«Тиждень ми вшістьох спали на двох матрацах на підлозі», - історія багатодітної родини, яка врятувалася від війни на Прикарпатті

Фіртка публікує історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

«Приїхали і не повірили, що тут тихо», - ділиться першими враженнями Галина, мешканка Очакова. На Косівщину жінка приїхала разом з чоловіком та чотирма дітьми. 

«За 20 років це перший раз, коли ми змушені покинути власну домівку і поїхати в чуже місто. Ми з чоловіком були військовими й найдовший термін, коли ми не повертались додому – було п'ять місяців, але тоді ми їздили на ротацію в місто Маріуполь», - розповідає Галина.

Жінка пригадує, 24 лютого о 5:20 год їй зателефонувала старша донька, яка на той час навчалась та працювала в Миколаєві та повідомила про обстріл міста.

Здивуванню не було меж. Сім’я багатодітна, тому потрібно було діяти рішуче. За словами переселенки, годину по тому почали збирати речі для евакуації, до слова, будинок знаходиться біля військового порту. 

«Ми прокинулись, почали збирати речі, почули два постріли, зрозуміли, що удар відбувся по кораблі. Вийшло, так, що на сусідній вулиці внаслідок ударної хвилі – знесло дах з будинку. 

Через хвилин 30 знову почули вибухи, але бомбили вже іншу частину. О 9:00 год ми вже з родиною почали вибиратися з Очакова. Спочатку ми приїхали в село, яке знаходиться за 40 кілометрів від нашого міста», - ділиться спогадами жінка.

Родина в селі мешкала місяць, 30 березня повернулися в Очаків. Галина пригадує, на її погляд, місто обстрілювали не ракетами, а градами. 

Будинок залишився цілий, постраждало лише дерево, яке росло на городі. Натомість на сусідній вулиці будинки зруйновані.

«Було дуже страшно, всі ці пів години здавались вічністю, увесь цей час, ми лежали на підлозі. Далі знову ж таки, ми зібрали речі і знову вирішили виїжджати. 

Ми знову поїхали в село, але вже в інше. Пожили в людей лише тиждень. Спали на підлозі вшістьох на двох матрацах», - пригадує Галина.

Опісля жінка вже почала шукати по різних сайтах для сім’ї безпечне місце. Спочатку, каже, моніторила сайт «Допомога», але там, на жаль, вже не було місця. Пізніше вже скористалась сайтом «Прихисток».

Основною умовою для родини було місцезнаходження будинку, головне, щоб він розміщувався далеко від великих міст. Вирішили їхати на Косівщину. Дорога була нелегкою: тричі зупинялися, щоб поремонтувати авто, близько 12 годин в дорозі.

Наразі родина задоволена своїм місцеперебуванням, адже засинають та прокидаються не від звуків обстрілів.

«Для нас найважливішим є те, що ми будемо подалі від обстрілів, хай де б це не було. 

Ми дуже задоволені, проте все одно хочеться додому, дома найкраще. Тому я щиро сподіваюсь, як і кожен українець, що війна незабаром закінчиться».

Жінку приємно здивувало озеленення Прикарпаття, каже, що у їх місті такого не має.

Коли покидали будинок вперше, дуже хвилювались, адже, коли їхали трасою, не розуміли, чи взагалі доїдуть, бо авто помітного кольору.

«Коли ми приїхали на Косівщину, ми не очікували, що таке можливо. У нас у південному регіоні України в людей стоять двометрові паркани, сусіди просто так не заходять. 

Мало того, ми приїхали до чужих людей за понад тисячу кілометрів о 3 годині ночі і нас зустріли та прийняли. Довірили цілий будинок, всі необхідні речі та запропонували лишатись скільки потрібно на безоплатній основі - для мене це щось нове!

За 39 років я й подумати не могла, що є такі люди!

У нас – гроші всьому голова, тобто все під контролем та має свою ціну.

