТВі захопили рейдери, "щоб потім продати тим, хто перетворить його на музичний".
Водночас проголошений директор ТВі Шевченко заявляв, що події навколо каналу насправді убезпечили його від продажу. "В мене є внутрішнє відчуття, що те, що відбулося сьогодні, якимось чином убезпечило телеканал від того, щоб відбувся його продаж", - сказав він.
Під час цього публічного з'ясування стосунків, на стрічках новин з'явилося ще одне цікаве повідомлення. Екс-гендиректор ТВі, який був обраний до Верховної Ради, Микола Княжицький заявив, що керівництво каналу змінилося "за законом".
"Якщо каналом тепер управляє Артем Шевченко, то я переконаний, що з телеканалом буде все добре, тому що він чесний журналіст", - додав він.
Збори
Але найцікавіше почалося після 17:00, коли відкрилися збори працівників ТВі. Адже на цих зборах, зокрема, був присутній Олександр Альтман, який називає себе "новим інвестором".
Разом з новим гендиректором Шевченком, Альтман переконував журналістів та інших співробітників стандартним набором фраз – зміна інвестора ніяк не позначиться на редакційній політиці, буде багато грошей, будуть нові програми…
Однак співробітників цікавили дещо інші речі. Зокрема, вони хотіли прояснити статус Альтмана. Останній заявляв, що він не є власником телеканалу, а є інвестором. Зрозуміти, що це означає, не міг ніхто з присутніх.
Журналісти вимагали оголосити структуру власності та розкрити імена кінцевих бенефіціарів. Однак Альтман відмовився це робити, розповідаючи про комерційну таємницю. Мовчав й нібито журналіст-розслідувач Шевченко.
Також журналісти вимагали пропустити на збори Кагаловського і Катеринчук. "Ми його знаємо, як власника телеканалу, і хочемо чути всі точки зору", - казали співробітники. В цьому питанні Альтман технічно перекинув відповідальність на Шевченка – мовляв, це рішення керівництва телеканалу, а він лише скромний інвестор.
Водночас Шевченко був категоричний: "Їх присутність може бути використана для неправомірного тиску на колектив". "Прихід нового інвестора може стати другим диханням для телеканалу", - переконував новий гендиректор.
Фактично сторону Шевченка та Альтмана зайняв і шеф-редактор ТВі Віталій Портніков. Він емоційно пропонував підписати юридичний документ на кшталт редакційної угоди між всіма можливими інвесторами та співробітниками телеканалу. Також Портніков зажадав, щоб збори телеканалу залишили журналісти інших видань.
У свою чергу журналіст Мустафа Найем запропонував, щоб усі сторони конфлікту зібралися у його програмі, яка мала вийти о 19:30. "Хай прийдуть Кагаловський, Альтман, Катеринчук та Шевченко", - сказав він, вимагаючи від Шевченка допуску на канал іншої сторони конфлікту. І Шевченко погодився, пообіцявши пустити Кагаловського і Катеринчук.
Після цього збори розпустили, і колектив телеканалу пішов на вулицю послухати Кагаловського. Разом з бізнесменом приїхали кілька народних депутатів, зокрема, Андрій Пишний та Оксана Продан. Пізніше підтягнулися Микола Томенко та Ілля Ємець.
Кагаловський знову висловив бажання пройти на канал для зустрічі з журналістами у приміщенні, і цього разу його пропустили. Однак Шевченко, стоячи біля турнікету, заборонив проходити охоронцям бізнесмена, Наталії Катеринчук та журналістам інших видань. На думку нового директора-журналіста, вони б заважали робочому процесу ТВі.
Але згодом стало зрозуміло, що ніякого робочого процесу вже не вийде. Збори колективу продовжилися за закритими дверима.
Саме там визріла головна сенсація вечора. Спочатку Шевченко відмовився від своєї обіцянки пустити на ефір Катеринчук. За його словами, вона може зірвати цей ефір.
Тоді журналісти ТВі, не згодні з таким розвитком подій, зажадали оголосити в тій самій програмі Мустафи Найема про свою позицію стосовно ситуації. Це також не влаштовувало Шевченка, який запропонував всім зібратися у середу ввечері в програмі Віталія Портнікова, коли спаде градус напруги.
Коли колектив телеканалу не погодився з цією пропозицією, Шевченко просто заборонив випускати програму в ефір та наказав включити повтор попередньої. Таким чином зі сторони нового менеджменту фактично відбувся перший випадок цензури.
І саме цей факт став останньою краплею, після чого журналісти ТВі оголосили страйк.
Корпоративні війни
Треба відзначити, що скандали навколо ТВі тривають давно. Ще в кінці 2009 року колишній головний редактор телеканалу Євген Кисельов звільнився "через розбіжності між співвласниками".
