Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Фото: Getty Images


Немає мови немає нації. Сьогодні, на фоні російської агресії, цей вислів набув вкрай важливого сенсу.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну вплинуло на мовну самоідентифікацію громадян. Так, однією з цілей російського нападу, яку ще з 2014 року декларує путін та оточення, є начебто захист прав російськомовного населення в Україні. Проте, своїми діями російські окупанти на чолі з Кремлем роблять усе, щоб все більше російськомовних українців свідомо відмовлялися від російської та переходили на українську мову спілкування.

Як свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», все менше українців говорять вдома виключно російською. Зокрема, у 2012 році близько 40% громадян України використовували російську в побуті, наприкінці 2021 року цей показник знизився до 26% і продовжує неухильно падати.

Так, на початку повномасштабної війни вже лише 18% людей спілкувались мовою окупанта, а наприкінці квітня показник опустився до 15%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних». Соціологи відзначають, що дві третини з 32% двомовних готові повністю перейти на українську та спілкуватися нею вдома.

Водночас для російськомовних українців створюють сприятливі умови, щодо вивчення державної мови та покращення мовних навичок. Зокрема, організовують безоплатні очні курси та навчання онлайн з української мови. Йдеться не лише про вивчення граматики чи лексикології, а й про й культурні, історичні, психологічні та інші аспекти. І, як бачимо, такі навчання мають попит.


Чому мова важлива – думка українського захисника


У мирному житті музикант, поет та громадський діяч, а сьогодні комбат Збройних сил України Павло Вишебаба, який захищає Україну на Донеччині, у мережі вкотре нагадав про важливість мови.

Так, за словами бійця, українська мова рятує життя на передовій, адже завдяки їй можна розрізнити, хто свій, а хто чужий.

«Розкажу вам одну історію для міркувань. Ви знаєте, що бійці одягають на рукав скотч певного кольору, щоб розрізняти „свій-чужий“. А що робити вночі, адже кольорів не розрізнити навіть за допомогою тепловізора. Що є оберегом, який захищає тебе від пострілів своїх?

Таким оберегом є українська мова. Навіть ті, хто вдень говорить російською, після заходу сонця переходить на українську. Бо це твоя безпека, бо це твоє життя.

Ну бо уявіть, що якщо хтось вночі буде йти на тебе і скаже: „Стой! Кто ідьот?“– то це, напевно, будуть його останні слова. Знаєте, тут вже трохи всі на нервах: ворог близько, виживають швидші та спритніші», — пояснює Вишебаба.

Захисник додав, коли по рації хтось звертається російською, всі напружуються, а головний черговий говорить: «Повтори державною». Тоді чутно — свій чи ні в ефірі.

Також він запропонував змоделювати ситуацію вже у післявоєнний час, коли українці відкинуть окупанта за кордон, але він все одно нікуди не зникне.

«Тому треба вже вчитися жити так, щоб використовувати всі інструменти, які послаблюють ворога, але посилюють Україну.

Я вважаю, що одним із таких інструментів є українська мова. Ми ні на кого не нападаємо, ми не катуємо та не ґвалтуємо. Єдине, що нас „єднає“ з ворогом — російська мова».

Водночас, на думку українського захисника, російська мова є інструментом ворога у війні, а тому закликає українців перейти на рідну мову.

До слова, Павло, який виріс у російськомовній сім’ї у Краматорську, декілька років тому перейшов на українську мову.

«Ми маємо позбутися цього. І зробити це легко. Повірте. Я не з-під Львова. Я з Краматорська, вчився у російськомовній школі, жив і ріс у російськомовному середовищі.

Я 28 років (Павлові 36 років, – ред.) розмовляв російською. А потім захотів перейти на українську. І зробив це — і це легко. Все інше — відмазки. Досить відмазок.

Перейти так перейти!», — закликав захисник.

Фото: Getty Images


Українізація війноюдумка культуролога


Про лагідну українізацію в час війни, чи варто вимагати переходити на українську та як полегшити перехід на державну мову – журналістка Фіртки розпитала у культуролога Євгена Савіська.