А тут, якщо потрібно, то залишайтесь, живіть. Чим зможемо – допоможемо. Це приємно здивувало. Ми вперше в такій ситуації й подумати не могли, що нас так приймуть», - радіє Галина.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"На Лівому березі - спокійніше": історія дівчини з Прикарпаття про ситуацію у столиці

Тридцять кілометрів пішки з собакою та молодшим братом: як українці тікають від обстрілу своїх домівок

"Жили без комунікацій, їжу ділили по порціях": історія біженки з Київщини, яка транзитом на Прикарпатті


Коментарі ()

30.09.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з демобілізованим тренером дитячо-юнацької спортивної школи Юрієм Фуриком про мобілізацію, бойові будні на фронті, поранення, реабілітацію та повернення до роботи з дітьми.  

565
28.09.2023
Вікторія Матіїв

Канада — країна, яка завойовує серця своєю величчю та різноманітністю, ділиться журналістка Фіртки, яка певний період проживала там.  

491
25.09.2023
Тетяна Дармограй

Про стан, у якому перебувають близькі зниклих безвісти та практичні поради щодо збереження психологічної рівноваги таким родинам Фіртці розповіли психотерапевтка Наталія Сабліна та психологиня Олександра Шевченко.   

1045
17.09.2023
Тіна Любчик

Головні туристичні пам’ятки Вінниці очолює музей-садиба Миколи Пирогова. На запитання: «Що подивитися в першу чергу у Вінниці?» кожен місцевий житель впевнено назве це культове місце.  

1127
11.09.2023
Тіна Любчик

З журналісткою Фіртки своєю історією поділився 42-річний Роман Примич, військовослужбовець з Івано-Франківська, який отримав поранення на фронті та зараз перебуває на лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.  

9292 17
07.09.2023
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає, які зміни запланували та як це вплине на темпи мобілізації.

2682

Усім нам добре знайома старозавітна історія про битву Давида та Голіафа, як протистояння сильному, могутньому загарбнику в рази меншого, але безстрашного молодого та винахідливого Давида.

585

Намагаючись ототожнити історію Русі з історією Московії, нащадки угро-фінів твердять, нібито столиця Русі у 1157 році була перенесена з Києва у Володимир Андрієм Боголюбським. Це відверта брехня. Він зробив Володимир своєю резиденцією, але це не означає, що переніс столицю, бо Боголюбський тоді у Києві не княжив. Київська держава – Русь існувала впродовж IX—XIII століть.

936

Невже ми єдині розумні істоти на весь всесвіт? Ці питання давно хвилюють людство та науковців.

1033

Річки у селах — це природні багатства і можливості для туризму. Дізнайтеся, як зберегти та використати річки для розвитку сільського життя.

705
27.09.2023

В області завершилося збирання ранніх зернових і зернобобових культур.  

600
21.09.2023

Лікарі порекомендували робити останній прийом їжі не пізніше ніж за дві-три години до сну.

410
16.09.2023

У селі Братківці комунальне підприємство «Франківськ-Агро» вже вдруге збирає гречку, яку висіяли на цьому полі.  

591
27.09.2023

Далеко в горах жив один старий пустельник. Він жив з того, що йому приносили люди.

20126
21.09.2023

Пропонуємо вашій увазі шістнадцять висловів Андрея Шептицького, що стали крилатими фразами.

38201
16.09.2023

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

577
10.09.2023

У церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж Коломийського району вперше відзначили храмове свято за новоюліанським календарем. Раніше святкування припадало на 21 вересня.

700
25.09.2023

Головні туристичні пам’ятки Вінниці очолює музей-садиба Миколи Пирогова. На запитання: «Що подивитися в першу чергу у Вінниці?» кожен місцевий житель впевнено назве це культове місце. Музейно-садибний комплекс ім. Пирогова присвяче

402
25.09.2023

Перша партія танків Abrams M1, обіцяних Сполученими Штатами, прибула до України 23 вересня.  

531
20.09.2023

Кажуть: така ініціатива уряду — ламає напрацьований механізм швидкої допомоги військовим та соціальної підтримки мешканців громад.   

441
15.09.2023

За матеріалами СБУ підозру у державній зраді отримав народний депутат Нестор Шуфрич.  

1138
10.09.2023

Україна отримала під час війни нового міністра оборони. Ним став кримський татарин Рустем Умєров. Він не має стосунку до військової справи, але відомий як вправний перемовник.  

799 1