Цими самими співвласниками були колись російські бізнесмени, а нині політемігранти Костянтин Кагаловський та Володимир Гусинський.
Кагаловський, ще за часів Бориса Єльцина, був одним з топ-менеджерів легендарного банку "Менатеп" та не менш легендарної корпорації "ЮКОС" Михайла Ходорковського. А Гусинському у ті ж часи належала ціла медіа-імперія, одним з центральних елементів якої був телеканал НТВ. Обидва вони за часів Володимира Путіна залишили Росію.
Згодом Кагаловський і Гусинський разом заснували в Україні телеканал ТВі. Однак 2009 року партнери посварилися. Як писали ЗМІ, Гусинський пропонував Кагаловському купувати за завищеними цінами для трансляції на ТВі медіапродукти компанії Overseas Media Productions Inc. Власником останньої власне є сам Гусинський. Це обурило Кагаловського.
Згодом, Гусинського взагалі не виявилося серед власників телеканалу. Тим часом зявлялася інформація про те, що одним зі співвласників ТВі є вже нині покійний опальний олігарх Борис Березовський.
Нібито саме до нього перейшов контроль над однією з "офшорок", на яку був записаний телеканал, - Seradgill Holdings Ltd. Щоправда останній спростовував свою причетність до телеканалу.
У ті ж часи Гусинський пішов судитися з Кагаловським за свою долю в каналі у суд Нью-Йорка. Влітку минулого року суд навіть виніс проміжне рішення на користь Гусинського.
Тоді суд вирішив, що телеканал ТВі коштував 56,9 мільйонів доларів і компанія Гусинського має право на 28,45 мільйонів доларів плюс відсотки в якості відшкодування збитків.
Також у судовому рішенні зазначено, що Кагаловський діяв спільно з колишнім гендиректором ТВі Миколою Княжицьким для того, щоб "приспати" Гусинського та розмити його долю у телеканалі.
Зараз суди навколо ТВі в США ще тривають. Однак ще донедавна, за даними Нацради з питань телебачення та радіомовлення, структура власників ТОВ "ТелеРадіоСвіт" (юридична особа телеканалу ТВі) виглядала наступним чином: ТОВ "Міжнародна Медіа Компанія" - 7,40%, Seradgill Holdings LTD - 92,60%.
За даними "Української правди", ТОВ "Міжнародна Медіа Компанія" контролювалася низкою кіпрських компаній. Серед них були ті, бенефіціаром яких Кагаловський був названий в рішенні суду Нью-Йорку. Також в тому ж рішенні він фактично названий опосередкованим власником Seradgill Holdings LTD.
У вересні 2012 року до складу акціонерів каналу увійшла українська компанія "Медіа Інфо", якою володіє фірма з Британських Віргінських островів "Вілкокс Венчерз Лтд". На "Медіа Інфо" записали 43% телеканалу шляхом зменшення частки Seradgill.
А 11 квітня стало відомо, що "Медіа Інфо" стало одноосібним власником ТВі. Структура власності телеканалу стала виглядати наступним чином: ТВі (ТОВ "ТелеРадіоСвіт") – ТОВ "Медіа Інфо" - "Вілкокс Венчерз Лтд".
Цікаво те, що це сталося буквально через два тижні після смерті Березовського. Також це співпало з чутками про продаж телеканалу, які активно ширилися ринком. Серед можливих покупців ТВі називали імена Сергія Курченка, Андрія Клюєва та Сергія Льовочкіна. Але сам Кагаловський інформацію про продаж телеканалу категорично спростовував.
Втім, формально проблеми виникли саме після переформатування структури власності. Новим керівництвом ТВі були оприлюдненні рішення директора ТОВ "Медіа Інфо" про звільнення керівника фактично дочірнього ТОВ "ТелеРадіоСвіт" (ТВі) Наталії Катеринчук і призначення на цю посаду Артема Шевченка. Це рішення підписав особисто директор "Медіа Інфо" Олег Радченко.
Але найцікавіше, що ні Радченко, ні Альтман, ні Шевченко не можуть або не хочуть пояснити, яким чином Альтман став новим інвестором телеканалу. При цьому вони всіляко підкреслюють, що Альтман є не власником, а саме інвестором. Але пояснити різницю між цими поняттями вони не можуть.
Сам новий інвестор категорично відмовився відповідати на питання, яким чином формально-юридично він став інвестором. "Я не буду відповідати на це питання", - відрізав Альтман. Шевченко фактично заявив, що його це не обходить: мовляв, призначили директором - працюю.
Найбільш цікава розмова у "Української правди" сталася з Олегом Радченком:
- Яким чином юридично Альтман став інвестором?
- Я угоду купівлі-продажу не бачив. І, я думаю, що його й не було. Наскільки мені відомо, власники не змінювалися. Змінилася лише структура власності.
