«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Фото: Getty Images


Після підступного російського нападу 24 лютого декілька мільйонів українців змушені покидати дім, тікаючи від війни.

Сьогодні в жодному регіоні України неможливо почувати себе у повній безпеці. По мирних містах та селах в будь-який момент можуть завдати ракетний чи авіаційний удари. Ворог обстрілює житлові будинки, залізниці, лікарні, пологові, школи, дитячі садочки, історичні місця, атомні електростанції та «зелені коридори». 

За даними ООН, майже десять мільйонів українців вимушено покинули домівки у пошуках більш безпечного місця: хтось знайшов прихисток на заході України, дехто — за кордоном. 

Чимало з тих, хто наразі у відносній безпеці, відчуває провину, що може працювати, навчатись, заробляти та нормально харчуватись. Відтак, у багатьох, хто вирвався з пекла, нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

Ці люди перебувають у постійній напрузі. На запитання: «Як ти?», вони відповідають: «Та начебто нормально... Але ні — зле. Ось прочитала, як мирні жителі сидять в укриттях у регіонах, де ведуться бої».

Поки Збройні сили України «денацифікують» окупантів, а резерв готується до другої фази, цивільним рекомендують відновлюватись та продовжувати жити звичним життям там, де це можливо. Навчатись, ходити на роботу, виховувати дітей, займатись хатніми справами, гуляти, волонтерити та жертвувати (за можливості) кошти на українську армію, яка воює, щоб українці могли дозволити собі продовжувати жити.

Психологи та економісти наголошують, що кожна людина має своє місце у цій війні й повинна вести оборону насамперед на своєму рубежі.

Адже перемога України залежить від чималої кількості чинників, зокрема й від економічного та морального стану всіх українців.

Що таке «синдром вцілілого», як його розпізнати та як з ним упоратись — журналістка Фіртки розпитала у психологині пологового будинку «Лелека» Наталії Мирошніченко.


«Соромно бути у безпеці»: що таке синдром вцілілого?


Психологиня Наталія Мирошніченко пояснює, що синдром вцілілого — це сильне почуття провини, сорому і жалю, коли людині вдається зберегти собі життя. Також такі почуття можуть виникати, коли життя людини триває легше і простіше, ніж у близьких людей.

Так, за словами психологині, почуття провини та сорому можуть застати й того, хто вирішив залишити країну, й того, хто залишився жити у спокійному регіоні, де не точаться запеклі бої.

«Спочатку термін „синдром вцілілого“ використовували до тих, хто пережив Голокост, а пізніше його поширили на вцілілих після автокатастроф, стихійних лих, епідемій інфекційних хвороб і військових конфліктів.

Відповідно до посібника медичних діагнозів DSM-5 синдром вцілілого вважається одним із симптомів посттравматичного стресового розладу», — продовжує експертка.

Довідково: у дослідженні, опублікованому у 2018 році у Journal of Loss and Trauma, науковці опитали пацієнтів клініки травматичного стресу у Великій Британії та виявили, що 90% опитаних, які вижили під час випадку, коли інші померли, відчувають глибоке відчуття провини.

Науковці з Німеччини припускають, що учасники тяжких обставин, можуть хибно оцінювати власну роль у події. Це і є причиною розвитку почуття провини. Зокрема, люди можуть невірно оцінювати власну здатність передбачати події, або запобігати наслідкам. Це загострює симптоми посттравматичного стресового розладу.

Іншими словами, додає психологиня, людина відчуває синдром вцілілого наступним чином:

• вижив — винний;

• не зміг допомогти — соромно;

• мене недостатньо і моєї допомоги завжди мало. Адже це не зупиняє війну в одну мить. Відчуття, що інші роблять більше, а я просто марний;

• виїхав із країни — відчувається як «я поганий», «зрадник» та взагалі «боягуз»;

• я тут у безпеці, отже, соромно перед тими, хто ховається в бомбосховищі й чує весь жах;

• вина, якщо не відчуваєш біль при втраті. А також якщо немає сліз або їх «недостатньо»;

• вина і сором, якщо намагаєшся жити як колись, якщо хочеться посміхатися і реагувати на жарти;

• стає соромно, якщо не пішов особисто битися з ворогом, як це роблять інші.

«Тяжкість симптомів залежить від загального психічного стану людини та ситуації, яку доводиться переживати.

