Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Фото: Getty Images


Немає мови немає нації. Сьогодні, на фоні російської агресії, цей вислів набув вкрай важливого сенсу.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну вплинуло на мовну самоідентифікацію громадян. Так, однією з цілей російського нападу, яку ще з 2014 року декларує путін та оточення, є начебто захист прав російськомовного населення в Україні. Проте, своїми діями російські окупанти на чолі з Кремлем роблять усе, щоб все більше російськомовних українців свідомо відмовлялися від російської та переходили на українську мову спілкування.

Як свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», все менше українців говорять вдома виключно російською. Зокрема, у 2012 році близько 40% громадян України використовували російську в побуті, наприкінці 2021 року цей показник знизився до 26% і продовжує неухильно падати.

Так, на початку повномасштабної війни вже лише 18% людей спілкувались мовою окупанта, а наприкінці квітня показник опустився до 15%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних». Соціологи відзначають, що дві третини з 32% двомовних готові повністю перейти на українську та спілкуватися нею вдома.

Водночас для російськомовних українців створюють сприятливі умови, щодо вивчення державної мови та покращення мовних навичок. Зокрема, організовують безоплатні очні курси та навчання онлайн з української мови. Йдеться не лише про вивчення граматики чи лексикології, а й про й культурні, історичні, психологічні та інші аспекти. І, як бачимо, такі навчання мають попит.


Чому мова важлива – думка українського захисника


У мирному житті музикант, поет та громадський діяч, а сьогодні комбат Збройних сил України Павло Вишебаба, який захищає Україну на Донеччині, у мережі вкотре нагадав про важливість мови.

Так, за словами бійця, українська мова рятує життя на передовій, адже завдяки їй можна розрізнити, хто свій, а хто чужий.

«Розкажу вам одну історію для міркувань. Ви знаєте, що бійці одягають на рукав скотч певного кольору, щоб розрізняти „свій-чужий“. А що робити вночі, адже кольорів не розрізнити навіть за допомогою тепловізора. Що є оберегом, який захищає тебе від пострілів своїх?

Таким оберегом є українська мова. Навіть ті, хто вдень говорить російською, після заходу сонця переходить на українську. Бо це твоя безпека, бо це твоє життя.

Ну бо уявіть, що якщо хтось вночі буде йти на тебе і скаже: „Стой! Кто ідьот?“– то це, напевно, будуть його останні слова. Знаєте, тут вже трохи всі на нервах: ворог близько, виживають швидші та спритніші», — пояснює Вишебаба.

Захисник додав, коли по рації хтось звертається російською, всі напружуються, а головний черговий говорить: «Повтори державною». Тоді чутно — свій чи ні в ефірі.

Також він запропонував змоделювати ситуацію вже у післявоєнний час, коли українці відкинуть окупанта за кордон, але він все одно нікуди не зникне.

«Тому треба вже вчитися жити так, щоб використовувати всі інструменти, які послаблюють ворога, але посилюють Україну.

Я вважаю, що одним із таких інструментів є українська мова. Ми ні на кого не нападаємо, ми не катуємо та не ґвалтуємо. Єдине, що нас „єднає“ з ворогом — російська мова».

Водночас, на думку українського захисника, російська мова є інструментом ворога у війні, а тому закликає українців перейти на рідну мову.

До слова, Павло, який виріс у російськомовній сім’ї у Краматорську, декілька років тому перейшов на українську мову.

«Ми маємо позбутися цього. І зробити це легко. Повірте. Я не з-під Львова. Я з Краматорська, вчився у російськомовній школі, жив і ріс у російськомовному середовищі.

Я 28 років (Павлові 36 років, – ред.) розмовляв російською. А потім захотів перейти на українську. І зробив це — і це легко. Все інше — відмазки. Досить відмазок.

Перейти так перейти!», — закликав захисник.

Фото: Getty Images


Українізація війноюдумка культуролога


Про лагідну українізацію в час війни, чи варто вимагати переходити на українську та як полегшити перехід на державну мову – журналістка Фіртки розпитала у культуролога Євгена Савіська.

Так, за словами експерта, саме під час війни й доцільна лагідна українізація.

«Дуже багато російськомовних громадян України вже почали переходити на спілкування українською мовою. Хай з помилками — це минеться. Трохи більше мовної практики й все буде гаразд.

Найголовніше, що люди свідомо почали спілкуватися та листуватися державною мовою».

Євген Савісько відзначає позитивну тенденцію: російськомовні українці не лише масово переходять на українську мову, а й активно діляться цим на своїх профілях у соціальних мережах.

«Наприклад, багато вихідців з України, які давно живуть за кордоном, почали свідомо писати дописи у соцмережах саме українською мовою. Та що там дописи — значна частина з російськомовних поетів та прозаїків, які живуть або жили в Україні й стверджували, що не володіють досконало українською, почали публікувати твори державною мовою.

І що ми бачимо? Вони творять на гідному рівні. І мова творів — багата, мелодійна, розмаїта та цікава».

Також, за словами культуролога, не варто вимагати переходити на українську, але доцільно пропонувати переходити на державну мову та пояснювати, чому це важливо.

«Наводити доречні та переконливі аргументи. Потрібно розуміти, що люди мають переходити на українську не з примусу, а свідомо, з цілковитим усвідомленням правильності свого вчинку.

Водночас примусова українізація буде малоефективною. Про це свідчить й невдала спроба українізувати вітчизняний музичний радіо- і телепростір (законопроєкт українських посадовців про заборону музики російського окупанта — ред.)».

Фахівець підкреслює, що для того, аби подолати мовний бар’єр та перейти на спілкування українською мовою потрібне насамперед бажання.

«Також ключову роль відіграє підтримка оточення, моральна, психологічна чи матеріальна.

Зокрема, запитайте близьких, можливо, вони теж ніяк не наважаться перейти на українську? Якщо знайдете однодумців, то зможете спільно набувати знання з української мови завдяки системній мовній практиці».

Савісько рекомендує покращувати мовні навички, виписуючи найуживаніші слова, фрази та ідіоми, їхню транскрипцію та значення. Культуролог підкреслює, якщо є можливість, то варто порадитись з фахівцем, але, якщо такої можливості немає, то можна організувати процес самостійно.

«Вкрай важливо безпосередньо спілкуватись українською, адже так легше запам'ятовувати та вивчати невідомі слова.

Звісно, словниковий запас та рівень знань лексики в усіх різні, тому треба підбирати базовий словниковий запас індивідуально.

Розширити словниковий запас також допоможуть українська музика, кіно та література».

Фото: Getty Images


Уроки історії переконали, що добре захищена державна мова, про яку варто дбати насамперед, є одним з гарантів незалежності держави.  

Російська пропаганда навчилась вміло маніпулювати мовним питанням. Українцям же потрібно розуміти, що мова — зброя, яку століттями намагаються вибити з рук, аби безмовний народ швидко перетворити на покірну масу та повністю зросійщити.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

628
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

729
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1541
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2151
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4150 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3151

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

143

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

383

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

323

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

794
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

562
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

609
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

896
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

987
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

618
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6200
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1688
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31703 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1439
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

701 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

658