- Чи можете ви пояснити, яким чином змінилася структура власності?
- Не можу.
- Чому?
- Тому що це офшорні компанії, які знаходяться за межами України.
- Яким чином ви дізналися, що пан Альтман є інвестором?
- Пан Альтман надав довіреності від компанії-власника.
Власне у загадкові довіреності все і вперлося. Кагаловський і Катеринчук категорично стверджують, що ці довіреності є сфальсифікованими. "Я розмовляла з керівником "Вілкокс" (кінцевий власник телеканалу). Вона сказала, що жодних довіреностей не надавала. Ці документи сфальсифіковані", - заявила Катеринчук.
Вигідно - владі
Але хто такий Олександр Альтман? Згідно з офіційними даними, оприлюдненими на сайті ТВі, він народився 19 листопада 1956 року в Одесі. Від 1979-го до 1986 року працював дослідником та аспірантом в Академії наук УРСР. З 1990 року мешкає у Нью-Йорку і є громадянином Сполучених Штатів.
Згідно з офіційною інформацією, Альтман організував у США фірму Advanced Materials, яка займається високотехнологічними матеріалами у галузі атомної енергетики. У 2007-2011 роках він був радником екс-міністра енергетики України Юрія Продана. Власне, це все.
Але в нього є бізнес й в Україні. Зокрема, за даними видання "Форбс", Альтман працював у компаній "Атом-Енерго-Проект", яка працює на ринку систем безпеки для атомних електростанцій.
Також, він володіє 50% торгового дому "Русанко", який займається гуртовими продажами м'яса та м'ясних виробів, і був співвласником "Русанівського м’ясокомбінату".
Крім того, за інформацією "Української правди", раніше Альтман разом зі своїми партнерами був непрямим акціонером банку "Хрещатик", який зараз відносять до сфери впливу бізнесмена Андрія Іванова та олігарха-регіонала Василя Хмельницького. Але до медіа-бізнесу Альтмен не мав жодного відношення.
Інформовані джерела розповідають, що Альтман, скоріше за все, несамостійний персонаж. "У нього був особистий конфлікт с Кагаловським і це може бути помста. Однак, скоріше за все, він діє в інтересах третіх осіб", - сказав співрозмовник.
Однак, хто ці загадкові "треті особи"? Від історії з ТВі офіційно та неофіційно відхрестилися майже всі можливі "претенденти". Зокрема, джерела в оточенні колишнього співвласника ТВі Володимира Гусинського недвозначно сказали, що для них ця історія – "сніг на голову".
В оточенні глави президентської адміністрації Сергія Льовочкіна, з яким нібито також вели переговори про купівлю ТВі, заявили, що їм цей канал взагалі не треба. Десь схожим чином це питання прокоментували й джерела в створюваному медіа-холдингу президентської "Сім'ї". Ще раніше від ТВі також відхрещувалися люди "младоолігарха" Сергія Курченка.
Існує інформація про те, що переговори між Кагаловським і представниками певних владних груп про продаж телеканалу таки відбувалися. Однак сторони не домовилися.
Видається, що збитковий опозиційний телеканал дійсно вважається якоюсь "валізою без ручки", за яку йде війна на ґрунті особистих стосунків. До кінця незрозумілою є роль екс-директора ТВі Миколи Княжицького, який нині засідає у Верховній Раді.
Сам він, хоч і назвав зміну керівництва каналу законною, але категорично заявив, що не брав участі у цій історії. Втім, подейкують, що Княжицький має дуже напружені стосунки з Кагаловським. Нібито, після обрання Княжицького в парламент, власник ТВі фактично викинув його з каналу.
Однак саме до Княжицького є близьким менеджмент, який фактично влаштував заколот. Як і близький до нього новопризначений гендиректор-журналіст Артем Шевченко. Тож виникає питання – чи не є ця історія намаганням "віджати" актив через особисті образи, а вже потім розбиратися, що з ним робити?
Однозначно сказати, хто стоїть за історією з ТВі, поки важко. Втім, очевидною є відповідь на питання, кому це вигідно. В першу чергу, це вигідно владі.
Тепер у "трубадурів режиму" є всі підстави черговий раз покричати про "гнилу сутність опозиціонерів-лібералів-демократів", які не можуть поділити маленький кабельний телеканал. Який ще й має більш ніж непрозору структуру власності з купою невідомих "офшорок", за що регулярно і наполегливо розпинав владу.
І це вже не кажучи про дискредитацію в очах своїх глядачів, що звикли довіряти телеканалу та окремим "світочам демократії", які тепер самі не пускають програми в ефір.
Навіщо податкова? Навіщо "шити" комусь справи? Опозиційне ЗМІ здатне цілком самостійно вчинити елегантне і привселюдне самогубство.
Українська правда