У тяжкій формі синдром вцілілого складно відрізнити від посттравматичного стресового розладу», — каже психологиня.

Фото: Getty Images


Симптоми синдрому вцілілого


Синдром вцілілого має соціологічну природу. Він базується на страху — бути вигнаним із групи за те, що опинився в кращих умовах чи за те, що нібито «зрадив».

Експертка підкреслює, що відчуття провини  через те, що ти вижив, — один із провісників посттравматичного стресового розладу. Як результат, людина отримує знижений емоційний фон та знижену особисту ефективність, нічні кошмари.

До основних симптомів синдрому вцілілого належать: 

— порушення сну;

— головні болі;

— нудота і біль у животі;

— травматичні спогади;

— перепади настрою;

— безпорадність;

— напади гніву;

— суїцидальні думки.

«Здавалося б, треба радіти, якщо людина жива, ціла і здорова. Або хоча б не мучитися від цього.

Але замість спокою з'являється несамовитий стан, при якому жити як раніше вже не виходить.

Тому, якщо ви відзначили у себе подібні думки, зупиніться та зверніть на це серйозну увагу», — радить Наталія Мирошніченко.


Як собі допомогти, якщо поглинуло почуття провини?


• Дайте відповідь на питання, хіба саме ви є причиною катастрофи? Якщо ні, чому самі на себе звалюєте таку відповідальність?

• Ви теж постраждалий, незалежно від ступеня тяжкості. Не знецінюйте своє становище та не оцінюйте чуже.

• Ви — не спецназ, а проста людина.

• Подякуйте собі за будь-які зусилля та рішучість, які допомогли вам зберегти життя та безпеку.

• Говоріть про свої почуття. Обговорюйте з близькою людиною бажання, плани.

• Намагайтеся включатися у фізичну діяльність, це найкраще допомагає концентруватися в моменті «тут і зараз», а також розвантажує емоційне тло від тривоги та занепокоєнь.

• Варто робити щось позитивне для себе або для інших. Наприклад, можна стати волонтером, допомогти сусідам, людям поважного віку. Часом допомога ближньому у виконанні простих речей може допомогти зменшити відчуття провини.

• Важливо дозволити собі пережити негативні емоції: слід дати собі час, щоб оплакати загиблих та прийняти ситуацію.

• Прощення себе — важлива навичка, яка дозволить відновити позитивний світогляд і рухатися вперед.

• Переведення уваги від себе на зовнішні чинники дозволить припинити самонакручування та зменшити почуття провини.


Що відчувають люди під час війни? І чому різні емоції — це нормально?


Страх, смуток, горе і почуття провини — це поширені почуття під час війни. Це нормальна реакція людини на трагічні події.

Також цілком нормально почуватися щасливим, якщо вдалося вижити після чергового обстрілу, навіть, якщо не всім це вдалося. Це природна реакція людини на удачу. Не варто себе за це картати.

Наталія Мирошніченко запевняє, що наразі немає жодного «достатньо». Сьогодні — це ілюзія.

«Абсолютно кожна людина працює на сто відсотків.

І навіть, якщо сьогодні всі ваші сили пішли на те, щоб просто бути гаразд і посміхатися — вже добре.

Зрештою, ви живі — це вже найбільше „достатньо“ яке може статися».

Психологиня підкреслює, що тим, хто відчуває сором перед іншими, важливо розуміти декілька ключових речей.

По-перше, ті, кому зараз гірше, хто переніс втрату, втратив житло, однозначно не потребують підживлення горя та примноження страждань.

А, по-друге, ті, хто загинув, захищаючи нас, робили це заради свободи та процвітання. Загиблим солдатам України точно не хотілося б бачити, як люди продовжують страждати, перебуваючи у безпеці.

«Тому, якщо вам, як і раніше, доступні прості радості життя або ви змогли організувати своє життя так, що у вас тепер це є, то скористайтеся цим. Обов'язково наповнюйте себе ресурсом.

Адже — тільки таким чином у вас будуть сили на підтримку та допомогу іншим.

Залишайтеся в позиції сильної і стійкої людини, тому що тільки зі стану сили та достатку ми можемо підтримувати тих, хто цього потребує.

А потребують сьогодні багато», — підсумовує фахівчиня.

Фото: Getty Images


Замість висновку 


Війна закінчиться — Україна переможе.

Для адаптації та реабілітації потрібні будуть люди, морально стійкі та сильні, щоб підтримувати не лише себе, а й інших. Такі люди потрібні й тепер.

