Фрази на кшталт «ти можеш краще» чи «ти могла б постаратися більше» можуть не мотивувати дитину, а навпаки — викликати почуття недостатності.
Дитяча психологиня Ірина Волощук пояснює, чому важливо змінити підхід до оцінювання зусиль дитини та як говорити так, щоб підтримати її розвиток, пише Фіртка.
Варто бути обережними з тим, як ми звертаємося до дітей у ситуаціях, що стосуються навчання та зусиль. Популярні фрази на кшталт «ти можеш більше», «якби ти постаралася, була б вища оцінка» — насправді не мотивують, а можуть завдати шкоди, вважає психологиня.
«Я бачу, що, напевно, не варто говорити так дитині. Дитина у фразі "ти можеш більше" або "ти можеш краще" чує про себе: цього недостатньо. І, проектуючи це на себе, вона відчуває: я недостатньо якась».
На думку фахівчині, такі вислови рідко допомагають досягти кращих результатів. Навпаки, вони можуть формувати в дитини тривожність і сумніви в собі.
«Чи є це мотиваційною складовою? Я не думаю», — наголошує психологиня.
Як тоді підтримати дитину і допомогти їй прагнути до розвитку? Ірина Волощук зазначає, по-перше, батьки мають розуміти, що їхній рівень, їхнє бачення цієї “кращості” — це їхнє, а у дитини є своє.
Замість критики варто звертати увагу на те, що дитина вже зробила, фіксувати позитивні моменти і м’яко вказувати на те, що потребує вдосконалення.
«Коли є якийсь результат роботи, варто зафіксувати вже те, що є. Наприклад: “Давай подивимося, що тут”. І звернути увагу на те, що зроблено добре. А те, що зроблено не дуже добре, можна озвучити так: “А ось це ще потребує роботи”».
Таким чином, дитина не чує критики себе як особистості, а розуміє, що вже має досягнення, але також є простір для зростання.
«І тоді в дитини з’являється відчуття: з тобою все гаразд, але є над чим працювати далі», — підсумовує психологиня.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Розлучення батьків: івано-франківська психологиня розповіла, як підтримати дитину
«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?
