Війна: як пережити смерть рідних

Основне фото: Alexey Furman/Getty Images


Станом на 29 квітня Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало щонайменше 2 899 загиблих та 3 235 поранених серед цивільного населення України внаслідок повномасштабного російського вторгнення.

Йдеться лише про підтверджені випадки, реальна кількість куди більша. Фактичні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, затримується, а багато звітів усе ще очікують на підтвердження. Це стосується, наприклад, Маріуполя, Волновахи, Рубіжного, Сєвєродонецька та Ізюма.

В інтерв’ю CNN 16 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що з початку російської агресії від 2 500 до 3 000 військовослужбовців загинули. Також ще приблизно десять тисяч українських захисників поранені. Президент додав, що складно спрогнозувати, яка кількість виживе.

Російська агресія завдала чимало болю українцям. Ворог несе біду та залишає спустошення. Російсько-українська війна триває віками, вона була постійно, але кожного разу набирала різних форм.

Минає 65 день від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та понад вісім років від початку війни на Донбасі. Сьогодні знову маємо намагання російських імперіалістів стерти історію українського народу та українську націю. Вже понад три століття північний сусід не може змиритись із незалежністю України. Окупанти втопили в крові УНР та ЗУНР, так само прагнуть позбавити українців власної держави і сьогодні.

Україна платить за перемогу дуже високу ціну. Триває війна, яка не лише руйнує інфраструктуру та залишає за собою болісні сліди, а й забирає найрідніших людей. Українці відбудують країну, але, на жаль, не зможуть повернути тих, хто загинув, захищаючи її незалежність та цілісність, або від рук окупантів.

У часи війни важливо вшанувати померлих, оплакати їх та зберегти у пам'яті. Пам’ять про близьку людину житиме вічно, а тому потрібно вміти залікувати рани, навчившись жити з цим болем. 

Журналістка Фіртки поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.

Так, психологиня наголошує, що проживання горя залежить від того, як саме загинула людина: у ході бойових дій, на окупованій території, від бомбардування чи через тортури… А, може, зникла безвісти.

Також, пояснює фахівчиня, важливим фактором є те, чи бачили родичі тіло загиблого та чи провели ритуал прощання. Найскладніший випадок — це зниклі безвісти. Адже, якщо є зафіксований факт смерті, то процес сумування проходить через визначені стадії: заперечення, гнів, торг, депресія та прийняття.


Довідково: існує теорія п’яти стадій проживання горя, класифікацію яких розробила психологиня Елізабет Кюблер-Росс. Згідно з дослідженням психологині, перша стадія проживання горя — заперечення. Тобто, людина дізнається про смерть близького — й відчуває шок та не вірить в те, що трапилось.

Наступний спосіб психіки захиститись — гнів. Людина злиться й обурюється, бо не може щось змінити. Вона може гніватись на будь-кого: на інших людей, на Бога, на померлого. Третя стадія — компроміс. Людина намагається домовитись зі світом, аби змінити невідворотність смерті.

Четверта — депресія. Розуміння того, що людини вже немає, а разом з нею зник і сенс життя. П’ята стадія — прийняття.  Вона передбачає відновлення й пошук способів, як жити далі.

Зазначимо, що психологи виділяють індивідуальний підхід до переживання втрати — і ці стадії можуть бути в різній послідовності.

Крім того, потрібно враховувати, що хтось одну зі стадій проживає довше, а дехто — швидше. Буває й так, що людина повертається до тієї стадії, яку вже начебто пройшла.


Олена Коструб стверджує, що під час мирних часів проходження цих стадій може тривати від одного до трьох років.

Для їх регулювання та певного полегшення існують культурні ритуали: ритуал поховання, молебні, поминки, співчуття близьких, сусідів та знайомих, носіння чорних елементів одягу тощо.

Під час війни, на жаль, неможливо повною мірою пройти ці процеси й вони відкладаються на потім. Це сприяє «застряганню» на якійсь із фаз горювання.

Доволі часто на фазі заперечення — людина або поводиться так, ніби нічого не сталося, або вважає, що загиблий все ще тут, з нею. Під час цієї фази зазвичай немає сліз.

«У такому випадку — покращення можливе, якщо ви сприяєте усвідомленню факту втрати. У разі успіху, людина зможе плакати, адже сльози полегшують біль втрати. Вони запускають процес прощання та відпускання померлого.

Щоб трансформувати вже порушений зв’язок у спогади, важливі ритуали пам'яті про минуле. І важливо розділяти ці процеси з іншими людьми — родичами та знайомими з померлим. Тоді наступні фази пройдуть без застрягання», — каже спеціалістка. 

За словами психологині, найскладнішою фазою є депресія, коли людина намагається знайти новий спосіб і сенс життя без близької людини. Тут може допомогти «взаємодія з духовним». Для кожної людини це свій дотик до вічності: комусь допомагає молитва та проповідь, комусь — жива музика чи філософія, комусь читання гарних книг чи перегляд хороших фільмів, а комусь — спілкування з природою.

І те, що завжди допомагає пережити горе — це присутність поряд люблячої або просто чуйної людини, занурення у роботу та створення планів на майбутнє. Навіть, якщо сьогодні майбутнє — це наступний день.

Як розмовляти про смерть із дитиною?

Олена Коструб каже, що у цьому випадку все залежить від віку та психічного розвитку. Якщо дитина ще не стикалася зі смертю (домашньої тваринки, наприклад) або вона ще маленька, то краще говорити про смерть близької людини, як про відхід або переміщення в інший простір (наприклад, на небо).

«Якщо дитина старша або вже стикалася зі смертю раніше, то вона переживатиме ті ж фази, що й доросла людина, тому краще брати її з собою на всі ритуали прощання, розмовляти з нею про те, що відбувається після смерті.

Це також залежить від вірувань сім'ї».

Також психологиня радить дискутувати про те, що є тимчасовим, а що вічним, позачасовим. Тобто, сенс таких розмов полягає в тому, щоб допомогти дитині створювати свою концепцію життя та смерті.

Чого не потрібно робити?

Психологиня каже, що не треба описувати обставини, краще обійтися без подробиць. Не варто агресивно поводитись та шукати винуватців смерті, навіть якщо вони очевидні. Дитина відзеркалює поведінку дорослого і схильна до того, щоб мимоволі фантазувати, почувши подробиці. Тож, не треба будувати фундамент для надмірних емоцій та тривожності.

Російська агресія триває — і наслідки, зокрема втрати, від неї відчутні. Війна — це жахлива подія, в якій є жорстокість та смерть. Бути готовим до цього — означає погодитися з цим. Людина не може бути готовою до війни, але має прагнути закінчити її.


Президент Володимир Зеленський запевняє, що цю війну, яка закінчиться перемогою України, треба закінчувати якнайшвидше. Чим довше вона триватиме, тим більше ми втратимо. Адже ціна зволікання — людське життя, зруйновані родини та долі.

Так, у селах та містах України ще чути вибухи, але українці не сумніваються, що незабаром вони стануть переможним салютом. 


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


28.04.2022 Тетяна Дармограй 19103 1
Коментарі (1)

Леся 2022.09.04, 19:38

А чому ви не вказали про масову загибель військових у м .Попасна?Чомусь це місто не включене у перелік.

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

678
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1941 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1134 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

557
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6905 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11399 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

338

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1084

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1117

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1112
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

73
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

286
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1085
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

755
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2951
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4446
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18444
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

75
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

325
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

355
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

666