Тому — не картайте себе за те, що у вас «тихо», а будьте вдячні тим, завдяки кому ви можете перебувати у безпеці, та продовжуйте займатись звичними справами.

І, звісно, продовжуйте жити, а не існувати, адже українські захисники виборюють свободу та цілісність нашої країни заради життя та його продовження.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі (1)

02.02.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка зібрала актуальну інформацію про правила вручення повісток під час воєнного стану та відповіді на розповсюджені запитання.

2123
24.01.2023
Тетяна Дармограй

Втеча з дому — це найчастіше протест дитини. Згідно зі статистикою, лише у 2022 році на Прикарпатті розшукували понад 180 дітей. На щастя, правоохоронці усіх знайшли та повернули батькам. 

947
16.01.2023
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, як зберегти подружній союз, що символізує собою таїнство вінчання та як жити в сім’ї згідно з Божими заповідями.

6511
06.01.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікаркою-терапевтом, дієтологинею Тетяною Чевалюк та дізналась, як не переїдати під час святкових застіль, як харчуватись людям, які дотримувались посту та чим допомогти організму після свят.  

1676
03.01.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які обов’язки у призовників, військовозобов’язаних і резервістів та що нового передбачає порядок.  

6341
30.12.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки дізналась, як новини впливають на людину, її стан та емоції та як в сьогоденні читати новини без шкоди для психічного здоров'я.

1824

Якби усіх людей, що беруть участь у дискусіях  в соцмережах, які розгорнулися довкола Почаївського монастиря, зібрати разом, то ними можна було б  легко заповнити центральний собор обителі та й весь  монастир до зовнішніх мурів.  

491

Потенціал енергетичних запасів і підземних сховищ газу України для забезпечення надійного резервного джерела природного газу для країн Європи, включно з Великобританією. Розкриття потенціалу Лондона, як світової фінтех-столиці, для сприяння широкомасштабним інвестиційним проєктам у цій сфері та створення мережевої платформи для співпраці та процвітання компаній в Україні та Великобританії.

1117

Нова українська школа стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. "Зображення" бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою.

1425

Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом, де поміж красивих гірлянд не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа! 

1428
05.02.2023

Війна та стрес стають однією з причин, які суттєво впливають на зміну харчових звичок.  

243
31.01.2023

Найулюбленішою стравою українців вважається червоний борщ. Готують його часто із засмажкою, різними овочами та м'ясом. Однак є такі інгредієнти, які можуть лише зіпсувати смак страви.  

417
25.01.2023

Всім відома фраза "краще не їсти після шести вечора". Багато людей дотримуються цього правила, особливо, коли намагаються схуднути. Але чи може сон натщесерце погано вплинути на самопочуття? Читайте, чи можна лягати спати голодним.  

641
05.02.2023

Журналістка Фіртки розпитала в отця Йосафата Бойка, настоятеля парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, яка повинна бути модель сім’ї з християнської точки зору.  

254
31.01.2023

Якщо люди вільного стану одружилися цивільно, і в них не було раніше іншого вінчання, то щоб вони могли іти до сповіді та до причастя — мають повінчатися.

383
24.01.2023

Коли подружжя переживає кризові моменти у сім’ї – слід прийти на розмову чи то до священника, чи до духівника, чи хорошого психолога, оскільки є різні ситуації й відповідно різні ділянки компетенції.

511
18.01.2023

19 січня за юліанським календарем українці святкують Водохреще. Цього дня є безліч різних традицій, безпосередньо пов'язаних з водою.

834
04.02.2023

Сьогодні працюють над оформленням необхідних документів та зйомкою відеофільму, який продемонструють згодом.

216
04.02.2023

Сили безпеки і оборони України продовжують посилюватися. Так, в МВС почали формувати штурмові бригади «Гвардія наступу».  

240
31.01.2023

Президент Хорватії Зоран Міланович заявив, що виступає проти передачі зброї Україні західними союзниками, а також висловив переконання в тому, що окупований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України.  

319
25.01.2023

Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Німеччини й США за рішення надати Україні танки Leopard 2 і M1 Abrams, зазначивши, що провідне значення тепер має їхня кількість та швидкість постачання.  

484
20.01.2023

Голова грузинської провладної партії виступив за відновлення прямого авіасполучення між Тбілісі та москвою.  

727