«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

Фото: ілюстративне


Війна впливає на психологічний стан і дорослих, і дітей. Зокрема, діти — одна з найуразливіших та беззахисних категорій цивільного населення під час бойових дій. 

Саме тому з дітьми потрібно говорити про все. Війна — не виняток.

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як говорити з дітьми дошкільного віку про війну, не нашкодивши їм.

Так, психологиня пояснює, що до 5–6 років дитина має бути під наглядом дорослого — і бути керованою. 

«Це означає, що у разі небезпеки необхідно керувати його поведінкою за допомогою коротких команд та заохочень. 

Краще не залякувати дитину можливими пораненнями чи смертю, оскільки дитина спонтанно фантазуватиме про це і боятиметься», — каже фахівчиня. 

Водночас, продовжує експертка, якщо відбувається якась подія, що завдає травм, дитині потрібна втіха і тілесний контакт. А коли небезпека минула — якомога більше уваги та ласки (як у тварин — вилизування дитинчат).

Олена Коструб підкреслює, що дітям постійно потрібно пояснювати, що відбувається. 

«Старшим дітям 7–12 років можна пояснити небезпеку та правила поведінки. Але вони також потребують тілесного контакту з дорослим.

Описуючи можливу небезпеку, краще обійтися без подробиць та епітетів. Оперуйте логічними категоріями, щоб вмикалось мислення, а не фантазія.

Важливо, щоб діти знали правила поведінки та дотримувалися їх».

Проте, додає психологиня, є речі, які точно не варто говорити. Зокрема, за її словами,  не варто стимулювати дитячу фантазію та описувати можливі руйнування, травми та моторошні перспективи війни. 

«Найважчі психологічні травмування отримують діти, які бачать поранені або мертві понівечені тіла. Тому потрібно заплющувати їм очі, якщо є небезпека побачити це або почути стогін, крики тощо. 

Якщо все ж таки травмування сталося, критичні перші години та дні. Необхідно дати дитині розповісти, що вона побачила чи почула, спрямовуючи її запитаннями та дати можливість плакати, якщо необхідно.

Тримайте дитину за руки або обіймайте за плечі, гладьте та заспокоюйте, кажіть, що все вже закінчилося, «я з тобою», «все буде добре», «тепер ти в безпеці».

Крім того, каже Олена Коструб, з віком змінюються прояви психологічної травми від війни. Реакція дитини та підлітка на аналогічні речі відрізняється. 

«Підлітки, через специфіку вікової фази, що включає прагнення ризику, можуть порушувати правила і робити ризиковані вчинки.

Щоб хоч трохи захистити їх, необхідно залучити їхню енергію на допомогу слабшим або давати їм корисні доручення. Щоправда, і травмуючі дії у них проходять легше, ніж у дітей молодшого віку.

Хоча вони також потребують участі дорослих, але вже на більш ціннісному рівні (на рівні розуміння що правильно, справедливо, добре), що формує образ особистості, якою підліток може стати в майбутньому. Він також може розуміти, що таке «ворог», що таке «герой», що таке робити щось заради інших або суспільного блага».

Пам’ятайте, що дорослі можуть допомогти дітям впоратися з травмою війни — підсумувала психологиня.

«Насамперед — підтримкою та раціоналізацією того, що відбувається. Будьте поруч, обіймайте та підтримуйте свою дитину».

Що було раніше?
21 лютого президент росії володимир путін заявив про визнання росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей. Згодом він оголосив про введення регулярних російських військ на ці окуповані території для «підтримки миру».

24 лютого російський президент оголосив про початок «військової операції» проти України. О п'ятій годині ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України. Крім цього, відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій ліній кордону з росією та Білоруссю.

Відтак, в Україні після нападу російської федерації та обстрілів у регіонах ввели воєнний стан. Президент Володимир Зеленський віддав наказ завдавати окупантам максимальних втрат. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Перелік корисних чатботів, які допоможуть під час війни

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1099
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

666
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1146
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2388 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3477
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2909 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

764

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

942

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1407
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4917
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10292 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8771
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

530
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

756
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1058
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

851
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2986 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1062
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1465
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1408
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1628