«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

Фото: ілюстративне


Війна впливає на психологічний стан і дорослих, і дітей. Зокрема, діти — одна з найуразливіших та беззахисних категорій цивільного населення під час бойових дій. 

Саме тому з дітьми потрібно говорити про все. Війна — не виняток.

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як говорити з дітьми дошкільного віку про війну, не нашкодивши їм.

Так, психологиня пояснює, що до 5–6 років дитина має бути під наглядом дорослого — і бути керованою. 

«Це означає, що у разі небезпеки необхідно керувати його поведінкою за допомогою коротких команд та заохочень. 

Краще не залякувати дитину можливими пораненнями чи смертю, оскільки дитина спонтанно фантазуватиме про це і боятиметься», — каже фахівчиня. 

Водночас, продовжує експертка, якщо відбувається якась подія, що завдає травм, дитині потрібна втіха і тілесний контакт. А коли небезпека минула — якомога більше уваги та ласки (як у тварин — вилизування дитинчат).

Олена Коструб підкреслює, що дітям постійно потрібно пояснювати, що відбувається. 

«Старшим дітям 7–12 років можна пояснити небезпеку та правила поведінки. Але вони також потребують тілесного контакту з дорослим.

Описуючи можливу небезпеку, краще обійтися без подробиць та епітетів. Оперуйте логічними категоріями, щоб вмикалось мислення, а не фантазія.

Важливо, щоб діти знали правила поведінки та дотримувалися їх».

Проте, додає психологиня, є речі, які точно не варто говорити. Зокрема, за її словами,  не варто стимулювати дитячу фантазію та описувати можливі руйнування, травми та моторошні перспективи війни. 

«Найважчі психологічні травмування отримують діти, які бачать поранені або мертві понівечені тіла. Тому потрібно заплющувати їм очі, якщо є небезпека побачити це або почути стогін, крики тощо. 

Якщо все ж таки травмування сталося, критичні перші години та дні. Необхідно дати дитині розповісти, що вона побачила чи почула, спрямовуючи її запитаннями та дати можливість плакати, якщо необхідно.

Тримайте дитину за руки або обіймайте за плечі, гладьте та заспокоюйте, кажіть, що все вже закінчилося, «я з тобою», «все буде добре», «тепер ти в безпеці».

Крім того, каже Олена Коструб, з віком змінюються прояви психологічної травми від війни. Реакція дитини та підлітка на аналогічні речі відрізняється. 

«Підлітки, через специфіку вікової фази, що включає прагнення ризику, можуть порушувати правила і робити ризиковані вчинки.

Щоб хоч трохи захистити їх, необхідно залучити їхню енергію на допомогу слабшим або давати їм корисні доручення. Щоправда, і травмуючі дії у них проходять легше, ніж у дітей молодшого віку.

Хоча вони також потребують участі дорослих, але вже на більш ціннісному рівні (на рівні розуміння що правильно, справедливо, добре), що формує образ особистості, якою підліток може стати в майбутньому. Він також може розуміти, що таке «ворог», що таке «герой», що таке робити щось заради інших або суспільного блага».

Пам’ятайте, що дорослі можуть допомогти дітям впоратися з травмою війни — підсумувала психологиня.

«Насамперед — підтримкою та раціоналізацією того, що відбувається. Будьте поруч, обіймайте та підтримуйте свою дитину».

Що було раніше?
21 лютого президент росії володимир путін заявив про визнання росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей. Згодом він оголосив про введення регулярних російських військ на ці окуповані території для «підтримки миру».

24 лютого російський президент оголосив про початок «військової операції» проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій ліній кордону з росією та Білоруссю.

Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Перелік корисних чатботів, які допоможуть під час війни

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

751
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

765
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1577
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2203
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4184 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3184

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

190

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

417

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

359

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

830
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

599
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

644
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

928
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1035
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

647
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6232
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1722
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31735 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1499
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

733 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

689