Так, за словами експерта, саме під час війни й доцільна лагідна українізація.

«Дуже багато російськомовних громадян України вже почали переходити на спілкування українською мовою. Хай з помилками — це минеться. Трохи більше мовної практики й все буде гаразд.

Найголовніше, що люди свідомо почали спілкуватися та листуватися державною мовою».

Євген Савісько відзначає позитивну тенденцію: російськомовні українці не лише масово переходять на українську мову, а й активно діляться цим на своїх профілях у соціальних мережах.

«Наприклад, багато вихідців з України, які давно живуть за кордоном, почали свідомо писати дописи у соцмережах саме українською мовою. Та що там дописи — значна частина з російськомовних поетів та прозаїків, які живуть або жили в Україні й стверджували, що не володіють досконало українською, почали публікувати твори державною мовою.

І що ми бачимо? Вони творять на гідному рівні. І мова творів — багата, мелодійна, розмаїта та цікава».

Також, за словами культуролога, не варто вимагати переходити на українську, але доцільно пропонувати переходити на державну мову та пояснювати, чому це важливо.

«Наводити доречні та переконливі аргументи. Потрібно розуміти, що люди мають переходити на українську не з примусу, а свідомо, з цілковитим усвідомленням правильності свого вчинку.

Водночас примусова українізація буде малоефективною. Про це свідчить й невдала спроба українізувати вітчизняний музичний радіо- і телепростір (законопроєкт українських посадовців про заборону музики російського окупанта — ред.)».

Фахівець підкреслює, що для того, аби подолати мовний бар’єр та перейти на спілкування українською мовою потрібне насамперед бажання.

«Також ключову роль відіграє підтримка оточення, моральна, психологічна чи матеріальна.

Зокрема, запитайте близьких, можливо, вони теж ніяк не наважаться перейти на українську? Якщо знайдете однодумців, то зможете спільно набувати знання з української мови завдяки системній мовній практиці».

Савісько рекомендує покращувати мовні навички, виписуючи найуживаніші слова, фрази та ідіоми, їхню транскрипцію та значення. Культуролог підкреслює, якщо є можливість, то варто порадитись з фахівцем, але, якщо такої можливості немає, то можна організувати процес самостійно.

«Вкрай важливо безпосередньо спілкуватись українською, адже так легше запам'ятовувати та вивчати невідомі слова.

Звісно, словниковий запас та рівень знань лексики в усіх різні, тому треба підбирати базовий словниковий запас індивідуально.

Розширити словниковий запас також допоможуть українська музика, кіно та література».

Фото: Getty Images


Уроки історії переконали, що добре захищена державна мова, про яку варто дбати насамперед, є одним з гарантів незалежності держави.  

Російська пропаганда навчилась вміло маніпулювати мовним питанням. Українцям же потрібно розуміти, що мова — зброя, яку століттями намагаються вибити з рук, аби безмовний народ швидко перетворити на покірну масу та повністю зросійщити.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1135
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1334
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1564
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1673
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5483
14.07.2022
Тетяна Дармограй

Поряд зі звичним розкриттям крадіжок чи оформленням дорожньо-транспортних пригод прикарпатські правоохоронці призвичаїлися й до нових завдань — виявлення диверсантів, колаборантів та розкрадачів гуманітарної допомоги.   

6648

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

224

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

1769

Духовні пошуки на війні не тільки не припиняються й навпаки загострюються. Перебування на війні загострює  почуття віри, розставляє акценти на важливому і другорядному, показує скороминучість земного буття і близькість смерті, наскільки речі, які нас оточують і до яких ми звикли і вважаємо незамінними насправді є другорядними і неважливими. На війні загострюється нюх до фальші та брехні, там немає атеїстів. В окопах всі моляться.

1630

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

2653
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

134
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

936
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

957
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

129
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4395
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

6307
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

7350 1
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

328
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

112
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

2587
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

3534
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

7445