Тікали пішки з Маріуполя. Історія від журналістки-переселенки

Олена Калайтан понад 30 років працювала журналісткою газети «Приазовський Робочий» у рідному Маріуполі та від початку повномасштабної війни працює у виданні «Донбас 24». Там жінка виросла, навчалася та працювала усе своє життя.

За словами жінки, від початку повномасштабного вторгнення ніхто не сподівався, що ситуація буде аж настільки критичною.

«Ми пам’ятаємо війну ще 2014 року, коли Маріуполь був окупований та за одну ніч звільнений. І 16 лютого, коли всі говорили про початок війни, але нічого не відбувалося, ми були впевнені, що нічого не відбудеться», - каже Олена.

За словами журналістки, спочатку почали обстрілювати високовольтні мережі, тому одна за одною вони виходили з ладу. І як згодом з'ясувалося, диверсійні групи "працювали" у кожному комунальному підприємстві міста, тож росіяни знали розташування усіх веж, які згодом бомбили.

«Міська влада намагалася ремонтувати електромережі, але значна частина Маріуполя вже на початку війни була знеструмлена.

Лівобережний, наш район опинився без світла. Я жила в центральному районі, то він найдовше залишався з усіма комунікаціями, адже спочатку бомбили околиці міста.

Але з кожним днем російські війська просувалися до нас. Спочатку ми дивилися усі новини по телевізору, але коли світло зникло і в нашому районі – почали відчувати війну щодня біля себе», - каже жінка.

читайте також: «Тиждень ми вшістьох спали на двох матрацах на підлозі», - історія багатодітної родини, яка врятувалася від війни на Прикарпатті

З середини березня до центральної частини Маріуполя почали переїжджати люди з околиць міста, що дуже постраждали від обстрілів. До Олени також переїхали родичі з більш небезпечного району міста.

«У квартиру родича потрапив снаряд, але їм пощастило, що він розірвався в іншій кімнаті, а вони були в кімнаті поруч.

Але ж уламки травмували, а в машині були вибиті вікна. Це був такий жах. Але і нас не оминуло, почали обстрілювати центр "градами".

Були авіаудари, бачили наш підірваний підземний перехід – там була семиметрова воронка, ми ходили на неї дивитися, як на жахливе диво»,- пригадує Олена.

Жінка разом із сином хотіла евакуюватися ще з початку березня, але гуманітарні коридори щораз зривали. Другого березня в Маріуполі зникла мережа Київстару,  але частково працював Водафон.

«Весь цей час, коли в нас не було інтернету, люди збиралися біля драмтеатру, що був підірваний, як ви знаєте, там комунікували, обмінювалися якимись новинами.

Було дуже багато фейкової інформації, якій не можна було довіряти, то ми читали тільки офіційні джерела – Маріупольська міська рада або від Ірини Верещук – тільки на цю інформацію орієнтувалися», - розповідає журналістка.

З 7 березня в місті зникло газопостачання, тому їсти готували на вогнищі біля під'їзду. Коли в когось не було продуктів, ділилися між собою.

«Міська влада запевняла нас, що ситуація під контролем, але коли після 2-3 березня зникло світло в Маріуполі зовсім, то ми розуміли, що ситуація погіршується. А коли після 6-го не було ні зв’язку, ні Інтернету, зрозуміли, що чекати вже не можна – треба тікати», - каже Олена.

читайте також: “Важлива сильна мотивація до перемоги”, — психотерапевт Ірина Сафронова про те, як жити під час війни

Оскільки зникло й опалення, вдома температура повітря була близько 6-7 градусів,  а коли через бомбардування вибило вікна – вдома було -3 – 4 градусів. Зв'язок працював лише в кількох місцях Маріуполя.

«Ловили Інтернет біля драмтеатру. Ми з сином ходили на 37-ми метрову вежу. Раніше там була гарна панорама міста, а зараз можна було споглядати панораму бойових дій.

Я не розуміла, чому люди не ходять туди. Але коли піднялися, то зрозуміли чому - там під ковдрами лежали мертві люди. 

Мало  хто підіймався на верх. Але ми підіймалися, адже там можна було спіймати сотовий зв'язок та Інтернет», - зазначає Олена Калайтан.

З кожним днем ситуація в місті погіршувалася. У квартирі хоч і було холодно, але Олена із сином намагалися залишатися там якомога довше. В підвал спускалися після 15-го березня, коли почалися сильні масові обстріли "градами". Проте, навіть там було небезпечно і страшно.

«Було так страшно, що в підвалах ми навіть не спали усі ці ночі. Я бачила, що гради пробивають знизу доверху, тому боялася, що і ми можемо не вижити.  Але ми не постраждали», - пригадує жінка.

Одного дня, коли вчергове пішли із сином ловити Інтернет, щоб дізнатися останні новини – прочитали інформацію про евакуаційні автобуси. Тому за лічені години зібрали речі і побігли до «Комсомольця», звідки мали відправлятися автобуси.

 «Вибігали з під'їзду, а в нас йшов бій якраз. І наші сусіди казали, що ми з глузду зійшли, що треба чекати. Ми бігли, а обстріли не припинялися. Прийшовши туди, побачили, що людей дуже багато, а автобусів нема – виявилося, що це рейкова інформація.

Ми розуміли, що не можна чекати. Тому залишили речі і пішли пішки», - каже жінка.

читайте також: Інформаційний тил: як прикарпатські журналісти працюють в період війни (ФОТО)

Олена із сином вибиралися з Маріуполя пішки. Жінка каже, тікали не звичним шляхом виїзду з Маріуполя, а іншою трасою, яка була погоджена на той момент. Йшли пішки і беззупинно голосували, щоб зупинити якусь автівку і доїхати хоча б до виїзду з міста.

«Всі їхали настільки напружені, адже брали по 12-13 людей в одну машину.  Тому зупинити когось було вкрай важко, але нам пощастило. Разом проїхали усі блокпости, а далі зупиняли ще кілька машин, які  в результаті привезли нас до Франківська», - розповідає журналістка.

На виїзді з міста були вже російські блокпости – у всіх перевіряли телефони, а чоловіків роздягали до пояса - дивилися, чи немає українських тату.  Дорогою було близько семи таких постів – не на кожному роздягали, але документи перевіряли.

«Коли виїхали, були дуже щасливі, що врятувалися. Я бачила, що російська окупація наближається, а жити при такій владі ми не хотіли. Зараз я продовжую працювати на сайті «Донбас 24» і готую новини Донецької та Луганської областей.

У нас багато корисної інформації для тих, хто хоче евакуюватися та пишемо про те, як отримати допомогу», - резюмує Олена Калайтан.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці


12.06.2022 Ілона Шевченко 5465
Коментарі ()

02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

619
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

858
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3264
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3207 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2520 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3270

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

99

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

302

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

835

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1432
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

963
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

656
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

1018
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

578
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43879
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3342
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1346
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35584 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

245
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

536
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

630
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

848